Рішення № 30510263, 27.03.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-51/18738-2012 27.03.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Таланлегпром»

до Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз»

про стягнення 80 489,24 грн.

Судді: Пригунова А.Б. (головуюча)

Любченко М.О.

Привалов А.І.

Представники:

від позивача: Кириленко Н.В., Гумен С.В.

від відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Таланлегпром» звернулось до Господарського суду міста Києві з позовом до Дочірньої компанії «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» про стягнення заборгованості у розмірі 80 489,24 грн., з якої:77 754,00 - сума основного боргу, 2 735,24 грн. - 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.12.2012 р. порушено провадження у справі №5011-51/18738-2012, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 28.01.2013 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

14.01.2013 р. представник відповідача через відділ діловодства Господарського суду міста Києва подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу у зв'язку з неявкою представника відповідача та невиконанням останнім вимог суду.

11.02.2013 р. представник відповідача через відділ діловодства Господарського суду міста Києва подав клопотання про відкладення розгляду справи та документи по справі, які підтверджують, що Публічне акціонерне товариство «Укртрансгаз» є правонаступником усіх майнових та немайнових прав та обов'язків Дочірньої компанії «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.02.2013 р. призначено колегіальний розгляд даної справи та замінено Дочірню компанію «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» на її правонаступника усіх майнових та немайнових прав та обов'язків - Публічне акціонерне товариство «Укртрансгаз».

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 13.02.2013 р. визначено склад суду для розгляду справи №5011-51/18738-2012 - Пригунова А.Б. (головуюча), Ломака В.С. та Привалов А.І.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.02.2013 р. справу №5011-51/18738-2012 призначено до розгляду у судовому засіданні на 13.03.2013 р.

07.03.2013 р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва представник відповідача подав клопотання про відкладення розгляду даної справи, у зв'язку з участю в іншому судовому засіданні та документи по справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.03.2013 р. розгляд даної справи відкладено на 27.03.2013 р. в порядку п.п. 1-2 ч. 1 Господарського процесуального кодексу України.

Представник відповідача на виклик суду не з'явився, про час і місце проведення судового засідання повідомлений належним чином. При цьому суд відзначає, що розгляд справи неодноразово відкладався через неявку відповідача та на підставі поданих ним клопотань. Крім того, відповідач всупереч вимогам ухвал суду відзиву на позов не надав, об'єктивних причин, що перешкоджали виконанню вимог суду, не навів.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих суду, оригінали яких оглянуто у судовому засіданні.

У судовому засіданні 27.03.2013 р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

24.11.2010р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Таланлегпром» поставлено на адресу філії Будівельно-монтажної фірми «Укртрансгаз» Дочірньої компанії «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (правонаступником усіх майнових та немайнових прав та обов'язків якої є Публічне акціонерне товариство «Укртрансгаз») спецвзуття на загальну суму 77 754,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №Т-ROM1992 від 24.11.2010 р. підписаною повноважними представниками сторін (копія - у матеріалах справи).

Як вбачається з матеріалів справи, товар прийнято представником Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» Бондаренком Сергієм Олександровичем на підставі довіреності №1045 від 24.11.2010 р., виданої Публічним акціонерним товариством «Укртрансгаз» на отримання цінностей за видатковою накладною № Т-ROM1992 від 24.11.2010 р.

09.09.2011 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою № 0108 від 07.09.2011 р. про оплату вартості товару, отриманого згідно видаткової накладної № №Т-ROM1992 від 24.11.2010, на суму 77 754,00 грн.

При цьому, суд відзначає, що вищевказаний лист направлено на адресу філії Будівельно-монтажної фірми «Укртрансгаз» Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз», вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - м. Полтава, вул. Кагамлика, буд 33-А.

27.06.2013 р. позивач звернувся до Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» з претензією №0108 від 26.06.2012 р. про проведення повного розрахунку за отриману продукцію в сумі 77 754,00 грн. та оплати 3% річних в сумі 1814, 97 грн. та 544,28 грн. інфляційних збитків.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач не виконав свої зобов'язання щодо оплати товару, поставленого Товариством з обмеженою відповідальністю «Таланлегпром», у зв'язку з чим останнє просить стягнути з Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» заборгованість за отриману продукцію у розмірі 77 754,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

В межах розгляду даної справи судом встановлено, що 08.09.09р. між позивачем та Дочірньою компанією «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» в особі заступника директора БМФ «Укргазпромбуд» укладений договір №066-МТП про закупівлю товарів за державні кошти за умовами якого позивач зобов'язався в порядку та на умовах, визначених в договорі, передати відповідачеві певну продукцію - взяття робоче, взуття захисне та різне, н.в..і.у», а відповідач - прийняти та оплатити таку продукцію; номенклатура, асортимент тощо визначаються у специфікації.

Згідно з п.4.7 договору загальні строки поставки становлять: початок поставки - серпень 2009р.; закінчення поставки - березень 2010р.

На виконання вказаного договору сторони підписали специфікацію №1 (копія - у матеріалах справи) на загальну суму 241011, 00 грн. в т.ч. ПДВ.

Відповідно до п. 10.1 договору останній набуває чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Як пояснив суду представник позивача, свої зобов'язання щодо поставки товару, обумовленого договором №066-МТП про закупівлю товарів за державні кошти та зазначеного у специфікації №1, він виконав у повному обсязі, подальша поставка товару перевищувала ціну, зазначену у специфікації до договору, та відбувалась на підставі договору поставки, укладеного у спрощений спосіб.

Наведена обставина знайшла своє відображення у матеріалах справи (копії відповідних накладних надано позивачем), та, крім того, не спростована відповідачем.

Згідно з ч. 3 ст. 95 Цивільного кодексу України філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила і діють на підставі затвердженого нею положення.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 ст. 205 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Разом з тим, згідно з ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З аналізу наведених норм та вищевикладених обставин, а також з огляду на наявні у матеріалах справи докази та пояснення позивача, суд приходить до висновку, що між сторонами укладено договір поставки спірного товару у спрощений спосіб, передбачений ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України, за умовами якого позивач взяв на себе зобов'язання поставити певний товар, а відповідач - його оплатити.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Разом з тим, суд відзначає, що відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Отже, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, і положення частини другої статті 530 названого Кодексу, в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов'язку, що не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 17.07.2012 р. №01-06/928/2012).

Враховуючи, вищевикладене та з огляду на те, що між сторонами з приводу поставки спірного товару не було укладено договору в простій письмовій формі, перебіг строку виконання грошових зобов'язань у відповідача виник з моменту прийняття товару на наступний робочий день.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач заявлених до нього вимог не заперечив та доказів належного виконання зобов'язань щодо оплати отриманого товару або наявності об'єктивних неможливості виконання зобов'язання не надав.

За таких обставин, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 77 754,00 грн., а відповідач наведені позивачем обставини не заперечував та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, то позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 77 754,00 грн. визнаються судом такими, що підлягають задоволенню.

Що ж до вимог позивача про стягнення 2 735,24 грн. - 3 % річних від простроченої суми, суд відзначає, що відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача розмір 3 % річних від простроченої суми за період з 16.09.2011 р. до 16.11.2012 р. становить 2 735,24 грн.

Розрахунок перевірено судом та відповідає положенням чинного законодавства України.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову покладаються на відповідача.

Відповідно до п. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, тягне за собою повернення надмірно сплачених сум судового збору.

Тож, суд приходить до висновку про необхідність повернення позивачу 00 грн.30 коп. судового збору, сплаченого платіжним дорученням №1893 від 19.11.2012 р.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Таланлегпром» задовольнити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» (01021, м. Київ, Кловський узвіз, буд. 9/1, ідентифікаційний код - 30019801), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таланлегпром» (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 77, ідентифікаційний код - 31862978) 77 754 (сімдесят сім тисяч сімсот п'ятдесят чотири) грн. 00 коп. основного боргу, 2 735 (дві тисячі сімсот тридцять п'ять) грн. 24 коп. - 3 % річних та 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Таланлегпром» (01021, м. Київ, Кловський узвіз, буд. 9/1, ідентифікаційний код - 30019801) з Державного бюджету України 00 грн. 30 коп. судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 01.04.2013 р.

Судді: Пригунова А.Б. (головуюча)

Любченко М.О.

Привалов А.І.