Постанова № 305051, 05.12.2006, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.12.2006 Справа № 34/157-06 (14/191-06)

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді

Ясир Л.О. (доповідача)

суддів

Герасименко І.М., Джихур О.В.

при секретарі судового засідання:

Лазаренко П.М.

за участю представників сторін:

від позивача:

від відповідача:

Гуцелюк Людмила Іванівна начальник юридичного відділу, довіреність №18/03-1 від 10.01.06;

Шляховий Генадій Васильйович представник, довіреність №21 від 01.06.06;

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу

закритого акціонерного товариства „Возко”, м. Вознесенськ

на рішення

господарського суду

від

Дніпропетровської області

19.10.06р.

у справі

№34/157-06(14/191-06)

за позовом закритого акціонерного товариства „Возко”, м. Вознесенськ

до товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого

підприємства „ЛВС”, м. Дніпропетровськ

про стягнення 94 023 грн. 59 коп.

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство „Возко”, м. Вознесенськ звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства „ЛВС”, м. Дніпропетровськ про стягнення основної заборгованості в сумі 85 874 грн. 19 коп., 8149 грн. 00 коп. –пені.

Позовні вимоги обґрунтовуються неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань щодо оплати вартості поставленого товару.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 19.10.06 по справі № 34/157-06(14/191-06) (судді Примак С.А., Коваленко О.О., Кожан М.П.) в задоволенні позовних вимог відмовлено з посиланням на недоведеність позивачем факту поставки товару відповідачу та одержання його останнім.

Не погодившись з рішенням суду, закрите акціонерне товариство „Возко”, м. Вознесенськ звернулось з апеляційною скаргою, просить рішення скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю. Заявник вважає, що суд першої інстанції неповне з’ясував обставини, що мають значення для справи.

Відповідач, товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства „ЛВС”, м. Дніпропетровськ вважає доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі, безпідставними, просить рішення господарського суду залишити без змін. В запереченнях на апеляційну скаргу зазначає, що позивач не може надати суду первинні документи, які б підтвердили факт передачі товару відповідачу.

Заслухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

06.04.05року сторони уклали договір №1/586-05, згідно з яким позивач відвантажив відповідачу в жовтні 2005 року шкіряний товар за накладними №№56, 57, 59, 61 на загальну суму 192 586 грн. 85 коп.

Згідно з пунктом 5.1. договору оплата поставленого товару має бути проведена з відстрочкою платежу на 45 календарних днів з дати відвантаження.

В зв’язку з несплатою вартості товару позивач направив 27.02.06р. претензію №18/03-19 про стягнення заборгованості в сумі 85 874 грн. 19 коп. та пені в сумі 4025 грн. 07 коп., нарахованої згідно з п. 8.2 договору.

Відповіді на претензію боржник не надав, суму заборгованості та пені не перерахував, що змусило позивача звернутися з позовом.

Відмовляючи в задоволені позову повністю, місцевий господарський суд виходив з того, що в накладних №№56, 57, 59, 61 відсутні окремі, обов’язкові для накладних реквізити, встановлені Законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність”, не надані відповідні довіреності на отримання товару за вказаними накладними, не доведено факт поставки товару саме за договором №1/586-05.

Виходячи з наведеного господарський суд прийшов до висновку, що позивачем не доведено факту поставки товару товариству з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства „ЛВС”, м. Дніпропетровськ та одержання його останнім.

Згідно з постановою Верховного суду України від 29.12.76р. № 11 “Про судове рішення” обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпаними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

При розгляді даної справи місцевий господарський суд не надав належної оцінки всім документам, які містяться у справі, у їх сукупності.

Так, крім накладних №№56, 57, 59, 61. підписаних представниками відповідача, підписи яких ним ніяким чином не спростовані, факт поставки товару підтверджується наступним.

17.10.05р. генеральний директор товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства „ЛВС”, м. Дніпропетровськ звернувся до позивача з проханням переглянути ціни на раніше поставлений товар, в тому числі і за накладними №№56, 57, 59.

Листом від 17.10.05р. №105-13/05 Закрите акціонерне товариство „Возко”, м. Вознесенськ погодилось на уцінку товару до рівня, запропонованого відповідачем (а.с. 86).

Актом від 21.10.05р., складеним за участю представників сторін та на бланку відповідача, встановлено недоброякісність товару, отриманого по спірній накладній №57 від 04.10.05р. (а.с. 17)

Листом від 30.12.05р. товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства „ЛВС”, м. Дніпропетровськ просило прийняти товар, вказаний у додатку до листа (а.с. 48, 49), де значиться і товар, отриманий за накладними №№56,59. Товар повернуто по накладній №1В 0000009 від 03.11.05р. (а.с. 83)

Виходячи з домовленостей сторін позивач зробив розрахунок суми боргу за новими цінами та врахував кількість повернутого йому товару (а.с.16).

За таких обставин судова колегія вважає, що факт поставки шкіряного товару відповідачу за спірними накладними доведено, розрахунок суми позову відповідає ціні та кількості товару, що залишився у боржника, тому позовні вимоги щодо стягнення суми основного боргу підлягають задоволенню.

За несвоєчасне проведення розрахунків та у відповідності з п.8.2. договору позивач обґрунтовано нарахував боржнику пеню в сумі 8149 грн. 40 коп.

З урахуванням викладеного, рішення господарського суду першої інстанції слід скасувати, як таке, що прийняте без з’ясування обставин, що мають значення для справи

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст.101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства „Возко”, м. Вознесенськ задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.10.06р. по справі №34/157-06(14/191-06) скасувати.

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства „ЛВС”, 49081 м. Дніпропетровськ, вул. Бердянська, 5а (р/р 26006000244001 в ВАТ КБ “Причорномор’я”, МФО 306759, ІНН №2443311004632) на

користь закритого акціонерного товариства „Возко”, 56500, м. Вознесенськ Миколаївської області, вул. Жовтневої революції, 287, (р/р 26009301150675 в ПІБ, МФО 326289, код 00310781) 85 874 грн. 19 коп. основного боргу, 8149 грн. 00 коп. пені, 1410 грн. 36 коп. державного мита (в тому числі і сплаченого за апеляційною скаргою), 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Видачу наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Головуючий Л.О.Ясир

Суддя І.М. Герасименко

Суддя О.В. Джихур