Рішення № 30508014, 08.04.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ______

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08 квітня 2013 року Справа № 913/911/13

Провадження №5/913/911/13

За позовом Державного підприємства «Донецька залізниця», м. Донецьк,

до Публічного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Нагольчанська», м. Антрацит Луганської області

про стягнення 8 765 грн. 00 коп.

Суддя Вінніков С.В.

за участю представників сторін:

від позивача - Федорова О.А., представник за довіреністю від 16.01.2013 № Н-01/70;

від відповідача - Солощенко Л.М., представник за довіреністю від 24.01.2013 № 01/128.

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу в сумі 8 765 грн. 00 коп. за невірно зазначену в залізничній накладній

№ 52347762масу вантажу у вагонах № 64564610.

Позов мотивований фактом неправильного зазначення відповідачем маси вантажу у залізничній накладній № 52347762 під час здійснення перевезення вантажу у вагонах № 64564610, відправником якого є відповідач у справі. За вказане порушення позивачем у справі заявлено до стягнення з відповідача суми штрафу у розмірі п'ятикратної вартості провізної плати за всю відстань перевезення, а саме у сумі 8 765 грн. 00 коп.

Представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Письмовим відзивом № 05/495 від 05.04.2013 відповідач заперечив проти позовних вимог з підстав, викладених у відзиві.

Крім того, відповідач надав клопотання № 05/496 від 05.04.2013 в порядку

ч. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, яким просить зменшити розмір штрафу до одієї провізної плати.

Дослідивши обставини справи, надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

У січні 2013 року зі станції відправлення Карахаш Донецької залізниці на станцію Новий світ Донецької залізниці за накладною № 52347762 Публічне акціонерне товариство «Центральна збагачувальна фабрика «Нагольчанська» (далі за текстом - відповідач) відправило вантаж (антрацит) у вагоні

№ 64564610, одержувачем за накладною відповідачем була зазначена Старобешівська ТЕС ПАТ «Донебасенерго».

Згідно із витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом 02.04.2013 Публічне акціонерне товариство "Центральна збагачувальна фабрика "Нагольчанська", м. Антрацит, смт. Дубівський Луганської області, вул. Гагаріна, 51, ідентифікаційний код 00179648 - 25.12.2012 за № 1 379 112 0013 000011 проведено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи, підстава для його внесення: припинено, за рішенням засновників та проведено запис від 26.12.2012 № 1 379 145 0000 000872, щодо державної реєстрації юридичної особи, яка утворена в результаті перетворення, а саме Товариство з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика "Нагольчанська", м. Антрацит, смт. Дубівський Луганської області, вул. Гагаріна, 51, ідентифікаційний код 00179648.

Відповідно до п.п.1.2. п. 1 Статуту ТОВ "Центральна збагачувальна фабрика "Нагольчанська" є правонаступником всіх прав та обов'язків ПАТ "Центральна збагачувальна фабрика "Нагольчанська".

Статтею 25 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в разі вибуття однієї з сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні і внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні або ухвалі. Усі дії, вчинені в процесі до вступу правонаступника, є обов'язковими для нього в такій же мірі, в якій вони були б обов'язковими для особи, яку він замінив. Правонаступництво можливе на будь-якій стадії судового процесу.

Порядок припинення юридичної особи шляхом перетворення встановлено ст. 107 ЦК України, при цьому частинами 2 і 3 цієї статті встановлено, що комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт, який затверджується органом, який прийняв рішення про припинення юридичної особи, нотаріально посвідчена копія передавального акту передається в орган, який здійснює державну реєстрацію.

Згідно із ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення. Отже, ПАТ "Центральна збагачувальна фабрика "Нагольчанська" є таким, що припинилось, а правонаступником є ТОВ "Центральна збагачувальна фабрика "Нагольчанська", код 00179648, яке є юридичною особою згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 18.03.2013.

На станції призначення Новий Світ Донецької залізниці було проведено контрольне переваження вагону № 64564610 на 150-тонних вагонних вагах. За результатами такого переваження було визначено, що у вагоні за накладною № 52347762 вказана маса вантажу 69 000 кг, фактично ж встановлено, що маса вантажу складає 63 300 кг, що на 5 700 кг менше, ніж вказано у накладній.

По даному факту складено комерційний акт AQ № 651834/4 від 31.01.2013 (а. с. 9). Викладене також підтверджується випискою із книги контрольних зважувань (а.с. 11).

В комерційних актах містяться відомості про те, що завантаження рівномірне нижче бортів, вантаж маркований борознами без заглиблень. Вагон в комерційному відношенні справний. Маркування не порушено.

За невірно зазначену в накладній масу вантажу позивач на підставі ст. ст. 118, 112 Статуту залізниць України нарахував штраф на суму

8 765 грн. 00 коп., який просить стягнути з відповідача на свою користь.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення у повному обсязі з таких підстав.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Статтею 908 Цивільного кодексу України передбачено, що перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами.

Згідно ч. 3 ст. 909 Цивільного кодексу України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Відповідно до ст. 6 Статуту залізниць України (далі за текстом - Статут) накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи - одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст. 2 Статуту). На підставі цього Статуту затверджені Міністерством транспорту Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (ст. 5 Статуту).

Правилами перевезень вантажів, а саме п. 1.1. розділу 4 "Правила оформлення перевізних документів", затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 № 644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 № 138) та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.06.2011 за № 765/19503 (далі за текстом - Правила № 765/19503), а також ст. 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Накладна згідно з Правилами № 765/19503 може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису). Порядок здійснення електронного документообігу під час перевезення вантажів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні регламентується додатком до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.

Відповідно п. 2.1 та п. 2.2 Правил 765/19503 відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих Правил. Маса вантажу згідно ст. 37 Статуту та п. 5 "Правила приймання вантажів до перевезення", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 861/5082 (далі за текстом - Правила № 861/5082), визначається відправником.

У накладній № 53383949 вагон № 64564610 вказано спосіб визначення маси - на 150-тонних вагонних вагах; у графі «Відправник» вказано найменування відправника - ПАТ «ЦЗФ «Нагольчанська», тобто відповідача у справі.

Представник відправника своїм підписом підтвердив правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п 2.3 Правил № 765/19503.

Згідно п. 28 Правил № 861/5082 вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Відповідно до статті 24 Статуту залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначений відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

Наведена норма свідчить про те, що залізниця не зобов'язана перевіряти дані, зазначені у накладних, фактичним даним при прийнятті вантажу до перевезення.

Пунктом 22 Правил видачі вантажів (зареєстровані в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 862/5083) передбачено, що перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

Як свідчать матеріали справи, контрольне переваження маси вантажу проводилось на 150-тонних вагонних вагах (державна повірка яких проведена 24.09.2012 згідно технічного паспорту ваг, де зазначено про їх придатність до переваження, (а. с. 23-25), тобто таким же самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

Згідно ст. 122 Статуту підставою для покладання на відправника відповідальності за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу є комерційний акт, складений у випадках передбачених ст. 129 Статуту.

Статтею 129 Статуту передбачено, що акти загальної форми та комерційні акти складаються для засвідчення обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності сторін.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено невідповідність маси вантажу у вагоні № 64564610 що була зазначена відповідачем у перевізних документах фактичній масі вантажу.

Факт неправильного зазначення відправником вищевказаних відомостей засвідчено комерційним актом AQ № 651834/4 від 31.01.2013 (а. с. 9), який складено з дотриманням вимог чинного законодавства та підписано уповноваженими на це посадовими особами.

Викладене також підтверджується витягом з Книги контрольних зважувань (а.с. 11).

Відповідно до ст. 24 Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.

Якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту (п. 5.5 розділу 5 Правил № 765/19503).

У п. 3.15 Роз'яснень Президії Вищого господарського суду України від 29.05.02 № 04-5/601 (із змінами і доповненнями) зазначено, що при застосуванні статті 118 Статуту штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.

Згідно ст. ст. 118, 122 Статуту за неправильно зазначену в накладній масу вантажу з відправника стягується штраф в розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Провізна плата згідно залізничної накладної № 52347762 за вагон № 64564610 становить 1 753 грн. 00 коп. З її розміру позивачем у справі визначений розмір штрафу за неправильне зазначення у залізничній накладній маси вантажу, що складає 8 765 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. 921 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань, що виникають з договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

У відповідності зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, зокрема, відповідно до договору.

Відповідно до ст. 6 Статуту залізниць України накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем.

Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи - одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Як вбачається з матеріалів справи, відправником вантажу згідно накладної № 52347762 є ПАТ «ЦЗФ «Нагольчанська», тобто відповідач у справі (а. с. 8).

Правильність внесених відомостей в накладній № 52347762підтверджено підписом представника відправника згідно п 2.3 Правил № 765/19503.

Разом з тим, відповідач у клопотанні № 05/496 від 05.04.2013 в порядку

ч. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України просить зменшити розмір штрафу до однієї провізної плати, додавши докази скрутного фінансового становища підприємства, а саме: Вимогу Управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 06.02.2013 № ю, відповідно до якої заборгованість відповідача перед Державний бюджетом України складає

101 222 грн. 51 коп. та звіт про фінансові результати за 2012 рік.

Відповідно до ст.ст. 230, 233 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання; у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Виходячи з системного аналізу вищевказаних норм законодавства зменшенню підлягають штрафні санкції, встановлені як за згодою сторін, так і законом.

Згідно ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Позивач не зазнав збитків від неправильного зазначення маси вантажу (яка є фактично меншою, ніж вказано в накладній).

Відповідно до п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Застосування положень п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України та встановлення, при цьому, розміру зменшення є правом суду, та застосовується ним виходячи з обставин справи та внутрішнього переконання суду щодо встановлення достатнього розміру неустойки, що підлягає стягненню.

Так, вказана процесуальна норма разом з нормою ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України застосовуються на розсуд суду першої інстанції, який розглядає спір.

Викладене щодо можливості зменшення судом на підставі

ст. 233 Господарського кодексу України та п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України штрафу, передбаченого ст. 122 Статуту залізниць України, відповідає правовій позиції Вищого господарського суду України, наведеній у постановах від 06.03.2008 по справі №13/544, від 31.07.2008 по справі № 17/23, від 13.03.2008 по справі № 1/594, тощо.

За таких обставин, приймаючи до уваги ступінь виконання зобов'язання відповідачем, його майновий стан, відсутність завдання зазначеним правопорушенням позивачу будь-яких збитків або настання негативних наслідків, суд реалізує своє право на зменшення розміру штрафних санкцій, застосованих позивачем відповідно до ст. 118, 122 Статуту залізниць України, до суми 3 506 грн. 00 коп.

На підставі викладеного, господарський суд визнає позов обґрунтованим повністю, але вважає за можливе зменшити розмір штрафу, у зв'язку з чим позов слід задовольнити частково у розмірі 3 506 грн. 00 коп., у задоволенні решти позовних вимог слід відмовити. Така ж правова позиція про необхідність відмови у задоволенні вимог про стягнення решти штрафних санкцій у зв'язку зі зменшенням розміру заявлених до стягнення санкцій наведена у п. 9.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року N 6 «Про судове рішення».

Судові витрати у розмірі 1 720 грн. 50 коп. покладаються на відповідача у справі відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з обґрунтованістю вимоги позивача про стягнення суми штрафу.

У судовому засіданні 08.04.2013 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральна збагачувальна фабрика «Нагольчанська», 94637, м. Антрацит Луганської області, смт. Дубівський, вул. Гагаріна, буд. 51, код 00179648, на користь Державного підприємства «Донецька залізниця», вул. Артема., буд. 68, м. Донецьк, ідентифікаційний код 01074957, штраф у розмірі 3 506 грн. 00 коп., витрати зі сплати судового збору у сумі 1 720 грн. 50 коп., видати позивачу наказ після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено та підписано - 09.04.2013

Суддя С.В. Вінніков