Рішення № 30502498, 02.10.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" жовтня 2012 р. Справа № 23/065-12

Господарський суд Київської області у складі судді Зайця Д.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротехніка», Волинська область, м. Луцьк

до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, Київська область, м. Переяслав-Хмельницький

про стягнення 41923,69 грн.

секретар судового засідання Бердило І.П.

за участю представників:

від позивача: Ковальчук І.С. (довіреність №1-4/645 від 23 липня 2012 року);

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агротехніка»(далі - позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення 41923,69 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов дистриб'юторського договору №ВЗ-Д-№33 від 14 березня 2011 року, а саме, відповідач не повністю сплатив грошові кошти за отриманий товар, в результаті чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 36510,00 грн. Додатково, за прострочення виконання зобов'язання позивач нарахував відповідачу 3% річних в розмірі 831,23 грн., інфляційні втрати в розмірі 357,80 грн. та пеню в розмірі 4224,66 грн.

Провадження у справі порушено відповідно до ухвали господарського суду Київської області від 21 серпня 2012 року та призначено справу до розгляду на 4 вересня 2012 року.

Під час судового розгляду відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи неодноразово відкладався.

Відповідач, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи ухвалами суду від 21 серпня 2012 року, від 4 вересня 2012 року та від 18 вересня 2012 року, в судове засідання не з'явився, витребуваних документів не подав, хоча був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення. Суд вважає за можливе відповідно до ст. 75 ГПК України розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами.

2 жовтня 2012 року відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агротехніка»(за договором -продавець) та Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 (за договором - дистриб'ютор) 14 березня 2011 року укладено дистриб'юторський договір за №ВЗ-Д-№33.

Пунктом 2.1 договору встановлено, що продавець надає, а дистриб'ютор приймає комплекс прав та обов'язків посередника маркетингової, рекламної, торгівельно-посередницької діяльності, в тому числі щодо пошуку покупців, реалізації продукції, придбаної у продавця в асортименті, яка вказана в додатку №2 до даного договору, за встановленими продавцем цінами, вказаними в прайс-листах до даного договору, з метою розширення ринків збуту.

Згідно пункту 3.1.19 договору дистриб'ютор зобов'язаний здійснювати оплату за поставлену продукцію в повному розмірі і в строк, вказаний в п. 7.2 даного договору.

Відповідно до пункту 7.2 договору оплата за продукцію здійснюється дистриб'ютором на протязі чотирнадцяти календарних днів з дня відвантаження продукції.

Пунктом 12.3 договору передбачено, що у разі прострочення терміну платежу, дистриб'ютор сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу та 3% річних.

Згідно пункту 16.1 договору договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2011 року, але в будь-якому випадку до проведення повних взаєморозрахунків між сторонами.

На виконання умов договору позивач передав відповідачу товар, що підтверджується видатковою накладною №4140 від 24 жовтня 2011 року на суму 36510,00 грн., копія якої наявна в матеріалах справи та оригінал якої оглянуто у судовому засіданні. Факт приймання товару за вказаною видатковою накладною уповноваженою особою відповідача підтверджується довіреністю за №6 від 19 жовтня 2011 року.

Крім того, в матеріалах справи наявні виписки з особового рахунку позивача з яких вбачається, що відповідач частково розрахувався з позивачем за поставлений товар та частково сплатив заборгованість, що виникла на підставі прострочення оплати видаткової накладної №4140 від 24 жовтня 2011 року на загальну суму 20878,48 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач в судові засідання 4 вересня 2012 року, 18 вересня 2012 року та 2 жовтня 2012 року не з'являвся, про причини неявки суд не повідомив, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином в установленому законом порядку ухвалами суду від 21 серпня 2012 року, від 4 вересня 2012 року та від 18 вересня 2011 року. Витребувані документи (п. 4 ухвали від 21 серпня 2012 року) відповідач суду не надав.

Судом оглянуто оригінали документів, залучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Судом встановлено, що станом на момент прийняття рішення у справі відповідач погасив заборгованість перед позивачем у розмірі 20878,48 грн., що підтверджується виписками з особового рахунку позивача від 3 вересня 2012 року та від 17 вересня 2012 року, копії яких наявні в матеріалах справи.

Відповідно до пункту 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, провадження у справі в частині стягнення основного боргу у розмірі 20878,48 грн. підлягає припиненню, оскільки, грошові кошти у розмірі 20878,48 грн. були сплачені відповідачем після порушення провадження у справі, а саме, 3 вересня 2012 року та 17 вересня 2012 року, що підтверджується виписками з особового рахунку позивача, копії яких, наявні в матеріалах справи.

Станом на день прийняття рішення у справі основний борг у розмірі 15631,52 грн. відповідач не оплатив. Зазначений факт відповідачем не спростовано. Розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 36510,00 грн. заборгованості за прийнятий товар підлягає частковому задоволенню у розмірі 15631,52 грн.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»№543/965-ВР від 22.11.1996 року, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

З розрахунку пені, наведеного позивачем у позовній заяві, вбачається, що позивачем визначено період нарахування пені з 7 листопада 2011 року по 9 серпня 2012 року, що становить 277 дні та суперечить вимогам ч. 6 ст. 232 ГК України.

Враховуючи, що ч. 6 ст. 232 ГК України встановлено обмеження щодо строку нарахування пені, суд вважає за необхідне здійснити перерахунок пені.

Згідно розрахунку пені, зробленого судом, до стягнення з відповідача підлягає пеня за період з 7 листопада 2011 року по 6 травня 2012 року та становить 2797,42 грн.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені підлягають частковому задоволенню.

У відповідності до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Розмір 3% річних у сумі 831,23 грн. та інфляційних втрат у сумі 357,80 грн. є обґрунтованими, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки, позивачем до суду не подано заяви про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 20878,48 грн., провадження у справі в цій частині підлягає припиненню, а позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 75, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротехніка» (43026, Волинська область, м. Луцьк, вул. Єршова, 11, код 21750952) -15631 (п'ятнадцять тисяч шістсот тридцять одна) грн. 52 коп. заборгованості, 2797 (дві тисячі сімсот дев'яносто сім) грн. 42 коп. пені, 357 (триста п'ятдесят сім) грн. 80 коп. інфляційних втрат, 831 (вісімсот тридцять одна) грн. 23 коп. 3% річних та 1596 (одна тисяча п'ятсот дев'яносто шість) грн. 73 коп. судового збору.

3. Провадження у справі в частині стягнення основного боргу у розмірі 20878,48 грн. припинити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дата підписання рішення -3 жовтня 2012 року

СуддяД.Г. Заєць