Ухвала суду № 30504278, 05.04.2013, Святошинський районний суд міста Києва

пр. № 2/759/3125/13

ун. № 759/4688/13-ц

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2013 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Макаренко В.В., розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» про забезпечення позову в цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

ПАТ «ВТБ Банк» звернулося до суду із позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 109788,21грн. за кредитним договором № R5340026852B від 05 березня 2012року.

Представником позивача подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешт на майно ПП «ІНФОРМАЦІЯ_1» (код ЄДРПОУ 36265050) в межах заявленої суми позовних вимог.

Заявник свою заяву мотивує тим, що до ОСОБА_1 пред'явлено позов про стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 109788,21грн., відповідач є засновником ПП «ІНФОРМАЦІЯ_1» з 100% часткою в статутному капіталі та вказує на те, що відповідач зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує, кредит після направлення вимоги на погасила, в результаті чого виникла заборгованість, вважає, що неприйняття заходів забезпечення позову може зробити неможливим виконання рішення суду.

Судове засідання проводиться без виклику сторін та інших осіб, які беруть участь у справі відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України.

Розглянувши вказану заяву, дослідивши матеріали справи, суд бере до уваги наступне.

Як вбачається із позовної заяви, позивач просить суд ухвалити рішення, яким стягнути заборгованість з ОСОБА_1 за договором кредиту у розмірі 109788,21грн.

За змістом ч.ч. 1 та 3 ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 152 ЦПК України у разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно договору № R5340026852B від 05 березня 2012року укладеного між ПАТ «ВТБ Банк»» та ОСОБА_1., остання отримала кредит у розмірі 100000,00грн. під 24,5% річних, а позичальник зобов'язалась повернути кредит до 10 вересня 2017 року або достроково, проте позичальник не виконує належним чином умови договору.

Згідно розрахунку заборгованості відповідач - ОСОБА_1 перестала належним чином сплачувати заборгованість за кредитом і на момент звернення до суду заборгованість за кредитом не сплачує, зокрема після направлення письмової вимоги про повернення кредиту, заборгованість відповідачкою не погашена, в зв'язку з чим виник спір між сторонами.

Одночасно з викладеним, суд вказує на те, що позивачем не надано жодного доказу на яке саме майно відповідачки і де воно знаходиться або на які грошові кошти необхідно накласти арешт, зокрема доказів того, що відповідачка дійсно є засновником ПП «ІНФОРМАЦІЯ_1», в зв'язку з чим вказана заява не підлягає задоволенню, оскільки накладенням арешту на майно вказаного підприємства можуть бути порушені права третіх осіб.

Таким чином, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову є необґрунтованою та безпідставною, в зв'язку з чим задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 151-153, 208-210 ЦПК України суд,

у х в а л и в :

У задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» про забезпечення позову в цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДЯ: