Вирок № 30500673, 26.03.2013, Костопільський районний суд Рівненської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 1710/1-251/12

Рядок статзвіту № 43

26 березня 2013 року

Костопільський районний суд Рівненської області в складі:

головуючий суддя - Піскунов В.М.

секретар - Яцук О.П., .

з участю прокурора - Богельської О.Б.

представника потерпілих - ОСОБА_1, ОСОБА_2.

захисник а- ОСОБА_18

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Костопіль кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Мильниця Сарненського району, жителя АДРЕСА_1, громадянина України, з неповною середньою освітою, розлученого, непрацюючого, раніше не судимого, в скоєнні злочинів, передбачених ч.1 ст. 289, ч. 2 ст. 286, ч. 1 ст. 135 КК України,

ВСТАНОВИВ:

04 березня 2013 року державним обвинувачем змінено обвинувачення ОСОБА_3 з ч.2 ст.289 КК України на ч.1 ст.289 КК України.

ІНФОРМАЦІЯ_6, приблизно о 17 год. ОСОБА_3, маючи умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом з метою його подальшого тимчасового використання у власних цілях, перебуваючи в дворі будинку АДРЕСА_1, за допомогою ключа, яким заволодів напередодні того ж дня без відома власника, проник у салон автомобіля та шляхом запуску двигуна заволодів автомобілем Volkswagen Bestel, реєстраційний номер НОМЕР_1, вартістю 95608 грн. 18 коп., який належить ОСОБА_4

Після цього, ІНФОРМАЦІЯ_6, близько 20 год. 30 хв., у темну пору доби, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи, без свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, автомобілем Volkswagen Bestel, реєстраційний номер НОМЕР_1, рухався зі швидкістю приблизно 70 км/год, що перевищує допустиму для даної ділянки дороги, із увімкненим ближнім світлом фар, по вул. Л.Українки в с. Головин, Костопільського району Рівненської області, зі сторони с. Злазне Костопільського району у напрямку с. Садки Костопільського району. Поблизу будинку № 126 вищевказаної вулиці, проявив неуважність, неправильно оцінив дорожню обстановку, не вибрав безпечної швидкості руху, з моменту виникнення небезпеки для руху, яку спроможний був виявити, своєчасно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу та допустив наїзд на велосипедистів ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які рухалися у попутному напрямку по правому краю вказаної смуги проїзної частини, хоча мав технічну можливість уникнути наїзду шляхом застосування екстренного гальмування або безпечного для інших учасників руху об'їзду при своєчасному прийнятті мір до реагування.

У результаті дорожньо-транспортної пригоди ІНФОРМАЦІЯ_6 велосипедист ОСОБА_5, отримав тілесні ушкодження, які за ступенем тяжкості відносяться до категорії тяжких, як небезпечні в момент їх заподіяння, від яких помер на місці пригоди. Велосипедист ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження, які відносяться до тяжких, як небезпечні в момент їх заподіяння. Транспорті засоби на яких рухались велосипедисти зазнали механічних пошкоджень.

Таким чином у прямому безпосередньому причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та шкідливими наслідками, що настали, перебуває грубе порушення ОСОБА_3 наступних пунктів Правил дорожнього руху, які вимагають:

- п. 2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

- п. 2.9. Водієві забороняється:

а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин;

- п. 12.3. У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.

- п. 12.4. У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год.

Крім цього, ІНФОРМАЦІЯ_6, близько 20 год. 30 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, після вчинення ДТП - наїзду автомобілем Volkswagen Bestel, реєстраційний номер НОМЕР_1, на велосипедистів ОСОБА_5 та ОСОБА_6, на проїзній частині вул. Л.Українки в с. Головин, Костопільського району Рівненської області, усвідомлюючи, що здійснив наїзд на людей, нехтуючи моральними та правовими нормами, які зобов'язують надати допомогу людині, яка перебуває у небезпечному для життя стані, проявляючи неповагу до прав людини на життя та безпеку, поставив своїм діянням потерпілих у небезпечний для життя стан так, що останні були позбавленні можливості вжити заходів до самозбереження через отримані у результаті ДТП тілесні ушкодження, маючи змогу надати допомогу, не надав потерпілим першу медичну допомогу, не викликав службу швидкої медичної допомоги і не повідомив про вказану пригоду в правоохоронні органи, завідомо залишивши їх без допомоги, з місця пригоди зник, тобто порушив вимоги Правил дорожнього руху:

- п.2.10. У разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний:

а) негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди;

в) не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди;

д) повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи підрозділ міліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття працівників міліції;

е) вжити всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, огородження їх та організувати об'їзд місця пригоди.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою винуватість в інкримінованих йому злочинах визнав повністю та пояснив суду, що розлучився з ОСОБА_4, але колишня дружина та неповнолітні доньки проживають разом з ним у квартирі його матері. У 2010 році його колишня дружина за власні кошти придбала мікроавтобус Volkswagen Bestel, реєстраційний номер НОМЕР_1. Даний автомобіль ОСОБА_4 в користування йому не давала та зберігала його у дворі будинку, де вони проживають. ІНФОРМАЦІЯ_6 у вечірню пору він повертався додому та побачив, що у дворі стоїть транспортний засіб ОСОБА_4, у той час його донька та колишня дружина спали. У власних справах йому був потрібний транспортний засіб, тому він без відома та дозволу власниці вирішив використати її автомобіль. Для цього в особистій сумочці ОСОБА_4 взяв ключ від автомобіля та вийшов з квартири. Вказаним ключем завів двигун автомобіля та поїхав у власних справах. На вказаному автомобілі він приїхав до магазину «Кошик», де зустрів своїх знайомих ОСОБА_7 та ОСОБА_8, який був із своєю малолітньою донькою. Йому необхідно було поїхати у с. Злазне, Костопільського району, тому він запропонував ОСОБА_8 та ОСОБА_7 поїхати з ним. Вони погодилися та сіли у салон автомобіля. По дорозі в с.Злазне випили пляшку горілки об'ємом 0,5 л. У с. Злазне поблизу магазину «Поплавок» вони зустріли спільного знайомого ОСОБА_9 та четверо знов випили пляшку горілки об'ємом 0,5 л. Після чого, вирішили повертатися додому. ІНФОРМАЦІЯ_6, приблизно о 20 год. 30 хв., він керуючи зазначеним автомобілем, рухався по вул. Л.Українки в с. Головин, Костопільського району, зі сторони с. Злазне у напрямку с.Садки, зі швидкістю 70 км/год., з увімкненим ближнім світлом фар, приблизно посередині своєї смуги руху. На момент руху в автомобілі на передньому пасажирському сидінні дрімав ОСОБА_7, а ОСОБА_8 разом із своєю донькою спали на задньому пасажирському сидінні. У зустрічному та попутному напрямку транспортних засобів не було. На одній із ділянок дороги, несподівано почув удар та побачив, що від керованого ним автомобіля відлетів велосипед. Далі, у салон автомобіля почало сипатися лобове скло. У момент наїзду велосипедиста на велосипеді він не бачив. Після наїзду, він натиснув на гальма та транспортний засіб почав екстрено гальмувати. У результаті екстреного гальмування пасажир ОСОБА_7, який сидів на передньому пасажирському сидінні, розбив голову та у нього почала виділятися кров, однак він не зупинився на місці пригоди, оскільки злякався. На той момент ОСОБА_8 разом із донькою спали на задньому сидінні. ОСОБА_8 запитав, що сталося, на що пасажирам він відповів, що зачепив велосипеда. У с. Іваничі є коротка лісова дорога, якою можна доїхати у м. Костопіль. Він вирішив поїхати вказаною дорогою, оскільки у ОСОБА_7 з голови сильно текла кров та йому необхідна була медична допомога. Їдучи по лісовій дорозі, керований ним автомобіль забуксував. Зрозумівши, що не зможуть виштовхати його, вирішили дочекатися світанку. У салоні автомобіля знайшли пляшку коньяку, яку троє випили та лягли спати. Під ранок до транспортного засобу приїхали працівники міліції, які почали з'ясовувати обставини пригоди.

Завдані ним матеріальні збитки відшкодував потерпілим частково, просить суд суворо не карати, щиро розкаюється у вчиненому, має намір відшкодувати нанесену шкоду.

Крім повного визнання вини підсудним, його винуватість у вчиненні інкимінованих йому злочинів підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами.

Потерпілий ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що ІНФОРМАЦІЯ_6, приблизно о 20 год. 30 хв., він разом із своїм сином ОСОБА_5 на двох велосипедах рухалися по вул. Л.Українки в с. Головин, Костопільського району зі сторони с. Злазне у напрямку с. Садки. Вони рухалися прямолінійно у однаковому середньому темпі, по правій смузі руху, ближче до правого краю проїзної частини. Він рухався першим, а його син ОСОБА_5 рухався позаду на відстані приблизно 3-4 метрів. Він періодично обертався і дивився на сина. У один із моментів він побачив світло фар транспортного засобу та через деякий час відчув сильний удар ззаду. У результаті удару втратив свідомість.

Потерпіла ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснила, що вона проживає разом з чоловіком ОСОБА_6 та сином ОСОБА_11. Разом з ними проживав їхній син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5. У їхньому користуванні було два велосипеди «Мінськ» зеленого та синього кольорів. ІНФОРМАЦІЯ_6, приблизно о 19 год. її чоловік ОСОБА_6 з сином ОСОБА_12 на двох велосипедах поїхали в гості до батьків чоловіка, які проживають в с. Головин. Цього ж дня, приблизно о 20 год. 30 хв., до неї на мобільний телефон зателефонувала односельчанка та повідомила, що її чоловік ОСОБА_6 та син ОСОБА_12 потрапили у дорожньо-транспортну пригоду на вул. Л. Українки у с. Головин. Вона відразу побігла на місце пригоди.

Потерпіла ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила, що вона була одружена з ОСОБА_3. Від шлюбу з підсудним у них дві неповнолітні доньки. В 2006 році розірвала шлюб із підсудним, однак разом із доньками проживає у квартирі його матері. У 2010 році за власні кошти вона придбала мікроавтобус Volkswagen Bestel, реєстраційний номер НОМЕР_1. Даний транспортний засіб використовувала у власних цілях, оскільки займається невеликим бізнесом. Автомобіль Volkswagen Bestel, залишала біля будинку. В 2011 році на місце їхнього проживання повернувся ОСОБА_3, який попросив пробачення та його мати ОСОБА_13 дозволила проживати з ними. ІНФОРМАЦІЯ_6, приблизно о 16 год. 30 хв., вона повернулася додому та лягла спати. Автомобіль залишила у дворі будинку. Ключі від автомобіля постійно знаходилися у її сумочці. На той момент за місцем проживання знаходилася її донька ОСОБА_13. Приблизно о 19 год. вона проснулася та її донька ОСОБА_13 повідомила, що додому приходив ОСОБА_3. У цей час вона виявила відсутність ключів від автомобіля та самого транспортного засобу. Вона почала телефонувати до ОСОБА_3, однак останній не відповідав на дзвінки.

З показань свідка ОСОБА_7, даних в судовому засіданні вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_6, приблизно о 18 год., він поблизу магазину «Кошик» зустрівся із своїм знайомим ОСОБА_8, який був разом із своєю малолітньою донькою ОСОБА_2. Приблизно у цей час до вказаного магазину на автомобілі Volkswagen Bestel, реєстраційний номер НОМЕР_1, під'їхав їх знайомий ОСОБА_3 та запропонував випити разом горілки. Вони погодилися, сіли у салон мікроавтобуса та поїхали на окраїну м. Костопіль, де у лісі троє випили пляшку горілки об'ємом 0,5 л. Після чого, ОСОБА_3 повідомив, що йому у справах необхідно поїхати до знайомого у с. Злазне, Костопільського району. Олег запропонував поїхати з ним та вони погодилися. У с. Злазне поблизу магазину «Поплавок» вони зустріли спільного знайомого ОСОБА_9 та четверо вживали горілку. Після чого вирішили їхати додому у м. Костопіль. Під час руху він спав, оскільки перебував в стані сильного алкогольного сп'яніння. На одній із ділянок дороги в с. Головин, проснувся від сильного удару, внаслідок якого головою вдарився об лобове скло з внутрішньої сторони автомобіля та розбив голову. Від удару він втратив свідомість. Момент ДТП не бачив. Коли прийшов до тями то побачив, що вони перебувають у лісі, автомобіль загруз. Помітив, що у нього з голови тече кров, лобове скло було розбите. Він запитав ОСОБА_3, що трапилося, на що той нічого не пояснив. Вони намагалися виштовхати транспортний засіб, однак не змогли.

З показань свідка ОСОБА_8, даних в судовому засіданні вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_6, приблизно о 18 год., він з донькою ОСОБА_2 проходили по поблизу магазину «Кошик», де зустрів свого знайомого ОСОБА_7. Приблизно у цей час до вказаного магазину на автомобілі Volkswagen Bestel, реєстраційний номер НОМЕР_1, під'їхав їх знайомий ОСОБА_3 та запропонував випити разом горілки. Вони погодилися, сіли у салон мікроавтобуса та поїхали на окраїну м. Костопіль, де у лісі троє випили пляшку горілки об'ємом 0,5 л. Після чого, ОСОБА_3 запропонував їм поїхати з ним в с.Злазне Костопільського району, вони погодилися. У с. Злазне поблизу магазину «Поплавок» вони зустріли спільного знайомого ОСОБА_9 та четверо вживали горілку. Після чого вирішили їхати додому у м. Костопіль. По дорозі він з донькою ОСОБА_2, спав на задньому сидінні. Під час руху почув удар, від якого проснувся і запитав ОСОБА_3 що трапилось. Олег відповів, що щось зачепив. ОСОБА_7 сидів на передньому сидінні, з обличчя у нього текла кров, лобове скло з його сторони було розбите. У зв'язку з цим ОСОБА_3 вирішив скоротити дорогу та поїхали по лісовій дорозі від с. Іваничі на м.Костопіль. По дорозі ми загрузли на дорозі у лісі, намагались виїхати однак нічого не вийшло і тому залишились спати.

З показань свідка ОСОБА_9, оголошених в судовому засіданні вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_6 у вечірній час, він разом своїми знайомими ОСОБА_3, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 поблизу магазину «Поплавок» в с. Злазне вживали спиртні напої. У с. Злазне вказані громадяни приїхали на автомобілі Volkswagen Bestel.

Крім того, факт вчинення підсудними вказаних злочинів також підтверджується дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи.

З протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригодити від 15.09.2012 року, вбачається, що при проведенні вказаної слідчої дії було оглянуто ділянку автодороги з прилеглою до неї територію, розміщеної по вул. Лесі Українки в с. Головин Костоільського району, зі сторони с. Злазне у напрямку с. Садки, та встановлено факт дорожньо-транспортної пригоди. Зафіксовано місце розташування потерпілого ОСОБА_14, деформованих велосипедів (т.1 а.с.13-43).

Протоколом огляду місця події від 16.09.2012 року, вбачається, що при проведенні вказаної слідчої дії було оглянуто ділянку лісового масиву поблизу с.Іваничі Костопільського району у напрямку вул. Хмизопільська м.Костопіль, та встановлено місце знаходження автомобіля Volkswagen Bestel, реєстраційний номер НОМЕР_1 та пошкодження на ньому. ( т.1 а.с.46-56).

З висновку судово-медичної експертизи від 26.10.2012 № 162, вбачається, що при судово-медичному дослідженні трупа гр-на ОСОБА_5 встановлено: закриту черепно-мозкову травму, що супроводжувалась крововиливами у речовину та під оболонки головного мозку, масивними ранами голови, саднами обличчя; рани, синці, садна, ніг. Вказані травматичні зміни, за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення, стосовно живих осіб, відносяться до категорії тяжких. Смерть ОСОБА_5 настала від травми голови з масивними крововиливами під оболонки в речовину головного мозку, які перебувають в прямому причинно-наслідковому зв'язку з настанням його смерті. Таким чином, між спричиненням потерпілому внаслідок транспортної травми тілесних ушкоджень і настанням його смерті існує прямий причинно-наслідковий зв'язок. Смерть ОСОБА_5 настала в короткий проміжок часу, який може вимірюватися декількома хвилинами, що виключає можливості збереження життя останньому при наданні першої медичної допомоги. Множинність, масивність тілесних ушкоджень, локалізація їх на різних анатомічних ділянках тіла, наявність ознак різкого струсу тіла, в сукупності, дають підстави вважати, що в даному випадку мала місце транспортна травма. При судово-токсикологічному дослідженні крові від трупа ОСОБА_5 етиловий спирт не знайдено (т. 1 а.с.143-149).

З висновку судово-медичної експертизи від 18.10.2012 № 137-мк, вбачається, що слідів ковзання, характерних для виникнення під час первинного контакту пішохода (велосипедиста) з транспортним засобом, на ходовій поверхні підошви лівого кросівка потерпілого ОСОБА_5 не виявлено (т. 1 а.с.153-155).

З висновку судово-медичної експертизи від 02.11.2012 № 456, вбачається, що ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження у вигляді: черепно-мозкової травми, забою головного мозку, перелому лобної кістки справа, ран чола та волосистої частини голови, багатоуламкового перелому 1-ої п'ясної кістки лівої кисті, перелому акроміального відростку правої лопатки, саден кінцівок. Вказані тілесні ушкодження у ОСОБА_6 утворилися одномоментно, за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення, за ступенем тяжкості належать до тяжких тілесних ушкоджень. У медичних документах на ім'я ОСОБА_6 відсутнє посилання на те що останній під час госпіталізації перебував в стані алкогольного сп'яніння ( т. 1 а.с.159-161).

З висновку судово-медичної експертизи від 18.10.2012 № 136-мк, вбачається, що слідів ковзання, характерних для виникнення під час первинного контакту пішохода з транспортним засобом, на ходовій поверхні підошви напівчеревиків потерпілого ОСОБА_6 не виявлено ( т.1 а.с. 165-167).

З висновку автотехнічної експертизи технічного стану транспортного засобу від 23.10.2012 № 346 вбачається, що гальмівна система, система рульового керування та система зовнішнього освітлення автомобіля Volkswagen Bestel, реєстраційний номер НОМЕР_1, перед ДТП знаходились в працездатному стані та могли виконувати функції, які передбачені конструкцією ( т. 1 а.с. 174-178).

З висновку транспортно-трасологічної експертизи від 25.10.2012 № 348, вбачається, що у момент первинного контактування мало місце контактування передньої правої частини переднього бампера автомобіля Volkswagen Bestel, реєстраційний номер НОМЕР_1, з задньою частиною велосипеда «Мінськ», зеленого кольору. ( т. 1 а.с. 185-189).

З висновку транспортно-трасологічної експертизи від 25.10.2012 № 347 вбачається, що у момент первинного контактування мало місце контактування передньої правої частини переднього бампера автомобіля Volkswagen Bestel, реєстраційний номер НОМЕР_1, з задньою частиною велосипеда «Мінськ», синього кольору. (т. 1 а.с. 196-200).

З висновку транспортно-трасологічної експертизи від 28.10.2012 № 355 вбачається, що місце наїзду автомобіля Volkswagen Bestel, реєстраційний номер НОМЕР_1, на велосипедиста ОСОБА_5 знаходиться на правій смузі руху проїзної частини вул. Лесі Українки в с. Головин Костопільського району в напрямку руху до с. Садки в місці розташування зафіксованого у протоколі огляду місця ДТП та схеми до нього ділянки осипу ґрунту. Місце наїзду автомобіля Volkswagen Bestel, реєстраційний номер НОМЕР_1, на велосипедиста ОСОБА_6 знаходиться на правій смузі руху проїзної частини вул. Лесі Українки в с. Головин Костопільського району в напрямку руху до с. Садки в місці розташування ділянки осипу ґрунту зафіксованого у протоколі огляду місця ДТП та схеми до нього. ( т. 1 а.с.207-209).

З висновку автотоварознавчої експертизи від 05.11.2012 № 74, вбачається, що матеріальний збиток завданий власникові автомобіля НОМЕР_2, в результаті пошкодження останнього при дорожньо-транспортній пригоді, що сталася 15.09.2012, на момент проведення експертизи складає 8737,38 грн. Ринкова вартість автомобіля Volkswagen Bestel, реєстраційний номер НОМЕР_1, без врахування завданих при ДТП механічних пошкоджень на момент проведення експертизи складає 95608,18 грн. ( т. 1 а.с.216-224).

З висновку трасологічної експертизи від 23.10.2012 № 205, вбачається, що покажчик повороту транспортного засобу, вилучений 15.09.2012 під час огляду місця дорожньо-транспортної пригоди у вигляді трьох фрагментів та автомобіль марки Volkswagen Bestel, реєстраційний номер НОМЕР_1, могли раніше утворювати одне ціле. (т. 1 а.с.231-234).

З висновку фізико-хімічної експертизи від 06.11.2012 № 613 вбачається, що частинки покриття, вилучені 15.09.2012 під час проведення огляду місця ДТП та зразки частинок лакофарбового покриття, що було вилучене 16.09.2012 з автомобіля Volkswagen Bestel, реєстраційний номер НОМЕР_1, 3-шаровим покриттям зовнішнім шаром білого кольору, шаром білого кольору та шаром сірого кольору. Дані частинки фарбових покрить мають спільну родову належність. ( т. 1 а.с.241-243)

З висновку судово-медичної експертизи від 16.10.2012 № 1639, вбачається, що при судово-токсикологічній експертизі крові гр. ОСОБА_3 виявлений спирт в концентрації 0,93% о(проміле). ( т. 2 а.13-14).

З висновку одорологічної експертизи від 02.11.2012 № 179, вбачається, що зразки запаху, надані на дослідження, вилучені з автомобіля Volkswagen Bestel, реєстраційний номер НОМЕР_1, а саме з поверхні керма, поверхні водійського сидіння, з поверхні важеля перемикання передач, з поверхні переднього пасажирського сидіння - наявні, слабкі, обмежено придатні для ідентифікації особи. Зразок запаху, вилучений з крові ОСОБА_3, наявний та придатний для подальшої ідентифікації. При порівнянні зразка запаху вилученого з крові гр. ОСОБА_3, зі зразками запаху вилученими при огляді місця події з автомобіля Volkswagen Bestel, реєстраційний номер НОМЕР_1, а саме: з поверхні керма, поверхні водійського сидіння, з поверхні важеля перемикання передач та з поверхні переднього пасажирського сидіння, в ході дослідження встановлено, що зразок запаху вилучений з крові ОСОБА_3, має спільне, слабке джерело походження зі зразками запаху вилученими: поверхні керма, з поверхні водійського сидіння, з поверхні важеля перемикання передач та з поверхні переднього пасажирського сидіння автомобіля, Volkswagen Bestel, реєстраційний номер НОМЕР_1 ( т. 2 а.с.23-27).

З висновку експертизи волосся від 07.11.2012 № 291, вбачається, що представлені на експертизу мікрооб'єкти, вилучені під час огляду 16.09.2012 з правої передньої частини лобового скла автомобіля Volkswagen Bestel, реєстраційний номер НОМЕР_1, є волоссям людини. За своїми макро- і мікроморфологічними ознаками є волоссям з голови людини, яке відокремлене гострим предметом або розірване. Під час порівняльного дослідження даного волосся між собою, встановлено їх схожість за основними макро- і мікроморфологічними ознаками а саме: кольором, товщиною, формою, кольором тла коркової речовини, оптичним краєм, малюнком кутикули, а також наявністю та будовою серцевини ( т. 2 а.с.34-36).

З висновку автотехнічної експертизи від 12.11.2012 № 371, вбачається, що в даній дорожній обстановці водій автомобіля Volkswagen Bestel, реєстраційний номер НОМЕР_1, для забезпечення безпеки дорожнього руху, з технічної точки зору, повинен був діяти у відповідності до вимог п. 12.2, п. 12.3, п. 12.4 та п. 19.1.(а) Правил дорожнього руху України. У даній дорожній обстановці велосипедисти для забезпечення безпеки дорожнього руху, з технічної точки зору, повинні були діяти у відповідності до вимог п. 6.2, п. 6.3 та п. 11.2 Правил дорожнього руху України. Виходячи із зафіксованих на місці дорожньо-транспортної пригоди слідів гальмування автомобіля Volkswagen Bestel, реєстраційний номер НОМЕР_1, швидкість руху даного транспортного засобу перед початком гальмування, в даній дорожній обстановці, складала не менше 43...54 км/год. При наданому на експертизу комплексі вихідних даних водій автомобіля Volkswagen Bestel, реєстраційний номер НОМЕР_1, в даній дорожній обстановці мав технічну можливість уникнути наїзду на велосипедистів, шляхом застосування гальмування та зменшення швидкості до швидкості руху даних велосипедистів або шляхом застосування безпечного маневру об'їзду з лівої сторони. При наданому на експертизу комплексі вихідних даних, дії водія автомобіля Volkswagen Bestel, реєстраційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_3 в даній дорожній обстановці не відповідають вимогам п. 12.3 та п. 12.4 Правил дорожнього руху України, з яких невідповідність дій вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху України, з технічної точки зору, знаходиться в причинному зв'язку з даною дорожньо-транспортною пригодою (т. 2 а.с.58-64).

Суд, оцінивши досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, приходить до висновку, що своїми умисними діями, які виразились в незаконному заволодінні транспортним засобом, ОСОБА_3 вчинив злочин, передбачений ч.1 ст.289 КК України.

Своїми діями, які виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло тяжке тілесне ушкодження потерпілого ОСОБА_6 та спричинило смерть потерпілого ОСОБА_5, ОСОБА_3 скоїв злочин, передбачений ч.2 ст. 286 КК України.

Своїми умисними діями, що виразились у завідомому залишенні без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги, мав змогу надати їй допомогу, а також у разі, коли сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан, ОСОБА_3 скоїв злочин передбачений ч. 1 ст. 135 КК України.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, яка обтяжує покарання підсудного, суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Обставинами, що пом'якшують покарання підсудного, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, часткове відшодування шкоди.

По місцю проживання підсудний харектеризується позитивно. Раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, є батьком двох малолітніх дітей, має на утриманні матір інваліда ІІІ -групи.

На підставі ч. 1 ст.70 КК України суд, призначивши покарання за кожен злочин окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Потерпілою ОСОБА_10 у справі заявлений цивільний позов до ОСОБА_3, Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» про стягнення матеріальної та моральної шкоди заподіяної злочином.

Потерпілим ОСОБА_6 у справі заявлений цивільний позов до ОСОБА_3, Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» про стягнення матеріальної та моральної шкоди заподіяної злочином.

Першим заступником прокурора Прокуратури Рівненської області в інтересах держави в особі фінансового управління Костопільської РДА - Костопільської центральної районної лікарні заявлено цивільний позов до підсудного ОСОБА_3 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину, понесених Костопільською центральною районною лікарнею в сумі 2362 грн. 62 коп.

Враховуючи, що автомобіль, яким керував підсудний, на час дорожньо-транспортної пригоди був застрахований у страховій компанії ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», суд притягнув указану компанію у якості відповідача.

Зокрема, потерпіла ОСОБА_10 у своєму позові посилається на те, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди її син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5 від отриманих тілесних ушкоджень помер на місці пригоди, а чоловік ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження, що завдало їй моральну та матеріальну шкоду. Просить суд, стягнути зі страхової компанії 13047 грн. витрат на поховання та спорудження нагробного пам'ятника та 5000 грн. моральної шкоди завданої смертю сина. Також просила стягнути з підсудного ОСОБА_3 500 грн. матеріальної шкоди у вигляді франшизи та 95000 грн. моральної шкоди завданої в результаті смерті її сина.

Потерпілий ОСОБА_6 свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди його син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5 від отриманих тілесних ушкоджень помер на місці пригоди, а він отримав множинні тілесні ушкодження, і був госпіталізований до Костопільської районної центральної лікарні. Просить суд, стягнути зі страхової компанії 360 грн. у відшкодування вартості пошкодженого майна, 4498,30 грн. у відшкодування витрат на лікування, 12881 грн. на відшкодування втраченого заробітку та 5000 грн. моральної шкоди. Також просив стягнути з підсудного 500 грн. матеріальної шкоди у вигляді франшизи та 45000 грн. моральної шкоди.

Представник страхової компанії в судове засідання не з'явився, звернувся до суду із запереченням щодо поданих цивільних позовів потерпілих ОСОБА_10 та ОСОБА_5 в яких вказує, що цивільна відповідальність ОСОБА_4 як власника автомобіля на час ДТП дійсно була застрахована, однак, що позов ОСОБА_10 та ОСОБА_5 визнають частково.

Позов ОСОБА_10 страхова компанія визнає в сумі 16 705 грн. у відшкодування матеріальних витрат. В сумі 3 450 грн. відшкодування витрат на поминальний обід - не визнають, посилаючись на те, що відповідно до ст.2 Закону України «Про поховання та похорону справи», поховання померлого - комплекс заходів та обрядових дій, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом або до урни з прахом у могилу або колумбарну нішу, облаштування та утримання місця поховання відповідно до звичаїв та традицій, що не суперечать закону, і поминальний обід даним законом не передбачений. Також заперечують щодо відшкодування моральної шкоди, яку заявляє позивач ОСОБА_10, посилаючись на те, що вона в ДТП участі не приймала, ні життю, ні здоров'ю шкоди не завдано, адже відповідно до ст.1.3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», потерпілими є треті юридичні та фізичні особи, життю, здоров'ю та/або майну яких внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортним засобом заподіяна шкода, цивільно-правову відповідальність за яку несе власник цього транспортного засобу.

Позов потерпілого ОСОБА_6 страхова компанія визнає в сумі 3660,10 грн. у відшкодування матеріальних витрат та 5000 моральної шкоди. В сумі 838, 20 грн. відшкодування витрат на лікування, страхова компанія не визнає, посилаючись, що ці витрати понесені на медикаменти, які не були призначені, не підтверджені відповідними медичними документами і не пов'язані з лікуванням ушкоджень отриманих в результаті ДТП, на товари не медичного характеру. Відповідно до п.1 ст.24 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв'язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, які пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських препаратів. Пунктом 3 даної статті вказано, що зазначені витрати та необхідність їх здійснення мають бути підтверджені документально відповідним закладом охорони здоров'я. Також заперечують щодо відшкодування 12881 грн. на відшкодування втраченого заробітку, яку заявляє позивач ОСОБА_6, посилаючись на те, відповідно до ст.25 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності потерпілим відшкодовуються не отримані доходи за підтверджений відповідним закладом охорони здоров'я час втрати працездатності. Доходи потерпілого оцінюються в таких розмірах: для працюючої особи (особи, яка працює за трудовим договором) - неотримана середня заробітна плата, обчислена відповідно до норм законодавства України про працю. Відповідно до наданих листів непрацездатності тимчасова втрата працездатності була відшкодована за рахунок фонду соціального страхування в повному обсязі , тому тимчасова втрата працездатності не підлягає відшкодуванню за рахунок страхового відшкодування по полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Компанія несе відповідальність за моральну шкоду щодо кожного потерпілого в межах 5% страхової суми й також несе відповідальність за матеріальну шкоду щодо кожного потерпілого в межах страхової суми, якщо така шкода належно обґрунтована. Зазначала, що ліміт страхової відповідальності щодо кожного з потерпілих складає: 51000 грн. за шкоду заподіяну життю та здоров'ю, й 25 000 грн. за шкоду, заподіяну майну.

В ході судового слідства підсудним ОСОБА_3 частково відшкодовано потерпілим моральну шкоду в сумі 1000 грн. кожному.

Під час судового розгляду потерпіла ОСОБА_10 зменшила позовні вимоги, та просить суд стягнути із страхової компанії витрати на поховання в розмірі 13 047 грн. та 5 000 моральної шкоди. Також просить стягнути з ОСОБА_3 матеріальну шкоду в сумі 500 грн. розміру франшизи та моральну шкоду в сумі 94 000 грн.

Потерпілий ОСОБА_6 в ході судового розгляду зменшив позовні вимоги, та просить стягнути із страхової компанії 3660,10 грн. - витрат на лікування, 360 грн. матеріальної шкоди - пов'язаної з пошкодженням майна, 12 881 грн. - відшкодування втраченого заробітку та 5 000 грн. моральної шкоди. Також просить стягнути з ОСОБА_3 матеріальну шкоду в сумі 500 грн. франшизи та моральну шкоду в сумі 44 000 грн.

Підсудний ОСОБА_3 вказав, що готовий нести цивільну відповідальність відповідно до рішення суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до ч. 1 ст. 1195 ЦК України, фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.23 ЦПК України, моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно ст. 23 вказаного Закону, відшкодуванню підлягає шкода, заподіяна життю та здоров'ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є: шкода, пов'язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов'язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; шкода, пов'язана із смертю потерпілого.

Відповідно до п. 27.1. ст.27 вказаного Закону, страхове відшкодування (регламентна виплата) виплачується, якщо смерть потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди настала протягом одного року після дорожньо-транспортної пригоди та є прямим наслідком цієї дорожньо-транспортної пригоди. Пункт 27.3. даної статті зазначає, що страховик відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). У пункт 27.4. ст.27 вказано, що страховик здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, за умови надання страховику документів, що підтверджують такі витрати, та пред'явлення оригіналу свідоцтва про смерть.

Згідно ст. 28 вказаного Закону шкода, заподіяна майну, в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

Відповідно до п. 37.5 ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», де указано, що страхувальником або особою, відповідальність якої застрахована, потерпілому має бути компенсована сума франшизи у повному обсязі одночасно з виплатою страховиком страхового відшкодування.

Суд погоджується з позицією представника цивільного відповідача ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» з приводу того, що страхова компанія має нести відповідальність за матеріальну шкоду лише в тій частині, яка виходить в межі ліміту страхового відшкодування та підтверджується документально. Суд також вважає, що моральну шкоду мають нести страхова компанія в межах 5 % страхової суми, а решту винна особа, тобто підсудний ОСОБА_3

Позицію представника цивільного відповідача ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» про те, що моральна шкода потерплій ОСОБА_10 не підлягає відшкодування, суд вважає необґрунтованою.

Відповідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України в п. 24 постанови №6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» (з наступними змінами та доповненнями) у випадку смерті потерпілого організація або громадянин, відповідальні за заподіяння шкоди, зобов'язані відшкодувати витрати на поховання (в тому числі на ритуальні послуги та обряди) тій особі, яка понесла ці витрати.

Згідно ч. 1 ст. 1201 ЦК України особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов'язана відшкодувати витрати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, ці витрати.

З копії накладної №42 від 13.12.2012 року, товарного чеку від 16.09.2012 року, квитанції №18.09.2012 року, накладної від 17.09.2012 року із кафе «Добриня» вбачається, що позивач на похоронний обряд витратила 3355 грн., 3450 грн. на поминальний обід та 13350 грн. на виготовлення пам'ятника, а тому суд вважає необхідним задовольнити вимоги позивача про їх відшкодування в повному обсязі.

При цьому суд виходить з того, що влаштування поминальних обідів після поховання людини, на 9-й, 40-й день, 6 місяців та 1 рік після її смерті є загально прийнятим ритуальним обрядом, якому слідував позивач, а відповідно поніс витрати на його організацію.

З розписок даних ОСОБА_3 від 07.11.2012 року та 15.11. 2012 року, вбачається, що позиваці відшкодовано ним грошові кошти, в сумі 6620 грн. в якості часткового відшкодування матеріальної шкоди.

Суд вважає, що позов ОСОБА_10 підлягає задоволенню частково. Суд вважає, що сума 13 047 грн. матеріального відшкодування, яка складається з вартості ритуальної атрибутики, чоловічого одягу і вартості виготовлення пам'ятника, має бути відшкодована за рахунок страхової компанії, оскільки ця сума належно підтверджена відповідними документами, також підлягає відшкодуванню матеріальна шкода в розмірі франшизи в сумі 500 грн., яку належить стягнути з підсудного ОСОБА_3.

Суд вважає, що фактом загибелі близької людини потерпілій ОСОБА_10 безумовно завдана моральна шкода. Сума, якою необхідно розумно і справедливо оцінити моральні страждання ОСОБА_10 на думку суду, має становити в розмірі 85 000 грн. Тому суд вважає обґрунтованими вимоги позивачки до страхової компанії в розмірі 5 000 грн. щодо суми морального відшкодування, оскільки ця сума не виходить за межі розміру ліміту відповідальності компанії в частині моральної шкоди. Решту ж суми у розмірі 80 000 грн. суд вважає необхідним стягнути на користь ОСОБА_10 з підсудного ОСОБА_3 як особи, що безпосередньо винна у загибелі людини.

Щодо позову ОСОБА_6 суд також вважає необхідним задовольнити його частково.

Суд вважає можливим задовольнити вимоги ОСОБА_6 щодо стягнення витрат на лікування в сумі 3660, 10 грн. з ПАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», оскільки саме така сума підтверджується доданими до позову квитанциями та чеками. Указану суму необхідно стягнути з страхової компанії, оскільки вона не перевищує ліміт відповідальності страхової компанії за шкоду, завдану здоров'ю особи (51000 грн.).

З довідки Костопільської районної спілки споживчих товарі №321 від 20.12.2012 року вбачається, що загальна вартість довах велосипедів "Мінськ" станговить 1720 грн., загальна вартість втаченого одягу та взуття, а саме: теніска чоловіча, куртка джинсова, штани джинсові та туфлі шкіряні чоловічі, становить 1150 грн.

Суд вважає необхідним задовольнити вимоги позивача про їх відшкодування в повному обсязі.

При цьому суд виходить з того, що ІНФОРМАЦІЯ_6 під час дорожньо-транспорткої пригоди повністю були знищені речі позивача, а саме належні йому два велосипади "Мінськ" та одяг і взуття, в який від був одягнутий та взутий на той момент .

З розписки даної ОСОБА_3 15.11.2012 року, вбачається, що позивачу відшкодовано ним грошові кошти в сумі 2500 грн. в якості часткового відшкодування матеріальної шкоди.

На думку суду вартість пошкодженого майна, яка не відшокдована відповідачем ОСОБА_3, а саме 360 грн. підлягає стягненню зі страхової компанії, адже дана сума не перевищує ліміту відповідальності страхової компанії за шкоду, завдану майну, яка становить 25 500 грн..

Суд вважає, що позивач ОСОБА_17 як потерпілий у справі безумовно зазнав моральних страждань. Сума, якою необхідно розумно і справедливо оцінити моральні страждання ОСОБА_6 на думку суду, має становити 40 000 грн. Зі страхової компанії має бути стягнута сума морального відшкодування в розмірі 5 000 грн., оскільки ця сума не виходить за межі розміру ліміту відповідальності компанії в частині моральної шкоди. Таким чином, решту суми морального відшкодування у розмірі 35 000 грн. має сплатити підсудний ОСОБА_3 Також підсудній має сплатити матеріальну шкоду в сумі 500 грн. у вигляді франшизи.

Щодо відшкодування потерпілому ОСОБА_6 суми втраченого заробітку в розмірі 12 881 грн., суд вважає, що дана вимога є не обґрунтованою. Відповідно до ч.1 ст.1195 ЦК України, фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо. Позивачем не подано документи, які б підтверджували втрату чи зменшення професійної або загальної працездатності. Судом встановлено, що позивач на день отримання травм перебував у трудових відносинах з виробничо-приватною фірмою «Каменяр-Древ». Відповідно до поданих лікарняних листів ОСОБА_6 перебував лікарняному з ІНФОРМАЦІЯ_6 по 30 листопада 2012 року у зв'язку тимчасовою втратою працездатності пов'язаної з отриманням невиробничої травми. Відповідно до ч. 1 ст.35 «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами, обумовленими народженням і похованням», допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу),

у разі настання в неї одного з таких страхових випадків: тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві. Відповідно до ч.2 ст.35 вказаного Закону, допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, виплачується Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Відповідно до ч. 1 ст. 1206 ЦК, особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину.

Враховуючи, що закон покладає указану відповідальність саме на особу, яка вчинила злочин, якою у даному разі є ОСОБА_3, а також враховуючи встановлення вини останнього у вчиненні злочину, суд вважає, що позови підлягають задоволенню й указані кошти мають бути стягнути з ОСОБА_3 на користь відповідної лікарені.

Заслухавши показання підсудного та потерпілих, дослідивши подані докази, що підтверджують вину підсудного, суд вважає, що цивільний позов прокурора підлягає до задоволення, а цивільні позова потерпілих до часткового задоволення. У відповідності до п.14 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1989 р. № 3 „Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна" із послідуючими змінами і доповненнями, при розгляді позову мають бути наведені докази, якими підтверджується шкода, а також наведені відповідні розрахунки сум, що підлягають стягненню. Суд вважає позов про відшкодування матеріальної шкоди обгрунтованим. При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди у відповідності до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 4 „Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" суд враховує фізичні та душевні страждання потерпілого, пов'язані з тілесними ушкодженнями, їх характер, тривалість та обсяг, характер немайнових втрат та вважає позов в цій частині обгрунтованим частково.

На підставі викладеного та керуючись ст. 70, ,81, 323,324,328 КПК України, ст.1116, 1167, 1168, 1187, 1194 ,1195 суд-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 289, ч. 2 ст. 286, ч. 1 ст. 135 КК України та обрати йому покарання:

- за ч. 1 ст. 289 КК України у виді обмеження волі на строк 3 роки ;

- за ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки 9 місяців з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 3 роки.

- за ч. 1 ст. 135 КК України у виді позбавлення волі на строк1 рік 6 місяців .

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України призначити ОСОБА_3 покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк 3 роки 9 місяців з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 3 роки.

Цивільний позов ОСОБА_10 до ОСОБА_3, Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» про стягнення матеріальної та моральної шкоди заподіяної злочином задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» на користь ОСОБА_10 - 13 047 (тринадцять тисяч сорок сім) грн. матеріальної шкоди, 5000 (п'ять тисяч) грн. моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_10 - 500 (п'ятсот) грн. матеріальної шкоди у вигляді франшизи та 80 000 (вісімдесят тисяч) грн. моральної шкоди.

Цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_3, Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» про стягнення матеріальної та моральної шкоди заподіяної злочином задовольнити

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» на користь ОСОБА_6 - 3610 (три тисячі шісот десять) грн. на відшкодування витрат пов'язаних із лікуванням, 360 (триста шістдесят) грн. - відшкодування вартості пошкодженого майна, 5000 (п'ять тисяч) грн. моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 - 500 (п'ятсот) грн. матеріальної шкоди у вигляді франшизи, 35000 (тридцять п'ять тисяч) грн. моральної шкоди.

Цивільний позов заступника прокурора прокуратури Рівненської області в інтересах держави в особі фінансового управління Костопільської РДА - Костопільської центральної районної лікарні до ОСОБА_3 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину, понесених Костопільською центральною районною лікарнею в сумі 2362 грн. 62 коп. задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь фінансового управління Костопільської центральної районної лікарні 2362 (дві тисячі триста шістдесят два) грн. 62 коп. витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину, понесених Костопільською центральною районною лікарнею, які перерахувати на р/р 35414002000824 ГУДКСУ в Рівненській області, МФО 833017, код 01999907.

Запобіжний захід застосований до ОСОБА_3 "взяття під варту" залишити без змін.

Строк покарання рахувати з 16 вересня 2012 року.

Речові докази - автомобіль Volkswagen Transporter, реєстраційний номер НОМЕР_1 (т.1 а.с. 67) - залишити ОСОБА_4; велосипед «Мінськ» синього кольору (т.1 а.с. 68), велосипед «Мінськ» зеленого кольору (т.1 а.с. 69), зразки лакофарбового покриття білого кольору, фрагменти покажчика повороту, пара чорних чоловічих напівчеревик, лівий кросівок, абсорбенти, із запаховими слідами, сліди рук та пальця рук, мікрооб'єкт у вигляді волосся та чохол підголовника (т. 1 а.с. 70) - знищити; посвідчення водія НОМЕР_3 (т. 1 а.с. 70) - залишити при матеріалах справи - після набрання вироком законної сили.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Рівненської області протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення, шляхом подачі скарги через Костопільський районний суд. Засудженим ОСОБА_3 в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Суддя: Піскунов В.М.