Рішення № 30499241, 05.04.2013, Євпаторійський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 106/1447/13-ц

2/106/574/13

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2013 року м. Євпаторія

Євпаторійський міський суд Автономної Республіки Крим у складі

головуючого Абзатовой Г.Г.

при секретарі Поварчук Я.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Євпаторія цивільну справу по позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Євпаторійського МВ ГУ ДМС України в АР Крим про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, забов`язання зняти з реєстрації,

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, Євпаторійського МВ ГУ ДМС України в АР Крим про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, забов`язання зняти з реєстрації. Свої вимоги мотивує тим, що вона на підставі договору купівлі-продажу від 22.08.2003 року, укладеним між нею та відповідачем, є власником квартири АДРЕСА_1 АР Крим. Згідно п. 3.1.2 договору купівлі-продажу відповідач був повинен до 30 серпня 2003 року знятися з реєстраційного обліку, проте так і не був знятий з реєстраційного обліку. Станом на 28 лютого 2013 року, відповідач в зазначеній квартирі тривалий час не проживає, комунальні послуги не сплачує. Факт реєстрації відповідача в зазначеній квартирі заважає їй, як власнику розпоряджатися своїм майном в повній мірі, у зв'язку з чим просить усунути перешкоди в користуванні майном, шляхом визнання ОСОБА_2 таким, що втратив право користування квартирою та зняти його з реєстрації за адресою: квартира АДРЕСА_1

У судове засідання позивач не з`явилась, про день час та місце розгляду справи сповіщена належним чином, надала заяву в якій зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просила позовні вимоги задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час, день та місце слухання справи сповіщен судом належно, відповідно до вимог ч.3 ст. 76 ЦПК України, про причини неявки до суду не повідомив.

При таких обставинах, зі згодою позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України, враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права і взаємостосунки сторін.

Суд, вивчивши матеріали справи, прийшов до наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

В судовому засіданні встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу квартири від 22.08.2003 року ОСОБА_1 належить кв. АДРЕСА_1 Право власності зареєстровано в органах КРП «БРТІ м. Євпаторія»(а.с.7,8). Згідно вищезазначеного договору ОСОБА_1 придбала квартиру у ОСОБА_2.

З матеріалів справи встановлено, що у квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані позивач зі своєю родиною та з 21.08.2002 року ОСОБА_2, що підтверджується довідкою ЄРЦ за № 5603 від 01.03.2013 року, де зазначено ступінь родинних відносин як сторонній (а.с.10).

У судовому засіданні з достовірністю встановлено, що з серпня 2003 року ОСОБА_2 не проживає у квартирі АДРЕСА_1 що підтверджується актом КП «Гарант» від 25.01.2013 року (а.с.9)

Встановлено, що відповідач, не будучи власником спірного житла, перешкоджає власнику квартири позивачу по справі, користуватися належним йому майном. Об'єктом власності особи може бути, зокрема, житло - житловий будинок, садиба, квартира (ст. ст. 379, 382 ЦК України).

Права власника житлового будинку, квартири визначені ст. 383 ЦК України та ст. 150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд.

Обмеження чи втручання у право власника можливе лише з підстав, передбачених законом.

Припинення права власності особи на будинок ( квартиру) припиняє його право користування цим будинком.

Право на житло (користування ним, усунення перешкод у користуванні ним) підлягає захисту у випадку порушення прав власника.

Отже, у зв'язку з відсутністю договірних відносин з власником квартири та припиненням права власності ОСОБА_2 на квартиру, відповідач втратив право користування квартирою та в даний час користується нею безпідставно.

Статтею 41 Конституції України, ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року, ст. ст. 316, 317, 319, 321 ЦК України закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд, вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 64, ч.3 ст. 156 ЖК України встановлено, що ОСОБА_2 не є членом сім'ї позивача, тому їх правовідносини регулюються ст. 391 ЦК України, відповідно до якої власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Після того, як відповідач розпорядився власністю - продав квартиру позивачці, припинилося його право користуватися квартирою, але він досі зареєстрований у цей квартирі, що створює для позивачці перешкоди у вільному користуванні власністю.

Таким чином суд дійшов висновку про те, що права позивача порушені відповідачем, тому підлягають судовому захисту у спосіб обраний позивачем. Позовні вимоги ОСОБА_1 законні та обґрунтовані, підлягають задоволенню.

Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. Способи захисту права власності передбачені нормами ст. ст. 16, 386, 391 ЦК України. Судом встановлено, що відсутні договірні відносин між власником і особою, яка чинить перешкоди у здійсненні права власності щодо квартири; квартира перебуває у володінні власника; з боку третьої особи протиправними діями вчиняються перешкоди щодо нормального користування чи розпорядження власником своїм майном. Припинення права власності особи на будинок припиняє його право на користування цим будинком.

Враховуючи, що відповідач ОСОБА_2 користувався квартирою, як особа, яка була власником зазначеної квартири до 2003 року, у теперішній час не набув самостійного права на житло з підстав, передбачених законом, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в частині визнання його таким що втратив право користування квартирою.

Що стосується позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Євпаторійського МВ ГУ ДМС України в АР Крим про забов`язання зняти з реєстрації суд приходить до наступного.

Відповідно до вимог частини 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, припинення дії, яка порушує право.

Частиною 3 цієї ж статті також передбачено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 3 Закону України «Про свободу пересування і вільний вибір місця проживання в Україні»визначено, що реєстрація - це внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесення цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду ( про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням , визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть. Зазначена норма закону визначає порядок зняття з реєстрації з підстав визнання особи такою, що втратив право користування жилим приміщення. Тобто зазначена норма закону визначає порядок зняття з реєстрації з підстав визнання таким, що втратив право користування жилим приміщення як самостійну норму.

Таким чином, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, суд дійшов висновку що позовні вимоги в частині забов`язання Євпаторійським МВ ГУ ДМС України в АР Крим зняти відповідача з реєстрації задоволенню не підлягають.

керуючись ст.ст. 8,10,60,88,208,212,213,214, 215,224-227 ЦПК України, суд -

ВИРИШІВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Євпаторійського МВ ГУ ДМС України в АР Крим про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, забов`язання зняти з реєстрації задовольнити частково.

Визнати ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2, таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1

У задоволенні позову ОСОБА_1 про зняття з реєстрації відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Євпаторійський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів.

Заочне рішення може бути переглянуто судом , що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії

Суддя Г.Г. Абзатова