Рішення № 30502444, 15.03.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.04.13р. Справа № 904/1104/13-г

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Нафтогазмаш", ю/а: 03164, м. Київ, вул. Малинська, 2-А, п/а: 08292, Київська обл., м. Буча, вул. Чкалова, 2

до Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський трубний завод", 49068, м. Дніпропетровськ, вул. Маяковського, 31

про стягнення 57499,47 грн.

Суддя Панна С.П.

Представники:

Від позивача не з'явився

Від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Нафтогазмаш" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський трубний завод" про стягнення основного боргу в сумі 53709,30 грн., штрафних санкцій в сумі 3790,17 грн., витрат за адвокатські послуги в сумі 5000,00 грн., судового збору.

Позивач обґрунтовує свої вимоги невиконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки № 10/08-11 від 10.08.2011 року в частині своєчасної та повної оплати за отриманий товар.

Відповідач мотивований відзив на позовну заяву не надав, в судові засідання 21.02.2013 року, 12.03.2013 року не з'явився.

Відповідача було своєчасно та належним чином повідомлено про місце, час і дату розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а. с. 43).

Крім того, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців за № 142321 станом на 06.03.2013 року юридичне місцезнаходження відповідача - 49068, м. Дніпропетровськ, вул. Маяковського, б. 31, - куди судом і направлялись ухвала про порушення провадження у справі та ухвала про відкладення розгляду справи.

Справа згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у справі оголошувались вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

10.08.2011 року між Публічним акціонерним товариством "Дніпропетровський трубний завод", як покупцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробничою фірмою "Нафтогазмаш", як продавцем, було укладено договір поставки № 10/08-11 згідно п. 1.1 якого продавець зобов'язується передати у власність покупця дріт порошковий наплавний згідно специфікацій, які є невід'ємними частинами договору.

До укладеного договору позивачем та відповідачем були підписані специфікації № 1 від 28.09.2011 року, № 2 від 15.11.2011 року, № 3 від 28.11.2011 року, № 4 від 19.12.2011 року, № 5 від 26.12.2011 року, № 7 від 30.01.2012 року (а. с. 12-18).

Покупець зобов'язується прийняти та оплатити зазначений в п. 1.1 товар на умовах даного договору (п. 1.2 договору).

Приписами п. 2.1 договору передбачено, що оплата продукції, яка поставляється продавцю здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця впродовж 5 банківських днів з моменту виставлення рахунку.

Відповідно до п. 2.2 договору орієнтована сума договору складає 660000,00 грн.

Згідно з п. 3.2 договору продавець гарантує якість товару, який поставляється впродовж 6-ти місяців з моменту поставки на склад покупця і зобов'язується в період гарантійного строку безкоштовно самостійно здійснити заміну браку впродовж 10-ти днів з моменту повідомлення покупцем про наявність неякісної продукції.

Договір вступає в законну силу після його підписання з відповідними додатками, уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2012 року (п. 9.1 договору).

На виконання умов договору позивач поставив на адресу відповідача обумовлений договором товар на загальну суму 136764,90 грн., що підтверджується підписаними сторонами накладними № 222 від 28.09.2011 року, № 269 від 15.11.2011 року, № 283 від 28.11.2011 року, № 303 від 19.12.2011 року, № 312 від 26.12.2011 року, № 17 від 18.01.2012 року, № 23 від 30.01.2012 року, довіреностями серії ААГ № 524277/1953 від 27.09.2011 року, № 524655/2331 від 15.11.2011 року, № 524755/2531 від 28.11.2011 року, № 524910/2686 від 16.12.2011 року, № 524966/2742 від 26.12.2011 року, № 522041/39 від 17.01.2012 року, № 522109/107 від 26.01.2012 року (а. с. 19-32).

В порушення прийнятих на себе за договором зобов'язань відповідач частково в сумі 83055,60 грн. розрахувався з позивачем, що підтверджується банківськими виписками (а. с. 57-61).

Необхідно зауважити, що рахунки (а. с. 50-57) виставлялись відповідачу в день поставки, що підтверджується банківськими виписками (а. с. 57-61), в призначенні платежу яких зазначено наступне: плата за дріт порошковий згідно рахунків № 123 від 11.07.2011 року, № 169 від 22.09.2011 року, № 195 від 07.11.2011 року, № 206 від 21.11.2011 року, № 222 від 12.12.2011 року, № 229 від 19.12.2011 року, № 10 від 16.01.2012 року, № 15 від 25.01.2012 року (а. с. 49-56).

Позивач, в зв'язку з невиконанням відповідачем умов договору в частині оплати за отриманий товар, направив відповідачу претензію за № 04/04-12-01 від 04.04.2012 року з вимогою оплатити залишок боргу в сумі 53709,30 грн., підтвердженням отримання якої відповідачем є поштове повідомлення про вручення поштового відправлення (а. с. 35).

Відповідач не виконав прийняті на себе за договором зобов'язання та не сплатив позивачу заборгованість. Сума боргу відповідача перед позивачем склала 53709,30 грн., яка підтверджується матеріалами справи та підлягає до стягнення.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

В позовних вимогах про стягнення з відповідача штрафних санкцій в сумі 3790,17 грн. належить відмовити виходячи з наступного:

Нормами ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено наступне: штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається (ч. 1 ст. 231 Господарського кодексу України).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання

Згідно з ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Приписами ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено наступне: платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Виходячи з позовних вимог та наданого розрахунку штрафних санкцій суд приходить до висновку, що фактично позивач просить стягнути з відповідача пеню за невиконання останнім своїх зобов'язань за договором поставки № 10/08-11 від 10.08.2011 року в частині своєчасної та повної оплати за отриманий товар.

Пунктом 7.7 договору поставки сторони узгодили наступне: продавець сплачує на користь покупця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ щоденно від суми непоставленого в строк товару та неналежне виконання договірних зобов'язань.

Отже, з умов договору випливає, що позивач та відповідач передбачили відповідальність за неналежне виконання своїх зобов'язань за договором у вигляді пені лише для продавця, тобто позивача у справі - ТОВ "НВФ "Нафтогазмаш", тобто нарахування позивачем відповідачу пені за вищевказаним договором поставки не передбачено і, відповідно, є безпідставним.

Стосовно вимог про стягнення витрат на сплату послуг адвоката в сумі 5000,00 грн. необхідно зазначити наступне:

Приписами ч. 3 ст. 48 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Як передбачено п. 6.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.0013 року за № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України" відшкодування витрат, пов'язаних зі сплатою адвокатських послуг, здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Позивачем надано до матеріалів справи договір від 09.07.2012 року про надання адвокатських послуг, квитанцію до прибуткового касового ордеру за № 34, свідоцтво № 3187 про право на заняття адвокатською діяльністю (а. с. 36-37, 65) та акт надання адвокатських послуг від 12.03.2013 року (а. с. 63), підписаний сторонами.

Отже, судові витрати щодо сплати послуг адвоката в розмірі 5000,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судовий збір відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський трубний завод" (49068, м. Дніпропетровськ, вул. Маяковського, 31, р/р 26000001300622 в ПАТ АКТА Банк м. Дніпропетровська, МФО 307394, код ЄДРПОУ 05393122) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Нафтогазмаш" (ю/а: 03164, м. Київ, вул.Малинська, 2-А, п/а: 08292, Київська обл., м. Буча, вул. Чкалова, 2, рах. 26006723 в АКБ "Легбанк" м. Києва, МФО 300056, код ЄДРПОУ 23165028) 53709 (п'ятдесят три тисячі сімсот дев'ять) грн. 30 коп. - основного боргу, 5000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп. - витрати за послуги адвоката, 1607 (одна тисяча шістсот сім) грн. 09 коп. - судового збору, про що видати наказ.

В решті позовних вимог відмовити.

Суддя С.П. Панна Повне рішення складено - 08.04.2013 року.