Постанова № 30512164, 26.02.2013, Закарпатський окружний адміністративний суд

Cправа № 2a-0770/3251/12

Ряд стат. звіту № 8.2.3

Код - 07

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2013 року місто Ужгород

Закарпатський окружний адміністративний суд в особі :

головуючої судді - Калинич Я. М.,

при секретарі судового засідання - Нагорна Л.І.,

за участю сторін:

представника позивач - Самокіш С.С.,

представника відповідача - Беззаботнов В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді адміністративну справу за позовною заявою Дочірнього підприємства «Фокстрот - Ужгород» Товариства з обмеженою відповідальністю «Фокстрот» до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28 вересня 2012 року № 0002192341, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Дочірнє підприємство «Фокстрот - Ужгород» Товариства з обмеженою відповідальністю «Фокстрот» (далі - позивач, ДП «Фокстрот - Ужгород» ТОВ «Фокстрот») звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до суб'єкту владних повноважень - Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ у м. Ужгороді) про скасування податкового повідомлення-рішення 28 вересня 2012 року № 0002192341 яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1 764 568, 28 грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги за обставин викладених у позовній заяві підтримав повністю, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача - ДПІ у м. Ужгороді в судовому засіданні позов не визнав, з мотивів викладених у запереченнях та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, зокрема пояснивши, що не підтверджено реальність здійснення ДП «Фокстрот - Ужгород» ТОВ «Фокстрот» фінансово-господарських операцій з придбання товарів за червень 2012 року на суму 1764568,28 грн. від ТОВ «Лаптопер» у ДП «Фокстрот-Ужгород» ТОВ «Фокстрот» відсутні підстави для формування податкового кредиту по зазначених операціях.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Матеріалами справи встановлено, що ДП «Фокстрот-Ужгород» ТОВ «Фокстрот» перебуває на обліку в Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області Державної податкової служби.

Посадовими особами ДПІ у м. Ужгороді Закарпатської області з 23.08.2012р. на підставі пп.78.1.8 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України відповідно до п.200.11 ст.200 ПК України та наказу ДПІ у м. Ужгороді від 23.08.2012 року « 710 про призначення перевірки, проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ДП «Фокстрот-Ужгород» ТОВ «Фокстрот» від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту податку на додану вартість відображеного у податковій декларації з ПДВ, поданій за червень 2012 року (вх.№9041894692 від 19.07.2012 року).

Перевірки ДП «Фокстрот-Ужгород» ТОВ «Фокстрот» встановлено наступного:

- перевіркою не підтверджено реальність проведених господарських операцій з ТОВ «Лантопер» за червень 2012 року з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків.

- в порушення ст. 185, ст. 188, п.198.3, п. 198.6 ст.198, п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України ДП «Фокстроі-Ужгород» ТОВ «Фокстрот» завищено податковий кредит по операціях з придбання товарів у ТОВ «Лаптопер». Таким чином, задекларований податковий кредит у ДП «Фокстрот-Ужгород» ТОВ «Фокстрот» є неправомірний та перевіркою не підтверджується.

- не підтверджено реальність здійснення господарських операцій з ТОВ «Лаптопер», в результаті чого підприємством завищено суму податкового кредиту з ПДВ на суму 1764568,28 грн. за період червень 2012 року

За результатами вищезазначеної перевірки складено Акт № 2293/22-02/33331570 від 17.09.2012р.

На підставі висновків викладених в Акт № 2293/22-02/33331570 від 17.09.2012р. ДПІ у м. Ужгороді було прийнято податкове повідомлення - рішення 28 вересня 2012 року № 0002192341 яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1 764 568, 28 грн.

Як вбачається із акту перевірки, відповідач робить припущення, що операції між ДП «Фокстрот - Ужгород» ТОВ «Фокстрот» та ТОВ «Лаптопер» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих актинів, складських приміщень і транспортних засобів.

В ході перевірки, виходячи з наявної інформації, відповідачем не підтверджено наявність поставки товару від ТОВ «Лаптопер» на ДП «Фокстрот - Ужгород» ТОВ «Фокстрот» і факту оплати за поставлений товар.

Суд критично відноситься до посилання відповідача на те, що встановлення факту недійсності, в тому числі нікчемності цивільно-правового правочину, який опосередковує відповідну господарську операцію, не є необхідною умовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань платнику податків, у зв'язку з підтвердженням реального вчинення ДП «Фокстрот - Ужгород» ТОВ «Фокстрот» фінансово-господарських операцій з придбання товарів за червень 2012 року на суму 1764568,28 грн. від ТОВ «Лаптопер».

Судом встановлено, що 30 червня 2012 р. між ДП «Фокстрот-Ужгород» ТОВ «Фокстрот» та ТОВ «Лаптопер» було укладено господарський-договір поставки № 3006-01, відповідно до якого поставлено товару на загальну суму 10 587 409, 7 грн. в т.ч. ПДВ 1764568,28 грн. Поставка товару відбулася на умовах EXW (EX WORKS), ФРАНКО ЗАВОД (... назва місця ), місце поставки - склад Постачальника, розташований за адресою: м. Тернопіль, вул. Промислова, 28.

У зв'язку з господарською необхідністю, після набуття прав власності на товар, він був переданий на відповідальне зберігання ТОВ «Тефія» за тією ж поштовою адресою: м. Тернопіль, вул. Промислова, 28, згідно договору зберігання № 2006-01 від 20 червня 2012 року. Факт передачі товару підтверджується складською квитанцією на прийняття товару на зберігання.

ДПІ у м. Ужгороді при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не враховано, що укладення вказаного договору та оформлення усіх бухгалтерських операцій, з ним пов'язаних, здійснено в суворій відповідності з нормами чинного законодавства, зокрема Податкового кодексу України та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Частиною 2 ст. 3 ГК України передбачено, що господарська діяльність, яка здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Відповідно до ст. 1 Закону України від 16.07.1999р. № 996-ХІІ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (із змінами та доповненнями), господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку.

Згідно з статтею 1 Закону України від 16.07.1999р. № 996-ХІІ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (із змінами та доповненнями) для цілей цього Закону терміни вживаються у такому значенні, зокрема первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі перинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.200.1 ст.200 розділу V Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до гі.200.3 ст.200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Підпунктом 201.10 ст.201 Податкового кодексу України встановлено що. податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг на вимогу покупця, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до пп.54.3.2 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про завищення від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Податкового кодексу України необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, не є безумовною підставою для формування податкового кредиту, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності. Жодних переконливих доводів в акті перевірки про сумнівність господарської операції не наведено, жодних доказів на підтвердження правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідачем не надано.

Під час розгляду справи, судом також встановлено, що податкові накладні та інші первинні документи заповнені у відповідності до норм чинного законодавства, сторони правочину є діючими, належно зареєстрованими суб'єктами господарювання та платниками податків.

В акті робиться посилання на те, що товар, придбаний позивачем у ТОВ «Лаптопер» знаходився на товарному складі ТОВ «Тефія», згідно договору зберігання № 0103-27 САТ від 01.03.2012. Судом встановлено, що договір зберігання між позивачем та вказаними ТОВ «Тефія» не укладався. Натомість між ними було укладено договір суборенди приміщення площею 20 м. кв., який не має відношення до договору поставки № 3006-01 від 30 червня 2012 р. укладеного між ДП «Фокстрот-Ужгород» ТОВ «Фокстрот» та ТОВ «Лаптопер».

Відповідно до змісту ст. 204, 215, 228 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Судом встановлено, що факт здійснення господарської операції мав місце, є прямий зв'язок між укладеним договором № 3006-01 від 30 червня 2012 р. та господарською діяльністю позивача, усі витрати підтверджені належним чином оформленими первинними документами.

Таким чином, суд погоджується з доводами позивача, що договір поставки № 3006-01 від 30 червня 2012 р. має реальний характер, був виконаний сторонами по договору належним чином.

Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Згідно ч.4 ст.71 КАС України суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. Відповідач не подав жодних належних та допустимих доказів, що підтверджують викладені заперечення та доводять обґрунтованість та правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 000014/2250 від 26.09.2011 р.

За наведеного, суд приходить до переконання, що позов є підставним та підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 11, 17, 71, 86, 94, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Дочірнього підприємства «Фокстрот - Ужгород» Товариства з обмеженою відповідальністю «Фокстрот» до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28 вересня 2012 року № 0002192341 - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області Державної податкової служби від 28 вересня 2012 року за № 0002192341.

3. Стягнути з Державного (місцевого) бюджету на користь Дочірнього підприємства «Фокстрот - Ужгород» Товариства з обмеженою відповідальністю «Фокстрот» сплачену суму судового збору у розмірі 2146 (дві тисячі сто сорок шість гривень) грн.

4. Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України, та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд в порядку та строки, встановлені ст. 186 КАС України. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови (копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції).

Суддя Я.М. Калинич