Рішення № 30510348, 29.03.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-19/17133-2012 29.03.13

За позовом Приватного підприємства "Торгівельна компанія "Укр-Петроль"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрРосТрансОйл"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ДТГО "Львівська залізниця" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія - Інтергал"

про відшкодування нестачі вантажу 14 292,23 грн.

Суддя Шаптала Є.Ю.

Представники :

від позивача: Бондаренко О.В. за дов. № 326 від 20.03.2013 р.

від відповідача: Габрись О.В. за дов. № б\н від 08.01.2013 р.

від третьої особи 1: не з"явився

від третьої особи 2: Харів І.О. за дов. № б\н від 01.02.2013 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Приватне підприємство "Торгівельна компанія "Укр-Петроль" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрРосТрансОйл" про відшкодування нестачі вантажу 14 292,23 грн..

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.12.2012 року порушено провадження у справі № 5011-19/17133-2012, розгляд справ призначено на 17.12.2012 року.

В судовому засіданні представником відповідача подано відзив на позовну заяву.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2012 року розгляд справи відкладено на підставі ст. 77 ГПК України на 14.01.2013 року.

14.01.2013 року по справі оголошено перерву до 30.01.2013 року.

Представником позивача подано в судовому засіданні 30.01.2013 року заперечення на відзив на позовну заяву.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.01.2013 року продовжено строк вирішення спору у справі відповідно до ст. 69 ГПК України, по справі оголошено перерву до 06.02.2013 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.02.2013 року залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ДТГО "Львівська залізниця" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія - Інтергал", розгляд справи відкладено на підставі ст. 27,77 ГПК України на 15.02.2013 року.

За розпорядженням В.о. Голови господарського суду міста Києва Бойко Р.В. від 15.02.2013 року справу передано для розгляду судді Головіній К.І. у зв"язку з перебуванням судді Шаптала Є.Ю. у відрядженні.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.02.2013 року справу № 5011-19/17133-2012 прийнято до провадження судді Головіної К.І., розгляд справи призначено на 11.03.2013 року.

За розпорядженням Заступника Голови господарського суду міста Києва Бойко Р.В. від 11.03.2013 року справу передано для розгляду судді Шаптала Є.Ю. у зв"язку із поверненням судді Шаптала Є.Ю. з відрядження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.2013 року справу № 5011-19/17133-2012 прийнято до провадження судді Шаптала Є.Ю..

11.03.2013 року представником третьої особи 2 подано до відділу діловодства суду пояснення по справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.2013 року розгляд справи відкладено на підставі ст. 27,77 ГПК України на 29.03.2013 року.

14.03.2013 року представником відповідача подано до відділу діловодства суду клопотання про витребування доказів, а саме зобов'язати ПП «Торгівельна компанія «Укр-Петроль» надати для ЗПУ № Р927001, Р8917441, Р927018, Р919018 та зобов'язати ДТГО «Львівська залізниця» в особі станції Володимир-Волинський надати копії журналів вхідної та вихідної кореспонденції на дати з 28.09.2012 року по 03.10.2012 року.

Клопотання представника відповідача про зобов'язання ПП «Торгівельна компанія «Укр-Петроль» надати для ЗПУ № Р927001, Р8917441, Р927018, Р919018 та зобов'язання ДТГО «Львівська залізниця» в особі станції Володимир-Волинський надати копії журналів вхідної та вихідної кореспонденції на дати з 28.09.2012 року по 03.10.2012 року визнається судом безпідставно заявленим та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки останнє не підтверджено належними доказами, крім того клопотання відповідача призведе до невиправданого затягування судового розгляду справи за наявності достатньої доказової бази для вирішення по суті заявлених позовних вимог, а також стане порушенням загально-правового принципу щодо своєчасного відновлення порушених прав та охоронюваних законом інтересів учасників судового процесу.

Представник третьої особи 1 в судове засідання не з"явився, про причини неявки суд не повідомив.

Представник позивача у судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав наполягав на задоволенні в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав наведених у відзиві на позовну заяву.

Представник третьої особи 2 вважає позовні вимоги законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розглянувши подані сторонами матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд -

ВСТАНОВИВ:

12 жовтня 2011 року між ТОВ «Компанія - Інтергал» (постачальник) та ПП «Торгівельна компанія «Укр-Петроль» (покупець) було укладено Договір № 12/10/1-11 поставки нафтопродуктів.

Відповідно до п. 1.1, 1.1.1 Договору, постачальник бере на себе обов'язок протягом строку дії договору передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити на умовах, визначених договором товар визначений у додатковій угоді до договору.

Згідно п. 2.1 Договору, ціна за одиницю товару та загальна вартість кожної партії товару визначаються в додаткових угодах до договору, підписаних уповноваженими представниками сторін та скріпленими їх печаткою.

Пунктом 2.2 Договору визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар в порядку, на умовах та в строки, визначені в додаткових угодах до договору. Оплата здійснюється в національній валюті України - гривні шляхом перерахування грошових коштів в сумі вартості товару на поточний рахунок постачальника, що визначений в п. 10.1 Договору, якщо постачальник письмово не повідомить покупцеві інші реквізити для оплати.

Сторони попередньо погодили такі умови поставки: транспорт поставки - залізниця; умови поставки - EXW (місце вивезення товару покупцем), СРТ (станція призначення). В разі поставки партії товару на умовах EXW, покупець самостійно та за свій рахунок організовує та забезпечує завантаження, вивезення й перевезення товару (п. 3.1 Договору).

Відповідно до п. 3.2 Договору, поставка товару здійснюється постачальником партіями в строки та на умовах, погоджених сторонами у додаткових угодах до договору.

Згідно п. 4.2 Договору, приймання товару покупцем за кількістю та якістю здійснюється в порядку, встановленому Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти та нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України, затвердженою Наказом Державного комітету нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту України, Державного комітету по стандартизації, метрології та сертифікації України, Державного комітету статистики України від 20 травня 2008 року № 281/171/578/155. При прийманні товару розпечатування люків (зняття пломб) вагоно-цистерн здійснюється в присутності експерта відповідної територіальної торгово-промислової палати, участь якого забезпечується за рахунок покупця. При виявленні невідповідності товару за кількістю та/або якістю покупець зобов'язаний викликати для участі в прийманні товару представника постачальника згідно з вимогами зазначеної в цьому пункті Договору Інструкції, з обов'язковою участю в прийманні експерта відповідної територіальної торгово-промислової палати. Належним доказом невідповідності товару за якістю чи кількістю є акт, складений експертом відповідної територіальної торгово-промислової палати.

Право власності на товар переходить від постачальника до покупця з дати поставки, визначеної за правилами п. 3.4 Договору (п. 4.3 Договору).

Пунктом 4.4 Договору, якщо інше не визначено договором, претензії щодо кількості чи якості товару можуть бути заявлені покупцем постачальнику впродовж 30 днів від дати поставки; після спливу даного строку покупець не вправі пред'являти постачальнику претензії щодо кількості чи якості товару.

26.09.2012 року між сторонами підписано та скріплено печатками Додаткову угоду № 82 до Договору поставки нафтопродуктів № 12/10/1-11 від 12 жовтня 2011 р., відповідно до якої сторони визначили кількість та ціну товару на умовах СРТ.

Згідно рахунку на оплату № 3910 від 26.09.2012 р. позивачем проведено оплату ТОВ «Компанія-Інтергал» за поставку палива дизельного (марки Л-0,05-62) в кількості 116,359 кг. в сумі 1 285 185,16 грн. з ПДВ.

Згідно наявної в матеріалах справи залізничної накладної № 32181877 в вагонах-цистернах № 74025735, 74736349 здійснювалось перевезення вантажу - паливо дизельне (марки Л-0, 05-62) в кількості 116 359 кг зі станції відправлення Новоград-Волинський - 1 Південно-західної залізниці призначенням на станцію Володимир-Волинський Львівської залізниці.

Вантаж прибув на станцію призначення 28.09.2012 року.

Постачальником вказаного вугілля є ТОВ «Компанія-Інтергал» за договором № 12/10/1-11 від 12.10.2011 року.

Згідно Додаткової угоди № 82 від 26.09.2012 року вартість палива дизельного (марки Л-0,05-62) становить 11 045,00 грн. за 1 тону з ПДВ.

У залізничній накладній № 32181877 зазначено, що вантаж завантажено вантажовідправником.

01.10.2013 року позивачем було направлено відповідачу телеграму № 1/0002, відповідно до якої просив направити уповноваженого представника для участі в комісійному приймання палива дизельного та складанні Акту, оскільки за допомогою ЗВТ (ультразвукового приладу) виявлено нестачу вантажу у вагоно-цистернах № 74025735 - 1703 кг, № 74736349 - 460 кг.

При комісійному прийманні дизельного палива за кількістю 03.10.2012 р. за участю представника Волинської торгово-промислової палити експерта Нестерук Т.М. було проведено відкриття вагоно-цистерн, перевірку маси вантажу, здійснено методом замірів та було виявлено, що фактична маса вантажу становить 114 441 кг. Різниця маси вантажу в порівнянні з залізничною накладною № 32181877 становить у вагоні-цистерні № 74025735 - 1769 кг, що підтверджується Актом за формою 5-НП № 03/10 від 03.10.2012 року та Актом експертизи № В-296 від 03.10.2012 року, складеного експертом Волинської торгово-промислової палати Нестерук Т.М. при комісійному прийманні вантажу за кількістю.

В розділі 13 акту експертизи зазначено, що експертизою встановлено: при зовнішнього огляді цистерн встановлено, що на них наявне маркування, вказано: номер цистерни, тип, приналежність, ємкість, дата виготовлення і випробування. Кришки люків-лаза, запобіжно-впускні та зливні пристрої без видимих слідів порушення та відкриття; в зоні запобіжно-впускних клапанів слідів течі нафтопродуктів не виявлено; на опорних кільцях горловини люків є ущільнюючі прокладки без пошкоджень. Зовнішніх дефектів та пошкодження не виявлено.

Нестача вантажу, що прибув у вагоно-цистерні № 74025735, згідно залізничної накладної № 32181877 за мінусом природних втрат становить 1757 кг.. Різниця в сторону зменшення в порівнянні з залізничною накладною складає 1294 кг.

Вартість нестачі вантажу становить - 14 492,23 грн. (1294 т. - нестача вантажу * 11 045,00 грн. - вартість палива дизельного за 1 тону).

09.10.2012 року позивачем на адресу відповідача було надіслано претензію з вимогою сплатити вартість нестачі вантажу протягом семи днів з дня отримання претензії. Відповідач на претензію не відреагував.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що нестача вантажу виникла з вини вантажовідправника, у зв'язку із чим просить стягнути вартість недостачі палива дизельного (марки Л-0,05-62) у розмірі 14 292,23 грн.

Відповідач проти позовних вимог заперечував, посилаючись на їх безпідставність та необґрунтованість.

Представник третьої особи 2 - ТОВ «Компанія-Інтергал» зазначив, що нестача вантажу виникла з вини вантажовідправника, тому вважає позовні вимоги позивача законними та обґрунтованими.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимога позивача підлягає задоволенню повністю, з наступних підстав.

Наявна в матеріалах справи залізнична накладна № 32181877 свідчить про укладення між ТОВ «Компанія - Інтергал» (постачальник) та ПП «Торгівельна компанія «Укр-Петроль» (покупець) Договору № 12/10/1-11 поставки нафтопродуктів на користь вантажоодержувача, яким є ПП «Торгівельна компанія «Укр-Петроль».

Згідно п. 4.2 Договору, приймання товару покупцем за кількістю та якістю здійснюється в порядку, встановленому Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти та нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України, затвердженою Наказом Державного комітету нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту України, Державного комітету по стандартизації, метрології та сертифікації України, Державного комітету статистики України від 20 травня 2008 року № 281/171/578/155. Належним доказом невідповідності товару за якістю чи кількістю є акт, складений експертом відповідної територіальної торгово-промислової палати.

В пункті 5.1.4 Інструкції вказано, що у разі надходження вантажу в технічно справних цистернах зі справними пломбами вантажовідправника і виявлення в них під час приймання нафти і нафтопродуктів нестач, що перевищують норми природних втрат і границі відносної похибки методу вимірювання маси згідно з договором, спір стосовно відшкодування нестач вирішується в порядку, передбаченому відповідним договором та діючим законодавством України.

Згідно з п. 5.2.8 Інструкції у разі встановлення нестачі нафти або нафтопродуктів з вини вантажовідправника, яка після списання природних втрат перевищує граничнодопустиме відхилення між результатами вимірювання маси нафти та нафтопродуктів вантажовідправником і вантажоодержувачем (якщо це обумовлено умовами договору), матеріально відповідальна особа припиняє їх приймання і негайно повідомляє про це керівника свого підприємства. При цьому матеріально відповідальна особа має забезпечити зберігання кількості одержаної нафти або нафтопродуктів, а також вжити заходів, що унеможливлюють погіршення їх якості. Одночасно з припиненням приймання вантажоодержувач зобов'язаний викликати представника вантажовідправника для участі в прийманні нафти або нафтопродуктів і складанні акта приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю за формою № 5-НП, якщо інше не передбачено умовами договору.

Вантажовідправником неналежним чином виконано зобов'язання, а саме недопоставлена частина вантажу (палива дизельного в кількості 1294 кг з урахуванням норми природних втрат нафти і нафтопродуктів та границі відносної похибки методу вимірювання маси).

Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу, окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно п.п 1,2,3 ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Частиною 2 ст. 306 ГК України визначено, що суб'єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі.

Загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів (вибухових речовин, зброї, отруйних, легкозаймистих, радіоактивних та інших небезпечних речовин тощо) визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Як передбачено ч. 1 ст. 307 Господарського кодексу України, ст. ст. 22, 23 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457 (надалі - Статут), за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату

Частиною 5 ст. 307 Господарського кодексу України передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до п. 30 Статуту, завантаження вантажів у вагони (контейнери), а також вивантаження з них здійснюється відправниками та одержувачами. Підготовка під наливання спеціальних цистерн та бункерних на піввагонів усіх форм власності здійснюється відправником.

Пунктом 110 Статуту залізниць встановлює, що залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені відправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами.

Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 25 листопада 2008 року № 1430 затверджено «Правила перевезення небезпечних вантажів (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26.02.2009 року за № 180/16196).

В п.п. 1.1, 1.2 вказано, що Правила перевезення небезпечних вантажів поширюються на перевезення небезпечних вантажів залізним транспортом територією України. Правилами визначаються основні норми та вимоги, що забезпечують безпеку перевезення небезпечних вантажів. Вимоги цих Правил є обов'язковими для суб'єктів господарювання незалежно від форм власності та видів їх діяльності, які є учасниками перевезень небезпечних вантажів та будь-яких операцій, пов'язаних із перевезенням залізничним транспортом.

Згідно п. 1.11.2 Правил Відправник зобов'язаний: використовувати вантажні одиниці, контейнери, контейнери - цистерни, вагони, допущені та придатні для перевезення відповідних речовин, на яких нанесено встановлено правилами маркування; забезпечувати в певних випадках фізичний знос, охорону і супроводження небезпечного вантажу під час перевезення; визначити придатність контейнерів, цистерн, контейнерів-цистерн, бункерних піввагонів у комерційному і технічному плані для перевезення вантажу, а також проводити підготовку власних або орендованих вагонів та цистерн для перевезення; відшкодувати витрати та збитки, заподіяні внаслідок порушення ним законодавства з питань перевезення небезпечних вантажів.

Згідно зі статтею 6 Статуту накладна є основним перевізним документом встановленої форми, оформленим відповідно до цього Статуту та Правил і наданим залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Відповідно до пункту 23 Статуту відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Дата приймання і видачі вантажу засвідчується на накладній календарним штемпелем станції.

Форма накладної і порядок її заповнення, а також форма квитанції затверджуються Міністерством інфраструктури України.

Згідно із п. 24 Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній, тому при визначенні суми відшкодування за нестачу вантажу за рахунок вантажовідправника, або при встановленні за обставинами справи вини відправника у пошкодженні або псування вантажу необхідно виходити зі статей 22 та 623 Цивільного кодексу України, які передбачають, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати завдані збитки, до яких належать втрати, яких особа зазначала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого права, в зв'язку з чим розмір (сума) збитків повинен визначатися втратами одержувача, а саме - сумою грошових коштів, сплачених за отриману пошкодженому або недоотриману продукцію за цінами, за якими її оплатив одержувач (в тому числі і за цінами посередника).

Відповідно до п. 111 Статуту залізниць України, залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі коли вантаж надійшов у непошкодженому вагоні (контейнері) з непошкодженими пломбами відправника чи пломб, коли таке перевезення дозволено Правилами, а також якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.

Згідно розділу 13 Акту експертизи № В-296 від 03.10.2012 року, складеного експертом Волинської торгово-промислової палати Нестерук Т.М. при комісійному прийманні вантажу за кількістю, експертизою встановлено: при зовнішнього огляді цистерн встановлено, що на них наявне маркування, вказано: номер цистерни, тип, приналежність, ємкість, дата виготовлення і випробування. Кришки люків-лаза, запобіжно-впускні та зливні пристрої без видимих слідів порушення та відкриття; в зоні запобіжно-впускних клапанів слідів течі нафтопродуктів не виявлено; на опорних кільцях горловини люків є ущільнюючі прокладки без пошкоджень. Зовнішніх дефектів та пошкодження не виявлено.

Відповідно до залізничної накладної налив вантажу здійснювалось вантажовідправником.

Згідно ч.1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Матеріали справи не містять доказів, які підтверджують наявність вини постачальника чи перевізника, тобто третьої особи 1 та третьої особи 2 у нестачі вантажу.

Натомість, наявні в матеріалах справи докази свідчать про те, що розходження фактичної маси вантажу згідно Акту за формою 5-НП № 03/10 від 03.10.2012 року та Акту експертизи № В-296 від 03.10.2012 року, складеного експертом Волинської торгово-промислової палати Нестерук Т.М. при комісійному прийманні вантажу за кількістю та маси, вказаної у накладній, можливе внаслідок недовантаження вантажу вантажовідправником.

Виходячи з вищевикладеного, суд робить висновок, що відповідальність за нестачу вантажу слід покласти на ТОВ «УкрРосТрансОйл».

Позивачем вірно проведено розрахунок недостачі вантажу з урахуванням 2% природної втрати для рідких вантажів.

Доводи відповідача викладені у відзиві на позовну заяву, були досліджені у судовому засіданні, проте не знайшли свого законного та документального підтвердження.

Беручи до уваги наведене, господарський вказує, що ПП «Торгівельна компанія «Укр-Петроль» правомірно заявлено до стягнення з відправника вартість нестачі вантажу в розмірі 14 292,23 грн..

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги законні, обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи та такі, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

З огляду на задоволення позову судові витрати згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УкрРосТрансОйл» (01133, м. м. Київ, бул. Лесі Українки, 15, ідентифікаційний код 30574594) на користь Приватного підприємства «Торгівельна компанія «Укр-Петроль» (45244, Волинська область, Ківерцівський р-н, с. Прилуцьке, вул. Ківерцівська, 1, ідентифікаційний код 36905994) 14 292 грн. (чотирнадцять тисяч двісті дев'яносто дві гривні 23 коп.) - вартості нестачі вантажу, 1609,50 грн. (одну тисячу шістсот дев'ять гривень 50 коп.) -судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 03.04.2013 року.

Суддя Є.Ю. Шаптала