Постанова № 30505463, 02.04.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2013 року Справа № 5011-23/12385-2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б. - головуючого Волковицької Н.О. Рогач Л.І.за участю представників сторін:позивачаМарченко Р.В. дов. від 07.12.2012 року відповідачаГалкіна Я.Г. дов від 05.03.2013 року розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Львівські автобусні заводи"на постановувід 16.01.2013 року Київського апеляційного господарського суду у справі№ 5011-23/12385-2012 господарського суду міста Києва за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Формаг Груп" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівські автобусні заводи" простягнення 59634,33 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Формаг Груп" звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівські автобусні заводи" про стягнення 59634,33 грн., а саме 54551,54 грн. сплачених штрафних санкцій в інтересах відповідача та 5080,40 грн. пені.

Рішенням господарського суду міста Києва від 13.11.2012 року (суддя Кирилюк Т.Ю.) в задоволені позову відмовлено повністю .

За апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Формаг Груп" судове рішення переглянуте в апеляційному порядку і постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2013 року (головуючий суддя Агрикова О.В., судді Суховий В.Г., Чорногуз М.Г.) скасовано та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівські автобусні заводи" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Формаг Груп" суму заборгованості в розмірі 54551,54 грн., пеню в розмірі 4411,30 грн., 1653,00 грн. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції та 836,50 грн. витрат по сплаті судового збору за розгляд судом апеляційної інстанції.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Львівські автобусні заводи" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою від 18.01.2013 року № 19/07 та доповненням до неї від 12.03.2013 року, в якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2013 року скасувати повністю та залишити в силі рішення господарського суду міста Києва від 13.11.2012 року.

Заявник вважає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме статтей 43, 101, 230, 232 Господарського процесуального кодексу України.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Формаг Груп" надало відзив на касаційну скаргу, в якому просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2013 року залишити без змін, а касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Львівські автобусні заводи" залишити без задоволення.

Обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши суддю - доповідача та присутніх в судовому засіданні представників сторін, перевіривши в межах вимог статей 108, 1117 Господарського процесуального кодексу України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 23.06.2011 року між позивачем (експедитор) та відповідачем (клієнт) було укладено договір транспортного експедирування № 23/06/2011-01 (далі - договір), згідно умов якого позивач зобов'язався за плату та за рахунок відповідача надавати останньому транспортно-експедиторські послуги, пов'язані з організацією та забезпеченням перевезень експортно-імпортних та транзитних вантажів.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України та пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону та договору. Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України та пункту 7 статті 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Пунктом 2.1.3. договору позивачеві надано можливість залучати до виконання своїх обов'язків по договору інші організації та осіб.

Пунктами 2.1.7, 2.1.9 договору передбачено право експедитора на отримання від клієнта відшкодування узгоджених з ним додаткових витрат, які виникли у експедитора при виконанні договору, якщо такі витрати здійснювались в інтересах клієнта, а також відшкодування витрат, штрафів та інших платежів, понесених в інтересах клієнта.

Міжнародними вантажно-митними деклараціями підтверджується факт надання позивачем відповідачеві послуг згідно укладеного між сторонами спору договору, а також не заперечується відповідачем.

Судами встановлено, що позивач сплатив штрафні санкції за простій автотранспорту, за зберігання та понаднормове використання контейнерів у загальній сумі 54551,93 грн., а саме :

- по рахунку № 1406-Д від 14.11.2011 року, який було встановлено перевізником ТОВ "Галеон Форвардінг" за понаднормований простій автомобілів з контейнерами CMAU.5966012, CMAU.5965926 у сумі 1596,48 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2343 від 02.08.2012 року (а.с. 16).

- за зберігання контейнерів CMAU.4149954 та ECMU.9268497 компанія CMA CіДжиЕм Шиппінг Едженсіз Україна виставила рахунок № UAAI0019558 від 06.12.2012 року на загальну суму 3313,49 грн. Платіжним дорученням № 1363 від 28.12.2011 року (а.с. 98) позивач оплатив зазначений рахунок у повному обсязі.

- за зберігання контейнерів CMAU. 4149954 та ЕCMU 9268497 компанія CMA CіДжиЕм Шиппінг Едженсіз Україна виставила рахунок № UAAI0019612 від 06.12.2011 року на загальну суму 4832,17 грн. Платіжним дорученням № 1373 від 04.01.2012 року (а.с. 99) позивач оплатив зазначений рахунок у повному обсязі.

- за понаднормоване використання контейнерів CMAU. 4149954 та ЕCMU 9268497 компанія Formag Overseas Limited виставила позивачу рахунок №013112 від 31.01.2011 року(а.с. 29) на загальну суму 64545,47 доларів США. Позивач оплатив зазначений рахунок платіжним дорученням № 40 від 29.03.2012 року в іноземній валюті у повному обсязі.

- за понаднормовий пристрій автомобілів з контейнерами CMAU.4149954 та ECMU.9268497 ТОВ "Галеон Форавртінг" виставило позивачу рахунок №123-Д від 31.01.2012 року на загальну суму 6391,84 грн. (без ПДВ), який було оплачено позивачем платіжним дорученням № 1496 від 07.02.2012 року (а.с. 101) у повному обсязі.

- за понаднормове використання контейнеру CMAU.8045710 позивач виставив відповідачу рахунки № 1112111 на суму 805,3 грн. (разом з ПДВ) (а.с. 20) та №1112122 на суму 805,37 грн. (разом з ПДВ)(а.с. 23) відповідно до рахунку №013112 від 31.01.2011 року та додатку до нього компанії Formag Overseas Limited.

- за понаднормовий пристрій автомобілю з контейнером CMAU.8045710 ТОВ "Галеон Форвартінг" виставило позивачу рахунок №1583-Д від 30.12.2011 року на загальну суму 1997,45 грн. (без ПДВ) (а.с. 27), який було оплачено позивачем платіжним дорученням № 1415 17.01.2012 року (а.с. 100) у повному обсязі.

Відповідно до пункту 3.2 договору клієнт сплачує рахунки експедитора на протязі 3 банківських днів з дати їх оформлення, а уразі прострочення оплати, сплачує пеню в розмірі 2 % від несплаченої суми за кожен день прострочки.

В зв'язку з тим, що відповідач вказані витрати не відшкодував, позивач просив стягнути з відповідача суму боргу з урахуванням пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання.

Задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи рішення місцевого суду суд апеляційної інстанції виходив з того, що пунктом 2.4.7. договору обов'язок митного оформлення та завантаження/розвантаження контейнерів покладено саме на відповідача.

Касаційна інстанція не може погодитись з таким висновком, з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, спір стосується витрат,які поніс позивач в інтересах відповідача, суд апеляційної інстанції не встановив обставин та доказів, які б підтверджували, що витрати позивач поніс саме в інтересах відповідача, а відтак відсутні підстави для задоволення таких позовних вимог.

Більш того, посилаючись на пункт 2.4.7 договору колегія суддів апеляційного суду не звернула увагу на те, що цей пункт стосується випадків затримки вантажу на вимогу митних або інших офіційних контролюючих та наглядових органів.

Ці обставини також не встановлювались судом апеляційної інстанції та не доводились позивачем.

Крім того, апеляційний суд не звернув увагу на відсутність доказів того, що ТОВ "Галеон Форвардінг" є перевізником у спірних правовідносинах, або надавав будь-які інші послуги відповідачу чи позивачу, а компанія CMA CіДжиЕм Шиппінг Едженсіз Україна та компанія Formag Overseas Limited мають відношення до перелічених у СМR контейнерів, а відтак суд апеляційної інстанції безпідставно скасував рішення місцевого суду, яким було відновлено у задоволенні позову в зв'язку з тим, що позивач не довів свої вимоги належними доказами, а також вірно зазначено, що позивач не позбавлений права у передбаченому законом порядку вирішувати спір стосовно штрафу за неналежне виконання відповідачем вимог пункту 2.4.6 договору.

За таких обставин касаційна інстанції дійшла висновку про скасування постанови Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2013 року та залишення рішення господарського суду міста Києва від 13.11.2012 року без змін.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 2 статті 1119, статтею 11111, Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2013 року у справі № 5011-23/12385-2012 господарського суду міста Києва скасувати.

Рішення господарського суду міста Києва від 13.11.2012 року залишити без змін.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівські автобусні заводи" задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Формаг Груп", 65026, м. Одеса, Поліський узвіз 11 (ідентифікаційний код 33386834, п/р 26009247791 в ПАТ "Марфін Банк", м. Іллічівськ, МФО 328168) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівські автобусні заводи", 03124, м. Київ, б-р Івана Лепсе, 6 (ідентифікаційний код 33894928, п/р 260001183617 в ПАТ "УПБ, МФО 300205") в рахунок відшкодування судових витрат понесених відповідачем у зв'язку з оплатою касаційної скарги судовим збором 860,50 грн.

Видачу наказу доручити господарському суду міста Києва.

Головуючий суддя Т. Дроботова

С у д д і Н. Волковицька

Л. Рогач