Рішення № 30512173, 04.04.2013, Селидівський міський суд Донецької області

2/242/313/2013

543/5612/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2013 року Селидівський міський суд Донецької області у складі головуючого судді Ясинського О.В., при секретарі Нарижній О. Г., за участю позивача ОСОБА_1, представника третьої особи ОСОБА_2, представника відповідача Ігнатенко О. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 5 приміщення Селидівського міського суду Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Селидівської територіальної громади про визнання права власності на земельну ділянку, визнання недійсним державного акту на право власності на землю, -

ВСТАНОВИВ:

18.12.2012 р. ОСОБА_1 звернулася до Селидівського міського суду Донецької області з позовом до Селидівської територіальної громади про визнання права власності на земельну ділянку, визнання недійсним державного акту на право власності на землю. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_4, після смерті якої вона прийняла спадщину, що складається з будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.19.11.1996 року нею було отримано свідоцтво про право на спадщину за законом на спадковий будинок. Рішенням виконкому Гірницької міської ради № 166 від 16.12.1998 року їй було надано у приватну власність земельну ділянку площею 0,0629 га в межах згідно плану за адресою: АДРЕСА_1. Фактично розмір земельної ділянки складає 0,0766 га, як власник земельної ділянки вона зверталася до відповідачів, але їй було рекомендовано звернутися до суду.

Просить суд визнати за нею право на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 площею 0,0766 га та промірами від АБ.БА, згідно технічної документації із землеустрою щодо складання документів, розробленої Товариством з обмеженою відповідальністю «ІКС ТЕРРА»; визнати недійсним державний акт серії ІІ-ДН за № 069581, виданий на підставі рішення виконкому Гірницької міської ради народних депутатів № 166 від 16.12.1998 року.

У судовому засіданні позивач підтримала свої позовні вимоги та просила їх задовольнити.

Представник Селидівської територіальної громади у судовому засіданні просив винести рішення на розсуду суду.

Представник виконкому Гірницької міської ради Донецької області, належним чином повідомлений про дату, час та місце слухання справи, у судове засідання не з'явився.

Представник відділу Держземагенства у м. Селидове Донецької області у судовому засіданні не заперечував проти задоволення позову.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що згідно копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 19.11.1996 року ОСОБА_1 є спадкоємцем майна ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1. Спадкове майно складається з будинку з надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно копії державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ДН № 069581, виданого на підставі рішення виконкому Гірницької міської Ради народних депутатів за № 166 від 16.12.1998 року ОСОБА_1 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,0629 га в межах згідно з планом, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель.

Відповідно ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи, питання оформлення права власності на земельну ділянку площею 0,0629 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, було предметом розгляду компетентного державного органу. За результатами розгляду цього питання було прийнято рішення виконкому Гірницької міської Ради народних депутатів за № 166 від 16.12.1998 року.

Державний акт на право власності на земельну ділянку є документом, який видається на підставі рішення повноважного органу про передачу земельної ділянки у власність, а тому визнання його недійсним без визнання незаконним рішення на підставі якого видано державний акт, суперечить закону.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів, які б надали суду підстави визнати недійсним державний акт серії ІІ-ДН за № 069581 на земельну ділянку площею 0,0629 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно ст. 1 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Встановлення дійсних меж земельної ділянки передбачено Інструкцією про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18.05.2010 р. № 376 та до компетенції суду не входить, оскільки суд не повинен заміняти органи, які зобовя,зані встановлювати або відновлювати дійсні межі земельних ділянок.

За правилами ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Надані позивачем на підтвердження своїх позовних вимог копії акту встановлення та узгодження меж земельної ділянки в натурі від 28.07.2012 року та акт прийомки-передачі на зберігання межових знаків від 28.07.2012 року суд не бере до уваги, оскільки зазначені документи не підписані.

Зважаючи на викладене, суд вважає, що позивачем у справі не виконано вимоги чинного цивільно-процесуального законодавства щодо надання суду доказів на підтвердження обставин, на які він послався як на підставу своїх вимог.

На основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які посилався позивач, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Виходячи з наведеного, судовий збір не відшкодовується.

Керуючись ст. ст. 57-60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Селидівської територіальної громади про визнання права власності на земельну ділянку, визнання недійсним державного акту на право власності на землю відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Селидівський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя