Ухвала суду № 30506448, 03.04.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

УХВАЛА

"03" квітня 2013 р. Справа № 5023/2478/12

вх. № 2478/12

Суддя господарського суду: Жигалкін І.П.

при секретарі судового засідання: Бережанова Ю.Ю.

за участю представників сторін:

прокурора - Хряка О.О. (посв. № 013774 від 06.12.2012 р.)

позивача - Бондаренко К.В. (дов. № 08-11/82/2-13 від 03.01.2013 р.)

відповідача (скаржника) - Чурсини В.В. (дов. № 1 від 03.01.2013 р.)

ВДВС - не з'явився

розглянувши скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Харків-Капітал" на дії державного виконавця Державної виконавчої служби Харківського ГУЮ Кононенко У.В.

за позовом Першого заступника прокурора міста Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради, м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харків - Капітал", м. Харків

про стягнення 1 587 904,67 грн.

ВСТАНОВИВ:

Перший заступник прокурора міста Харкова звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харків - Капітал" (надалі - Відповідач) на користь Харківської міської ради (надалі - Позивач) збитків у розмірі 1 587 904,67 грн. та покладення на Відповідача судові витрати.

Рішенням господарського суду Харківської області від 01 жовтня 2012 року по справі № 5023/2478/12 позов задоволено повністю та стягнуто з Відповідача на користь Позивача збитки у розмірі 1 587 904, 67 грн. (один мільйон п'ятсот вісімдесят сім тисяч дев'ятсот чотири грн. 67 коп.) та стягнуто з Відповідача на користь держави суму у розмірі 31 758,10 грн. судового збору.

Після набрання рішенням суду законної сили, після повернення з апеляційної інстанції справи, було видано відповідні накази від 12 грудня 2012 року.

Заявником (Відповідачем) 19 грудня 2012 року за вхідним № 1232 подано касаційну скаргу на постанову Харківського апеляційного господарського суду від "26" листопада 2012 р. по справі № 5023/2478/12 та на рішення господарського суду Харківської області від "01" жовтня 2012 р., яка надійшла через ХАГС супровідним листом № 019054 від 17 грудня 2012 р.

Дану справу разом зі скаргою направлено до Вищого господарського суду України через апеляційну інстанцію "19" грудня 2012 р. за вихідним номером 004019.

08 лютого 2013 року Відповідач (боржник) звернувся до господарського суду Харківської області зі скаргою на дії державного виконавця Державної виконавчої служби Харківського ГУЮ Кононенко У.В. про визнання їх неправомірними та скасування постанови ВП № 35842425 про арешт коштів боржника від 30.01.2013 р. та постанову про стягнення з боржника виконавчого збору від 08.01.2013 р.

Після повернення матеріалів справи до господарського суду Харківської області з касаційної інстанції 26 лютого 2013 року судом прийнято скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Харків-Капітал" на дії державного виконавця Державної виконавчої служби Харківського ГУЮ Кононенко У.В. до розгляду.

Прокурор у судовому засіданні проти задоволення скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Харків-Капітал" на дії державного виконавця Державної виконавчої служби Харківського ГУЮ Кононенко У.В. заперечує та просить суд відмовити у її задоволенні.

Представник Позивача у судовому засіданні проти задоволення скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Харків-Капітал" на дії державного виконавця Державної виконавчої служби Харківського ГУЮ Кононенко У.В. заперечує та просить суд відмовити у її задоволенні.

Представник Відповідача (скаржника) у судовому засіданні підтримує заявлену скаргу та просить суд задовольнити її у повному обсязі.

Представник ВДВС у судове засідання не з'явився. Про причини своєї неявки суд не повідомив. Вимоги ухвали суду не виконав. Про день та час розгляду скарги був повідомлений належним чином.

Розглянувши матеріали справи та скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Харків-Капітал" на дії державного виконавця Державної виконавчої служби Харківського ГУЮ Кононенко У.В., заслухавши пояснення присутніх представників, суд встановив, що Позивачем 18.12.2012 р. було направлено заяву про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Харківської області від 12.12.2012 р. по справі № 5023/2478 та з метою забезпечення виконання рішення було заявлено клопотання про накладення арешту на майно та кошти боржника одночасно з відкриттям виконавчого провадження.

28 грудня 2012 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та п. 2 запропоновано боржнику добровільно виконати вимоги виконавчого документу у семиденний строк з дня винесення постанови. При невиконанні рішення в даний для добровільного виконання строк боржником, рішення виконується в примусовому порядку зі стягненням з останнього виконавчого збору та витрат пов'язаних з провадженням виконавчих дій, про що повідомлено боржника п. 3 постанови про відкриття виконавчого провадження.

На підставі не виконання ТОВ "Харків-Капітал" у добровільному порядку у зазначений термін вимог виконавчого документу було винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору від 08.01.2013 р. у розмірі 158 790,46 грн.

Постановою про арешт коштів від 30.01.2013 р. державним виконавцем накладено арешт на кошти на банківських рахунках Боржника на підставі не виконання останнім рішення суду у добровільному порядку, тобто у семиденний термін.

Відповідач (боржник) у скарзі просить суд визнати дії державного виконавця Комінтернівського ВДВС Харківського МУЮ Кононенко У.В. неправомірними і скасувати постанову про арешт майна боржника і оголошення заборони на його відчуження від 28.12.12 р., яке винесене по виконавчому провадженню ВП №35842425 та скасувати постанову про стягнення з боржника виконавчого збору від 08.01.2013 р.

Вимоги скарги боржник обґрунтовує тим, що не отримувала станом на 06.02.2013 р. від ВДВС постанови про відкриття виконавчого провадження, а дії державного виконавця Кононенко У.В., як під час арештів майна 28.12.2012 р., так і коштів 30.01.2013 р. суперечать вимогам закону та фактичним обставинам.

Боржник не одноразово звертався до ВДВС щодо надання постанови від 28.12.2012 р., але отримано ксерокопії, з яких стало відомо, що виконавче провадження відкрито.

Як скаржник зазнає у своїй скарзі державним виконавцем не прийнято до уваги, те що ТОВ "Харків-Капітал" через апеляційну інстанцію подало касаційну скаргу у Вищий господарський суд України, яка розглядається та 18.02.2013 р. призначене друге слухання.

Дослідивши матеріали справи та скарги, повністю, всесторонньо, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин скарги в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши надані сторонами докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи з урахуванням фактичних та правових підстав заявлених учасниками судового процесу, користуючись принципом об'єктивної істини, принципами добросовісності, розумності та справедливості суд вважає, що у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Харків-Капітал" на дії державного виконавця Державної виконавчої служби Харківського ГУЮ Кононенко У.В. слід відмовити, виходячи з наступного.

Статтею19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження».

Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України «Про державну виконавчу службу».

Згідно ст. 1 зазначеного Закону виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Статтею 115 Господарського процесуального кодексу України визначено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно ч. 1 ст. 4-5 Господарського процесуального кодексу України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України.

У Конституції України закріплено принцип, що кожне судове рішення підлягає обов'язковому виконанню на всій території України, що також відображено у ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Обов'язковість виконання рішень суду як основна засада судочинства, гарантована Конституцією України, забезпечується Державною виконавчою службою. Крім завдань із виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), державні виконавці своєю діяльністю мають сприяти захистові прав і законних інтересів громадян.

Рішення суду чи іншого органу (посадової особи) має реалізовуватися у завершальній його стадії - виконанні, де, власне, й відновлюються порушені права та охоронювані законом інтереси.

Невиконання будь-якого рішення підриває авторитет органів законодавчої, виконавчої та судової влади, що ускладнює виконання ними повноважень, передбачених Конституцією та законами України.

Згідно ст. 65 Закону України «Про виконавче провадження» Державний виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки і вклади державний виконавець отримує в податкових органах, інших органах державної влади, підприємствах, установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача. Згідно ст. 66 Закону України «Про виконавче провадження» У разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів у обсязі, достатньому для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи незалежно від того, хто фактично використовує це майно.

Таким чином, як вбачається з наведеного вище, державний виконавець діяв виключно в рамках Закону України «Про виконавче провадження», Закону України «Про державну виконавчу службу», Інструкції з організації примусового виконання рішення, а посилання представника боржника на незаконність дій державного виконавця є безпідставними.

Стосовно обґрунтованості та правомірності постанови про стягнення виконавчого збору від 08.01.2013 р. слід зазначити наступне.

Згідно ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Тобто, винесення постанови про стягнення виконавчого збору у разі, якщо боржник у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, не виконує судове рішення, є обов'язком державного виконавця і здійснення відповідного реагування на невиконання судового рішення прямо прописано в Законі України «Про виконавче провадження». В контексті викладеного, слід вважати, що прийняття такої постанови є обов'язком, а не правом державного виконавця.

Виконавчий збір - це санкція відповідальності майнового характеру, що накладається на боржника за невиконання рішення у строк, встановлений для його добровільного виконання. Для застосування виконавчого збору виконавець приймає постанову, яка, у разі її добровільного невиконання, виконується примусово в установленому Законом порядку шляхом накладення стягнення на заробітну плату, інші види доходів боржника чи на його майно.

Таким чином, постанова від 08.01.2013р. про стягнення з боржника виконавчого збору у виконавчому провадженні №35842425 винесена правомірно, із дотриманням норм чинного законодавства. Отже підстав для скасування вказаної постанови немає.

Також суд вважає за доцільне зазначити, що Боржник дізнався про постанови відкриття виконавчого провадження та про накладення арешту майна боржника, та оголошення заборони на його відчуження 08.01.2013 р., коли на його адресу надійшов Витяг № 378142 про реєстрації в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна заборони на відчуження всього рухомого майна підприємства, як це зазначає Боржник у своїй скарзі.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає скаргу такою, що підлягає задоволенню.

Керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст.ст. 86, 1212 ГПК України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Харків-Капітал" на дії державного виконавця Державної виконавчої служби Харківського ГУЮ Кононенко У.В. - відмовити.

Суддя Жигалкін І.П.