Ухвала суду № 30519485, 04.04.2013, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим (м. Сімферополь)

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №: 106/11663/2012Головуючий суду першої інстанції:Ружицька Т.В. Головуючий суду апеляційної інстанції:Білоусова В. В.

"04" квітня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіБілоусової В.В., СуддівДралла І.Г., Іващенко В.В. При секретаріГранковській О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Дочірнього підприємства «Санаторій «Прибой» Закритого акціонерного товариства лікувально - оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, за апеляційною скаргою Дочірнього підприємства «Санаторій «Прибой» Закритого акціонерного товариства лікувально - оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» на рішення Євпаторійського міського суду АР Крим від 28 січня 2013 року,

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до ДП «Санаторій «Прибой» ЗАТ ЛОЗПУ «Укрпрофоздоровниця» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку.

Позов мотивований тим, що період часу з 01.11.1980 року по 15.10.2012 року позивачка знаходилася з відповідачем у трудових відносинах. Наказом № 93-к від 15.10.2012 року її звільнено на підставі ст. 38 КЗпП України, проте відповідачем не здійснений розрахунок при звільненні. У зв'язку з чим просить стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі у розмірі 3 471, 70 грн., у тому числі компенсацію за невикористану відпустку за період з 01.11.2011 р. по 15.10.2012 р., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені у розмірі 2 403, 50 грн., а всього 5 875, 20 грн.

19.12.2012 року ОСОБА_6 уточнила позовні вимоги, посилаючись на те, що 17.12.2012 р. відповідач виплатив їй нараховану заробітну плату та компенсацію за невикористану відпустку, всього на суму 3 471, 70 грн. Зменшила вимоги та просила стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені за період з 16 жовтня 2012 року по 17 грудня 2012 року у розмірі 2 846, 25 грн.

Рішенням Євпаторійського міського суду АР Крим від 28 січня 2013 року зазначений позов задоволено.

Стягнуто з ДП «Санаторій «Прибой» ЗАТ ЛОЗПУ «Укрпрофоздоровниця» на користь ОСОБА_6 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені за період з 16 жовтня 2012 року по 17 грудня 2012 року у розмірі 2 846, 25 грн.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погодившись із рішенням суду, ДП «Санаторій «Прибой» ЗАТ ЛОЗПУ «Укрпрофоздоровниця» подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального права.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що своєчасно виплатити заборгованість по заробітній платі у відповідача не було можливості, а стягуючи середній заробіток, суд першої інстанції необґрунтовано визначив його розмір, включивши до нього податки.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

На підставі ст. 213, 214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_6 з 01 листопада 1980 року по 15 жовтня 2012 року знаходилася у трудових відносинах з відповідачем та на підставі наказу її було звільнено у зв'язку з виходом на пенсію за ст. 38 КЗпП України, з виплатою компенсації за невикористану відпустку за період з 01.11.2011 року по 15.10.2012 року за 29 календарних днів.

Розрахунок з позивачкою своєчасно проведено не було. Відповідно до довідки ДП «Санаторій «Прибой» ЗАТ ЛОЗПУ «Укрпрофоздоровниця» від 22.11.2012 року заборгованість по заробітній платі ОСОБА_6 складає 3 471, 70 грн. (а.с.5)

У ході розгляду справи, заборгованість по заробітній платі у розмірі 3 471, 70 грн. була виплачена позивачці 17 грудня 2012 року, що підтверджується відповідною довідкою (а.с.20).

Статтею 116 КЗпП України встановлено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану нею суму.

Відповідно до ст. 117 КЗпП України у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у пункті 20 Постанови від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», вбачається, що у разі не проведення розрахунку у зв'язку із виникнення спору про розмір належних до виплати сум вимоги про відповідальність за затримку розрахунку підлягають задоволенню у повному обсязі, якщо спір вирішено на користь позивача або такого висновку дійде суд, що розглядає справу. При частковому задоволені позову працівника суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку з урахування спірної суми, на яку той мав право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що відповідачем порушено права ОСОБА_6, передбачені ст. ст. 115, 116 КЗпП України, при звільненні.

Розрахунок середнього заробітку за час затримки розрахунку складається: з фактичної заробітної плати за останні місяці роботи (1610, 00 + 1046,50) : 42 (кількість фактично відпрацьованих робочий днів за серпень і вересень 2012 року = 63, 25 грн. (середньоденна заробітна плата) х 45 днів (кількість днів затримки розрахунку) = 2 846, 25 грн.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не є підставою для скасування рішення суду.

Згідно зі ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, оскільки рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Виходячи з наведеного та керуючись ст. 303, 304, 307, 309, ст. 313-315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Санаторій «Прибой» Закритого акціонерного товариства лікувально - оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» відхилити.

Рішення Євпаторійського міського суду АР Крим від 28 січня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.

Судді