Постанова № 30516051, 03.04.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 квітня 2013 року № 2а-10230/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Лунь З.І.

за участю

секретаря судового засідання Івашків В.І.,

представників сторін:

від позивача: Валовін Ю.В.,

від відповідача: Бобечко Т.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроторговий дім "Волинь" до Державної податкової інспекції у м. Трускавець про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 24.01.2007 року № 0000602301/3 та № 0000882301/3,

ВСТАНОВИВ:

На новому розгляді Львівського окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроторговий дім "Волинь" до Державної податкової інспекції у м.Трускавець про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 24.01.2007 року № 0000602301/3 та № 0000882301/3.

Заявою про зміну позовних вимог від 12.02.2013 року ТзОВ "Агроторговий дім "Волинь" просить суд скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м.Трускавець від 24.01.2007 року № 0000602301/3 та № 0000882301/3.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві, заяві про зміну позовних вимог від 12.02.2013 року, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав з підстав, викладених у письмовому запереченні на адміністративний позов від 15.03.2013 року № 1405/7/10-007. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

За результатами планової документальної виїзної перевірки ТзОВ «Агроторговий дім «Волинь» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.04.2005 року по 31.12.2005 року складено Акт від 25.05.2006 року № 210/23-0/31120922(далі-Акт перевірки).

На підставі Актf перевірки ДПІ у м. Трускавець винесено податкове повідомлення-рішення № 0000602301/0 від 13.06.2006 року, яким ТзОВ «Агроторговий дім «Волинь» було визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток в сумі 409 782 грн. основного платежу та 189016 грн. -штрафних(фінансових) санкцій, усього 598 798 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржено в адміністративному порядку до ДПІ у м. Трускавець. Рішенням ДПІ у м. Трускавець № 6064/23-0 від 11.08.2006 року про результати розгляду скарги, скаргу ТзОВ «Агроторговий дім «Волинь» залишено без задоволення, а вказане податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

Після цього ДПА у Львівській області Рішенням від 30.10.2006 року № 117406/10/25-005/1033 про результати розгляду повторної скарги скасувала податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Трускавець № 0000602301/0 від 13.06.2006 року в частині 88813 грн. основного платежу з податку на прибуток. Цим-же Рішенням ДПА у Львівській області донараховує 18 164 грн. штрафних(фінансових) санкцій відповідно до п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

В результаті цього ДПІ у м. Трускавець винесено податкове повідомлення-рішення № 0000602301/2 від 08.11.2006 року, яким ТзОВ «Агроторговий дім «Волинь» визначено суму податкового зобов`язання за платежем податок на прибуток в сумі 320969 грн. основного платежу та 189016 грн. -штрафних(фінансових) санкцій, усього 509 985 грн. Також ДПІ у м. Трускавець винесено податкове повідомлення-рішення № 0000882301/2 від 08.11.2006 року, яким ТзОВ «Агроторговий дім «Волинь» визначено суму штрафної (фінансової) санкції за платежем податок на прибуток в розмірі 18164 грн.

Рішенням ДПА України від 11.01.2007 року № 134/6/25-0515 про результати розгляду повторної скарги, податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Трускавець від 08.11.2006 року залишено без змін, а скаргу ТзОВ «Агроторговий дім «Волинь» без задоволення, у зв`язку з чим ДПІ у м. Трускавець винесено нові податкові повідомлення-рішення, якими визначено новий граничний термін сплати суми податкового зобов`язання по податку на прибуток - № 0000602301/3 та № 0000882301/3 від 24.01.2007 року, на ті-ж суми, що й податкові повідомлення-рішення № 0000602301/2 та № 0000882301/2 від 08.11.2006 року.

Саме ці податкові повідомлення-рішення (№ 0000602301/3 та № 0000882301/3 від 24.01.2007 року), з урахуванням заяви про зміну позовних вимог від 12.02.2013 року просить скасувати позивач.

Так, постановою господарського суду Львівської області від 19.06.2007 року у справі № 5/327-28/53А позов задоволено повністю; визнано нечинними податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Трускавець від 24.01.2007 року № 0000602301/3 та № 0000882301/3; стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроторговий дім "Волинь" (Львівська область, м.Трускавець, вул.Городище, 8, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 31120922) 3 грн 40 коп - судового збору.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.12.2007 року апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Трускавці Львівської області залишено без задоволення, постанову господарського суду Львівської області від 19.06.2007 року у справі -без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12.11.2012 року, касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Трускавець задоволено частково, ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.12.2007 року та постанову господарського суду Львівської області від 19.06.2007 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до Львівського окружного адміністративного суду.

Згідно з ч.5 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.

Відтак, скасовуючи судові рішення суд касаційної інстанції звернув увагу щодо необхідності дослідження лише двох частин порушень, викладених в Акті перевірки, а саме: взаємовідносинами з контрагентом СП «Західна нафтова група», взаємовідносинами з контрагентом ТзОВ «Ріксос-Трускавець».

Щодо висновків ДПІ у м. Трускавець по взаємовідносинами з СП «Західна нафтова група».

В ході перевірки встановлено, що в період з 01.04.2005 року по 31.12.2005 року на рахунок ТзОВ „Агроторговий дім Волинь" від СП „Західна нафтова група" надійшли кошти згідно Договору комісії № 1271 від 01.12.2004 року, всього в сумі 59 462 390,56 грн.

14.10.2005 року між сторонами підписано Угоду про розірвання Договору комісії від 01.12.2004 року, згідно умов якої Сторони не вважають себе пов`язаними будь-якими правами та зобов`язаннями по Договору комісії, а Комісіонер зобов`язується повернути грошові кошти, перераховані Комітентом для виконання комісійного доручення. У жовтні 2005 року усі кошти, що надійшли від СП „Західна нафтова група" повністю повернуто.

В акті перевірки зазначено, що звіт Комісіонера не представлено, а кошти, отримані від ВАТ „АТД Волинь" від СП „Західна нафтова група" використовувались для цілей, пов'язаних з реалізацією інвестиційного проекту "Будівництво» та експлуатація санаторно-курортного комплексу «Європа», хоча СП „Західна нафтова група" не включено до складу інвесторів.

Податковий орган вважає суми грошових коштів, отриманих від СП „Західна нафтова група" поворотною фінансовою допомогою, згідно положень пп 1.22.1, 1.22.2 п. 1.22 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». На вказані суми, в порушення пп. 4.6.1 п. 4.1 ст. 4 Закону не нараховано умовно проценти за несвоєчасне їх повернення та не включено суми процентів до складу валового доходу, що призвело до заниження валового доходу на суму 2 002 814,06 грн. (в т.ч. по періодах: ІІ квартал 2005 року - 765 495,77 грн., ІІІ квартал 2005 року - 1 237 318,29 грн.).

Так, у відповідності до умов Договору комісії № 1271 від 01.12.2004 року, укладеного між ТзОВ „Агроторговий дім Волинь" (Комісіонер) та СП „Західна нафтова група" (Комітент), Комісіонер зобов`язується за винагороду за дорученням Комітента від свого імені та за рахунок Комітента укладати з третіми особами угоди на придбання або будівництво в м. Трускавець Львівської області лікувально-оздоровчого комплексу з характером лікування органів травлення та серцево-судинної системи. Фактично істотними умовами даного Договору є будівництво об`єкта, визначеного Договором, а саме - лікувально-оздоровчого комплексу з характером лікування органів травлення та серцево-судинної системи. Предмет Договору визначений вичерпно та у відповідності до вимог чинного законодавства. Згода по всіх істотних умовах договору Сторонами досягнута, що відповідає положенням ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України.

Пунктом 2.1 Договору передбачено обов`язки комісіонера, зокрема, самостійне забезпечення необхідної комерційно-маркетингової роботи по пошуку третіх осіб для проведення організаційно-будівельних робіт об`єктів та закупівлі товарно-матеріальних цінностей, матеріалів, обладнання для проведення таких робіт, проведення всієї переддоговірної роботи та укладення від власного імені угод у відповідності до вказівок Комітента.

У відповідності до положень п. 3.1 Договору Комітентом проводилось фінансування Комісіонера для виконання наданого комісійного доручення на суму 59 462 390,56 грн.

У зв`язку із зміною ситуації, ТОВ „АТД Волинь" прийнято рішення про залишення для власної господарської діяльності готельного комплексу „Ріксос-Прикарпаття". Про прийняте рішення повідомлено СП „Західна нафтова група". За відсутності заперечень зі сторони Комітента та у зв`язку з неможливістю Комісіонера виконати зобов`язання по Договору, 14.10.2005 року підписано Угоду про розірвання Договору комісії від 01.12.2004 року, згідно умов якої Сторони не вважають себе пов`язаними будь-якими правами та зобов`язаннями по Договору комісії, а Комісіонер зобов`язується повернути грошові кошти, перераховані Комітентом для виконання комісійного доручення. У жовтні 2005 року усі кошти, що надійшли від СП „Західна нафтова група" повністю повернуто.

Умови Угоди виконані в повному об`ємі. Будь-які претензії з боку СП „Західна нафтова група" до ТОВ „АТД Волинь" відсутні.

Не заслуговує на увагу суду посилання податкового органу на те, що на кінець перевіряємого періоду не представлено звіт Комісіонера, оскільки згідно з п. 2.1 Договору комісії № 1271 від 01.12.2004 року звіт представляється комітенту при повному виконанні доручення, а оскільки Договір розірвано, відтак потреба у поданні звіту відпала.

Відповідно до п.п. 7.9.1 п.7.9 ст.7 Закону України «Про податок на прибуток підприємств» : «З урахуванням особливостей, встановлених цим Законом, не включаються до валового доходу і не підлягають оподаткуванню кошти або майно, залучені платником податку у зв'язку з … залученням платником податку майна на підставі договору, концесії, комісії, консигнації, довірчого управління, схову (відповідального зберігання), а також згідно з іншими цивільно-правовими договорами, що не передбачають передачі права власності на таке майно, з урахуванням положень підпункту 7.9.6 цього пункту.

Отже, відповідно до чинного податкового законодавства, при отриманні комісіонером від комітента грошових коштів для виконання договору комісії у комісіонера не виникає валовий дохід, а відповідно повернення комісіонером коштів комітенту у зв`язку із розірванням договору комісії також не призводить до змін в податковому обліку комісіонера з податку на прибуток підприємств та з податку на додану вартість.

Діючий Цивільний кодекс України не встановлює для комісіонера обов`язку цільового використання грошових коштів, переданих комітентом комісіонеру. Статтями 1011 і 1014 Цивільного кодексу визначено, що обов`язком комісіонера є - за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента. Чинним законодавтвом не уточнюється, яким саме чином буде забезпечено виконання правочинів за рахунок комітента. В результаті можлива навіть ситуація, коли комісіонер спочатку використовує свої власні кошти для виконання договору комісії, а вже потім ці витрати компенсує йому комітент.

Податковим законодавством не обумовлений обовязок комісіонера будь-як відособлювати (відображати на окремих рахунках, на окремому балансі і т.п.) грошові кошти, отримані від комісіонера, та окремо відстежувати використання саме грошових коштів, отриманих від комісіонера для виконання договору комісії.

Таким чином, використання коштів отриманих від комітента на цілі, відмінні від виконання договору комісії, не є порушенням обов'язків комісіонера та не змінює правову природу договору комісії.

Щдо висновків ДПІ у м. Трускавець по взаємовідносинами з ТзОВ „Ріксос-Трускавець".

29.08.2005 року між ТОВ „Ріксос-Трускавець" (Комісіонер) та ТОВ „АТД Волинь" (Комітент) укладено Договір комісії, предметом якого є надання Комісіонером за дорученням та від імені Комітента від свого імені здійснювати угоди, пов`язані з організацією прийому туристів і наданням готельних та медичних послуг в готельному комплексі „Ріксос-Прикарпаття".

Як зазначено в акті перевірки, ТОВ „АТД Волинь" не представлено первинних документів, які передбачені договором комісії і які підтверджували б факт понесених ТОВ „Ріксос-Трускавець" витрат. Понесені Комісіонером витрати жодним чином не відображено в податковому обліку ТОВ „АТД Волинь". Згідно актів приймання-передачі ТОВ „АТД Волинь" передано ТОВ „Ріксос-Трускавець" нерухоме майно, яке в подальшому не було реалізоване Комісіонером, що в свою чергу, підпадає під правову норму договору оренди, отож ТОВ „АТД Волинь" в порушення п.п. 7.9.6 п. 7.9 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» на суму понесених витрат в межах амортизаційних відрахувань, занижено валовий дохід в 4 кварталі 2005 року на суму 1 798 693,35 грн.

У відповідності до ст. 1011 Цивільного кодексу України «За договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов`язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені але за рахунок комітента.

Договір комісії належить до групи договорів про надання послуг. Його предметом є вчинення дій, спрямованих на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 1012 Цивільного кодексу України, а саме її частиною першою, визначено, що договір комісії може бути укладений на визначений строк або без визначення строку, з визначенням або без визначення території його виконання, з умовою чи без умови щодо асортименту товарів, які є предметом комісії.

Законом України «Про захист економічної конкуренції» визначено товар як будь-який предмет господарського обороту, в тому числі продукція, роботи, послуги, документи, що підтверджують зобов'язання та права (зокрема цінні папери).

Істотні умови договору комісії - майно та його ціна, відіграють роль лише у договорах, за якими комісіонер зобов`язується продати або купити майно. В даному-ж випадку серед істотних умов є не майно і його ціна, а саме послуги, передбачені Договором.

31.08.2005 року до даного Договору підписано Додаткове погодження, згідно якого договір доповнено п. 3.1.4 „Комітент зобов`язаний забезпечити Комісіонера усім необхідним для виконання зобов`язань перед третіми особами".

Пункт 5.1 Договору викладено в наступній редакції - „всі витрати комісіонера, понесені ним у в`язку з виконанням своїх обов`язків по даному Договору, відображаються у звіті комісіонера, який складається і надається Комітенту в письмовій формі не пізніше 10 днів після звітного місяця. Оригінали документів, що підтверджують понесені Комісіонером витрати у зв`язку з виконанням даного Договору знаходяться у Комісіонера. На вимогу Комітента Комісіонер зобов`язаний надати Комітенту можливість ознайомлення з даними документами. Відшкодування витрат здійснюється на підставі звіту Комісіонера, на протязі 20 календарних днів з моменту надання звіту".

Розділ 9 Договору „Заключні положення" доповнено пунктом 9.8 - „зобов`язання сторін про здійсненню розрахунків згідно умов даного Договору можуть бути здійснені шляхом зарахування зустрічної однорідної вимоги, строк якої не настав, або строк якої не зазначений, чи визначений моментом вимоги, згідно чинного законодавства».

Додатково суд відзначає, що у відповідності до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, що встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Постановою господарського суду Львівської області від 19.10.2006 року у справі № 5/2468-13/248А за позовом ДПІ у м. Трускавець до ТОВ «Агроторговий дім «Волинь» про визнання недійсним договору комісії від 29.08.2005 року, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 27.02.2007 року, ДПІ у м. Трускавець відмовлено в задоволенні позову про визнання недійсним договору комісії від 29.08.2005 року,укладеного між ТОВ „Ріксос-Трускавець" (Комісіонер) та ТОВ „АТД Волинь" (Комітент).

Судом відзначено, що відповідно до ч. 3 ст. 1012 Цивільного кодексу України істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов`язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну.

Отже, умови про майно і ціну є істотними умовами лише такого договору комісії, за якими комісіонер зобов`язується продати або купити майно. А оскільки предметом договору комісії від 29.08.2005 року є укладення угод, пов`язаних з наданням послуг, а не купівля чи продаж майна, то для договору комісії від 29.08.2005 року умова про майно не є істотною.

Згідно ч. 1 ст. 1016 Цивільного кодексу України, як це і передбачено підпунктом 3.1.4 договору комісії від 29.08.2005 року, комітент зобов`язаний забезпечити комісіонера усім необхідним для виконання обов`язку перед третьою особою.

На підставі та на виконання договору, а саме підпункту 3.1.4 , ТОВ «АТД «Волинь» безоплатно було передано ТОВ «Ріксос-Трускавець» нерухоме та рухоме майно, що підтверджується і самими актами приймання-передачі.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Тому ознак визнання договору комісії від 29.08.2005 року удаваним, тобто вчиненим сторонами для приховання договору оренди, судом не вбачається.

Чинним цивільним законодавством не передбачено заборону передачі майна за договором комісії.

Таким чином, суд дійшов висновку, що віднесення вказаного договору до договору оренди (визнання його удаваним), є безпідставним та незаконним.

Згідно із ст. 162 КАС України, суд вправі постановою визнати протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремі його положення, дії чи бездіяльність і скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення. Суд також може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод чи інтересів суб'єкта у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Трускавець від 24.01.2007 року № 0000602301/3 та № 0000882301/3 є обгрунтованими і підлягають задоволенню.

Судові витрати в сумі 3 грн. 40 коп. судового збору присуджуються з Державного бюджету України на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити адміністративний позов повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Трускавець Львівської області від 24.01.2007 року №0000602301/3 та №0000882301/3.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроторговий дім "Волинь" (82200, Львівська обл., м. Трускавець, вул. Городище, 8, ідентифікаційний код 31120922) 3 (три) грн. 40 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, передбаченому ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивні частину постанови.

Постанова в повному обсязі складена 08.04.2013 року.

Суддя Лунь З.І.