Постанова № 30516032, 08.04.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2013 р. Справа № 826/1318/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Голубової Л.Б.,

розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю

«АІС - Лізинг»

до відділу державної виконавчої служби Київського

районного управління юстиції у м. Донецьку

про зобов’язання звільнити з-під арешту автомобілі, що

належать ТОВ «АІС - Лізинг», зобов’язання надіслати до

УДАІ ГУ МВС України у Луганській області вимогу

про повернення тимчасово затриманого транспортного

засобу, що належить ТОВ «АІС - Лізинг»

за участю:

від позивача: не з’явився

від відповідача: не з’явився

Товариство з обмеженою відповідальністю «АІС - Лізинг» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовною заявою до відділу державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у м. Донецьку про визнання незаконними дій, зобов’язання звільнити з-під арешту автомобілі FAW CA 3252 двигун СА6DL1-31 (ЄВРО 2), самоскид, державні номери: АА5260ЕС, АА5261ЕС, АА5264ЕС, АА5269ЕС, АА5262ЕС, АА 5265ЕС, АА5224ЕС, АА5263ЕС, АА5267ЕС, АА5268, АА5429ЕР, АА5428ЕР, АА5432ЕР, АА5416ЕР, АА5420ЕР, АА5411ЕР,АА5426ЕР, АА5419ЕР, АА5421ЕР, АА5413ЕР, що належать на праві власності ТОВ «АІС - Лізинг», зобов’язання надіслати до УДАІ ГУ МВС України у Луганській області вимогу про повернення позивачеві тимчасово затриманого транспортного засобу, що належить ТОВ «АІС - Лізинг» FAW CA 3252 двигун СА6DL1-31, 2007 року випуску, державний номер АА 5413ЕР.

Заявлені вимоги позивач обґрунтовував тим, що відповідач наклав арешт на автомобілі, що належать позивачеві на праві власності та надані ним ТОВ «ВВ-Будтранс» згідно договорів оперативного лізингу.

Крім того, вважає, що відповідачем порушено його законні права, позбавивши можливості використовувати вказані автомобілі у своїй подальшій господарській діяльності, що в свою чергу, завдає лізингодавцю значних збитків.

Позивач неодноразово звертався до відповідача з заявою про звільнення автомобілів з-під арешту з наданням доказів права власності на це майно, однак відповідач відмовив у задоволенні заяви.

Крім того, затриманий автомобіль позивача FAW CA 3252 двигун СА6DL1-31, 2007 року випуску, державний номер АА 5413ЕР перебуває на штраф майданчику за адресою: Луганська область, м. Красний Луч, Луганське шосе, 56-Б. УДАІ ГУ МВС України у Луганській області повідомило ТОВ «АІС-Лізинг», що за весь час знаходження автомобіля на штраф майданчику органами ДАІ нараховується плата, і повернення автомобілю буде можливо після її оплати.

Представником позивача через канцелярію суду надано письмове клопотання від 05 квітня 2013 року про розгляд справи без участі товариства з обмеженою відповідальністю «АІС - Лізинг» через місцезнаходження у м. Києві. Також позивач відмовився від позовних вимог щодо визнання незаконними дій відповідача.

Відповідачем через канцелярію суду також було надано письмову заяву від 05 квітня 2013 року, в якій просив розглянути справу без представника відділу державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у м. Донецьку та надано письмові заперечення. Згідно наданих заперечень відповідач пояснив, що стосовно боржника - товариства з обмеженою відповідальністю «ВВ-Будтранс» відкрито декілька виконавчих провадження, котрі були об’єднані в зведене виконавче провадження ВП № 31005746 про стягнення з боржника на користь стягувачів загальної суми боргу у розмірі 1262818,62 гривень.

Відповідач з метою забезпечення виконавчих документів наклав арешт на все майно боржника та направив запити до БТІ м. Донецька, МРЕВ-1 м. Донецька, ДПІ в Київському районі м. Донецька, Головного управління статистики в Донецькій області.

Згідно отриманої відповіді МРЕВ за боржником зареєстрований автотранспорт у кількості 32 одиниці. У зв’язку з тим, що місцезнаходження автотранспорту невідомо, державний виконавець а підставі статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» оголосив його у розшук, внаслідок чого, один транспортний засіб був затриманий органами ДАІ.

На момент накладення арешту на транспортні засоби у відповідача були відсутні будь-які відомості щодо прав користування або володіння іншими юридичними особами зазначеними автотранспортними засобами.

Також позивач неодноразово роз’ясняв позивачеві порядок звільнення майна з-під арешту та відсутності для цього підстав відповідно до статті 60 Закону України «Про виконавче провадження».

З зазначених підстав просив відмовити у позовних вимогах.

Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

На підставі наведеної норми, а також врахувавши клопотання сторін, суд прийшов висновку про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до частини 1 статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач – визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, суд –

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АІС – Лізинг» 26 липня 2005 року зареєстровано як юридичну особу з кодом 33635277, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.70-71), довідка органів статистики (а.с.72-73) та статут підприємства (а.с.57-69).

26 липня 2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю «АІС - Лізинг» та товариством з обмеженою відповідальністю «ВВ-Будтранс» був укладений договір оперативного лізингу (оренди) № 150 (а.с.15-24). За умовами зазначеного договору, позивач (лізингодавець) передає товариству з обмеженою відповідальністю «ВВ-Будтранс» (лізингоодержувачу) на умовах оперативного лізингу автомобіль FAW CA 3252 двигун СА6DL1-31 (ЄВРО 2) 2007 року випуску.

Згідно п.1.3 цього договору предмет лізингу є власністю лізингодавця протягом усього строку дії договору і після його закінчення підлягає поверненню лізингоодержувачем.

23 жовтня 2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю «АІС - Лізинг» та товариством з обмеженою відповідальністю «ВВ-Будтранс» був укладений договір оперативного лізингу (оренди) № 205 (а.с.25-34). За умовами зазначеного договору, позивач (лізингодавець) передає товариству з обмеженою відповідальністю «ВВ-Будтранс» (лізингоодержувачу) на умовах оперативного лізингу автомобіль FAW CA 3252 двигун СА6DL1-31 (ЄВРО 2) 2007 року випуску.

Пунктом.1.3 цього договору також передбачено, що предмет лізингу є власністю лізингодавця протягом усього строку дії договору і після його закінчення підлягає поверненню лізингоодержувачем.

Строк дії вказаних договорів складає 36 місяців.

Актами приймання - передачі майна від 07 вересня 2007 року та від 14 грудня 2007 року позивач передав товариству з обмеженою відповідальністю «ВВ-Будтранс» двадцять автомобілів FAW CA 3252 двигун СА6DL1-31 (ЄВРО 2) (а.с.35-38).

Згідно свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів вказані автомобілі зареєстровані за ТОВ «АІС – Лізинг» (а.с.39-44).

З метою забезпечення вимог кредиторів товариства з обмеженою відповідальністю «ВВ-Будтранс» відповідач наклав арешт на автомобілі, що належать позивачеві на праві власності.

Позивач звернувся до відповідача з заявою про звільнення автомобілів з-під арешту (а.с.7-8).

Листом від 20 серпня 2012 року відповідач повідомив позивача, що майно належить на праві власності товариству з обмеженою відповідальністю «ВВ-Будтранс» та відмовився звільнити його з-під арешту з посиланням на ст. 60, 62 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с.10).

Листом від 25 січня 2013 року Головне управління в м. Києві Управління державної автомобільної інспекції МВС України надало наявну інформацію згідно облікових даних УДАІ м. Києва станом на 25 січня 2013 року за запит ТОВ «АІС – Лізинг» (а.с.11-14). Згідно вказаного листа двадцять спірних автомобілів зареєстровані за позивачем, два з яких знято з обліку у зв’язку з анулюванням реєстрації та для реалізації.

Відповідно до статті 1,2 Закону України «Про державну виконавчу службу» державна виконавча служба входить до системи органів Міністерства юстиції України і здійснює виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб відповідно до законів України.

Завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.

Правовою основою діяльності державної виконавчої служби становлять Конституція України, цей Закон, інші закони та нормативно-правові акти, що прийняті на їх виконання.

Отже, відповідач у справі є суб’єктом владних повноважень, на якого покладено обов’язок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування обмежені в своїй діяльності підставами, межами та способами, передбаченими Конституцією України та законами України.

Рішеннями господарського суду Донецької області від 08 червня 2010 року у справі № 16/95 та від 03 серпня 2010 року у справі № 37/112 встановлено що між позивачем та ТОВ «ВВ-Будтранс» укладено договори оперативного лізингу від 26 липня 2010 року № 150 та від 23 жовтня 2010 року № 205, згідно яких позивач надав у оренду боржникові автомобілі на підставі актів прийому-передачі.

Обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, як передбачено ч. 1 ст. 72 КАС України.

Тобто, судовими рішеннями господарського суду Донецької області встановлено, що спірні автомобілі належать позивачеві на праві власності.

Наведене також доводиться листом Головного управління ДАІ в місті Києві від 25 січня 2013 року (а.с.11-14).

08 листопада 2012 року позивач звернувся з двома заявами про відкриття виконавчого провадження на підставі наказів господарського суду Донецької області у справах № 16/95 та 37/112 (а.с. 99-100 та 102-103).

12 листопада 2012 року заступником начальника відділу державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у м. Донецьку було прийнято постанови ВП № 35133844 про арешт майна боржника та оголошення його заборони (а.с.101, 105).

Зазначені обставини не є спірними, спірним питанням належності автомобілів на праві власності позивачеві чи боржникові.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначений Законом України «Про виконавче провадження».

Виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) є сукупністю дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 17 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий напис нотаріуса є виконавчим документом, що підлягає виконанню органами державної виконавчої служби.

Державний виконавець повинен здійснювати необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. Вимоги позивача стосуються звільнення з-під арешту спірних автомобілів.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 66 Закону України «Про виконавче провадження» у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів у обсязі, достатньому для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з обороту або обмежуваного в обороті) незалежно від того, хто фактично використовує це майно.

Судом встановлено, що спірні автомобілі, на які накладено арешт відповідачем належать на праві власності позивачу, а не боржнику, як помилково вважає відповідач.

Це доведено рішеннями господарського суду Донецької області від 08 червня 2010 року у справі № 16/95 та від 03 серпня 2010 року у справі № 37/112, листом Головного управління ДАІ в місті Києві від 25 січня 2013 року та свідоцтвами про реєстрацію транспортних засобів 9а.с. 39-44).

Щодо вимоги позивача про зобов’язання відповідача надіслати до УДАІ ГУ МВС України у Луганській області вимогу про повернення позивачеві тимчасово затриманого транспортного засобу, що належить ТОВ «АІС - Лізинг» FAW CA 3252 двигун СА6DL1-31, 2007 року випуску, державний номер АА 5413ЕР, суд зазначає наступне.

Актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 21 січня 2013 року вищевказаний автомобіль позивача було затримано співробітниками ДАІ у місті Красний Луч Лучанської області (а.с.46). При цьому, у самому акті вказано, що спірний автомобіль належить ТОВ «АІС- Лізинг» м. Київ.

Згідно з вимогами пункту 12 постанови Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1102 «Про затвердження Порядку тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках» повернення тимчасово затриманого транспортного засобу, який зберігається на спеціальному майданчику чи стоянці, здійснюється за письмовим зверненням його водія, власника (співвласника) за умови оплати ним витрат, пов'язаних з транспортуванням та зберіганням такого транспортного засобу, та пред'явлення відповідного протоколу про адміністративне правопорушення.

Повернення тимчасово затриманого транспортного засобу боржника, який зберігається на спеціальному майданчику чи стоянці, здійснюється за вимогою державного виконавця.

Відповідно до частини другої статті 6 Конституції України органи, зокрема, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Згідно пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю відповідальністю «АІС - Лізинг» до відділу державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у м. Донецьку про зобов’язання звільнити з-під арешту автомобілі FAW CA 3252 двигун СА6DL1-31 (ЄВРО 2), самоскид, державні номери: АА5260ЕС, АА5261ЕС, АА5264ЕС, АА5269ЕС, АА5262ЕС, АА 5265ЕС, АА5224ЕС, АА5263ЕС, АА5267ЕС, АА5268, АА5429ЕР, АА5428ЕР, АА5432ЕР, АА5416ЕР, АА5420ЕР, АА5411ЕР,АА5426ЕР, АА5419ЕР, АА5421ЕР, АА5413ЕР, що належать на праві власності ТОВ «АІС - Лізинг», зобов’язання надіслати до УДАІ ГУ МВС України у Луганській області вимогу про повернення позивачеві тимчасово затриманого транспортного засобу, що належить ТОВ «АІС - Лізинг» FAW CA 3252 двигун СА6DL1-31, 2007 року випуску, державний номер АА 5413ЕР підлягають задоволенню в повному обсязі.

У відповідності до частини 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України.

З огляду на вищенаведене, на підставі положень статті 19 Конституції України, Законом України «Про виконавче провадження», керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 161, 162, 163, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «АІС - Лізинг» до відділу державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у м. Донецьку про зобов’язання звільнити з-під арешту автомобілі FAW CA 3252 двигун СА6DL1-31 (ЄВРО 2), самоскид, державні номери: АА5260ЕС, АА5261ЕС, АА5264ЕС, АА5269ЕС, АА5262ЕС, АА 5265ЕС, АА5224ЕС, АА5263ЕС, АА5267ЕС, АА5268, АА5429ЕР, АА5428ЕР, АА5432ЕР, АА5416ЕР, АА5420ЕР, АА5411ЕР,АА5426ЕР, АА5419ЕР, АА5421ЕР, АА5413ЕР, що належать на праві власності ТОВ «АІС - Лізинг», зобов’язання надіслати до УДАІ ГУ МВС України у Луганській області вимогу про повернення позивачеві тимчасово затриманого транспортного засобу, що належить ТОВ «АІС - Лізинг» FAW CA 3252 двигун СА6DL1-31, 2007 року випуску, державний номер АА 5413ЕР - задовольнити.

Звільнити з-під арешту автомобілі FAW CA 3252 двигун СА6DL1-31 (ЄВРО 2), самоскид, державні номери: АА5260ЕС, АА5261ЕС, АА5264ЕС, АА5269ЕС, АА5262ЕС, АА 5265ЕС, АА5224ЕС, АА5263ЕС, АА5267ЕС, АА5268, АА5429ЕР, АА5428ЕР, АА5432ЕР, АА5416ЕР, АА5420ЕР, АА5411ЕР,АА5426ЕР, АА5419ЕР, АА5421ЕР, АА5413ЕР, що належать на праві власності ТОВ «АІС - Лізинг».

Зобов’язати відділ державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у м. Донецьку надіслати до УДАІ ГУ МВС України у Луганській області вимогу про повернення позивачеві тимчасово затриманого транспортного засобу, що належить ТОВ «АІС - Лізинг» FAW CA 3252 двигун СА6DL1-31, 2007 року випуску, державний номер АА 5413ЕР.

Стягнути з коштів Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АІС - Лізинг» (04073, м. Київ, пров. Балтійський, 20, код ЄДР 33635277) витрати по сплаті судового збору у сумі 34 (тридцять чотири) гривні 41 коп.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті 08 квітня 2013 року.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Голубова Л.Б.