Рішення № 30509742, 01.04.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/3631/13 01.04.13

За позовом Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "ГАРАНТ-Авто" в особі Київської філії «Сіті» публічного акціонерного товариства Українська страхова компанія "Гарант-Авто"

до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА»

про відшкодування шкоди в розмірі 3 155,01 грн.

Суддя Шаптала Є.Ю.

Представники :

від позивача: Горовець Є.М. за дов. № 26-2-4/37 від 28.12.2012 р.

від відповідача: не з»явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до суду з позовом у якому просив стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» суму в розмірі 3 155,01 грн., як відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (в порядку регресу).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.02.2013р. порушено провадження у справі № 910/3631/13, призначено розгляд справи на 13.03.2013 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.03.2013 року розгляд справи відкладено на підставі ст. 77 ГПК України на 01.04.2013 року.

01.04.2013 року представником відповідача подано до відділу діловодства суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого визнав суму страхового відшкодування в розмірі 3 138,76 грн., щодо стягнення 3% річних від простроченої суми в розмірі 16,25 грн. просив відмовити, розгляд справи просив проводити за відсутності представника НАСК «ОРАНТА».

Представник відповідача в судове засідання потворно не з'явився.

Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 01.04.2013 р. та за відсутністю представника відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав та просив задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у ній матеріалами.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 01.04.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

22 травня 2009 року між Брієдіс Вікторією Михайлівною та ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» було укладено договір добровільного страхування транспортного засобу, водія та пасажирів від нещасних випадків, цивільної відповідальності, оформлений полісом № 19G-0285960, відповідно до якого Позивач прийняв під страховий захист автомобіль марки "Шкода Октавія" (державний реєстраційний номер АА 0289 ВМ). Страхування проводилось згідно з Правилами добровільного страхування транспортних засобів /КАСКО/ № 119.

27.11.2009 року у місті Києві на вулиці Закревського, 43, відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля "Шкода Октавія" (державний реєстраційний номер АА 0289 ВМ) та транспортного засобу автомобіля «Фольксваген» (державний реєстраційний номер АА 0968 СР), під керуванням Гаркуші Віталія Васильовича.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль марки "Шкода Октавія" (державний реєстраційний номер АА 0289 ВМ) отримав механічні пошкодження, що підтверджується довідкою ДАІ.

Дана дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення водієм автомобіля «Фольксваген» (державний реєстраційний номер АА 0968 СР) гр.. Гаркуша В.С. вимог Правил дорожнього руху України, що встановлено постановою Деснянського районного суду м. Києва від 16.12.2009 року

Для встановлення характеру та розміру шкоди, заподіяної власнику автомобіля транспортного засобу "Шкода Октавія" (державний реєстраційний номер АА 0289 ВМ) Позивач замовив проведення автотоварознавчого дослідження. Згідно звіту № 13 від 11.01.2010 р. експертного авто товарознавчого дослідження розмір матеріального збитку в результаті пошкодження у вказаній дорожньо-транспортній пригоді 3 732,72 грн..

Позивач страховим актом № 96285 від 11.02.2010 року визнав нанесення майнової шкоди страхувальнику внаслідок ДТП у розмірі 3 138,76 грн., виплатило вартість ремонту, що підтверджується платіжним дорученням № 17427 від 24.02.2010 року.

Відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування" до Позивача перейшло у межах фактично здійсненої страхової виплати право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними діями майну особи відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Статтею 1188 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки відшкодовується винною особою.

Згідно пункту 2 статті 1187 Цивільного кодексу України, шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Цивільно-правова відповідальність винуватця дорожньо-транспортної пригоди застрахована Відповідачем відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/4079258. Франшиза - 0,00 грн..

Враховуючи, що на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність особи, винної у заподіянні збитків, була застрахована у Відповідача, останній відповідно до статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" повинен відшкодувати нанесену його страхувальником шкоду у межах встановленого полісом страхового ліміту.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

25.09.2012 року Позивач направив на адресу Відповідача заяву № 96285 про страхове відшкодування. Відповідач на заяву не відреагував.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства.

Виходячи з наведеного, суд встановлює, що Позивач має право на відшкодування за рахунок Відповідача суму в розмірі 3 138,76 грн.

Щодо стягнення 3% річних від простроченої суми суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» грошове зобов'язання - це зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.

Особа, яка відшкодувала шкоду, завдану, іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно зі статтею 1192 ЦК України з урахування обставин суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Таким чином, способи відшкодування шкоди обирає потерпілий.

Позивач у даному позові обрав грошовий спосіб відшкодування шкоди.

При цьому, грошове зобов'язання у деліктних (регрес них) правовідносинах не є окремим видом зобов'язання, а є способом виконання зобов'язання по відшкодуванню шкоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або акту цивільного законодавства.

Судом встановлено, що позивач направив відповідачу заяву № 96285 з вимогою про виплату страхового відшкодування - 25.09.2012 року. Однак, відповідач коштів до 24.12.2012 року не перерахував, в результаті чого з боку відповідача є прострочення строку виконання грошового зобов'язання.

Позивач проводить нарахування 3% річних від простроченої суму за період з 25.12.2012 р. по 25.02.2013 року в розмірі 16,25 грн.

В статті 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Положення ч. 2 ст. 625 ЦК України щодо стягнення 3% річних, нарахованих на суму страхового відшкодування, підлягаючого до виплати позивачу в порядку регресу, застосовуються в разі порушення як договірних та і позадоговірних грошових зобов'язань, в тому числі і до зобов'язань відшкодування шкоди в порядку регресу, незалежно від підстав їх виникнення, визначених статтею 11 Цивільного кодексу України.

За таких обставин, суд вважає вимогу позивачу щодо стягнення 3% річних, нарахованих на суму страхового відшкодування, підлягаючого до виплати позивачу в порядку регресу, в розмірі 16,25 грн. законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Доводи відповідача щодо неправомірності стягнення 3% річних від простроченої суми викладені у відзиві на позовну заяву були досліджені в судовому засіданні, проте не знайшли свого законного та документального підтвердження.

Таким чином, оцінивши подані докази, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що вимоги позивача щодо відшкодування шкоди в порядку в розмірі 3 138,76 грн. та 3% річних від простроченої суми в розмірі 16,25 грн. законні, доведені та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з Відповідача на користь Позивача стягуються понесені ним витрати по сплаті судового збору.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» (01032, м. Київ, вул.. Жилянська, 75, код ЄДРПОУ 00034186) на користь Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО» в особі Київської філії «Сіті» Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО» (04053, м. Київ, вул.. Гоголівська, 43-А, оф. 2. код ЄДРПОУ 24580961) в порядку регресу матеріальні збитки в сумі 3 138 (три тисячі сто тридцять вісім) грн.76 коп., 3% річних від простроченої суми в розмірі 16 (шістнадцять) грн.. 25 коп., 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн.. 50 коп.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено : 03.04.2013 року

Суддя Є.Ю. Шаптала