Постанова № 30514596, 09.04.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2013 року № 813/2279/13-а

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Мартинюка В.Я.

секретар судового засідання Шозда Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові адміністративну справу за позовом Закритого акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Укрзахіденерго» (надалі ЗАТ «НВП «Укрзахіденерго») до Державної податкової інспекції (надалі ДПІ) у Сихівському районі м.Львова про визнання протиправними дій, -

В С Т А Н О В И В :

ЗАТ «НВП «Укрзахіденерго» звернулося в суд з позовом до ДПІ у Сихівському районі м.Львова про, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, визнання протиправними дій, які полягають у викладенні в актах перевірки №963/23-408/34558872 від 19.05.2011 року, №580/23-209/35383180 від 31.03.2011 року, №936/23-209/35383180 від 17.05.2011 року незаконних висновків про безтоварність та нікчемність фінансово-господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Підставами позовних вимог є те, що відповідачем не були досліджені та взяті до уваги належним чином оформлені первинні бухгалтерські документи та документи фінансової і податкової звітності, тому і висновки перевіряючих щодо безтоварності та нікчемності правочинів не можуть вважатись обґрунтованими.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється у відповідності до вимог ч.1 ст.41 КАС України.

Розглянувши подані документи і матеріали, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

За результатами документальної позапланової невиїзної документальної перевірки позивача з питань достовірності нарахування податку на додану вартість за вересень 2010 року складено акт від 19.05.2011 року №963/23-408/34558872.

За результатами позапланової невиїзної документальної перевірки згаданого товариства з питань правильності декларування податкового кредиту та податкового зобов’язання по податку на додану вартість за січень 2011 року складено акт від 31.03.2011 року №580/23-408/34558872.

У висновках актів перевірок встановлено порушення вимог ч.5 ст.203, частин 1 та 2 ст.215, ст.216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ЗАТ НВП «Укрзахіденерго» при придбані та продажу товарів (послуг). Також зазначено про не встановлення фактів передачі товару в порушення ст.ст. 662, 655 та 656 ЦК України. Як наслідок орган державної податкової служби вважає, що по зазначених господарських операціях відсутній об’єкт оподаткування при придбанні та продажі товарів (послуг), які підпадають під визначення п.185 ст.185 ПК України.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Обов'язковою ознакою рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, як предмета адміністративного спору, є прямий (безпосередній) вплив рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень на правовий статус фізичної чи юридичної особи, тобто обмеження її прав, свобод, покладення на неї обов'язків.

У свою чергу висновки акта перевірки та власне сам акт перевірки не є рішенням органу владних повноважень, оскільки акт перевірки є службовим документом, що підтверджує факт проведення перевірки і є носієм доказової інформації про виявлені порушення, а відтак, не породжує для платника податків настання будь - яких юридичних наслідків та не впливає на його права, обов'язки та законні інтереси у розумінні п. 1 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України.

З врахуванням того, що дії органу державної податкової служби щодо викладення в акті перевірки певних висновків не є тими діями, які порушують права та інтереси позивача, суд вважає, що в задоволенні вимог про визнання таких протиправними слід відмовити.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про необгрунтованість позовних вимог, а тому в задоволенні позову належить відмовити повністю.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, судові витрати у формі судового збору належить присудити з позивача.

Керуючись ст.ст. 21, 69, 70, 160-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

2. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

3. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 09 квітня 2013 року.

Суддя В.Я.Мартинюк