Рішення № 30502597, 14.11.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" листопада 2012 р. Справа № 23/080-12

Господарський суд Київської області у складі судді Зайця Д.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Покрівельні рішення», м. Київ

до Дочірнього підприємства «ШРБУ №100»відкритого акціонерного товариства «Державна компанія «Автомобільні дороги України», Київська область, Вишгородський район, с. Демидів

про стягнення 3029687,91 грн.

секретар судового засідання Бердило І.П.

за участю представників:

від позивача: Запальська Р.В. (довіреність б/н від 8 серпня 2012 року);

Біла Д.В. (довіреність б/н від 8 серпня 2012 року);

від відповідача: Кібець С.В. (довіреність б/н від 3 жовтня 2012 року).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Покрівельні рішення»(далі - позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Дочірнього підприємства «ШРБУ №100»відкритого акціонерного товариства «Державна компанія «Автомобільні дороги України»(далі - відповідач) про стягнення 3029687,91 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору купівлі-продажу №119 від 3 жовтня 2011 року, а саме, відповідач не сплатив грошові кошти за отриманий товар, в результаті чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 2747873,86 грн. Додатково, за прострочення виконання зобов'язання позивач нарахував відповідачу 3% річних в розмірі 55867,61 грн., інфляційні втрати в розмірі 16480,64 грн. та пеню в розмірі 209465,80 грн.

Провадження у справі порушено відповідно до ухвали господарського суду Київської області від 20 вересня 2012 року та призначено справу до розгляду на 3 жовтня 2012 року.

Під час судового розгляду відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи неодноразово відкладався.

Присутній у судовому засіданні представник відповідача в усних та письмових поясненнях, проти позову заперечував.

14 листопада 2012 року відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем (за договором -продавець) та відповідачем (за договором -покупець) 3 жовтня 2011 року укладено договір купівлі-продажу за №119.

Пунктом 1.1 договору встановлено, що продавець зобов'язується протягом дії даного договору передати покупцеві товар -будівельні матеріали окремими партіями, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його на умовах, установлених даним договором.

Згідно пункту 1.2 договору найменування, кількість, асортимент і ціни товару, який продавець зобов'язаний передати за цим договором, а також терміни передання окремих партій товару встановлені у специфікації (додаток №1), що укладається при підписанні цього договору і є його невід'ємною частиною.

Пунктом 3.2 договору передбачено, що передача партії товару здійснюється за накладними на підставі довіреності уповноваженого представника покупця.

Згідно пункту 4.1 договору розрахунки за відвантажений товар здійснюються у національній валюті України - гривні шляхом перерахування покупцем грошової суми у розмірі 100% вартості товару на розрахунковий рахунок продавця протягом 30 днів із дати отримання останньої партії товару, проте, не пізніше 25 листопада 2011 року.

Відповідно до пункту 7.4 договору у разі порушення покупцем строку платежу, встановленого пунктом 4.1 цього договору, покупець зобов'язаний на вимогу продавця сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми такого платежу за кожен день прострочення оплати.

У відповідності до пункту 9.1 договору договір набуває чинності з моменту його укладання сторонами і діє до 31 грудня 2011 року, а в частині розрахунків -до повного виконання сторонами зобов'язань.

13 жовтня 2011 року між позивачем та відповідачем підписано специфікацію до договору №119 від 3 жовтня 2012 року (додаток №1) на загальну суму 2744733,65 грн. (том 1, а.с. 12)

На виконання умов договору позивач передав відповідачу товар, що підтверджується видатковими накладними на суму 2747873,86 грн., копії яких наявні в матеріалах справи та оригінали яких оглянуто у судовому засіданні (том 1, а.с. 13-22). Факт приймання товару за вказаними видатковими накладними уповноваженою особою відповідача підтверджується довіреностями №676 від 19 жовтня 2011 року та №850 від 12 грудня 2011 року.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Присутній у судовому засіданні представник відповідача в усних та письмових поясненнях, проти позову заперечував.

Судом оглянуто оригінали документів, залучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Станом на день прийняття рішення у справі відповідач не оплатив прийнятий у позивача товар у повному обсязі. Зазначений факт відповідачем не спростовано. Розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 2747873,86. заборгованості за прийнятий товар підлягає задоволенню.

Судом не взято до уваги заперечення відповідача, які ґрунтуються на тому, що поставка товару здійснювалась поза межами договору купівлі-продажу №119 від 3 жовтня 2011 року.

Такі заперечення спростовуються рахунками-фактурами №681274 від 13 жовтня 2011 року та №706062 від 9 грудня 2011 року, в яких в графі «підстава»зазначено -«договір №119 від 3 жовтня 2011 року».

Крім того, в матеріалах справи №23/080-12 наявна копія графіку погашення заборгованості (оригінал оглянуто у судовому засіданні), підписаного директором відповідача -Парахнюком В.Ю., з якого вбачається, що поставка товару відбувалась в рамках договору купівлі-продажу №119 від 3 жовтня 2012 року.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»№543/965-ВР від 22.11.1996 року, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Розмір пені, нарахованої позивачем у сумі 209465,80 грн., за період з 26 листопада 2011 року по 27 травня 2012 року на суму заборгованості 2744733,65 грн. та за період з 14 січня 2012 року по 15 липня 2012 року на суму заборгованості 3140,21 грн. є обґрунтованим та підлягає стягненню з відповідача.

У відповідності до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Розмір 3% річних у сумі 55867,61 грн., що нараховані за період з 26 листопада 2011 року по 27 травня 2012 року на суму заборгованості 2744733,65 грн. та за період з 14 січня 2012 року по 15 липня 2012 року на суму заборгованості 3140,21 грн. та інфляційні втрати у сумі 16480,64 грн. є обґрунтованими, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства «ШРБУ №100»відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»(07335, Київська область, Вишгородський район, с. Демидів, код 05423018) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Покрівельні рішення»(02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 7-а, код 32769312) -2747873 (два мільйони сімсот сорок сім тисяч вісімсот сімдесят три) грн. 86 коп. заборгованості, 209465 (двісті дев'ять тисяч чотириста шістдесят п'ять) грн. 80 коп. пені, 55867 (п'ятдесят п'ять тисяч вісімсот шістдесят сім) грн. 61 коп. 3% річних, 16480 (шістнадцять тисяч чотириста вісімдесят) грн. 64 коп. інфляційних втрат та 60593 (шістдесят тисяч п'ятсот дев'яносто три) грн. 76 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено -15 листопада 2012 року

СуддяД.Г. Заєць