Рішення № 30502561, 02.10.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" жовтня 2012 р. Справа № 23/062-12

Господарський суд Київської області у складі судді Зайця Д.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аттіка Кемікалс», м. Черкаси

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод декоративної упаковки», Київська область, Бородянський район, с. Луб'янка

про стягнення 25365,92 грн.

секретар судового засідання Бердило І.П.

за участю представників:

від позивача: Фатенко Я.М. (довіреність б/н від 1 серпня 2012 року);

від відповідача: Заклюка І.О. (довіреність №03-09/1/2012 від 3 вересня 2012 року).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аттіка Кемікалс»(далі - позивач) звернулося до господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод декоративної упаковки» (далі - відповідач) про стягнення 25365,92 грн.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 10 серпня 2012 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Аттіка Кемікалс»направлено за встановленою підсудністю до господарського суду Київської області.

Ухвалою господарського суду Київської області від 21 серпня 2012 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Аттіка Кемікалс»прийнято до розгляду та порушено провадження у справі. Справу призначено до розгляду на 4 вересня 2012 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки №06/12 від 18 січня 2012 року, а саме, відповідач не повністю сплатив грошові кошти за отриманий товар, в результаті чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 20100,00 грн. Додатково, за прострочення виконання зобов'язання позивач нарахував відповідачу 3% річних в розмірі 140,42 грн. та пеню в розмірі 5125,50 грн. Крім того, до складу судових витрат позивачем включено 5000,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Присутній у судовому засіданні представник відповідача в усних поясненнях, проти позову не заперечував, проте, письмового відзиву на позовну заяву до суду не подав.

2 жовтня 2012 року відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аттіка Кемікалс»(за договором -постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Завод декоративної упаковки»(за договором -покупець) 18 січня 202 року укладено договір поставки за №06/12.

Пунктом 1.1 договору встановлено, що постачальник зобов'язується передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити його.

Згідно пункту 4.1 договору умови оплати та ціна товару обумовлюються сторонами у специфікації до кожної поставки товару.

Відповідно до пункту 6.1 договору за затримку оплати товару покупцем, постачальник має право вимагати до стягнення з покупця крім суми основної заборгованості, пеню у розмірі 0,3% від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

3 травня 2012 року між позивачем та відповідачем підписано специфікацію №4 до договору поставки №06/12 від 18 січня 2012 року.

Умовами специфікації встановлено, що постачальник постачає, а покупець приймає та оплачує: термопластичну акрилову смолу Synthalat A526 HS-В, кількістю 900 кг., загальна вартість складає 33075,00 грн.

Згідно пункту 4 специфікації оплата товару здійснюється у вигляді 100% вартості товару по факту поставки товару на склад покупця.

На виконання умов договору позивач передав відповідачу товар, що підтверджується видатковою накладною №РН-002 від 3 травня 2012 року на суму 33080,40 грн. Факт приймання товару за вказаною видатковою накладною уповноваженою особою відповідача підтверджується довіреністю за №95 від 3 травня 2012 року.

Крім того, в матеріалах справи наявні банківські виписки з яких вбачається, що відповідач частково розрахувався з позивачем за поставлений товар станом на момент звернення з позовом до суду. На 13 серпня 2012 року сума заборгованості складала 18600,00 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Присутній у судовому засіданні представник відповідача в усних поясненнях, проти позову не заперечував, проте, письмового відзиву на позовну заяву до суду не подав.

Судом оглянуто оригінали документів, залучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Судом встановлено, що станом на момент прийняття рішення у справі відповідач погасив заборгованість перед позивачем у розмірі 21880,40 грн., що підтверджується банківськими виписками та платіжними доручення, копії яких наявні в матеріалах справи.

Відповідно до пункту 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Провадження у справі в частині стягнення основного боргу у розмірі 7600,00 грн. підлягає припиненню, оскільки, грошові кошти у розмірі 7600,00 грн. були сплачені відповідачем після звернення позивача з позовом до суду, що підтверджується банківськими виписками та платіжними дорученнями, копії яких, наявні в матеріалах справи.

Сума основного боргу у розмірі 1300,00 грн. була сплачена відповідачем до звернення позивача з позовом до суду. Отже, суд приходить до висновку, що в цій частині позовних вимог слід відмовити.

Таким чином, станом на день прийняття рішення у справі відповідач не повністю сплатив позивачу грошові кошти за поставлений товар. Зазначений факт відповідачем не спростовано та не заперечується. Отже, стягненню з відповідача підлягає заборгованість у розмірі 11200,00 грн.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»№543/965-ВР від 22.11.1996 року, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Як вбачається з розрахунку пені, наведеного позивачем у позовній заяві, пеня у розмірі 5125,50 грн. нарахована на суму заборгованості у розмірі 20100,00 грн. за період з 3 травня 2012 року по 26 липня 2012 року. При чому, розмір пені складає 0,3%, що не відповідає вимогам Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»та умовам пункту 6.1 договору, оскільки, перевищує подвійну облікову ставку Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з вірним розрахунком, зробленим судом, стягненню з відповідача підлягає пеня у розмірі 700,20 грн., що нарахована на суму заборгованості у розмірі 20100,00 грн. за період з 3 травня 2012 року по 26 липня 2012 року.

У відповідності до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Розмір 3% річних у сумі 140,42 грн. є обґрунтованим, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати, пов'язані з оплатою послуг адвоката в розмірі 5000,00 грн.

На підтвердження своїх вимог позивачем надано суду копію договору про надання правових послуг від 11 червня 2012 року та додатковий договір №1 до договору про надання правових послуг, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю за №354 від 30 листопада 2009 року, банківську виписку по особовому рахунку про перерахування позивачем винагороди за послуги адвоката на загальну суму 5000,00 грн.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 5 ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову - на відповідача.

В інформаційному листі Вищого господарського суду України №01-8/155 від 13 лютого 2002 року зазначено, що вирішуючи питання про розподіл витрат, які підлягають сплаті за послуги адвоката, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним.

Згідно ч. 3 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Враховуючи предмет даного спору та складність справи, суд обмежує розмір відшкодування витрат на оплату послуг адвоката з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи та вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 5000,00 грн. витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката, підлягає частковому задоволенню в розмірі одного мінімального розміру заробітної плати.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік»мінімальний розмір заробітної плати з 1 жовтня 2011 року складає 1118,00 грн.

Тому, судові витрати з оплати послуг адвоката підлягають стягненню з відповідача у розмірі 1118,00 грн.

Судові витрати, а саме, судовий збір у розмірі 1246,22 грн., відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод декоративної упаковки»(07831, Київська область, Бородянський район, с. Луб'янка, вул. Чкалова, 3-А, код 36965137) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аттіка Кемікалс»(18000, Черкаська область, м. Черкаси, вул. Вернигори, 3, кв. 46, код 37239676) -11200 (одинадцять тисяч двісті) грн. 00 коп. заборгованості, 700 (сімсот) грн. 20 коп. пені, 140 (сто сорок) грн. 42 коп. 3% річних, 1118 (одна тисяча сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на послуги адвоката та 1246 (одна тисяча двісті сорок шість) грн. 22 коп. судового збору.

3. Провадження у справі в частині стягнення основного боргу у розмірі 7600,00 грн. припинити.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дата підписання рішення -5 жовтня 2012 року

СуддяД.Г. Заєць