Постанова № 30514588, 28.03.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 березня 2013 р. Справа №805/1801/13-а

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11-10 год.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Крилової М.М.

при секретарі Фоміній О.Д.

розглянувши позовну заяву Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» в особі відокремленого підрозділу «Шахта імені Єгора Трохимовича Абакумова» Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» до Виконавчої дирекції Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання недійсним рішення, -

за участю:

представника позивача Лабун Г.І.;

представника відповідача Леончук О.О., -

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Донецька вугільна енергетична компанія» в особі відокремленого підрозділу «Шахта імені Єгора Трохимовича Абакумова» Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» звернулось до суду із адміністративним позовом до Виконавчої дирекції Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання недійсним рішення.

Позивач в обґрунтування позову зазначає, що відповідачем проведена перевірка дотримання коштів Фонду, що направлені на виплату допомоги та наданню послуг застрахованим особам з 01.10.2011 року по 01.10.2012 року на відокремленому підрозділі «Шахта імені Єгора Трохимовича Абакумова» Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія», за результатами якої прийняті рішення №1 від 02.01.2013 року про повернення коштів Фонду та рішення №1 від 31.01.2013 року про застосування фінансових санкцій за несвоєчасне повернення коштів Фонду. Позивач вважає зазначені рішення протиправними, оскільки у вугільній промисловості робоча доба починається о 8.30 однієї доби до 8.30 іншої доби, а для працівників, що зайняті на підземних роботах, застосовується режим роботи по безперервному графіку, час закінчення та початку роботи згідно колективного договору встановлено: 1 зміна - 8.30-14.30; 2 зміна - 14.30-20.30; 3 зміна -20.30-2.30; 4 зміна - 2.30-8.30. Нарахування допомоги по листках непрацездатності здійснюється там, де день закінчення тимчасової непрацездатності припадає на графік роботи в цей день у 3 чи 4 зміну. Якщо в останній день непрацездатності у працівника по графіку роботи значиться 3 чи 4 зміна, він не може приступити до роботи , оскільки це останній день непрацездатності, що зазначений у листі непрацездатності. Позивач зазначає, що раніше зазначеної лікарем дати адміністрація шахти не може допустити працівника до виконання обов'язків на виробництві.

На підставі зазначеного позивач просив визнати недійсними рішення №1 від 02.01.2013 року, рішення №1 від 31.01.2013 року.

В судовому засіданні представник позивача вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та просив відмовити в його задоволені.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом установлено і підтверджується матеріалами справи, що Виконавчою дирекцією Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності проведено перевірку дотримання порядку використання коштів Фонду, направлених на виплату допомоги та надання соціальних послуг застрахованим особам з 01.10.11 по 01.10.12 у відокремленому підрозділі «Шахта імені Єгора Трохимовича Абакумова» Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія», за наслідками якої складено акт №486 від 14.12.2012р.

Перевіркою встановлено неправомірне використання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності у сумі 18758,71 грн. у зв'язку із порушенням

Рішенням Виконавчої дирекції Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності №1 від 02.01.2013 року за порушення ч.1 ст.47, ч.2 ст.53, ч.2 ст.35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності та витратами, зумовленими похованням» визначена сума неправомірно витрачених страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг за період з 01.01.2011 року, яка підлягає поверненню до Фонду, у розмірі 17519,51 грн., внаслідок чого до відокремленого підрозділу «Шахта імені Єгора Трохимовича Абакумова» Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» застосовані штрафні санкції в сумі 8759,75 грн. (50% від суми 17519,51 грн.).

Рішенням Виконавчої дирекції Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності №1 від 31.01.2013 року за несвоєчасне повернення позивачем страхових коштів Фонду в сумі 26279,27 грн. застосовані фінансові санкції у загальному розмірі 3074,93 грн., у тому числі штраф у розмірі 2627,93 грн. та пеня у розмірі 447,00 грн.

Проблемним питанням зазначеного спору є, зокрема, визначення правомірності використання позивачем страхових коштів на виплату забезпечення по тимчасовій непрацездатності, а саме перерахунок по лікарняним листкам працівникам, у яких день закінчення тимчасової непрацездатності припадає на графік роботи в цей день у третю чи четверту зміну.

Як вбачається з правил внутрішнього трудового розпорядку на відокремленому підрозділі «Шахта імені Єгора Трохимовича Абакумова» Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія», час закінчення та початку роботи працівників, що зайняті на підземних роботах, встановлюється наступний: 1 зміна - 8.30-14.30; 2 зміна - 14.30-20.30; 3 зміна -20.30-2.30; 4 зміна - 2.30-8.30.

Статтею 2 Закону України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування» від 11.01.2001р № 2213-ІП встановлено, що допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, виплачується застрахованим особам Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною екпертною комісією (МСЕК) інвалідності незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності у порядку та розмірах, встановлених законодавством.

Відповідно до статті 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» (далі - Закон № 2240), допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати, у разі настання тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві.

Положенням про експертизу тимчасової непрацездатності, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров'я України від 9 квітня 2008р. № 189 визначене поняття випадку тимчасової непрацездатності, а саме: випадком тимчасової непрацездатності вважається тимчасова непрацездатність, яка триває безперервно від початку визначеного захворювання, травми тощо, підтверджується видачею листка непрацездатності, заповненого у відповідності до вимог чинного законодавства, з можливим продовженням лікування в одному або декільках закладах охорони здоров'я до відновлення працездатності, що підтверджується закриттям листа непрацездатності - "Стати до роботи" (у графі "Стати до роботи" зазначається число і місяць, коли працівнику слід приступати до роботи).

Згідно ч.2 ст.35 Закону № 2240, допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, виплачується Фондом застрахованим особам, починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності), незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності у порядку та розмірах, встановлених законодавством.

За приписами наведеної норми оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, здійснюється за рахунок коштів роботодавця у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 р. N 1266, згідно до п. 20 якого сума страхових виплат застрахованій особі та оплати за перших п'ять днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця розраховується шляхом множення суми денної (годинної) виплати, розмір якої встановлюється у відсотках середньоденної (середньогодинної) заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) залежно від страхового стажу, якщо його наявність передбачено законодавством, на кількість: днів (годин), які підлягають оплаті за графіком роботи підприємства, установи, організації (структурного підрозділу підприємства, установи, організації або за індивідуальним графіком роботи), - для допомоги по тимчасовій непрацездатності та оплати за перших п'ять днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця (приклади наведено у додатку 1).

У разі, коли робочий час підсумовується або його облік ведеться в годинах, а також, коли в місяцях розрахункового періоду, за який обчислюється середня заробітна плата, або в періоді, за який виплачується допомога, встановлюється неповний робочий день, для розрахунку застрахованій особі допомоги по тимчасовій непрацездатності та оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця застосовується середньогодинна заробітна плата ( п.15 цього Порядку).

Відповідно до п.2.1 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України 13.11.2001 N 455, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 4 грудня 2001 р. за N 1005/6196, листок непрацездатності у разі захворювання чи травми видається на весь період тимчасової непрацездатності, до її відновлення або до встановлення групи інвалідності медико-соціальною експертною комісією.

У п.1 Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України 03.11.2004 N 532/274/136-ос/1406, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2004р. за N 1456/10055, зазначено, що листок непрацездатності (далі - ЛН) - це багатофункціональний документ, який є підставою для звільнення від роботи у зв'язку з непрацездатністю та з матеріальним забезпеченням застрахованої особи в разі тимчасової непрацездатності, вагітності та пологів.

Порядок заповнення листків непрацездатності визначений у п.3.12, 3.13 цієї Інструкції, згідно до яких у графі «Стати до роботи» вказують словами число і місяць, коли приступити до роботи; посаду, прізвище лікаря, що засвідчується його підписом та печаткою закладу охорони здоров'я «Для листків непрацездатності». У разі продовження тимчасової непрацездатності підкреслюється «Продовжує хворіти» та зазначається номер нового ЛН.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що відновлення працездатності у застрахованої особи виникає саме з того дня, який зазначений у листку непрацездатності у графі «Стати до роботи»Таким чином, допомога тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, виплачується Фондом застрахованим особам починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності, тобто до того дня, який зазначений у листку непрацездатності у графі «Стати до роботи».

З огляду на викладене, суд погоджується з доводами відповідача, що діючим законодавством не передбачено обов'язок Фонду щодо виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності за години, які за індивідуальним графіком роботи переходили з останньої доби непрацездатності в наступну, тобто у добу відновлення працездатності.

Аналогічної правової позиції дотримується Вищий адміністративний суд України у рішенні від 20.11.2012 року по справі № К/9991/13302/12.

Щодо обґрунтованості виділення та видачі путівки №318505 в санаторій «Кристал» ЗАТ «Трускавецькурорт» суд зазначає наступне.

Статтею 47 Закону № 2240 передбачається, що для забезпечення відновлення здоров'я застрахована особа та члени її сім'ї (а також особа, яка навчається у вищому навчальному закладі) мають право на отримання санаторно-курортного лікування, оздоровлення в спеціалізованих оздоровчих закладах (у тому числі дитячих) у межах асигнувань, установлених бюджетом Фонду на зазначені цілі, та в порядку і на умовах, визначених правлінням Фонду.

Пунктом 2 ст. 47 Закону № 2240 зазначено, що надання послуг застрахованим особам, пов'язаних із санаторно-курортним лікуванням, здійснюється за наявності медичних показань.

При видачі путівок на санаторно-курортне лікування, придбаних за рахунок коштів Фонду, слід керуватися вимогами Порядку отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду, затвердженого постановою правління Фонду від 25.02.2009 N 12 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.04.2009 за N 339/16355 (далі - Порядок).

Відповідно до пунктів 1.2-1.4, 4.1 Порядку, отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортних послуг передбачає комплексне лікування, медичну реабілітацію та профілактику захворювань з максимальним використанням природних лікувальних ресурсів, фізіотерапевтичних методів, дієтотерапії, лікувальної фізкультури та забезпечення належних культурно-побутових умов (далі - послуги) на базі санаторно-курортних закладів, розташованих на територіях курортів державного та місцевого значення або в лікувально-оздоровчих місцевостях (далі - курорти), за пред'явленням путівки на санаторно-курортне лікування (далі - путівка) та санаторно-курортної карти (форма N 072/о - для дорослого, форма N 76/о - для дітей та підлітків, що затверджені наказом Міністерства охорони здоров'я України від 27.12.99 N 302 "Про затвердження форм облікової статистичної документації, що використовується в поліклініках (амбулаторіях)").

Путівка є документом, який надає застрахованій особі і члену її сім'ї право на отримання відповідних послуг у зазначеному в путівці санаторно-курортному закладі протягом указаного в ній терміну - 18, 21, 24 або 45 діб.

На путівці зазначаються профіль лікування та відповідний перелік послуг, що входять до вартості путівки, умови проживання та в обов'язковому порядку проставляється відповідна відмітка "Оплачено за кошти Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності".

Рішення про виділення путівки застрахованій особі приймає комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства, установи, організації із загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням (далі - комісія (уповноважений) із соціального страхування), на підставі особистої заяви та довідки для одержання путівки (форма N 070/о, затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 27.12.99 N 302 "Про затвердження форм облікової статистичної документації, що використовується в поліклініках (амбулаторіях)") (далі - медична довідка).

Як вбачається зі змісту акту перевірки №486, страхувальником від Кіровської РВД ДОВ ФСС з ТВП отримана санаторно-курортна путівка №318505 в санаторій «Кристал» ЗАТ «Трускавецькурорт» за профілем лікування - урологічні захворювання.

Комісією соціального страхування протокольно було прийняте рішення від 01.08.2012 року №15 про видачу путівки без наявності письмової заяви на папері застрахованої особи ОСОБА_4, письмова заява від якого надійшла 09.08.2012 року та надана довідка , згідно якої рекомендоване санаторно-курортне лікування за профілем органів травлення.

Суд вважає, що в даному випадку мало місце виділення санаторно-курортної путівки без особистої заяви застрахованої особи на дату складання протоколу комісією та наявність медичних показань застрахованої особи для отримання санаторно-курортних послуг не відповідають профілю лікування.

З наведеного виходить, що висновок відповідача про порушення позивачем ч.1 ст.47, ч.2 ст.53, ч.2 ст.35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності та витратами, зумовленими похованням» є обґрунтовує, що обумовлює правомірність винесення оскаржуваних рішень №1 від 02.01.2013 року, №1 від 31.01.2013 року.

Відповідно п. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що викладені в позовній заяві вимоги позивача є необґрунтованими з огляду на відсутність порушень законодавства зі сторони відповідача.

Враховуючи вищенаведене, та керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254, пунктами 2-1, 6 розділу 7 "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені позову Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» в особі відокремленого підрозділу «Шахта імені Єгора Трохимовича Абакумова» Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» до Виконавчої дирекції Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання недійсним рішення - відмовити повністю.

У судовому засіданні 28 березня 2013 року проголошена вступна та резолютивна частина постанови. Постанова виготовлена в повному обсязі 02 квітня 2013 року.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд з одночасним надісланням апеляційної скарги особою, яка її подає, до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складання постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Крилова М.М.