Ухвала суду № 30510487, 08.04.2013, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Клименко О.М.

Суддя-доповідач:Охрімчук І.Г.

УХВАЛА

іменем України

"08" квітня 2013 р. Справа № 2а/1770/4138/2012

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Охрімчук І.Г.

суддів: Моніча Б.С.

Хаюка С.М.

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Здолбунівської об"єднаної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "22" січня 2013 р. у справі за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 до Здолбунівської об"єднаної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до Здолбунівської об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень № 1000251742 від 07.08.2012 року та № 0000471742 від 31.05.2012 року.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 22.01.2013р. позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Здолбунівської об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби № 1000251742 від 07 серпня 2012 року. Визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення - рішення Здолбунівської об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби № 0000471742 від 31 травня 2012 року.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та в позові ФОП ОСОБА_5 відмовити. Скаржник зазначає, що при проведені аналізу результатів системи автоматизованого співставлення податкового кредиту СГ ОСОБА_5 та податкових зобов'язань в розрізі контрагентів на рівні ДПА за період з 01.04.2011р. по 31.04.2011р. в ланцюгах постачання продукції для СГ ОСОБА_5 - визнано нікчемною поставку продукції від ПП "НФК Захід нафта". Судом не враховано, як зазначено Здолбунівською ОДПІ, що ПП "НФК Захід нафта" відобразило господарські операції щодо придбання товарів та подальшого їх продажу покупцям, які фактично не відбувались. Відповідач вважає, що до складу валових витрат підприємця за 2011 рік не прийнято витрати в сумі 1629913,76 грн. як такі, що не пов'язані з господарською діяльністю підприємця та не приймали участь в оподаткованих операціях звітного періоду. Скаржник зазначає про те, що укладені підприємствами та позивачем правочини суперечать моральним засадам суспільства та відповідно до ст.228 ЦК України порушують публічний порядок, оскільки були спрямовані на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийняті оскарженого рішення, дослідивши докази, зібрані в матеріалах справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог апеляційної скарги з огляду на таке.

Як встановлено судом, ОСОБА_5 зареєстрований як фізична особа - підприємець 23.04.1998 року Здолбунівською районною державною адміністрацією. Видами діяльності підприємця, згідно з відомостями, які містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, відповідно до Витягу Серія АБ № 599923, серед іншого, є оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами.

15.05.2012 року Здолбунівською ОДПІ проведено планову документальну перевірку суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_5 з питань дотримання вимог податкового за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року, за наслідками якої складено акт № 216/1742-2406011578 від 15.05.2012 року (далі - акт перевірки від 15.05.2012 року).

Під час перевірки податковий орган встановив, що формування показників податкового кредиту за квітень, березень, листопад та грудень 2011 року здійснювалось на підставі податкових накладних, виписаних ПП «НПК Захід-Нафта», ПП «АРТЕ ПЛЮС» та ПП «Тихоход». Даючи оцінку правомірності віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ, сплачених у вартості мазуту та бітуму, відповідач врахував висновки:

- акта ДПІ у м. Бориславі Львівської області від 25.06.2011 року № 515/230/36562595 «Про результати позапланової виїзної перевірки ПП «НПК Захід-Нафта» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при проведенні перевірки податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів за березень 2011 року та квітень 2011 року»;

- акта Кременчуцької ОДПІ у Полтавській області від 29.07.2011 року № 5214/15-322/37227770 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Тихоход» по питанню взаємовідносин з ПП «АС ГРУП» за період з 01.03.2011 року по 31.03.2011 року»;

- акта Кременчуцької ОДПІ у Полтавській області від 02.03.2012 року № 11/15-322/37015976 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «АРТЕ ПЛЮС» по питанню взаємовідносин з СПД-ФО ОСОБА_5 у листопаді-грудні 2011 року.

У перерахованих актах податковими органами встановлено, що ПП «НПК Захід-Нафта», ПП «АРТЕ ПЛЮС» та ПП «Тихоход» здійснювали діяльність, спрямовану на надання безпідставної вигоди третім особам. Тому діяльність таких підприємства є фіктивним підприємництвом і усі правочини, які були укладені з ним, не створюють жодних правових наслідків. Крім того, відповідач зазначив про те, що у названих контрагентів позивача відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, трудові ресурси, складські приміщення, транспортні засоби. Тому на думку податкового органу фінансово-господарська діяльність зазначених контрагентів здійснюється поза межами правового поля, а отже правочини із ФОП ОСОБА_7 є нікчемними, тобто такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які ними обумовлювались, суперечать моральним засадам суспільства та порушують публічний порядок.

У висновках акта перевірки від 15.05.2012 року відповідач зазначив про порушення ФОП ОСОБА_5 п. 177.1, п. 177.4 ст.177, п.138.4, п.138.6 ст.138 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено витрати за 2011 рік на суму 1 629 913,76 грн. та занижено податок з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності за 2011 рік в сумі 276 897,14 грн.; п.198.1, п.198.4, п.198.5, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті завищення податкового кредиту на суму 303 163,00 грн. було завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту за грудень 2011 року на суму 33 580,00 грн. та занижено податок на додану вартість на суму 269 583,00 грн., а саме за квітень 2011 року на суму 46 200,00 грн., липень 2011 року на суму 2 017,00 грн., серпень 2011 року на суму 11 6777,00 грн., жовтень 2011 року на суму 1 036,00 грн., листопад 2011 року на суму 156 830,00 грн., грудень 2011 року на суму 51 823 грн.

На основі таких висновків було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000471742 від 31.05.2012 року та податкове повідомлення - рішення №0000461742 від 31.05.2012 року, які позивач оскаржив в адміністративному порядку.

Рішенням ДПС у Рівненській області від 02.08.2012 року № 13893/10-210/202, прийнятим за розглядом первинної скарги, залишено без змін податкове повідомлення-рішення Здолбунівської ОДПІ від 31.05.2012 року № 0000471742 про визначення грошового зобов'язання по ПДВ та частково скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000461742, в частині визначення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 2070,19 грн. за основним платежем і в сумі 517,55 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями. На підставі Рішення ДПС у Рівненській області від 02.08.2012 року № 13893/10-210/202 Здолбунівською ОДПІ винесено податкове повідомлення - рішення №1000251742 від 07.08.2012 року з податку на доходи фізичних осіб в сумі 274826,95 грн. основного платежу та 68706,74 грн. - штрафної (фінансової) санкції.

За наслідками розгляду повторної скарги на податкові повідомлення - рішення від №1000251742 від 07.08.2012 року та № 0000471742 від 31.05.2012 року, ДПС України 28.09.2012 року прийнято рішення №1455/0/141-12/К/10-2315, яким податкові повідомлення-рішення залишила без змін, а повторну скаргу без задоволення, після чого позивач звернувся з даним позовом до суду.

Дослідивши долучені до справи письмові докази суд встановив наступні обставини щодо взаємовідносин позивача та його контрагента ПП «НПК Захід-Нафта»:

СПД-ФО ОСОБА_5 (Покупець) та ПП «НПК Захід-Нафта» (Продавець) уклали договір купівлі-продажу від 10 січня 2011 року № 10/01-11, відповідно до умов якого Продавець зобов'язується продати і передати у власність, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити загальну вартість паливно-мастильних матеріалів, пічного палива та мазуту паливного. Товар, відповідно до пункту 3.1. даного договору, постачається Покупцю по частково (товарними партіями), або в повному об'ємі з/д цистернами, автомобільним транспортом на умовах - FCA Інкотермс-200 або самовивозом. На виконання умов даного договору Продавець передав у власність Покупцю мазут паливний відповідно до видаткової накладної № ЗН-0000015 від 12.04.2011 року на суму 106 600,00 грн., в т.ч. ПДВ - 17 766,67 грн.

ПП «НПК Захід-Нафта» у свою чергу, виписало позивачу податкову накладну № 5 від 12.04.2011 року на загальну суму 106 600,00 грн., в т.ч. ПДВ - 17 766,67 грн., що відображено у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних. Товар, який було придбано у ПП «НПК Захід-Нафта» транспортувався ФОП ОСОБА_6 відповідно до умов договору перевезення вантажу. Факт транспортування підтверджується товарно-транспортною накладною № 0412/1 від 12.04.2011 року. За отриманий від ПП «НПК Захід-Нафта» мазут паливний, позивач розрахувався, що підтверджується Випискою по рахунку № 26000121727 з 08.04.2011 по 08.04.2011 та не заперечується відповідачем. Суми ПДВ по взаємовідносинах з ПП «НПК Захід-Нафта» відображено у податковій звітності позивача, про що свідчить копія додатку № 5 до податкової декларації з ПДВ за квітень 2011 року.

Щодо господарських операцій позивача та його контрагента ПП «АРТЕ ПЛЮС», суд встановив наступне:

СПД-ФО ОСОБА_5 (Покупець) та ПП «АРТЕ ПЛЮС» (Продавець) уклали договір від 10 січня 2011 року № 10/01, відповідно до умов якого Продавець зобов'язується поставити, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити бітум нафтовий (БНД 60/90) та мазут. Транспортування товару, відповідно до пункту 3.1. даного договору, здійснюється автомобільним транспортом Продавця та/або автомобільним транспортом Покупця.

На виконання договірних зобов'язань ПП «АРТЕ ПЛЮС», позивач долучив первинні документи - видаткові накладні та рахунки - фактури. ПП «АРТЕ ПЛЮС», у свою чергу, виписало позивачу податкові накладні, що відображено у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних. Факт отримання товару у ПП «АРТЕ ПЛЮС» підтверджується актами здачі-прийняття товарно-матеріальних цінностей від 14.11.2011 року; від 10.11.2011 року; 04.11.2011 року; від 09.12.2011 року; від 05.12.2011 року; від 12.12.2011 року. Також, факт транспортування підтверджують товарно - транспортні накладні. Вартість отриманих від ПП «АРТЕ ПЛЮС» бітуму БНД 60/90, позивач оплатив у повному обсязі, на підтвердження чого долучив банківську виписку про рух коштів на рахунку №26000121727 з 21.11.2011 року по 01.03.2012 року.

Зазначені у перелічених вище податкових накладних суми податку на додану вартість, ФОП ОСОБА_5 віднесено до складу податкового кредиту за листопад 2011 року на суму 156 829,58 грн., за грудень 2011 року на суму 85 402,67 грн.

З приводу господарських операцій здійснених позивача із ПП «Тихоход», суд враховує наступне.

ПД-ФО ОСОБА_5 (Покупець) та ПП «Тихоход» (Продавець) уклали договір від 18 лютого 2011 року № 18/02, відповідно до умов якого Продавець зобов'язується поставити, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити вартість бітуму нафтового (БНД 60/90) та мазуту. Транспортування товару, відповідно до пункту 3.1. даного договору, здійснюється автомобільним транспортом Покупця.

На виконання умов даного договору Продавець передав у власність Покупцю товар відповідно до видаткових накладних. Також, позивачем долучено рахунки - фактури. ПП «Тихоход» виписало позивачу податкові накладні, що відображено у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.

Факт транспортування мазуту та бітуму підтверджується товарно-транспортними накладними від 14.03.2011 року №0314 та від 21.03.2011 року №0321.

За отриманий від ПП «Тихоход» мазут М-100 та бітум позивач розрахувався, що підтверджується банківською випискою про рух коштів на рахунку №26000121727 з 01.03.2011 року по 31.03.2011 року та не заперечується відповідачем.

Зазначені у перелічених вище податкових накладних суми податку на додану вартість, ФОП ОСОБА_5 віднесено до складу податкового кредиту за березень 2011 року на суму 46 200,00 грн.

Податковий кодекс України містить наступні нормативні положення щодо порядку формування податкового кредиту та сплати зобов'язань з податку на додану вартість.

Згідно із приписами п.177.2 ст.177 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Відповідно до п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.

До витрат операційної діяльності відносяться витрати, визначені пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.1 ст. 198 ПК України).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п. 198.3 ст. 198 ПК України). Якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника (п. 198.4. ст. 198 ПК України). Якщо у подальшому такі товари/послуги фактично використовуються в операціях, які не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування відповідно до цього розділу (за винятком випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу), чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів або встановлено факти недостачі (крадіжки), то з метою оподаткування такі товари/послуги, основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає таке використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження), у тому випадку, якщо платник податку скористався правом на податковий кредит за цими товарами/послугами. (п. 198.5 ст. 198 ПК України). Датою використання товарів/послуг вважається дата визнання витрат відповідно до розділу ІІІ цього Кодексу.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства. Із положень ч. 1, 3 ст. 9 вказаного Закону вбачається, що бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизація інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити.

Відтак, господарські операції повинні підтверджуватися належними первинними документами і лише ті документи, які відповідають зазначеним вище вимогам, можуть бути визнані допустимими засобами доказування відповідної господарської операції.

Таким чином суд першої інстанції правильно визначив, що беручи до уваги наведені вище норми закону, необхідною умовою для віднесення платником ПДВ до податкового кредиту звітного періоду сум ПДВ, включених в ціну придбаних товарів (послуг), є факт придбання таких товарів (послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника. Закон не ставить у залежність необхідність попередньої сплати ПДВ до бюджету кінцевим споживачем чи первісним постачальником як умову для формування податкового кредиту платника податку. Аналіз господарської діяльності платника податку повинен здійснюватися на підставі даних його податкового, бухгалтерського обліку та відповідності їх дійсному економічному змісту операцій.

Розглядаючи питання про законність та обґрунтованість судового рішення, суд апеляційної інстанції враховує наступне.

Одним із видів діяльності ФОП ОСОБА_5 є оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами .

Для здійснення обраного ним виду господарської діяльності, підприємцем було придбано і оплачено бітум та мазут. По факту продажу продукції ПП «НПК Захід-Нафта», ПП «АРТЕ ПЛЮС» та ПП «Тихоход» виписано ФОП ОСОБА_5 податкові накладні, на підставі яких позивач відніс до складу податкового кредиту на суму 46 200,00 грн., що включений до податкової декларації з ПДВ за березень 2011 року, на суму 14 416,67 грн., що включений до податкової декларації з ПДВ за квітень 2011 року, на суму 156 829,58 грн., що включений до податкової декларації з ПДВ за листопад 2011 року, на суму 85 402,67 грн., що включений до податкової декларації з ПДВ за грудень 2011 року.ї

Факт реальності купівлі-продажу продукції підтверджується первинними документами встановленої форми, про які зазначено вище. Долучені позивачем документи мають усі необхідні реквізити та відомості, у повній мірі відображають зміст господарської операції, і в суду немає підстав ставити під сумнів їх достовірність. Податкові накладні, які засвідчують факт продажу товарів, також належно оформлені, що відповідно дає позивачу право на віднесення до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість, включену у вартість ціни товарів за договорами купівлі-продажу.

На підтвердження реального виконання договірних зобов'язань, позивач також долучив наступні документи: щодо відшкодування витрат по наданню послуг по користуванню залізничною колією - рахунок-фактуру, акт здачі-прийняття (надання робіт), податкову накладну №16 від 30.09.2011 року; щодо транспортування товару автомобільним транспортом - договір перевезення вантажу б/н від 12 січня 2009 року, укладений між ФОП ОСОБА_6 та позивачем. Надані Перевізником послуги виконані і оплачені, що підтверджується: актами виконаних робіт №01/30 від 30.03.2011 року, №01/30 від 30.11.2011 року, №01/30 від 31.12.2011 року; податковими накладними №1 від 30.03.2011 року, №1 від 30.11.2011 року, №1 від 31.12.2011 року та банківською випискою по рахунку № 26000121727 з 30.03.2011 року до 30.03.2011 року.

З метою підтвердження наявності у позивача матеріально - технічної бази, необхідної для здійснення обраного ним виду господарської діяльності долучено: трудові договори між працівником і фізичною особою від 13 лютого 2004 року, від 05 березня 2007 року, від 10 листопада 2011 року. Крім цього, ФОП ОСОБА_5 було орендовано приміщення для розміщення офісу у ЗАТ Фірма «Рівнебуд», згідно договору № 4 від 01.09.2006 року, договір оренди продовжений з 01.11.2010 року терміном на 3 роки, розмір орендної плати складає 631,80 грн. в місяць. Зберігання продукції ФОП ОСОБА_5 здійснювалось у відповідності до укладеного договору № 01-01 від 01.01.2011 з ВАТ «Ковальський ШБУ - 63» та договору зберігання мазуту № 4 від 22.06.2011 р. з Філією «Рівненський райавтодор» ДП «Рівненський облавтодор» ВАТ «Автомобільних доріг України».

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що мотиви, з яких орган ДПС дійшов висновку про нікчемність правочинів, судячи зі змісту акта перевірки, зводяться до власних припущень про неможливість реального виконання договірних зобов'язань, без аналізу будь-яких первинних документів.

Закон не ставить у залежність право платника податку на бюджетне відшкодування від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати податку до бюджету як його контрагентами, так і іншими учасниками (контрагентами) по всьому ланцюгу товарообігу. Чинне законодавство не передбачає за покупцем обов'язку сплачувати ПДВ повторно, якщо такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, оскільки ПДВ, який включено до ціни товару, є податковим зобов'язання продавця товару і саме продавець несе обов'язок по сплаті цього податку до бюджету. Невиконання чи неналежне виконання контрагентом покупця свого обов'язку, а також наявність інших обставин, що можуть свідчити про недобросовісне ведення господарської діяльності таким контрагентом, не може створювати наслідки для самого покупця, а тим більше бути підставою для однозначного висновку про нікчемність його правочинів та фіктивне підприємництво.

Під час перевірки податковий орган не встановив обставин, які б свідчили про умисел ПП «НПК Захід-Нафта», ПП «АРТЕ ПЛЮС» та ПП «Тихоход» на укладення договорів із позивачем (та його умислу) без наміру створити наслідки, які передбачені договорами. Відтак, протиправного умислу сторін, зокрема позивача та його контрагентів, на укладення фіктивних правочинів не встановлено, що виключає їх кваліфікацію як недійсних.

Суд відзначає, що в силу п.83.1 ст.83 Податкового кодексу України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: 83.1.1. документи, визначені цим Кодексом; 83.1.2. податкова інформація; 83.1.3. експертні висновки; 83.1.4. судові рішення; 83.1.5. виключено; 83.1.6. інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

З урахуванням приписів п.83.1 ст.83 Податкового кодексу України, суд доходить висновку, що до набуття законної сили рішенням суду про визнання недійсним правочину, за яким платником податків було сформовано податковий кредит та заявлено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість, податковий орган не має правових підстав для відображення в акті перевірки судження про вчинення таким платником порушення податкового законодавства щодо правильності та повноти справляння податків за цим правочином.

Під час складення акту перевірки ці вимоги податковим органом не виконані. Фактично, висновки перевірки ґрунтуються на припущенні про не реальне проведення господарських операцій та здійснення діяльності, спрямованої лише на формування платником податкового кредиту та валових витрат у зв'язку із відображенням її змісту у первинних документах.

Висновки податкового органу прямо суперечать не лише нормам Податкового кодексу України, а й практиці Європейського Суду з прав людини, яка відповідно до вимог ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовується національними судами як джерело права.

Враховуючи наведені вище обставини та приписи законодавства, суд дійшов обґрунтованого висновку, що податкові повідомлення-рішення № 1000251742 від 07.08.2012 року та № 0000471742 від 31.05.2012 року не відповідають критеріям, визначеним ч. 3 ст. 2 КАС України, оскільки прийняті без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків, покладених в основу оскарженого рішення, відповідно, не можуть бути підставою для його скасування.

Постанова Рівненського окружного адміністративного суду від 22 січня 2013 року ухвалена з додержанням норм законодавства, підстав для її зміни чи скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Здолбунівської об"єднаної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "22" січня 2013 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя І.Г. Охрімчук

судді: Б.С. Моніч С.М.Хаюк

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 АДРЕСА_1,35700

3- відповідачу Здолбунівська об"єднана державна податкова інспекція Рівненської області Державної податкової служби вул.Приходька, 1-А,м.Здолбунів,Рівненська область,35705