Постанова № 30504615, 06.11.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" листопада 2012 р.

справа № 2а/0470/11538/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Ясенової Т.І.

суддів: Проценко О.А. Шлай А.В.

за участю секретаря судового засідання: Сколишев О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2011 року у справі № 2а/0470/11538/11 за позовом приватного підприємства „РБУ – Компані” до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська про визнання протиправними дій,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство „РБУ – Компані” зщвернулось до суд з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська, в якому позивач просило: визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська щодо проведення документальної невиїзної позапланової перевірки ПП „РБУ – Компані” в частині дотримання вимог податкового та іншого законодавства з податку на додану вартість за лютий 2011 року; визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська щодо визнання відсутності об’єктів оподаткування по операціях з придбання товарів ПП „РБУ – Компані” у податковому періоді за лютий 2011 року та щодо визнання правочинів такими, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, укладених у лютому 2011 року.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2011 року позов задоволено.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що у відповідача були відсутні законні підстави для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача, а дії відповідача щодо висновків, викладених в акті перевірки про нікчемність правочинів є необґрунтованими та неправомірними, та такими, що прийняті за межами наданих відповідачу повноважень.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати оскаржувану постанову, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам, що мають значення для справи та ухвалити нове рішення яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, правильність застосування судом норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

11.05.2011р. посадовими особами ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська проведена документальна невиїзна позапланова перевірка ПП „РБУ – Компані” з питань дотримання вимог податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 01.12.2011р. по 31.01.2011р.

Підставою для проведення перевірки є наказ ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська №469-4 від 22.04.2011р. про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП „РБУ-Компані” за період з 01.12.2011р. по 31.01.2011р., прийнятий на підставі п.п. 20.1.4. п.20.1 ст.20, п.п. 75.1.2 п.75.1 ст.75., п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78, п.79.1 ст.79 Податкового кодексу України, у зв'язку з виявленням недостовірності даних, що містяться у податковій декларації з податку на додану вартість за лютий 2011 року поданої ПП „РБУ Компані”.

За результатами перевірки складено акт перевірки №575/233/36841858 від 11.05.2011р., згідно висновків якого при проведенні зазначеної перевірки виявлено порушення: ч.1,5 ст.203, ст.215, 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч.5 ст.203 ЦК України) по правочинам, укладеним з контрагентами ПП „РБУ – Компані” в лютому 2011 року.

За змістом норми підпункту 17.1.7. пункту 17.1. статті 17 Податкового кодексу України платник податків, зокрема, має право оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб).

Відповідно до приписів п.п.20.1.4 п.20.1 статті 20 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до статті 75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові та позапланові; виїзні та невиїзні) та фактичні перевірки. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Згідно статті 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Відповідно до п.п. 78.1.1. п.78.1. статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, а саме: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Частиною другою статті 79 Податкового кодексу України передбачено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копи наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Відповідно до п.42.2 статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони: надіслані за адресою (місцезнаходження, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення; або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представнику.

Наказ від 22.04.2011р. №469-4 з повідомленням про запрошення з метою надання пояснень, а також документів бухгалтерського обліку, був надісланий 22.04.2011р. на адресу позивача за місцем його реєстрації, однак конверт повернувся до податкового органу із відміткою відділення поштового зв’язку: „за зазначеною адресою не знаходиться”.

Таким чином, зважаючи приписи п.42.2 статті 42 Податкового кодексу України наказ та повідомлення вважаються врученими належним чином.

Враховуючи наведене, у відповідача були передбачені законодавством підстави для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача.

Також колегія суддів вважає, що вимоги позивача в частині визнання протиправними дій відповідача щодо висновків викладених в акті перевірки, є необґрунтованими та задоволенню не підлягають, з наступних підстав.

Акт перевірки органу державної податкової служби не є рішенням (актом індивідуальної дії) в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, він не є обов'язковим до виконання та сам по собі не тягне для позивача жодних правових наслідків.

Дії податкового органу зі складання акту перевірки є службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх посадових обов'язків та способом реалізації наданої компетенції.

Самі по собі дії зі складання акту перевірки не створюють для суб'єкта господарювання жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав.

Оспорювані позивачем дії податкового органу щодо викладення певних висновків в акті перевірки не мають самостійного правового значення, оскільки не є остаточним рішенням податкового органу, при цьому, в подальшому податковим органом може бути прийнято відповідне рішення стосовно прав та обов'язків позивача.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що допущене судом першої інстанції порушення норм процесуального та матеріального права, неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи є підставою, для скасування оскаржуваної постанови суду з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог з наведених підстав.

Керуючись п.3 ч.1 ст. 198, п.4 ч.1 ст. 202, 205, 207 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська – задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2011 року у справі № 2а/0470/11538/11 – скасувати.

В задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: Т.І. Ясенова

Суддя: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак