Постанова № 30517486, 08.04.2013, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/247/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2013 року 16 год. 22 хв. м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тарасишиної О.М.,

за участю секретаря Слободянюка К.С.,

представника позивача Войнової Т.І., Мікуленко В.В., Лазарчука М.І.,

представника відповідача Копиці С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Манушар Україна» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 09.10.2012 року № 0002142200, № 0002152200,-

встановив:

До Одеського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Манушар Україна» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 09.10.2012 року № 0002142200, № 0002152200.

Позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби від 09.10.2012 року № 0002142200, № 0002152200.

В судовому засіданні представники позивача позов підтримали та просили задовольнити позовні вимоги з підстав та мотивів, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував просив суд відмовити у задоволені позовних вимог повністю, в тому числі посилаючись на письмові заперечення надані суду раніше.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін у справі, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, перевіривши їх доказами, судом встановлено наступне.

ТОВ «Манушар Україна» зареєстровано виконавчим комітетом Одеської міської ради 21.08.2006 року (Том 1 а.с. 139).

ТОВ «Манушар Україна» взято на податковий облік в органах державної податкової служби 04.09.2006 року № 21346 та перебуває на обліку в ДПІ у Приморському районі м. Одеси (Том 1 а.с. 138).

Відповідачем на підставі направлень від 20.08.2012 №002275/2000, №002276/2001, №002277/2002, №002278/2003. №000800/1971, від 23.08.2012 №002512/2053 від 15.08.2012 №002215/1906 виданих ДПІ згідно з п. п. 75.1.2, п. 75.1. ст. 75, ст. 77 Податкового Кодексу України та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2011 по 30.06.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 по 30.06.2012 відповідно до затвердженого плану перевірки.

Позивача проінформовано про проведення планової виїзної перевірки письмовим повідомленням від 30.07.2012 №494/10/22-1 (Том 1 а.с. 52), яке разом з наказом на проведення планової виїзної перевірки від 30.07.2012 №1541, винесеного начальником ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС (Том 1 а.с. 51), вручено позивачу, перевірка позивача проводилась з 29.08 по 18.09.2012 року.

За результатами перевірки відповідачем складено акт перевірки від 25.09.2012 року №5640/22-80/34552988 (Том 1 а.с. 10-48), відповідно до якого відповідачем встановлено, що за період з 01.07.2011 по 30.06.2012 позивачем задекларовано валові витрати у сумі 75871019 грн. Перевіркою повноти визначення валових витрат за період з 01.07.2011 по 30.06.2012 встановлено їх завищення на загальну суму 4481630 грн., в тому числі: в 3 кварталі 2011 року в сумі 1393094 грн.; в 4 кварталі 2011 року в сумі 1690005 грн.; в 1 кварталі 2012 року в сумі 1067452 грн.; в 2 кварталі 2012 року в сумі 331079 грн. Перевіркою відображених у рядку 05.1 Декларацій «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)» показників за період з 01.07.2011 по 30.06.2012 у загальній сумі 68665231 грн. відповідачем встановлено, що суб'єкт господарювання здійснював операції з придбання товарів, робіт та послуг, пов'язаних із здійсненням власної господарської діяльності (надання послуг транспортно-експедиційного обслуговування вантажів (здійснення операцій від оптової торгівлі промисловою сировиною (гідроксид калію, каучук натуральний, поліхлорвініл, хлорид цинку, хлорид амонію) та надання послуг дослідження ринку збуту металів нерезидентам).

На підставі акту перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси були прийняті податкові повідомлення - рішення від 09.10.2012 р.: за №0002142200 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 501 784,00 грн. та за № 0002152200 про зменшення від'ємного значення об'єкту з податку на прибуток у розмірі 482 115,00 грн. (Том 1 а.с. 49,50).

Проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.07.2011 по 30.06.2012 в сумі 68665231 грн. на підставі договорів, накладних, актів виконаних робіт, виписок банків, вантажно-митних декларацій, інвойсів, даних кореспонденції бухгалтерських рахунків зворотно-сальдових відомостей по бухгалтерських рахунках 311 «Розрахунковий рахунок в національній валюті», 312 «Розрахунковий рахунок в іноземній валюті», 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», 632 «Розрахунки з іноземними постачальниками» встановлено завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 05.1 Декларацій «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)» на загальну 3007217 грн., в тому числі: в 3 кварталі 2011 року в сумі 1056295 грн.; в 4 кварталі 2011 року в сумі 1690005 грн.; в 1 кварталі 2012 року в сумі 157361 грн.; в 2 кварталі 2012 року в сумі 103556 грн.

Перевіркою встановлено, що позивачем укладалися договори транспортно-експедиторського обслуговування з наступними суб'єктами господарювання: договір на транспортно-експедиторське обслуговування від 29.04.2010 №290410, укладений з ТОВ «Віздом Сервіс» (Том 4 а.с. 137-140). Пунктом п. 1.1 вказаного договору встановлено, що даний договір регулює взаємовідносини сторін при транспортно-експедиторському обслуговуванні вантажів наданих Клієнтом для транспортно-експедиторського обслуговування Експедитору. Згідно п. 1.2 Договору визначено, що у відповідності з даним договором Клієнт доручає Експедитору за винагороду організувати транспортно-експедиторське обслуговування та організацію сухопутного та морського перевезення вантажу в 180-стандартних морських контейнерах через морський торговий порт. Згідно пункту 1.3 Договору встановлено, що даний договір складений у відповідності з нормами Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність». Пунктом 2.1 даного Договору визначено обов'язки експедитора, а саме: представляти інтереси Клієнта та за його дорученням діяти у взаємовідносинах з Лініями, Портом, митними, та іншими уповноваженими організаціями в частині організації та здійснення транспортування (морського та наземного), вантажно-розвантажувальних робіт та ТЕО вантажу Клієнту; Здійснювати правильне оформлення митних та вантажних документів в пункті відправлення вантажу згідно діючим нормативно-правовим актам країни відправника; За дорученням клієнта: укладати договори та угоди з транспортними, страховими та іншими організаціями з ціллю забезпечення виконання умов даного Договору, передавати необхідну інформацію та висилати транспортні, товарносупровідні, страхові та розрахункові документи його іноземним контрагентам, здійснювати проведення митних, екологічних, карантинних та інших формальностей в порту, залучати незалежних сюрвейерів та/або експертів торгово-промислової палати України для посвідчення кількості, якості та стану вантажу, що прибув; договір на здійснення послуг по транспортному експедируванню експортно-імпортних та транзитних вантажів від 23.07.2010 №23/07/10 (а.с. Том 4 а.с. 124-128 ), укладений з ТОВ «Хелльман Східна Європа Оуверсіз». Згідно п. 1.1 цього договору визначено, що одна сторона -експедитор ТОВ «Хелльман Східна Європа Оуверсіз» зобов'язується за плату та за рахунок другої сторони -замовника ТОВ «Манушар Україна» виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням та перевантаженням експортно-імпортних та транзитних вантажів, прямуючих в/із України, по території України, країни СНГ, третьої країни.

На підтвердження отримання вищезазначених транспортно-експедиторських послуг, згідно договорів від 23.07.2010 №23/07/10 та від 29.04.2010 №290410, позивачем надано до перевірки акти прийняття-передачі здійснених послуг. Використання вищевказаних послуг пов'язане з транспортуванням товарів від покупців до складу позивача, у зв'язку з чим відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 1999 №246, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 2 листопада 1999 р. за №751/4044, дані послуги включаються до собівартості запасів.

Суми придбаних вищевказаних послуг транспортно-експедиторського обслуговування позивачем було включено до складу валових витрат у рядку 05.1 Декларацій «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)» у складі собівартості реалізованих товарів в розмірі 1503245 грн., в тому числі: в 3 кварталі 2011 року в сумі 886291 грн.; в 4 кварталі 2011 року в сумі 616954 грн.

Відповідачем під час проведення перевірки було встановлено, що вищевказані витрати в розмірі 1503245 грн. підприємством включено до складу валових витрат двічі: вперше - по першій події (отримання послуг, оплата), вдруге - у складі собівартості реалізованих товарів.

Відповідно до п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Відтак, відповідачем правомірно встановлено, що в порушення п. 138.4, ст. 138 Податкового кодексу України позивачем включено до складу валових витрат витрати на придбання транспортно-експедиторських послуг по першій події (отримання послуг, сплата) в той час, як дані витрати також були включені до складу валових витрат у складі собівартості реалізованих товарів, що призвело до завищення рядку 05.1 Декларацій «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)» на загальну суму 1503245 грн.

Відповідачем під час проведення перевірки, також було встановлено, що позивачем укладався договір транспортно-експедиторського обслуговування від 02.08.2011 №67/08-11 А, укладений з ТОВ «Дагазтранс» (Том 4 а.с. 129-136) , згідно п. 1.1 якого встановлено, що позивач доручає, а ТОВ «Дагазтранс» зобов'язується заплату та за рахунок Клієнта організувати у внутрішньому та/або міжнародному сполученні перевезення вантажів Клієнта, що перевозяться автомобільним транспортом, узгоджених Сторонами в додаткових угодах та/або Заявках, що являються невід'ємною частиною Договору. Вантажі, організацію перевезення яких здійснює експедитор, являються власністю Клієнта. При прийнятті вантажів Клієнта Експедитором права власності на відповідні вантажі у останнього не виникає. Згідно п. 1.4. Договору визначено, що Діяльність Сторін при виконанні даного договору регламентується діючими Правилами перевезення вантажів, Конвенцією про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів, Європейською угодою про міжнародне перевезення небезпечних вантажів від 30.09.1957, Господарським Кодексом України. Цивільним кодексом України, Митним кодексом України. Законами України «Про зовнішньоекономічні діяльність», «Про транспортно- експедиторську діяльність», «Про транспорт», «Про автомобільний транспорт», «Про транзит вантажів», іншими нормативними актами України, в тому числі транспортними кодексами та уставами. Норми міжнародних договорів (угод) застосовуються у порядку визначеному діючим законодавством України.

Також, позивачем були укладені договори про надання транспортних послуг з приватним підприємцем ОСОБА_5 (Том 2 а.с. 202, 204,206, 208, 210, 212, 214, 216, 218, 220, 222, 224, 235, 237, 240, 242, 244, Том 3 а.с. 14, 16, 18, 20, 22, 24, 26, 28, 54, 56, 58, 60, 62, 64, Том 4 а.с. 86, 86, 88), та з ТОВ «Моноліт-Логістик» (Том 3 а.с. 30, 32, 34, 67, 87, 89, 91, 93,95, 97, 99, 101, 103, 105, 107, 109, 113, 115, 117, 121,123, 125, 127, 129, 131, 133, 135, Том 4 а.с. 27, 29, 31, 33, 35, 37, 39, 41, 43, 45, 47, 59, 61, 63, 75, 78, 80, 82, 84, 107, 109, 111, 113, 115, 117, 119, 122, 123). На підтвердження отримання транспортно-експедиторських послуг, згідно вищевказаних договорів, позивачем надано до перевірки акти прийняття-передачі здійснених послуг.

Використання вищевказаних витрат пов'язане з транспортуванням товарів від складу до покупців позивачу, відтак, відповідно до Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Мінфіну України від 31.12.99 №318, зареєстрованого в Мін'юсті України 19.01.2000 за №27/4248, такі витрати являються витратами на збут і включаються до складу рядку 06.3 Декларації «Витрати на збут».

Під час проведення перевірки відповідачем було встановлено, що вищевказані витрати в розмірі 458612 грн. позивачем включено до складу валових витрат по даті придбання в рядку 06.3 Декларації «Витрати на збут» та одночасно у складі собівартості реалізованих товарів в рядку 05.1 Декларацій «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)».

Відтак, відповідачем правомірно вказано в акті перевірки про неправомірне включення позивачем до складу валових витрат в рядку 05.1 Декларацій «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)» витрати на придбання транспортно-експедиторських послуг, одночасно з включенням їх до складу рядку 06.3 Декларації «Витрати на збут», що призвело до завищення значення рядку 05.1 Декларацій на загальну суму 458612 грн., в тому числі в 3 кварталі 2011 року на суму 170004 грн. та в 4 кварталі 2011 року на суму 288608 грн.

Перевіркою встановлено, що позивач на підставі імпортних договорів, які укладались з компанією «Manuchar N.V.», (Антверпен, Бельгія) придбавав промислову сировину (гідроксид калію, каучук натуральний, поліхлорвініл, хлорид цинку, хлорид амонію), що підтверджується інвойсами, вантажно-митними деклараціями, виписками банку. Куплений товар позивачем оприбутковувався на бухгалтерському рахунку 281 «Товари на складі», що відображалось бухгалтерською проводкою Дт 632 - Кт 281. Вартість придбаного товару підприємством включалось до складу валових витрат у складі собівартості реалізованого товару, що відображалось проводкою Дт 902 - Кт 281.

На підставі вантажно-митних декларацій, інвойсів, виписок банків, відомостей по рахунках 632 «Розрахунки з іноземними постачальниками», 281 «Товари на складі», 902 «Собівартість реалізованої продукції» відповідачем встановлено, що позивачем двічі включено до складу рядку 05.1 Декларацій «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)» собівартість придбаних та реалізованих імпортних товарів на загальну суму 1045360 грн., що призвело до завищення значення рядку 05.1 Декларацій «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)» на загальну суму 1045360 грн., в тому числі в 4 кварталі 2011 року на суму 784443 грн., в 1 кварталі 2012 року на суму 157361 грн., в 2 кварталі 2012 року на суму 103556 грн. в порушення п. 138.4. ст. 138 Податкового кодексу України.

Окрім того, перевіркою відображених у рядку 06.6/06.5 Декларацій «Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду» показників за період з 01.07.2011 по 30.06.2012 у загальній сумі 564322 грн. перевіряючими встановлено, що ТОВ «Манушар Україна» мало від'ємне значення об'єкту оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду, яке декларував в деклараціях з податку на прибуток за 2-4 квартали 2011 року в сумі 336799 грн., за 1 квартал 2012 року в сумі 910091 грн. та за 1 півріччя 2012 року в сумі 227523 грн.

Проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.07.2011 по 30.06.2012 в сумі 564322 грн. на підставі декларацій з податку на прибуток, акту попередньої виїзної планової перевірки за період з 01.04.2010 по 30.06.2011 від 19.10.2011 №7429/23-10/34552988 (Том 1 а.с. 162-166), відповідачем встановлено завищення задекларованих позивачем показників у рядку 06.6/06.5 Декларацій «Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду» в деклараціях за 2-4 квартали 2011 року на суму 336799 грн., за 1 квартал 2012 року в сумі 910091 грн. та за 1 півріччя 2012 року в сумі 227523 грн., наростаючим підсумком за 1 півріччя 2012 року в порівнянні з 1 кварталом 2012 року.

Згідно акту попередньої виїзної планової перевірки за період з 01.04.2010 по 30.06.2011 від 19.10.2011 №7429/23-10/34552988 було встановлено порушення позивачем п.4.1 п.4, п.5.9 ст. 5, п. п. 11.3.1 п.11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом ДПА України від 29.03.03 №143, зареєстрованого в Мін'юсті України 08.04.03 за №271/7592, п.2 ст. З Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.3 підрозділу 4 розділу XX «перехідні положення» Податкового Кодексу України, в результаті чого в 1 кварталі 2011 року та 2 кварталі 2011 року (в тому числі) відповідачем встановлено заниження податку на прибуток в сумі 43213 грн. та на 79189 грн. відповідно.

Згідно акту виїзної планової перевірки від 19.10.2011 №7429/23-10/34552988 встановлено порушення п.3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового Кодексу України, в результаті чого встановлено завищення значення рядку 06.6 Декларацій «Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду» за 2 квартал 2011 року в сумі 336799 грн.

За результатами акту попередньої виїзної планової перевірки за період з 01.04.2010 по від 19.10.2011 №7429/23-10/34552988 відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення, які були оскаржені ТОВ «Манушар Україна» у судовому порядку. Так, згідно Постанови Одеського окружного адміністративного суду від 29.02.2012 по справі №1570/74/2012 (Том 6 а.с. 195-203) податкові повідомлення-рішення від 02.11.2011 №0014432310 та від 02.11.2011 №0014422310, винесені ДПІ на підставі акту перевірки від 19.10.2011 №7429/23-10/34552988 визнані протиправними та скасовані. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.05.2012 по справі №1570/74 2012 постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29.02.2012 скасовано, в задоволенні позову ТОВ «Манушар Україна» відмовлено в повному обсязі (а.с. Том 1 а.с. 167-169).

Враховуючи п. п. 14.1.27, п. 14.1, ст. 14, п. п. 139.1.9, п. 139.1, ст. 139 Податкового кодексу України та акт перевірки №5640/22-80/34552988, відповідачем встановлено завищення значення рядку 06.6 Декларацій «Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду» в деклараціях за 1 квартал 2012 року в сумі 910091 грн. та за 1 півріччя 2012 року в сумі 227523 грн., наростаючим підсумком за 1 півріччя 2012 року в порівнянні з 1 кварталом 2012 року.

Відтак, згідно акту перевірки 25.09.2012 року №5640/22-80/34552988 відповідачем перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01.07.2011 по 30.06.2012 правомірно встановлено завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток в декларації за 1 півріччя 2012 року на суму 482115 грн., а також заниження податку на прибуток на загальну суму 501120 грн., в тому числі за 3 квартал 2011 року на суму 320412 грн., за 4 квартал 2011 року на суму 179380 грн., за 2 квартал 2012 року на суму 1328 грн.

Згідно ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації.

З аналізу вказаної правової норми випливає, що рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень повинні бути прийняті чи здійснені в межах компетенції відповідного органу та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, не порушувати інтересів держави, прав та інтересів фізичних та юридичних осіб, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), відповідати вимогам діючого законодавства.

Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову, однак лише за умови, що встановлено порушення прав, свобод та інтересів позивача.

Згідно п.2 «Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010р. № 984 та зареєстрованого Мінюстом 12.01.2011р. за №34/18772 (далі Порядок № 984), для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом: податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби. Документальна перевірка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Пунктом 6 «Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», передбачено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно з п.5.2 Порядку №984, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів; у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки; у разі надання посадовими особами платника податків або його законними представниками посадовим (службовим) особам органу державної податкової служби письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти про надання таких пояснень необхідно відобразити в акті.

За змістом частин 4, 5 ст. 11 КАС України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що поданих відповідачем доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах передбачених законом. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (ч. 1 ст. 19 Конституції України).

Згідно з частиною першою ст. 69 КАСУ доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Фальшивість документа, що надає права або звільняє від обов'язків, може бути перевірено як за допомогою висновків експертизи, порівняння його з іншими письмовими чи речовими доказами, поясненнями свідків, зокрема посадових осіб, котрі його виготовили, так і шляхом кримінального переслідування за наявності підстав для порушення кримінальної справи.

З урахуванням зазначеного, на підставі встановлених в судовому засіданні фактів та обставин, враховуючи, що мотивація та докази, наведені представниками позивача, не дають адміністративному суду підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію представника відповідача, а позивачем не доведено суду обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відтак, у задоволені позовних вимог необхідно відмовити повністю.

Згідно зі ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

На підставі встановленого, керуючись приписами ст.ст. 11, 162 КАС України, суд вважає, що вимоги позивача є не обґрунтованими та не підлягають задоволенню.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 04.04.2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог ч. 2 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись ст. ст. 6-8, 71, 86, 158-163, 167 КАС України суд, -

постановив:

У задоволені адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Манушар Україна» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 09.10.2012 року № 0002142200, № 0002152200- відмовити повністю.

Судові витрати розподілити відповідно до статті 94 КАС України.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Якщо рішення було прийняте у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії такого рішення.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили у відповідності зі статтею 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею 08.04.2013 року.

Суддя О.М. Тарасишина

У задоволені адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Манушар Україна» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 09.10.2012 року № 0002142200, № 0002152200- відмовити повністю.

Повний текст постанови складено 08 квітня 2013 року.