ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
04.04.2013 Справа № 920/386/13-г
За позовом: Приватного акціонерного товариства «Інформаційні комп'ютерні системи», м. Київ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Вотекс-спецмонтаж-плюс», м. Суми
про стягнення 912 661 грн. 94 коп.,
СУДДЯ СОП'ЯНЕНКО О.Ю.
при секретарі с/з Пігарєвій І.О.
Представники сторін:
Від позивача: Жученко О.О., довіреність № 1853 від 02.01.2013 року
Від відповідача: не з'явився
Суть спору: позивач, згідно вимог позовної заяви, просить суд стягнути з відповідача на свою користь 912 661 грн. 94 коп. заборгованості згідно договору субпідряду № ССУ-090602 від 05.06.2009р., в тому числі: 757 830 грн. 99 коп. - основного боргу, 27 767 грн. 16 коп. - пені, 32 654 грн. 32 коп. - інфляційних збитків, 94 409 грн. 47 коп. - 3% річних, а також витрати по сплаті судового збору.
04.04.2013 року до суду надійшла заява позивача № 2635 від 29.03.2013 року, про повернення судового збору, в якій зазначено, що позивачем при зверненні до суду з даним позовом згідно платіжного доручення № 206647 від 26.02.2013 було сплачено судовий збір в розмірі 20 251 грн. 62 коп., а розмір судового збору при подачі даного позову повинен становити 18 253 грн. 24 коп., в зв'язку з цим позивач просить суд повернути ПАТ «Інформаційні комп'ютерні системи» переплачену суму судового збору в розмірі 1998 грн. 38 коп.
Представник відповідача в засідання суду не з'явився, відзиву на позовну заяву не подав. Як вбачається з матеріалів справи, ухвалу суду від 07.03.2013 року, яка була направлена на адресу ТОВ «Вотекс-спецмонтаж-плюс», м. Суми, вул. Кірова, 125, оф. 148А, відповідач отримав 12.03.2013р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, про причини неявки суд не повідомив. За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України.
Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі і наполягала на їх задоволенні, також представник позивача надала для огляду оригінали документів, доданих до позовної заяви. Документи судом були оглянуті, встановлено відповідність копій, наявних в матеріалах справи, оригіналам.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважного представника позивача, дослідивши та оцінивши надані докази, суд встановив:
05 червня 2009 року між Закритим акціонерним товариством «Інформаційні комп'ютерні системи» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вотекс-спецмонтаж-плюс» був укладений договір субпідряду № ССУ-090602 від 05.06.2009 року.
Відповідно до Закону України «Про акціонерні товариства» змінено назву позивача з Закритого акціонерного товариства «Інформаційні комп'ютерні системи» на Приватне акціонерне товариство «Інформаційні комп'ютерні системи».
Відповідно до п. 1.1. договору позивач, в строки та за цінами, обумовленими цим договором, взяв на себе зобов'язання по постачанню, збиранню та монтажу бібліотечного (RFID) обладнанню для міжвузівської бібліотеки ДВНЗ «УАБС НБУ» за адресою: м.Суми, вул. Жовтнева,9. Загальна ціна договору становить 2 723 513 грн. 36 коп.
Відповідно до п.3.1. договору, позивач зобов'язався поставити обладнання протягом 30 календарних днів з дня отримання авансу, передбаченого договором. Позивач зобов'язався виконати роботи з монтажу обладнання протягом 20 календарних днів з дня отримання повідомлення від відповідача про готовність приміщень до монтажу обладнання (п.3.2 договору).
Умовами договору (п.4.1.) сторони узгодили, що відповідач здійснює оплату в два етапи: попередня оплата за обладнання в сумі 2328195,77 грн. здійснюється після підписання договору; оплата робіт на суму 259141,92 грн. здійснюється протягом п'яти банківських днів з дати підписання сторонами договору відповідного акту здачі-прийняття виконаних монтажних робіт.
Позивач на виконання умов договору здійснив поставку та монтаж обладнання. Згідно підписаного сторонами Акту приймання-перадачі № ССУ-12632 від 25.08.2009 року вартість робіт становить 3 467 094 грн. 80 коп. Відповідно до п.4.2. договору, 31.08.2009 року сторонами підписано акт прийому наданих послуг генпідряду в розмірі 173354,74 грн., що складає 5% від загальної вартості договору.
31.10.2011 року позивач, в порядку ст.530 ЦК України, направив відповідачу вимогу про сплату заборгованості в розмірі 931185 грн. 73 коп. Як вбачається з матеріалів справи, вимога про сплату боргу була отримана відповідачем 04.11.2011 року.
23.12.2011 року між позивачем та відповідачем у справі було підписано протокол № 1 взаєморозрахунків, який є актом про взаємне зарахування однорідних вимог.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, тобто із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.
Договір № ССУ-090602 від 05.06.2009 року, підписаний повноважними представниками сторін, відповідає вимогам, передбаченим ст. ст. 628, 639, 837 Цивільного кодексу України щодо змісту та форми договору, не розірваний сторонами та не визнаний недійсним в судовому порядку.
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Відповідач за надані позивачем послуги розрахувався частково, в зв'язку з чим виникла заборгованість перед позивачем в сумі 757830 грн. 99 коп., що підтверджується первинними бухгалтерськими документами, наявними в матеріалах справи. Також позивачем надано Акт звірки розрахунків за період з 01.12.2011 року по 01.01.2012 року, підписаного посадовими особами позивача та відповідача і скріпленого печатками підприємств, згідно якого заборгованість відповідача перед позивачем становить 757 830 грн. 99 коп.
Крім того, умовами договору, а саме підпунктом 7.2, передбачена відповідальність відповідача у разі несвоєчасного перерахування коштів, а саме відповідач за кожен день прострочення виконання зобов'язань сплачує позивачу пеню у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня від суми заборгованості. Згідно надано позивачем розрахунку розмір пені, що підлягає сплаті відповідачем становить 27 767 грн. 16 коп.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.
При цьому, згідно ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Оскільки, пеня в сумі 27 767 грн. 16 коп. нарахована в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, позовні вимоги в зазначеній частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст.ст. 549-552 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, передбачене законом право кредитора вимагати спати боргу з урахуванням процентів річних та процентів за користування чужими грошовими коштами є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Таким чином, вимога позивача щодо стягнення з відповідача 94409 грн. 47 коп. - 3 % річних та 32654 грн. 32 коп. інфляційних збитків є правомірною.
Таким чином, на час розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем складає 912 661 грн. 94 коп., з яких: 757 830 грн. 99 коп. - основного боргу, 27 767 грн. 16 коп. - пені, 32 654 грн. 32 коп. - інфляційних збитків, 94 409 грн. 47 коп. - 3% річних. Відповідач в засідання суду не з'явився, аргументованого заперечення на позов не подав, не подав і доказів сплати боргу. Факт заборгованості відповідача в сумі 912 661 грн. 94 коп. підтверджено матеріалами справи.
Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Позивач з урахуванням всіх обставин справи, подав суду достатньо доказів, які об'єктивно і у визначеному законом порядку підтвердили його позицію. За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Позивач 04.04.2013 подав до суду заяву № 2635 від 29.03.2013 року, про повернення зайво сплаченого судового збору в розмірі 1998 грн. 38 коп.
Як вбачається з матеріалів справи, при зверненні до суду з даним позовом позивачем було сплачено до державного бюджету 20 251 грн. 62 коп. судового збору, згідно платіжного доручення № 206647 від 26.02.2013 року.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» - судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат. Позивач при подачі даного позову мав сплатити судовий збір в розмірі 18 253 грн. 24 коп. За таких обставин, позивачу підлягає поверненню з державного бюджету судовий збір у розмірі 1998 грн. 38 коп., сплачений відповідно до платіжного доручення № 206647 від 26.02.2013 року, в порядку, передбаченому ст. 7 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України позивачу за рахунок відповідача відшкодовуються витрати по сплаті судового збору в сумі 18 253 грн. 24 коп.
На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про судовий збір», ст.ст. 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
В И Р І Ш И В:
1.Позов задовольнити.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вотекс-спецмонтаж-плюс» (40024, м.Суми, вул. Харківська, 7, кв. 217; код 32485166) на користь Приватного акціонерного товариства «Інформаційні комп'ютерні системи» (03005, м. Київ, вул. Смоленська, 31-33; код 21670779) 757 830 грн. 99 коп. - основного боргу, 27 767 грн. 16 коп. - пені, 32 654 грн. 32 коп. - інфляційних збитків, 94 409 грн. 47 коп. - 3% річних, 18 253 грн. 24 коп. - витрат по сплаті судового збору.
3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення підписано 08.04.2013 року.
СУДДЯ О.Ю. СОП'ЯНЕНКО
Судове рішення № 30516715, Господарський суд Сумської області було прийнято 04.04.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 920/386/13-г. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: