Постанова № 30505015, 02.04.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2013 року Справа № 5017/2165/2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Демидової А.М.,суддів:Воліка І.М., Коваленко С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Заступника прокурора Одеської області на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 18.12.2012 р. (залишено без змін рішення господарського суду Одеської області від 03.10.2012 р.)у справі№ 5017/2165/2012 господарського суду Одеської областіза позовомОдеської міської радидоПриватного підприємства "СПС-Ріелт"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Департамент комунальної власності Одеської міської радипророзірвання договору купівлі-продажу та повернення майна,за участю представників: від позивачане з'явилисьвід відповідачане з'явилисьвід третьої особине з'явилисьвід Генеральної прокуратури України Романов Р.О.від Прокуратури Одеської області не з'явились

ВСТАНОВИВ:

У липні 2012 року Одеська міська рада звернулась до господарського суду Одеської області з позовом до Приватного підприємства "СПС-Ріелт" (далі - ПП "СПС-Ріелт") з позовом про: розірвання договору купівлі-продажу від 29.10.2010 р., укладеного між територіальною громадою міста Одеси в особі Одеської міської ради, від імені якої діяв Департамент комунальної власності Одеської міської ради, та ПП "СПС-Ріелт", нежитлових будівель, що знаходяться за адресою: м. Одеса, пляж "Ланжерон", 1, та в цілому складаються з будівель літ. "А", "Б", "В", "Г", "Д", "Е", "Ж", "З", "И" загальною площею 741,3 кв.м.; зобов'язання ПП "СПС-Ріелт" повернути шляхом виселення територіальній громаді міста Одеси зазначені нежитлові будівлі, які одержані за вищевказаним договором купівлі-продажу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за спірним договором, а саме невиконанням пп. 5.4.2 вказаного договору, що відповідно до п. 5 ст. 27 Закону України "Про приватизацію державного майна" є підставою для його розірвання.

Рішенням господарського суду Одеської області від 03.10.2012 р. у справі № 5017/2165/2012 (суддя Никифорчук М.І.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 18.12.2012 р. (колегія суддів у складі: Михайлов М.В. - головуючий, Ярош А.І, Журавльов О.О.), у задоволенні позову Одеської міської ради відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Одеської області від 03.10.2012 р. та постановою Одеського апеляційного господарського суду від 18.12.2012 р. у справі № 5017/2165/2012, Заступник прокурора Одеської області звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить суд скасувати вказані судові акти і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що оскаржувані судові акти прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 144 Конституції України, ст. 526, ч. 1 ст. 629, ч. 2 ст. 651 ЦК України (далі - ЦК України), ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), п. 1 ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст. 27 Закону України "Про приватизацію державного майна", ст.ст. 33, 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Скаржником заявлено клопотання про поновлення строку для подання касаційної скарги.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 25.02.2013 р. колегією суддів у складі: Кота О.В. - головуючого, Кролевець О.А., Попікової О.В. відновлено Заступнику прокурора Одеської області строк на звернення з касаційною скаргою, прийнято касаційну скаргу Заступника прокурора Одеської області на рішення господарського суду Одеської області від 03.10.2012 р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 18.12.2012 р. у справі № 5017/2165/2012 та призначено її розгляд на 11.03.2013 р.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 11.03.2013 р. розгляд касаційної скарги Заступника прокурора Одеської області на рішення господарського суду Одеської області від 03.10.2012 р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 18.12.2012 р. у справі № 5017/2165/2012 відкладено на 18.03.2013 р.

Розпорядженням секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 14.03.2013 р. № 02-05/115 для розгляду справи № 5017/2165/2012 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Демидова А.М. (доповідач), судді Волік І.М., Коваленко С.С.

Розпорядженням секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 18.03.2013 р. № 02-05/170 для розгляду справи № 5017/2165/2012 сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя - Демидова А.М. (доповідач), судді Коваленко С.С., Хрипун О.О.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 18.03.2013 р. у справі № 5017/2165/2012 колегією суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого, Коваленко С.С., Хрипуна О.О. прийнято касаційну скаргу Заступника прокурора Одеської області до провадження та призначено її розгляд у судовому засіданні на 02.04.2013 р. о 10 год. 25 хв.

Розпорядженням заступника секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 01.04.2013 р. № 02-05/293 для розгляду справи № 5017/2165/2012 сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя - Демидова А.М. (доповідач), судді Волік І.М., Коваленко С.С.

Учасники судового процесу, згідно з приписами ст. 1114 ГПК України, були належним чином повідомлені про час і місце розгляду касаційної скарги, однак оскаржувач, позивач, відповідач та третя особа не скористалися передбаченим законом правом на участь у розгляді скарги касаційною інстанцією.

Заслухавши представника Генеральної прокуратури України, дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи із наступного.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 29.10.2010 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу нежитлових будівель, що знаходяться за адресою: м. Одеса, пляж "Ланжерон", 1 (далі - Договір).

Відповідно до пп. 5.4.2 Договору відповідач (Покупець) зобов'язаний на виконання рішень позивача, зазначених у п. 1.2 цього Договору, безпосередньо здійснити знесення об'єкта купівлі-продажу, узгодивши з органами архітектури та містобудування відповідну проектну та дозвільну документацію щодо знесення об'єкта купівлі-продажу.

Господарським судом першої інстанції також встановлено, що 05.11.2010 р. був складений та підписаний акт приймання-передачі приміщення, за яким позивач передав, а відповідач прийняв нежитлові будівлі, що знаходяться за адресою: м. Одеса, пляж "Ланжерон", 1.

Як визначено положеннями ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частиною другою статті 651 ЦК України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 27 Закону України "Про приватизацію державного майна", на яку посилається позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, на вимогу однієї із сторін договір купівлі-продажу може бути розірвано або визнано недійсним за рішенням суду в разі невиконання іншою стороною зобов'язань, передбачених договором купівлі-продажу, у визначені строки. При цьому, частиною другою вказаної статті встановлено, що строк виконання зобов'язань, визначених у договорі купівлі-продажу, крім мобілізаційних завдань, не повинен перевищувати п'яти років.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, пп. 5.4.2 Договору не визначено строки, впродовж яких відповідач зобов'язаний здійснити знесення об'єкта купівлі-продажу.

Рішення Одеської міської ради, зазначені у п. 1.2 цього Договору, на виконання яких, як вказано у пп. 5.4.2 Договору, відповідач зобов'язаний здійснити знесення об'єкта купівлі-продажу, витребувані ухвалою господарського суду Одеської області від 19.09.2012 р., позивачем суду не надані.

Позивачем надано копію претензії від 31.05.2012 р. № 01-13/2959 та копію листа Інспекції державного архітектурно будівельного контролю в Одеській області від 18.06.2012 р. № 05/1-3559, у якому повідомлено, що дозвіл на виконання будівельних робіт відповідачу не надавався.

Водночас, як встановили суди, доказів надсилання вказаної претензії відповідачу позивач, всупереч вимогам ч. 1 ст. 33ГПК України, під час розгляду справи у суді першої інстанції суду не надав.

З огляду на викладене, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з апеляційним господарським судом щодо правильності висновку місцевого господарського суду про те, що зазначена претензія не є належним доказом у справі.

Як встановлено апеляційним господарським судом, відповідно до копій фіскального чеку та поштового реєстру від 31.05.2012 р., наданих позивачем суду апеляційної інстанції, 01.06.2012 р. значиться поштове відправлення на адресу відповідача; повідомлення про отримання відповідачем претензії позивач суду не надав.

Водночас, як вбачається з оскаржуваної постанови Одеського апеляційного господарського суду, наданий відповідачем апеляційному суду лист Поштамт-Центру поштового зв'язку № 1 Одеської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" від 19.11.2012 р. № 12/274-ЮК свідчить про ненадходження на адресу відповідача зазначеної претензії, що унеможливлює відлік семиденного строку, встановленого ч. 2 ст. 530 ЦК України, протягом якого відповідач повинен виконати обов'язок, покладений на нього пп. 5.4.2 Договору.

Разом з тим, як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідачем не оспорюється зобов'язання щодо знесення об'єкта купівлі-продажу, покладене на нього згідно з пп. 5.4.2 Договору.

З огляду на обставини, встановлені місцевим та апеляційним господарськими судами, обґрунтованими є висновки судів попередніх інстанцій про відсутність підстав стверджувати про невиконання відповідачем умов пп. 5.4.2 Договору.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Враховуючи викладене, колегія суддів касаційної інстанції вважає обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій про те, що позивачем не доведено належним чином своєї правової позиції, з огляду на що відсутні правові підстави для розірвання спірного договору, і, як наслідок, підстави для виселення відповідача з нежитлових будівель, які одержані ним за цим договором.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 1115 ГПК України та ч.ч. 1, 2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові господарських судів. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

На підставі встановлених фактичних обставин місцевим господарським судом правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, та правомірно відмовлено у задоволенні позову Одеської міської ради. У свою чергу, висновки апеляційного господарського суду ґрунтуються на доказах, наведених у постанові суду, та відповідають положенням чинного законодавства. Як наслідок, прийнята апеляційним господарським судом постанова відповідає положенням ст. 105 ГПК України.

Твердження оскаржувача про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення та постанови не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законних та обґрунтованих судових актів колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Заступника прокурора Одеської області залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 18.12.2012 р. та рішення господарського суду Одеської області від 03.10.2012 р. у справі № 5017/2165/2012 залишити без змін.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді І.М. Волік

С.С. Коваленко