Рішення № 30516416, 20.03.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/2103/13 20.03.13

Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Бандури Ю.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Фізичної-особи підприємця Бєляєвої Віри Іванівни, м. Дзержинськ

до відповідача Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Надра", м. Київ

про стягнення 326 645, 55 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Магурський О.П. - юрисконсульт

від відповідача: Шабанов С.В. - юрисконсульт

СУТЬ СПОРУ: Фізична-особа підприємець Бєляєва Віра Іванівна звернулася до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Надра" про стягнення з останнього боргу в сумі 302 453, 03 грн., пені в сумі 19 122, 39 грн., трьох процентів річних в сумі 4 442, 81 грн., інфляційних в сумі 643, 03 грн. відповідно до Договору оренди б/н від 21.08.2008 року.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Позивач вказує на порушення його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача, а тому наполягає на заявлених вимогах.

Відповідач, в розумінні ст. 22 ГПК України, письмово на листі надав заперечення, в яких просить суд залишити позов без розгляду на підставі ч. 1 ст. 81 ГПК України. Подана заява мотивована тим, що до Господарського суду м. Києва на новий розгляд направлено справу № 5011-7/16141-2012 між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав. Втім, подане клопотання не підлягає задоволенню, оскільки доказів такого направлення на адресу суду, в т. ч. передачі справи на новий розгляд, заявником не надано. Разом з тим, ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог ст. ст. 33, 36, 43 ГПК України.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, приймаючи до уваги доводи позивача та заперечення відповідача, суд встановив:

До прийняття рішення по справі, позивач звернувся до суду, згідно ст. 22 ГПК України, із заявою про уточнення позовних вимог. Так, у пункті 3.11 Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 26 грудня 2011 р. за № 18, далі Пленум, зазначено, що господарським процесуальним кодексом України, зокрема статтею 22, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т. п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

· подання іншого (ще одного) позову;

· збільшення або зменшення розміру позовних вимог;

· об'єднання позовних вимог;

· зміну предмета або підстав позову.

Таким чином, в розумінні п. 3.10 Пленуму, подана заява є фактично зменшенням розміру позовних вимог, у зв'язку з чим відбулося формування нової ціни позову, яка заявлена позивачем, зокрема:

· основний борг - 302 453, 03 грн.;

· пеня в сумі 19 106, 68 грн.

· три проценти річних в сумі 4442, 81 грн.;

· інфляційні в сумі 643, 03 грн.

Судом прийнято до уваги, що під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог (частина друга статті 22 ГПК України ) слід розуміти збільшення або зменшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві. Під збільшенням чи зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну кількісних показників, в яких виражається позовна вимога. Тобто має місце нова ціна позову, заявлена позивачем, з якої спір вирішується судом по суті.

Позов мотивовано тим, що 21.08.2008 року між громадянином України - Беляєвим В. Л., який діяв від імені Фізичної особи - підприємця Беляєвої В.І., далі Орендодавець, та Відкритим акціонерним товариством "Надра" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Надра"), далі Орендар, було укладено Договір № б/н, далі Договір, відповідно до предмету якого (п.1.1.) Орендодавець передає, а Орендар приймає в платне тимчасове користування на умовах оренди нежитлове приміщення, загальною площею 250, 7 кв. м., за адресою: м. Дзержинськ, вул. Терешкової, буд. 8, кв. 24, далі Об'єкт оренди. Мета передачі в оренду - здійснення статутної діяльності Орендаря.

Відповідно до п. 3.1. договору строк оренди становить 10 років з дня підписання акту приманна -передачі майна а оренду, що кореспондується з п. 5.1. Договору.

Так, Орендодавець передав, а Орендар прийняв Об'єкт оренди за актом приймання передачі, який складено сторонами 21.08.2008 року.

Пунктами 4.1., 4.2., 4.3. Договору сторони погодили розмір місячної орендної плати в сумі 30 400, 00 грн., що еквівалентно 4 259, 58 грн., яка корегується щомісячно з урахуванням зміни курсу НБУ на день здійснення платежу. Орендна плата перераховується у безготівковій формі щомісячно не пізніше 5 числа незалежно від фінансового результату господарської діяльності.

На виконання п. 4.3. Договору Орендодавцем на адресу Орендаря виставлені рахунки у кількості 7 шт. на загальну суму 302 453, 03 грн.

Втім, в супереч визначеним в Договорі домовленостям, відповідачем свої зобов'язання щодо сплати орендних платежів не виконані, у зв'язку з чим за ним рахується боргу в сумі 302 453, 03 грн. за період з травня 2012 року по листопад 2012 року (що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків станом на 28.11.2012 року, який підписаний сторонами без зауважень та заперечень), яку позивач і намагається стягнути.

Зобов'язання не припинилося виконанням проведеним належним чином з боку відповідача, і з його боку мало місце несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, а тому позивач наполягає на стягненні додатково пені в сумі 19 106, 68 грн. за вказаний період, передбачену сторонами в пункті 4.5. Договору. Так, у випадку прострочення сплати Орендарем орендної плати більш ніж на один місяць, останній сплачує пеню в розмірі 0, 2 % від належної до сплати суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

З посиланням на приписи статті 625 ЦК України позивач вказує на прострочення грошового зобов'язання з боку відповідача, в зв'язку з чим намагається стягнути з нього додатково три проценти річних в сумі 4 442, 81 грн. та інфляційні в сумі 643, 03 грн.

Судом досліджені правові норми, які підлягають застосуванню у спірних відносинах сторін. Так, за своєю правовою природою між сторонами укладено договори оренди.

Відповідно до вимог ст. ст. 638, 759 ЦК України, ст. ст. 180, 181, 283 ГК України, він вважається укладеним, згідно частини 8 статті 181 ГК України, а саме подія, до якої прагнули сторони відбулася. Пункт перший ст. 759 ЦК України визначає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк, що кореспондується положеннями ст. 283 ГК України, як спеціальної норми, яка передбачає, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Статтею 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

В силу загальних норм, викладених у статті 599 ЦК України та частини першої ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивачем доведено суду факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором. Борг з орендної плати в сумі 302 453, 03 грн. за вищевказані періоди підтверджено обставинами справи та доказами на їх підтвердження, зокрема підписаним актом звірки розрахунків станом на 28.11.2012 року на спірну суму, а також наявними в матеріалах справи рахунками. Натомість, відповідач доказів виконання зобов'язань за Договором суду не надав, заявлених до нього вимог не спростував, з урахуванням чого позовні вимоги щодо стягнення з відповідача боргу з орендної плати в зазначеній сумі обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Слід звернути увагу сторін, що акт звірки є суто бухгалтерським документом, за яким бухгалтерії підприємств-учасників певних господарських операцій звіряють бухгалтерський облік цих операцій (у контексті визначення дебіторської або кредиторської заборгованості), а наявність чи відсутність будь-яких зобов'язань сторін підтверджується первинними документами - договором, накладними, рахунками тощо.

Зобов'язання не припинилося виконанням проведеним належним чином з боку відповідача та мала місце несвоєчасна оплата за Договором, тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені обґрунтовані. Втім, наданий позивачем розрахунок не відповідає вимогам ст. 232 ГК України, а тому судом з власної ініціативи зроблено її перерахунок за приписами зазначеної статті та ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань". Таким чином, відповідно до проведеного розрахунку за допомогою системи "Ліга:Закон" розмір пені становить 18 932, 69 грн. зокрема:

· за період з 06.05.2012 - 03.11.2012 в сумі 3331, 37 грн.;

· за період з 06.06.2012 - 04.12.2012 в сумі 3129, 05 грн.;

· за період з 06.07.2012 - 04.01.2013 в сумі 3207, 01 грн.;

· за період з 06.08.2012 - 24.01.2013 в сумі 2963, 08 грн.;

· за період з 06.09.2012 - 31.01.2013 в сумі 2604, 35 грн.;

· за період з 06.10.2012 - 31.01.2013 в сумі 2119, 74 грн.;

· за період з 06.11.2012 - 31.01.2013 в сумі 1578, 09 грн. Тобто, перерахування пені здійснювалося з урахуванням заяві позивача про зменшення розміру позовних вимог.

В частині вимог щодо стягнення з відповідача пені в сумі 173, 99 грн. слід відмовити, як необґрунтовано заявлених.

Частина друга статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Наданий позивачем розрахунок процентів річних та інфляційних відповідає вказаній статті.

Оскільки відбулося прострочення грошового зобов'язання з боку відповідача, тому вимоги в частині стягнення з нього трьох процентів річних в сумі 4 442, 81 грн., інфляційних в сумі 643, 03 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору в сумі 6 529, 41 грн. покладаються на відповідача у справі - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Надра", згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 20.03.2013 року, згідно частини 2 статті 85 ГПК України, після виходу суду з нарадчої кімнати, було оголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.

На підставі викладеного керуючись ст. ст. 599, 638, 759, 762 ЦК України, ст. ст. 55, 173, 180, 181, 188, 193, ч. 6 ст. 232, 283 ГК України, ст. ст.42, 43, 22, 24, 33, 36, ч. 3 ст. 43, 44, 47, 49, 55, 82, 82-1, 84, ч. 2 т. 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Фізичної - особи підприємця Бєляєвої Віри Іванівни до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Надра" задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Надра", 04053, м. Київ, вул. Артема, буд. 15, код ЄДРПОУ 20025456, на користь:

- Фізичної - особи підприємця Бєляєвої Віри Іванівни, 85200, м. Дзержинськ, вул. Терешковой, буд. 8, кв. 24, ідентифікаційний код 1910007725, борг з орендної плати в сумі 302 453, 03 грн., пеню в сумі 18 932, 69 грн., три проценти річних в сумі 4 442, 81 грн., інфляційні в сумі 643, 03 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 6 529, 41 грн., видавши наказ.

3. У задоволенні позовних вимог Фізичної - особи підприємця Бєляєвої Віри Іванівни до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Надра" щодо стягнення пені в сумі 173, 99 грн. - відмовити.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено - 26.03.2013 року.

Суддя Ю.О. Підченко