Рішення № 30500169, 14.03.2013, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 210/438/13- ц

Провадження №2/210/800/13

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" березня 2013 р.

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Чайкіної О.В.,

при секретарі Ромашевському В.Є.,

за участі сторін:

позивач: не з'явився,

відповідач: не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 210/438/13-ц, пр.№ 2/210/800/13, за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ «Українська страхова компанія «Аска» про виплату страхового відшкодування, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з позовною заявою про виплату страхового відшкодування, стягнення пені, витрат на правову допомогу та судових витрат. У зв'язку з невідповідністю позовної заяви вимогам ЦПК, ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 23.01.2013р. її залишено без руху та надано строк для усунення недоліків. У подальшому Позивач недоліки усунув, звернувся до суду із уточненим позовом до ПрАТ «Українська страхова компанія «Аска» в особі Криворізької філії ЧАО «УАСК «Аска». В обґрунтування своїх вимог вказав на те, що 08 серпня 2012р. ОСОБА_2 керуючи автомобілем НОМЕР_1, НОМЕР_2 в місті Кривому Розі, по вулиці Дніпропетровське шосе допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_3, яким керував Позивач, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Транспортний засіб «FREIGHTUNER», д.н.з. НОМЕР_1 забезпечений полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/7406872. Позивач звернувся до Відповідача з питання виплати йому страхового відшкодування, однак через декілька місяців Позивач отримав письмову відмову у виплаті страхового відшкодування. Вважаючи таку відмову не обґрунтованою, Позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Позивач надав до суду лист з клопотанням слухати справу у його відсутність та просив суд задовольнити позов в повному обсязі. Не заперечував проти ухвалення судом заочного рішення по справі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення вручення поштового відправлення. Клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надсилав, про причину неявки не повідомив. Позивач у своїй заяві не заперечує проти ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів у зв'язку з чим суд на підставі ст. 224 ЦПК України, вважає за можливе вирішити справу у його відсутність за наявними у справі доказами, ухваливши заочне рішення.

Дослідивши і проаналізувавши докази, які містяться в матеріалах справи, суд на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 08 серпня 2012 року ОСОБА_2 керуючи автомобілем «FREIGHTUNER», д.н.з. НОМЕР_1, з напівпричепом «МОNTRACON», д.н.з. НОМЕР_2 в місті Кривому Розі, по вулиці Дніпропетровське шосе, перед початком руху не переконався, що це буде безпечним, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем «ВАЗ 21114», держ. НОМЕР_3, яким керував Позивач. Згідно з постановою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 24.09.2012 року ОСОБА_2 було визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення вищезазначеного та передбаченого ст. 124 КУпАП України із застосуванням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425 (чотириста двадцять п'ять) гривень. Постанова набрала законної сили 04.10.2012р. /а.с. 8/.

В силу ч. 4 ст. 61 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та вчинені вони цією особою.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована, свідченням чого слугує поліс № АА/7406872 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів по Типу 1, який був виданий Відповідачем власнику транспортного засобу марки «FREIGHTUNER», д.н.з. НОМЕР_1. Строк дії полісу - з 13.08.2011р. по 12.08.2012р. Ліміт відповідальності за шкоду, завдану майну, становить 50 000,00грн., франшиза - 1000,00грн. /а.с. 11, 42/.

Відповідно до п. 15.1. ст. 15 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, чинній на момент укладання договору) договір І типу означає страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах.

Доказів незаконності експлуатації забезпеченого транспортного засобу суду не представлено.

В день ДТП, а саме 08.08.2012року водій забезпеченого транспортного засобу ОСОБА_2 та Позивач у справі повідомили страхову компанію Відповідача про дорожньо-транспортну пригоду.

У зв'язку з настанням страхової події Відповідач розпочав дії, спрямовані на врегулювання страхового випадку, зокрема збір документів, у тому числі й заяви про виплату страхового відшкодування, проведення авто-товарознавчого дослідження, тощо.

Згідно протоколів огляду транспортного засобу від 09.08.2012р. та 13.08.2012р., складеного судовим експертом авто-товарознавцем ОСОБА_3, за участі Позивача та представника Відповідача було визначено основні пошкодження транспортного засобу Позивача /а.с. 18, 19/.

Згідно з висновком №250/12 від 09 серпня 2012 року про визначення матеріального збитку, завданого автомобілю «ВАЗ 21114», що належить Позивачу, матеріальний збиток, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, становить: 5099грн.,00 коп. /а.с. 12-17/.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач 08.09.2012року вперше звернувся до Відповідача з заявою про виплату страхового відшкодування. У подальшому, 14.11.2012року Позивач звертався до Відповідача з заявою про надання інформації щодо виплати такого відшкодування /а.с. 20/.

У подальшому, Відповідач листом № 3778-22/19 від 17.12.2012року відмовив Позивачу у виплаті страхового відшкодування у зв'язку з тим, що за договором страхування № АА/7406872 від 13.08.2011 року застраховано транспортний засіб «FRESGHTLINER», номер кузова НОМЕР_9, а в постанові Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 24.09.2012 року, зазначено, що 08.08.2012 року ОСОБА_2, керував транспортним засобом «FREIGHTUNER», держ. НОМЕР_1 Таким чином, в основу відмови у виплаті страхового відшкодування, покладена та обставина, що назва транспортного засобу, вказаного у постанові суду, частково не відповідає назві забезпеченого транспортного засобу /а.с. 21/.

Однак, з такими висновками Відповідача погодитись не можна з урахуванням наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

В силу ст. 8. Закону України «Про страхування» страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Згідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Обов'язок страховика здійснити виплату страхового відшкодування у разі настання страхового випадку закріплений у п. 3 ст. 20 Закону України «Про страхування».

Правовідносини в сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів врегульовані спеціальним Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV, від 1 липня 2004 року (надалі - Закон), що спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Частиною 22.1 статті 22 Закону, встановлено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

В силу положень статті 29 Закону у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Законом регламентовано порядок та строки вирішення питання про виплату страхового відшкодування. Зокрема, ч. 36.2 ст. 36 цього закону закріплює, що страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його, у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

При цьому, Закон визначає у статті 32 випадки, коли шкода не відшкодовується, а у статті 37 - підстави для відмови у здійсненні страхового відшкодування, з системного аналізу яких вбачається, що невідповідність назви транспортного засобу у документах не може бути підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування або випадком, коли шкода не відшкодовується.

При цьому, суд враховує, що загальновідомою є та обставина, що кожному транспортному засобу у встановленому порядку видається єдиний державний номерний знак, а помилка при написанні назви транспортного засобу у договорі страхування чи рішенні суду, може бути усунута шляхом внесення відповідних виправлень.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необґрунтованість відмови у виплаті страхового відшкодування.

Оскільки розмір збитків сторонами узгоджено, Позивач не оскаржує результати експертного дослідження, погоджується з ними, суд вважає, що з Позивачем доведено вартість матеріального збитку в розмірі 5099,80грн. При цьому, подія ДТП, яка відноситься до страхового випадку, мала місце протягом строку дії полісу (з 13.08.2011р. по 12.08.2012р.), а саме 08.08.2012р.

Разом з тим, вимоги Позивача щодо стягнення збитків у зазначеному розміру суперечать законодавству та підлягають частковому задоволенню з урахуванням наступного.

Згідно з полісу № АА/7406872 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів по Типу 1, виданого Відповідачем, ліміт відповідальності за шкоду, завдану майну, становить 50 000,00грн., франшиза - 1000,00грн. /а.с. 11, 42/.

Відповідно до ч. 12.1. ст. 12 Закону розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Таким чином, при вирішенні питання про стягнення страхового відшкодування, суд враховує обов'язковий розмір франшизи у розмірі 1000,00грн., і вважає, що позовні вимоги в цій частині слід задовольнити в розмірі 4099,80 грн. (= 5099,80грн.-1000,00грн.).

Що стосується вимог Позивача про стягнення пені у сумі 1172,95грн. суд зазначає наступне.

У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача на його користь 1172 грн. 95 коп. пені за прострочку виплати страхового відшкодування за період з 10 листопада 2012 року до 22 січня 2013 року.

Разом з тим, Позивачем не надано доказів звернення до Відповідача з заявою про виплату страхового відшкодування за 90 днів до дати, від якої Позивач нараховує пеню (до 10.11.2012р.). В матеріалах справи міститься лише лист Позивача від 14.11.2012року, в якому він просить повідомити Відповідача дату виплати страхового відшкодування.

Згідно ч. 36.5 цієї статті Закону за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Однак, судом не вбачається за можливе встановити, коли саме Позивач звернувся до страховика із заявою про здійснення страхової виплати, оскільки саме з цього моменту слід відраховувати встановлений Законом 90 денний строк, після спливу якого у страховика виникає зобов'язання здійснити страхове відшкодування.

Суд оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позовна вимога Позивача про стягнення з Відповідача пені в розмірі 1 172,95грн. не знайшла своє доведення в судовому засіданні, не підтверджена належними та допустимими доказами у справі, є і такою, що не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, а тому не підлягає задоволенню

Що стосується вимоги Позивача в частині стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 1500,00 грн., суд вважає її обґрунтованою з таких підстав.

Відповідно до п. 2 ч.3 ст. 79 ЦПК України, - до судових витрат належать витрати на правову допомогу.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» № 4191-VI, від 20.12.2011р., розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Витрати Позивача на правову допомогу підтверджені документами: свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю № 1663; договором про надання правової допомоги від 12.01.2013 року; витягом з договору про надання юридичної допомоги від 12.01.2013; квитанцією № 35, та актом виконаних робіт з надання юридичних послуг /а.с. 22-26/.

На підставі ст.88 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з Відповідача на користь Позивача судові витрати у справі, а саме: витрати на правову допомогу відповідно до розрахунку вартості наданих послуг відповідно до угоди про надання правової допомоги і підтверджених відповідними доказами в сумі 1500 гривень.

Крім того, суд вважає за необхідне стягнути з Відповідача на користь Позивача сплачений ним судовий збір у справі.

За таких обставин суд, керуючись ст.ст. 88, 208-215, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 22, 979 ЦК України, Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», -

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія» «Аска», код ЄДРПОУ 13490997, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1., р.н.о.к.п.п. НОМЕР_10, страхове відшкодування у розмірі 4099 грн. (чотири тисячі дев'яносто дев'ять) гривнь 80 коп.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія» «Аска», код ЄДРПОУ 13490997, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1., р.н.о.к.п.п. НОМЕР_10, витрати на правову допомогу у розмірі 1500 грн. (одна тисяча п'ятсот гривень).

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія» «Аска», код ЄДРПОУ 13490997, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1., р.н.о.к.п.п. НОМЕР_10,судовий збір у сумі 229 грн. (двісті двадцять дев'ять гривень) 41 коп.

В решті позову - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: О. В. Чайкіна