Рішення № 30517559, 27.03.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.03.13 р. Справа № 5006/7/207(44/5005/9723/2012)/2012

Господарський суд Донецької області у складі

головуючого судді Сгара Е.В., суддів Бокової Ю.В., Попкова Д.О.

при секретарі судового засідання Б.М. Фенченко

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом: Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Дніпропетровській області м.Дніпропетровськ

До відповідача-1: Донецького національного університету економіки та торгівлі ім.Михайла Туган-Барановського м.Донецьк

До відповідача-2: Криворизького державного комерційно-економічного технікуму м.Кривий Ріг

Предмет спору: стягнення заборгованості в сумі 37 609, 41 грн., пені в сумі 2 278, 10 грн.

За зустрічним позовом: Донецького національного університету економіки та торгівлі ім..Михайла Туган-Барановського м.Донецьк

До відповідача по зустрічному позову: Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Дніпропетровській області м.Дніпропетровськ

Предмет спору: внесення змін в п.3.1 договору оренди нерухомого державного майна від 19.11.2009р. №12/02-3666-ОД, укладеного між Донецьким національним університетом економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського та регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, виклавши його в такій редакції: «3.1 Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою КМУ №786 від 04.10.1995р. (із змінами) (далі - Методика розрахунку) та становить 1 грн. на рік без ПДВ, враховуючий, що Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського є бюджетною організацією, яка утримується за рахунок державного бюджету. Орендна плата перераховується до державного бюджету не пізніше 31 грудня поточного року.»; виключення з договору пункти 3.3, 3.4, 3.6, 3.7, 3.8, 3.9, 3.11 та розрахунок орендної плати до договору оренди нерухомого державного майна від 19.11.2009р. №12/02-3666-ОД, укладеного між Донецьким національним університетом економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського та регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області.

За участі представників:

Від позивача (за первісним позовом): Тутов Д.С. - довір.

Від відповідача-1 (за первісним позовом): Каверіна Л.В. - довір.

Від відповідача-2: не прибув.

В судовому засіданні 25.03.2013р. на підставі ст.77 ГПК України оголошено перерву до 27.03.2013р.

СУТЬ СПОРУ:

Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Дніпропетровській області м.Дніпропетровськ звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Донецького національного університету економіки та торгівлі ім.Михайла Туган-Барановського м.Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 37 609, 41 грн., пені в сумі 2 278, 10 грн.

13.11.2012р. господарським судом Дніпропетровської області порушено провадження у справі та присвоєно номер справи №44/5005/9723/2012.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області №44/5005/9723/2012 від 03.12.2012р. справу направлено до господарського суду Донецької області за встановленою територіальною підсудністю.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 11.12.2012р. справу прийнято до розгляду та присвоєно номер справи №5006/7/207(44/5005/9723/2012)/2012.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору оренди №12/02-3666-ОД від 19.11.2009р. в частині здійснення платежів.

В обґрунтування правомірності не визначення вартості орендної плати в п.3.1 договору у розмірі 1 грн. на рік, позивач посилається на той факт, що орендар є учбовим закладом, який лише частково фінансується за рахунок державного бюджету, а орендна плата в розмірі 1 гривня на рік передбачена лише для учбових закладів, які повністю (а не частково) фінансуються за рахунок державного бюджету. Повідомив, що договір оренди припинив свою дію 01.07.2012р., проте орендар у відповідності до п.3.12 договору повинен сплачувати орендну плату за договором до дати фактичного повернення об'єкту оренди орендодавцю.

Відповідач-1 у відзиві проти позовних вимог заперечив, повідомив про той факт, що спірний договір в частині визначення розміру орендної плати не відповідає п.10 постанови Кабінету Міністрів України №786 від 04.10.1995р. «Про Методику розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна», оскільки оренда є учбовим закладом, який повністю утримується за рахунок державного бюджету та орендна плати повинна складати 1 гривню на рік.

Ухвалою суду від 05.03.2013р. на підставі ст.24 ГПК України у справу залучено другого відповідача - Криворізький державний комерційно-економічний технікум м.Кривий Ріг, який є балансоутримувачем орендованого приміщення за договором оренди №12/02-3666-ОД від 19.11.2009р.

Відповідач-2 у судовому засіданні та у відзиві просить вирішити спір по суті у відповідності до чинного законодавства. Зазначив про відсутність заперечень щодо установлення вартості орендної плати в розмірі 1 гривня на рік у відповідності до п.10 постанови Кабінету Міністрів України №786 від 04.10.1995р. «Про Методику розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна». До відзиву відповідач-2 додав незасвідчені копії документів, які згідно ст. 36 ГПК України не можуть бути належними доказами, у зв'язку з чим вони судом не досліджувались та не приймались до уваги при розгляді справи.

08.01.2013р. на адресу суду надійшла зустрічна позовна заява Донецького національного університету економіки та торгівлі ім. Михайла Туган-Барановського м.Донецьк до Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Дніпропетровській області м.Дніпропетровськ про визнання недійсним пункту 3.1. договору оренди нерухомого державного майна від 19.11.2009р. №12/02-3666-ОД.

Ухвалою суду від 08.01.2013р. зустрічну позову заяву прийнято до розгляду сумісно із первісним позовом.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог позивач по зустрічному позову посилався на невірне визначення розміру орендної плати, повідомив, що п.3.1 договору оренди нерухомого державного майна від 19.11.2009р. №12/02-3666-ОД суперечить п.10 постанови Кабінету Міністрів України №786 від 04.10.1995р. «Про Методику розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна».

В заяві №16/476 від 05.03.2013р. позивач по зустрічному позову в порядку ст.22 ГПК України змінив предмет зустрічного позову та просить:

- внести зміни в п.3.1 договору оренди нерухомого державного майна від 19.11.2009р. №12/02-3666-ОД, укладеного між Донецьким національним університетом економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського та регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, виклавши його в такій редакції: «3.1 Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою КМУ №786 від 04.10.1995р. (із змінами) (далі - Методика розрахунку) та становить 1 грн. на рік без ПДВ, враховуючий, що Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського є бюджетною організацією, яка утримується за рахунок державного бюджету. Орендна плата перераховується до державного бюджету не пізніше 31 грудня поточного року.».

- виключити з договору пункти 3.3, 3.4, 3.6, 3.7, 3.8, 3.9, 3.11 та розрахунок орендної плати до договору оренди нерухомого державного майна від 19.11.2009р. №12/02-3666-ОД, укладеного між Донецьким національним університетом економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського та регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області.

Заява підписана повноважною особою, подана з дотриманням ст. 22 ГПК України та прийнята судом.

Позивач по зустрічному позову вважає, що спірний договір на теперішній час є діючим, оскільки відсутні заяви сторін про припинення дії договору та орендодавець фактично не заперечує проти наявності між сторонами орендних правовідносин.

У відзиві на зустрічний позов відповідач по зустрічному позову проти вимог заперечив, зазначив, що позивач по зустрічному позову не надав доказів того, що він на 100% фінансується з державного бюджету. Щодо строку дії договору, відповідач по зустрічному позову вважає, що договір на момент розгляду справи не діє, припинив свою дію 01.07.2012р. згідно п.10.01 договору, в редакції додаткової угоди від 03.08.2010р., у зв'язку з чим внесення змін до такого договору неможливо.

За клопотаннями сторін у справу залучені додаткові документи.

Процесуальний строк розгляду спору продовжувався в порядку ст.69 ГПК України.

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 21.02.2013р. призначено колегіальний розгляд спору у складі головуючого судді Сгара Е.В., суддів Бокової Ю.В., Попкова Д.О.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд ВСТАНОВИВ:

З огляду на матеріали справи, виходячи із змісту первісних та зустрічних позовних вимог, господарський суд вирішив розглянути спочатку зустрічні позовні вимоги.

19.11.2009р. між позивачем та відповідачем-1 укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №12/02-3666-ОД (далі Договір), погоджений за балансоутримувачем (відповідачем-2), за умовами якого орендодавець (позивач) передає, а орендар (відповідач-1) приймає в строкове платне користування державне окреме нерухоме майно нежитлові приміщення площею 612,98 кв.м., розміщене за адресою вул.Курчатова, 13, м.Кривий Ріг на 1-му, 3-му, 4-му поверхах 4-х поверхової будівлі, що перебуває а балансі Криворізького державного комерційно-економічного технікуму (відповідача-2), вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку на 01.06.2009р. і становить за незалежною оцінкою 913766,00 грн.

Зазначене приміщення було передано в оренду відповідачу-1 за актом приймання-передачі від 19.11.2009р., підписаним позивачем, відповідачем-1 та відповідачем-2.

За своїми ознаками вищевказаний Договір є договором оренди.

Таким чином, між сторонами виникли правовідносини, що регламентуються умовами вказаного договору оренди та Законом України „Про оренду державного та комунального майна", а питання, що не врегульовані договором та Законом - Цивільним та Господарським кодексами України.

Відповідно до приписів ч.1 ст.2 Закону України „Про оренду державного та комунального майна", орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ст.ст. 10, 18, 19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна", орендна плата є істотною умовою договору, яка вноситься орендарем своєчасно, в повному обсязі та незалежно від результатів господарської діяльності орендаря.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

За приписами ст.629 Цивільного кодексу України, Договір є обов'язковим до виконання.

Згідно ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Позивач по зустрічному позову, посилаючись на факт повного фінансування з державного бюджету та на невідповідність, у зв'язку з цим, п.п.3.1, 3.3, 3.4, 3.6, 3.7, 3.8, 3.9, 3.11 Договору приписам діючого законодавства, зокрема постанові Кабінету Міністрів України №786 від 04.10.1995р. «Про Методику розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна», просить внести зміни в п.3.1 договору оренди нерухомого державного майна від 19.11.2009р. №12/02-3666-ОД, укладеного між Донецьким національним університетом економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського та регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, виклавши його в такій редакції: «3.1 Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою КМУ №786 від 04.10.1995р. (із змінами) (далі - Методика розрахунку) та становить 1 грн. на рік без ПДВ, враховуючий, що Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського є бюджетною організацією, яка утримується за рахунок державного бюджету. Орендна плата перераховується до державного бюджету не пізніше 31 грудня поточного року.»; виключити з договору пункти 3.3, 3.4, 3.6, 3.7, 3.8, 3.9, 3.11 та розрахунок орендної плати до договору оренди нерухомого державного майна від 19.11.2009р. №12/02-3666-ОД, укладеного між Донецьким національним університетом економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського та регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області.

Господарським кодексом України передбачений порядок зміни та розірвання господарських договорів. Так, статтею 188 ГК України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України встановлено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 Цивільного кодексу України).

Статтею 67 Господарського кодексу України визначено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Позивач фактично вимагає внести зміни до Договору в частині розміру орендної ставки.

Разом з цим, у відповідності до приписів діючого законодавства, внесення змін в судовому порядку до будь-якого договору можливо лише у разі, якщо такий Договір є чинним (діючим) на момент розгляду справи.

Для вирішення питання наявності або відсутності підстав для внесення у Договір змін, господарському суду необхідно насамперед надати оцінку такому Договору, чи діє такий Договір на час розгляду спору.

Відповідно до ч.4 ст.283 Господарського кодексу України, строк договору оренди визначається за погодженням сторін.

Згідно ст.763 Цивільного кодексу України, договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Строк дії Договору встановлено до 01.07.2012р. (абзац 1 п.10.1 Договору з урахуванням змін, внесених в Договір за обопільною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до Договору від 03.08.2010р.).

Додатків (додаткових угод) щодо подальшого (після 01.07.2012р.) продовження терміну дії Договору сторонами не надано. Згідно пояснень сторін, ними не укладалось письмових угод про продовження терміну дії Договору на строк після 01.07.2012р.

При цьому, відповідно до абзацу 2 п.10.1 Договору (зміни до якого не вносились і іншого сторонами по справі не доведено), у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов Договору протягом 1 місяця після закінчення терміну дії Договору, повній оплаті за Договором і при наданні інформації щодо виконання умов Договору, а саме: наявності договору страхування, дозволу або декларації наданої органом державного пожежного нагляду та узгодження балансоутримувача, Договір за заявою орендаря щодо продовження терміну дії Договору, може бути продовжений на тих самих умовах, які передбачені у Договорі.

Жодною із сторін в порядку ст.33 Господарського процесуального кодексу України не надано суду доказів звернення орендаря із заявою про продовження строку дії договору, наявності договору страхування, дозволу або декларації наданої органом державного пожежного нагляду та узгодження балансоутримувача.

За наведених обставин, з огляду на всі наявні у справі документи, посилання позивача по зустрічному позову на те, що Договір на теперішній час діє є безпідставними та непідтвердженими матеріалами справи.

Таким чином, суд дійшов висновку, що Договір припинив свою дію 01.07.2012р., що в свою чергу унеможливлює внесення змін до такого Договору під час розгляду даного спору в суді.

У зв'язку з наведеним, дослідивши всі представлені учасниками судового процесу докази, суд дійшов висновку, що зустрічні позовні вимоги про внесення змін в п.3.1 договору та виключення з цього договору пунктів 3.3, 3.4, 3.6, 3.7, 3.8, 3.9, 3.11 задоволенню не підлягають.

Позивач за первісним позовом звернувся до суду з вимогами про стягнення заборгованості за договором оренди нерухомого державного майна від 19.11.2009р. №12/02-3666-ОД в сумі 37 609, 41 грн. та пені в сумі 2 278, 10 грн.

В обґрунтування своїх вимог про стягнення вищевказаних сум, позивач по первісному позову посилається на неналежне виконання відповідачем-1 своїх зобов'язань за Договором в частині здійснення своєчасної та повної орендної плати.

Отже, під час розгляду вимог про стягнення невиконаного грошового зобов'язання, господарському суду необхідно з'ясувати наявність (відсутність) такого грошового зобов'язання та його розмір.

Розглянувши первісні позовні вимоги суд дійшов висновку щодо відмови у їх задоволенні з огляду на нижчевикладене.

Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України АА №545336 від 27.04.2012р. Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського є державною установою.

Згідно ст.1 Закону України «Про вищу освіту» вищий навчальний заклад державної форми власності - це вищий навчальний заклад, заснований державою, що фінансується з державного бюджету і підпорядковується відповідному центральному органу виконавчої влади.

Відповідно до п.6.4 Статуту Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського (нова редакція) (прийнято зі змінами конференцією трудового колективу протокол №1 від 29.08.2009р.), фінансування Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.

Згідно Рішення Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі № 79 від 07 червня 2007р. Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського (ЄДРПОУ 01566057) внесено до Реєстру неприбуткових організацій (устонав).

Пунктом 10 постанови Кабінету Міністрів України №786 від 04.10.1995р. «Про Методику розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна» (в редакції, що діяла на момент укладення Договору) передбачено, що розмір річної орендної плати за оренду нерухомого майна бюджетними організаціями, які утримуються за рахунок державного бюджету, державними та комунальними телерадіоорганізаціями, редакціями державних і комунальних періодичних видань та періодичних видань, заснованих об'єднаннями громадян, державними науково-дослідними установами, навчальними закладами, трудовими і журналістськими колективами, підприємствами зв'язку, що їх розповсюджують, Товариством Червоного Хреста України та його місцевими організаціями, а також інвалідами з метою використання під гаражі для спеціальних засобів пересування становить 1 гривню.

В супереч вищезазначеного, сторонами у п.3.1 Договору визначено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України №786 від 04.10.1995р. (зі змінами) (далі - Методика розрахунку), або за результатами конкурсу на право оренди державного майна і становить з ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, за який є інформація про індекс інфляції) вересень 2009р. 3868,40 грн. Орендна плата за перший місяць оренди - листопад 2009р. визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за жовтень, листопад 2009р.

Пунктом 3.6 Договору визначено, що орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у такому співвідношенні: 50% до державного бюджету по місцю реєстрації орендаря у податковій інспекції на рахунки відкриті відділенням казначейства у розмірі 1934,20 грн.; 50% балансоутримувачу у розмірі 1934,20 грн.; щомісяця не пізніше 15 числа місяця відповідно до пропорцій розділу установлених КМУ і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Згідно ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою, третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.

Як вже зазначено вище, зміст пунктів 3.1 та 3.6 Договору в частині визначення розміру орендної плати, що перевищує 1 гривню на рік та, як наслідок, порядок розподілу та сплати визначеної у договорі орендної плати, суперечить п.10 постанови Кабінету Міністрів України №786 від 04.10.1995р. «Про Методику розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна».

Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Тобто, юридичне закріплення засади свободи договору не є беззастережним, а передбачає, що при здійсненні волевиявлення на укладення договору відповідні суб'єкти не можуть діяти, зокрема, всупереч положенням чинного законодавства.

За приписами статті 207 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині. Виконання господарського зобов'язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 Цивільного кодексу України).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку щодо визнання недійсним пункту 3.1 договору оренди нерухомого державного майна від 19.11.2009р. №12/02-3666-ОД в частині, що перевищує розмір орендної плати 1 гривню на рік, та як наслідок, щодо визнання недійсним пункту 3.6 договору оренди нерухомого державного майна від 19.11.2009р. №12/02-3666-ОД, який визначає порядок розподілу та сплати щомісячних орендних платежів.

Враховуючи наведене вище, розмір орендної плати, що підлягає оплаті відповідачем-1 на користь позивача за договором оренди нерухомого державного майна від 19.11.2009р. №12/02-3666-ОД протягом всієї дії цього договору становить 1 гривню на рік.

З огляду на вищевикладене, враховуючи той факт, що згідно чинного законодавства розмір орендної плати для відповідаа-1 становить 1 гривню на рік та той факт, що протягом терміну дії Договору відповідачем-1 здійснювались платежі по орендній платі (а.с.102, 130, 165-178), господарський суд дійшов висновку про відсутність заборгованості у відповідача-1 перед позивачем по договору оренди нерухомого державного майна від 19.11.2009р. №12/02-3666-ОД від 19.11.2009р. і іншого позивачем за первісним позовом не доведено.

Таким чином, позовні вимоги за первісним позовом про стягнення з відповідача-1 заборгованості в сумі 37 609, 41 грн. задоволенню не підлягають у зв'язку з безпідставністю заявлення.

Враховуючи той факт, що у задоволенні вимог про стягнення суми основного боргу судом відмовлено, вимога щодо стягнення 2 278, 10 грн. пені, нарахованої на цей борг також задоволенню не підлягає.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, як зазначається в частині 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, первісні та зустрічні позовні вимоги задоволенню не підлягають в повному обсязі, а договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №12/02-3666-ОД від 19.11.2009р. підлягає визнанню недійсним у вищезазначеній частині.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі ст.ст. 203, 204, 205, 215, 627, 628, 759, 763 Цивільного кодексу України, ст.ст.67, 179, 188, 207, 283 Господарського кодексу України, Закону України «Про вищу освіту», керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 43, 49, 69, 82, п.1 ст. 83, ст.ст. 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

У задоволенні позовних вимог Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Дніпропетровській області м.Дніпропетровськ про стягнення з Донецького національного університету економіки та торгівлі ім.Михайла Туган-Барановського м.Донецьк боргу в сумі 37 609, 41 грн. та пені в сумі 2 278, 10 грн. відмовити.

У задоволенні зустрічних позовних вимог Донецького національного університету економіки та торгівлі ім.Михайла Туган-Барановського м.Донецьк про внесення змін в п.3.1 договору оренди нерухомого державного майна від 19.11.2009р. №12/02-3666-ОД, укладеного між Донецьким національним університетом економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського та регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, виклавши його в такій редакції: «3.1 Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою КМУ №786 від 04.10.1995р. (із змінами) (далі - Методика розрахунку) та становить 1 грн. на рік без ПДВ, враховуючий, що Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського є бюджетною організацією, яка утримується за рахунок державного бюджету. Орендна плата перераховується до державного бюджету не пізніше 31 грудня поточного року.»; виключення з договору пункти 3.3, 3.4, 3.6, 3.7, 3.8, 3.9, 3.11 та розрахунок орендної плати до договору оренди нерухомого державного майна від 19.11.2009р. №12/02-3666-ОД, укладеного між Донецьким національним університетом економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського та регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області відмовити.

Визнати недійсним пункт 3.1 договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №12/02-3666-ОД від 19.11.2009р. в частині, що перевищує розмір орендної плати 1 гривню на рік.

Визнати недійсним пункт 3.6 договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №12/02-3666-ОД від 19.11.2009р.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписаний 01.04.2013р.

Головуючий суддя Сгара Е.В.

Суддя Бокова Ю.В.

Суддя Попков Д.О.