Ухвала суду № 30515072, 28.03.2013, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим (м. Сімферополь)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ справи: 2-0107/162/2012 Головуючий суду першої інстанції:Гоцкалюк В.Д. № провадження: 22-ц/190/1563/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Хмарук Н. С.

"28" березня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді:Хмарук Н.С. Суддів:Куриленка О.С., Сіротюка В.Г., При секретарі:Кутелія Я.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Приватного акціонерного товариства «Пивобезалкогольний комбінат «Крим», третя особа - ОСОБА_7 про визнання дій незаконними та вселення,

за апеляційною скаргою ОСОБА_6

на рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 10 травня 2012 року,

ВСТАНОВИЛА:

Рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 10 травня 2012 року у задоволенні позову ОСОБА_6 відмовлено.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення,яким задовольнити позов, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення осіб, що з'явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_6 не перебував з відповідачем у трудових відносинах, у спірну кімнату гуртожитку у передбаченому законом порядку не вселявся, тому правових підстав для вселення його у гуртожиток не має.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи та вимогам закону.

Доводи апеляційної скарги не містять законних підстав для скасування рішення суду першої інстанції, виходячи з такого.

Судом встановлено, що на балансі ПАТ «Пивобезалкогольний комбінат «Крим» перебуває гуртожиток за адресою АДРЕСА_1.

Відповідно до ст. 127 ЖК України гуртожитки можуть використовуватись для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання. Під гуртожитки надаються спеціально споруджені або переобладнані для цієї мети жилі будинки.

Згідно ч. 2 ст. 128 ЖК України, жила площа в гуртожитку надається за спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації та відповідного профспілкового комітету.

Відповідно до ст. 129 ЖК України, на підставі рішень про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу.

Аналіз змісту вказаних правових норм дає підстави для висновку, що єдиною підставою для вселення на надану жилу площу в гуртожитку є спеціальний ордер, який видає адміністрація підприємства, установи, організації на підставі спільного із профспілковим комітетом рішення про надання жилої площі в гуртожитку на період перебування з організацією у трудових відносинах.

Як встановлено судом і не заперечувалось сторонами, ОСОБА_6 ніколи не перебував з ВАТ «Пивобезалкогольний комбінат «Крим» у трудових відносинах, спеціальний ордер для вселення в гуртожиток йому не видавався.

Дані обставини підтверджуються довідкою голови Первинної профспілкової організації ВАТ «Пивобезалкогольний комбінат «Крим» № 34 від 18 серпня 2010 року, про те, що на сумісному засіданні адміністрації та профспілкового комітету питання про виділення блоку в гуртожитку ВАТ «Пивобезалкогольний комбінат «Крим» чи іншого житла ОСОБА_6 не розглядалось (а.с. 53).

Представлений позивачем ордер № 75 від 26.10.2006 року, який виданий на його ім'я на право зайняття жилої площі в гуртожитку ВАТ «Пивобезалкогольний комбінат «Крим» за адресою АДРЕСА_1, підписаний генеральним директором товариства, тому не є спеціальним ордером в розумінні ст. 129 ЖК України (а.с. 10).

Доводи ОСОБА_6, що він поселився в кімнату на підставі зазначеного ордеру неспроможні, та спростовуються матеріалами справи.

Як вбачається із матеріалів справи ОСОБА_6 в кімнаті не реєструвався, ордер для вселення уповноваженій особі не здавав.

Із бухгалтерської довідки ВАТ «Пивобезалкогольний комбінат «Крим», вбачається, що за період з 26 жовтня 2006 року по 31 березня 2009 року грошові кошти від ОСОБА_6 за проживання в блоці АДРЕСА_1, не надходили (а.с. 52).

Відповідно до Акту комісії від 07 квітня 2009 року, проведено звільнення блоку АДРЕСА_1 від речей ОСОБА_6, що знаходились в блоці, складено опис вказаного майна, та майно поміщено на зберігання (43-45).

Зверненнями № 28/256 від 28 квітня 2009 року, № 309 від 26 травня 2009 року, № 415 від 30 червня 2009 року, № 483 від 27 липня 2009 року, № 599 від 22 вересня 2009 року, № 4 від 06 січня 2010 року, ОСОБА_6 пропонувалось забрати належні йому речі, які зберігають в складському приміщенні ВАТ «Пивобезалкогольний комбінат «Крим» (а.с. 46-51).

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що ОСОБА_6 жила площа у гуртожитку не надавалась, підстав для його вселення в гуртожиток не було, а факт знаходження його речей в кімнаті АДРЕСА_1 за відсутності інших доказів, не може свідчити про вселення ОСОБА_6 в гуртожиток.

Крім того, колегія суддів вважає необхідним зазначити на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, кімнату АДРЕСА_1 в гуртожитку ВАТ «Пивобезалкогольний комбінат «Крим» виділено директору по розвитку ОСОБА_7, на період роботи його на «Пивобезалкогольному комбінаті «Крим», на підставі спільного рішення від 14 січня 2010 року адміністрації та профспілкового комітету ВАТ «Пивобезалкогольний комбінат «Крим» (а.с. 54).

Таким чином, спірна кімната на час розгляду справи в суді, виділена третій особі, позовні вимоги до якої ОСОБА_6 не заявлялись.

Колегія суддів вважає, що при розгляді справи вимоги матеріального і процесуального права судом першої інстанції додержано, підстав для скасування рішення немає.

Згідно зі ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки ОСОБА_6 при подачі апеляційної скарги не сплатив судовий збір у сумі 53, 65 грн., на підставі положень ст. 82 ЦПК України збір підлягає стягненню з останнього.

Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 307, 308, 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 10 травня 2012 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_6 в дохід держави судовий збір у розмірі 53, 65 грн. на рахунок УДКСУ у м. Сімферополі АРК, 22030001 (судовий збір), код ЄДРПОУ 38040558, Банк отримувач - ГК ДКСУ в АРК, м. Сімферополь, Код (МФО) банку 824026, рахунок № 31214206780002. Призначення платежу: судовий збір, за позовом ОСОБА_6, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим (м. Сімферополь), код 05383075.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.

Судді:

Н.Хмарук В. Сіротюк О.Куриленко