Рішення № 30515012, 14.02.2013, Сакський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим

Справа № 117/7336/2012

РІШЕННЯ

Іменем України

"14" лютого 2013 р. м. Саки

Сакський міськрайонний суд АР Крим у складі головуючого - судді Власенка А.П. при секретарі Новогребелець К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав,

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2012 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав.

Позов мотивований тим, що відповідач є матір'ю неповнолітньої дитини - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проте повністю відсторонилася від її утримання, виховання, проживає окремо та не цікавиться успіхами в навчанні та розвитку власної дитини.

Сторони про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином; у судове засідання не з'явилися; подали заяви про розгляд справи за їх відсутності; відповідач подав також заяву про визнання позову.

Від прокурора надійшла заява про розгляд справи за її відсутності та підтримання позовних вимог.

Від органу опіки та піклування - Сакської районної державної адміністрації АР Крим надійшов висновок про доцільність задоволення позову.

Визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи, чи інтереси інших осіб, в зв'язку з чим суд приймає визнання позову відповідачем.

Відповідно до частини 4 статті 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Згідно з положеннями частини 2 статті 197 цього Кодексу фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши доводи позовної заяви, дослідивши докази на підставі матеріалів справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Загальні обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини встановлені статтею 150 СК України, і першим із них передбачений обов'язок з виховання - батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.

Положеннями статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що на батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов'язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є матір'ю неповнолітньої дитини, дочки - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 5). Батько ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 8). Рішенням суду від 19 жовтня 2000 року відповідач була позбавлена батьківських прав щодо ОСОБА_1 (а.с. 6), але рішенням суду 17 лютого 2009 року її батьківські права відносно дочки було поновлено (а.с. 9). Фактично відносини з дитиною не відновлені, мати та дочка не спілкуються, проживають окремо, мати не піклується про дитину не цікавиться її навчанням та життям, дитина перебуває у Тульчинській школі-інтернаті, допомоги на її утримання мати не надає (а.с. 34).

Згідно з частиною 4 статті 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Зокрема, пунктом 2 частини 1 статті 164 цього Кодексу передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Положеннями пункту 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз'яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негайно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Відповідач визнала ті обставини, на які посилається позивач в якості підстав позову, про що свідчить заява про визнання позову відповідачем (а.с. 30).

Досліджені судом докази в своїй сукупності свідчать про втрату нормальних зв'язків між ОСОБА_1 та її матір'ю з вини саме відповідача, яка тривалий час ухилялася від повноцінного та належного виховання дитини, а тому залишення формального правого зв'язку між ОСОБА_2 як матір'ю та її дитиною не є доцільним.

За таких обставин позов про позбавлення батьківських прав підлягає задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Оскільки при зверненні до суду позивачем було сплачено 107,30 грн. судового збору, а позов підлягає задоволенню, судові витрати у зазначеному розмірі підлягають стягненню з відповідача.

Згідно з частиною 5 статті 164 СК України рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили суд надсилає органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.

Отже, після набрання цим рішенням законної сили, його копію слід направити до Виконавчого комітету Крищинецької сільської ради Тульчинського району Вінницької області.

Враховуючи наведене, на підставі статті 150, частини 4 статті 155, пункту 2 частини 1 статті 164 Сімейного кодексу України, статті 12 Закону України «Про охорону дитинства», керуючись статтями 10, 11, 60, частиною 4 статті 174, частиною 2 статті 197, статтями 209, 212 - 215 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш І В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав - задовольнити повністю.

Позбавити ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженку Вінницької області) батьківських прав відносно неповнолітньої дитини - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженки Вінницької області, що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1) на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 107 (сто сім) грн. 30 коп.

Копію цього рішення після набрання законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини - до Виконавчого комітету Крищинецької сільської ради Тульчинського району Вінницької області.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим шляхом подання через Сакський міськрайонний суд АР Крим апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Власенко А. П.