Рішення № 30516596, 08.04.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/2914/13 08.04.13

За позовом Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто»

в особі Центральної філії

до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова

компанія «Оранта»

про стягнення грошових коштів в порядку регресу

Суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача: не з'явились;

від відповідача: не з'явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» (надалі ПАТ «Українська страхова компанія «Гарант-Авто», позивач) звернулось до суду в особі Центральної філії з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (надалі ВАТ НАСК «Оранта», відповідач) 26 301, 44 грн. основного боргу, 103, 76 грн. трьох процентів річних та 52, 60 грн. інфляційних нарахувань, а всього - 26 457, 80 грн..

Позовні вимоги мотивовані тим, що ПАТ «УСК «Гарант-Авто» на підставі договору добровільного страхування транспортного засобу, оформленого полісом № 19 G - 0335959 від 06.10.2009р., внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля марки Chery Amulet, державний номер АА 2753 ЕЕ, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування» та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля DAF TE 47 WS, з напівпричепом Kogel SF 27 державний номер 18364 СК, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП була застрахована ВАТ «НАСК «Оранта» позивачем було направлено останньому заяву на виплату страхового відшкодування в порядку регресу. Враховуючи, що відповідачем не відшкодовано заявлену суму збитку, позивач просить стягнути з відповідача суму виплаченого страхового відшкодування в судовому порядку разом із нарахованими штрафними санкціями.

В судове засідання призначене згідно ухвали суду від 26.03.2013р. представники сторін не з'явились, однак враховуючи виконання вимог суду, отримання відзиву від відповідача, докази, наявні в матеріалах справи є достатніми для прийняття рішення у справі.

Згідно наданих заперечень на позовну заяву, відповідачем, заявлена сума до виплати страхового відшкодування в розмірі 26301,44 грн. визнається, а у задоволенні інших вимог відповідач просив відмовити в позові. Справу, відповідач просив розглядати без участі представника компанії.

Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

За договором страхування транспортного засобу, оформленого полісом № 19 G - 0335959 від 06.10.2009р. у ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант», правонаступником якого є позивач, застраховано автомобіль Chery Amulet, державний номер АА 2753 ЕЕ, страхувальником по договору є Онищенко Сергій Степанович.

Довідкою засвідченою ротою ДПС із забезпечення супроводження та заходів аеропорту «Бориспіль» при УДАІ ГУМВС України в Київській області підтверджено настання 18.06.2010р. дорожньо-транспортної пригоди - зіткнення за участю автомобілів DAF TE 47 WS, з напівпричепом, яким керував Великий Микола Іванович, ГАЗ 3302, державний номер АЕ 4612 АА, яким керував Чорний Олександр Миколайович, Chery Amulet, державний номер АА 2753 ЕЕ, яким керував Онищенко Сергій Степанович та Peugeot, державний номер СВ 4593 АЕ під керуванням Глущенка Михайла Івановича.

ДТП сталася в результаті порушення водієм Великим М.І. вимог пункту 2.3 «б», 12.1, 12.3, 13.1 Правил дорожнього руху України, якого визнано винним у вчиненні правопорушення постановою Карлівського районного суду Полтавської області від 28.07.2010р. у справі № 3-769/2010р..

Загальний розмір матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу Chery Amulet, державний номер АА 2753 ЕЕ в результаті його пошкодження при ДТП, відповідно до звіту № 5828 про незалежну оцінку з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, складеного 01.07.2010р. суб'єктом оціночної діяльності - спеціалістом ТОВ «Естімейт» Нечипоруком В.Г. (свідоцтво ФДМУ про реєстрацію в державному реєстрі оцінювачів № 8098 від 15.02.2010р.), складає 31 466, 88 грн..

За страховим випадком - ДТП що сталась 18.06.2010р. за участю застрахованого автомобіля, згідно складеного страхового акту № 108016 від 02.07.2010р. по договору страхування оформленого полісом № 19 G - 0335959 від 06.10.2009р. до виплати визначено суму страхового відшкодування в розмірі 26 301, 44 грн., виплата якого за договором страхування підтверджується платіжним дорученням № 4379 від 13.07.2010р..

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частиною другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Вина водія який керував автомобілем DAF TE 47 WS, з напівпричепом Kogel SF 27 державний номер 18364 СК підтверджена постановою Карлівського районного суду Полтавської області від 28.07.2010р..

Пунктом 37.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» (в редакції закону на час врегулювання страхового випадку) передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

В редакції закону, яка є чинною з 19.09.2011р. та відповідно застосовується до врегулювання страхових випадків, які стались після вказаної дати, у п. 36.4 закону, також передбачено, що виплата страхового відшкодування здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування, лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Представленим до матеріалів справи витягом з централізованої бази даних Моторного транспортного страхового бюро України підтверджено, що напівпричіп Kogel SF 27 державний номер 18364 СК, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю Chery Amulet, державний номер АА 2753 ЕЕ, взято на страхування ВАТ НАСК «Оранта» про що укладено договір (поліс) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ВС/5778251.

Відповідачем на вимоги суду (ухвала від 18.02.2013р.) не представлено договору (полісу ВС/5778251) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, однак зазначений факт відповідачем визнається.

Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля Chery Amulet, державний номер АА 2753 ЕЕ відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс ВС/5778251), а до ПАТ «УСК «Гарант-Авто» як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором страхування, що оформлений полісом № 19 G - 0335959 від 06.10.2009р., перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до ВАТ НАСК «Оранта» як особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25 листопада 2008 року (справа 11/406-07), а також і у постанові Верховного Суду України 11/104 від 07.11.2011р. (справа № 48/562), які згідно ч. 2 ст. 82 ГПК України є обов'язкові до врахування судом при прийнятті рішення у справі.

За чинним законодавством України окрім особи, винної у завданні шкоди, потерпілий у ДТП має також право одержати майнове відшкодування або за рахунок страхової організації, якою застраховане його майно, за правилами і в порядку, встановленому Цивільним кодексом України та Законом України «Про страхування», або за рахунок страховика, яким застраховано відповідальність особи, що володіє транспортним засобом, водія якого визнано винним у ДТП, за правилами та у порядку, встановленому ЦК України та Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Право потерпілого обрати той чи інший спосіб захисту чинним законодавством не обмежене та належить саме потерпілому.

В даному випадку потерпілий звернувся за відшкодуванням майнової шкоди до позивача, який застрахував його майно - автомобіль Chery Amulet, державний номер АА 2753 ЕЕ.

Правовідносини сторін у такому випадку регулюються нормами ЦК України та ЗУ «Про страхування».

Так, відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Положення наведеної статті закону передбачають, що для страховика, який виплатив страхове відшкодування право вимоги на відшкодування збитку з особи відповідальної за заподіяний збиток, обмежене розміром виплаченого страхового відшкодування.

В даному випадку сума заявлена до стягнення з відповідача є сумою страхового відшкодування виплаченого позивачем на умовах договору страхування, що укладений між позивачем та страхувальником у відношенні транспортного засобу, який було пошкоджено в ДТП, натомість право регресу до страховика винної особи переходить саме по розміру збитків завданих пошкодженому автомобілю в межах фактичних витрат страховика.

Фактичні витрати страхової компанії по виплаті страхового відшкодування не перевищують розміру збитку, завданого транспортному засобу - автомобілю Chery Amulet, державний номер АА 2753 ЕЕ у ДТП 18.06.2010р., що визначений звітом суб'єкта оціночної діяльності № 5828 від 01.07.2010р..

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Тобто в розумінні положень Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» позивач набув (в порядку регресу) право на виплату страхового відшкодування від страховика винної особи.

Згідно даним бази МТСБУ за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс ВС/5778251) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 35 000 грн., франшиза - 0 грн..

Доводи позивача відповідачем не спростовані та в розмірі виплаченого страхового відшкодування 26 301, 44 грн. визнаються (складений страховою компанією страховий акт № ОЦВ-12-28542-29/1 наданий до справи з розрахунком , суми страхового відшкодування), що є підставою для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача вказаної суми збитку виходячи із загальної суми понесених позивачем витрат на виплату страхового відшкодування потерпілому.

Відповідальність страховика винної особи регламентована положеннями Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та обмежується укладеним договором страхування, в свою чергу зазначеним законом випадки, коли шкода не відшкодовується страховиком (або МТСБУ) визначені у ст. 32 (в редакції закону на час врегулювання страхового випадку) і доказів наявності таких суду не представлено.

Згідно з положеннями Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» (п. 37.1) виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Таким чином, підстави вважати порушеними права позивача відповідачем при невиплаті суми страхового відшкодування на користь позивача є саме неотримання коштів від відповідача протягом місяця від дня отримання страховою компанією регресної вимоги. Невиконання вказаних вимог є підставою для звернення до суду та стягнення зазначеної суми коштів згідно судового рішення.

До стягнення з відповідача позивачем заявлено суму інфляційних втрат та трьох відсотків річних згідно зі ст. 625 ЦК України у зв'язку з наявним простроченням виплати суми за заявою про виплату страхового відшкодування № 108016, яка отримана відповідачем 28.09.2012р. (підтверджено проставленим реєстровим вхідним № 10422).

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Про застосування норм ст. 625 ЦК щодо відповідальності за порушення грошового зобов'язання у спорах, що виникають з договорів страхування зазначено зокрема у Листі Верховного Суду України від 19.07.2011р. «Судова практика розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування».

З огляду на вищевикладене та наявність станом на час вирішення спору прострочення відповідача перед позивачем щодо виплати страхового відшкодування у розмірі 26 301, 44 грн., сума 3% річних за період з 28.12.2012р. по 13.02.2013р. становить 103, 76 грн., сума інфляційних збитків за січень 2013р. - 52, 60 грн. та у вказаних сумах підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в межах заявленого позову.

При цьому судом враховані заперечення відповідача викладені ним письмово, однак в даному випадку інфляційні збитки та 3% річних не відносяться до неустойки, відповідно посилання на необхідність укладення письмової угоди про неустойку є безпідставними.

Судові витрати позивача про сплату судового збору у розмірі 1 720, 50 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (01032, м. Київ, вул. Жилянська 75, ідент. код 00034186) на користь Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» (ідент. код юрид. особи 16467237) в особі Центральної філії (юрид. адреса: 01042, м. Київ, пров. Новопечерський 19/3, ідент. код 25965081) 26 301, 44 грн. (двадцять шість тисяч триста одну гривню 44 копійки) страхової виплати в порядку регресу, 103, 76 грн. (сто три гривні 76 копійок) 3% річних, 1 720, 50 грн. (одну тисячу сімсот двадцять гривень 50 копійок) витрат по сплаті судового збору.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

дата підписання рішення 09.04.2013

Суддя Р.І. Самсін