Справа № 373/319/13- к
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 квітня 2013 року Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді Овдієнко К.М.
при секретарі Домантович О.П.
з участю прокурора Кравченка В.В.
потерпілого ОСОБА_1
представника потерпілого ОСОБА_2
захисника ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Переяславі-Хмельницькому
кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Переяславі-Хмельницькому Київської області, громадянин України, з професійно-технічною світою, неодружений, непрацюючий, зареєстрований та проживає АДРЕСА_1, раніше не судимий, у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.121 КК України, -
встановив:
Обвинувачений ОСОБА_4 21 липня 2012 року близько 02 години, перебуваючи неподалік господарства № 40, що по вулиці Покровській, в м. Переяславі-Хмельницькому Київської області, поряд з міським парком, який розташований на протилежному боці кафе-бару «Прем'єр», маючи умисел на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_1, керуючись раптово виниклим мотивом неприязних відносин, який виник у ході конфлікту між цими особами у зв'язку зі зникненням, на думку, потерпілого його мобільного телефону, реалізуючи свій злочинний намір, направлений на спричинення шкоди здоров'ю іншої особи, усвідомлюючи суспільну небезпечність свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та свідомо припускаючи їх настання, хоч і не бажаючи цього, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, розміщуючись лицем-до-лиця з ОСОБА_1, умисно наніс останньому один удар ліктем правої руки в область лівого ока.
Внаслідок нанесеного удару потерпілому ОСОБА_1 заподіяно тілесні ушкодження, у вигляді саден на лівій вилиці та на лівій половині носа, гематом обох повік лівого ока, проникаючого склерального поранення лівого ока з випадінням внутрішніх оболонок та тотальним крововиливом в скловидне тіло лівого ока, перелому кісток носа, заднє-латеральної стінки лівої верхнє-щелепної пазухи, крововиливу у верхнє-щелепну пазуху.
Проникаюче склеральне поранення лівого очного яблука з випадінням внутрішніх оболонок ока з тотальним крововиливом в ліве око та повною втратою зору на ліве око відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як таке що потягло за собою стійку втрату загальної працездатності більше ніж на одну третину.
По суті пред"явленого звинувачення у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України обвинувачений ОСОБА_4 винним себе визнав частково, заперечуючи умисний характер своїх дій, та дав показання суду про те, що 21.07.2012 р. він близько першої години прийшов у бар «Прем»єр», де відпочивав разом зі своїми знайомими ОСОБА_5 і ОСОБА_6 та ОСОБА_1 і ОСОБА_7 У ході спілкування він помітив, що ОСОБА_1 хотів зателефонувати зі свого мобільного
телефону, але не зміг і поклав його в нагрудну кишеню сорочки. Бар зачинявся і вони всі разом пішли в напрямку парку. ОСОБА_1 не зміг знайти свій телефон і почав звинувачувати його у крадіжці. Він, обвинувачений ОСОБА_4, сказав ОСОБА_1, що телефон знаходиться в його кишені, але останній почав ображати його і тоді він простягнув руку, щоб дістати телефон з його кишені та показати останньому. Після цього ОСОБА_1 замахнувся на нього правою рукою, піднявши її до рівня вуха, а він, захищаючись від удару, підставив лікоть. Наміру нанести тілесні ушкодження потерпілому у нього не було, це трапилося спонтанно, неумисно. ОСОБА_1 відразу ж упав. Він хотів надати допомогу потерпілому, але ОСОБА_7 сказав, що нічого не треба і вони з ОСОБА_5 і ОСОБА_6 пішли додому.
Не зважаючи на часткове визнання вини обвинуваченим ОСОБА_4, встановлені судом обставини підтверджуються фактичними даними, які містяться в показаннях потерпілого, показаннях свідків, висновку експерта, медичній документації, інших документах.
Потерпілий ОСОБА_1 показав, що 21.07.2012 р. після 21 години він прийшов до бару «Прем»єр» разом із своїм знайомим ОСОБА_7, де вони вживали спиртні напої. Пізніше до них приєднався знайомий ОСОБА_7 зі своєю компанією, серед яких був і ОСОБА_4 В нього, потерпілого ОСОБА_1, з останнім за столом виник якийсь конфлікт. Причиною конфлікту могло бути те, що він поклав свій телефон в нагрудний карман сорочки і забув про це. За пропозицією ОСОБА_4 вони вийшли поговорити через дорогу, з ними пішов ОСОБА_5 Він, потерпілий ОСОБА_1, не міг знайти свій телефон, а ОСОБА_4 почав говорити, що він десь у нього, потягнувся рукою до кишені його сорочки. Він припинив рух його руки своєю правою рукою, а ОСОБА_4 наніс йому удар в голову, після якого він відразу впав на асфальт. Яким саме чином був нанесений удар потерпілий не пам»ятає, бо удару він не очікував і це відбулося миттєво. Потерпілий вважає, що дії обвинуваченого були умисними - в результаті раптово виниклої злості. Заподіяти такі тілесні ушкодження неумисно неможливо. Додому його відвів ОСОБА_7 Вранці він зрозумів, що нічого не бачить на ліве око, тому звернувся в лікарню
Свідок ОСОБА_7 показав суду, що в ніч з 20 на 21 липня 2012 р., близько 1 год., до нього зателефонував знайомий ОСОБА_1 і запропонував піти в бар. В «Прем»єрі» ОСОБА_1 взяв собі пляшку вина, а йому горілки. Через деякий час за їх столик підсіли троє хлопців, серед яких був обвинувачений ОСОБА_4, чоловік, який представився «ОСОБА_6» (ОСОБА_6.) та ще один у зеленій футболці (ОСОБА_5.). ОСОБА_8 пригостив їх пивом. Між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 відбулася якась розмова з приводу телефону і останній запропонував потерпілому вийти на вулицю. Разом з ними вийшов і ОСОБА_5 Через деякий час він почув галас і підійшов до них разом з ОСОБА_6 ОСОБА_8 лежав на землі, був закривавленим.
Свідок ОСОБА_5 дав показання суду про те, що дійсно між обвинуваченим і потерпілим була розмова про телефон, яка відбувалася на тротуарі поблизу парку, а саме ОСОБА_1 звинувачував ОСОБА_4 з приводу його зникнення. Він, свідок ОСОБА_5, знаходився за кілька кроків від них і не бачив моменту нанесення удару - звернув увагу на них в той момент, як ОСОБА_1 вже лежав на землі. Трохи згодом до них підійшли ОСОБА_6 та товариш потерпілого. ОСОБА_4 запитав чи потрібна допомога, на що його товариш сказав, що нічого не треба.
Свідок ОСОБА_6 повідомив суду, що в ніч з 20 на 21 липня 2012 року він разом з ОСОБА_5 заїхали в «Прем»єр». Пізніше до них приєднався ОСОБА_4 За сусіднім столиком сиділи двоє хлопців, які перебували в нетверезому стані, один з яких був йому наглядно знайомим, а іншим був потерпілий ОСОБА_8 Вони пересіли за сусідній столик і продовжували відпочивати разом. В той момент, коли їм повідомили, що бар зачиняється і вони почали виходити, ОСОБА_8 сказав, що зник його мобільний телефон і звинуватив у цьому ОСОБА_4 Вони направилися в парк і почали переходити дорогу: спочатку ішли обвинувачений і потерпілий, за ними - ОСОБА_5, а трохи
далі - він та його знайомий (ОСОБА_7.). Між ОСОБА_4 і ОСОБА_1 відбулася якась сутичка. Підбігши, вони побачили, що останній лежав на тротуарі лицем догори. ОСОБА_4 нахилився над ним і запитував чи потрібно викликати швидку допомогу. ОСОБА_7 повідомив, що нічого не потрібно і вони втрьох пішли додому. По дорозі ОСОБА_4 розповів, що потерпілий звинувачував його у крадіжці телефону. Він спочатку повідомив, що телефон знаходиться в нього в кишені, а після того як ОСОБА_1 не захотів цього слухати, хотів показати потерпілому, що його телефон знаходиться в кишені сорочки і простягнув до нього руку. У відповідь на це ОСОБА_1 замахнувся на нього рукою і після цього він вдарив його один раз. Свідок не бачив моменту заподіяння удару, бо знаходився від них на відстані близько 7 метрів, було темно. Найближче від конфліктуючих знаходився ОСОБА_5.
Згідно з протоколом огляду місця події від 21.07.2012 р. за місцем проживання потерпілого ОСОБА_8 оглянуто його одяг: футболка білого кольору, на грудях якої зліва мається кишеня, та лляні штани сірого кольору. На одязі маються плями бурого кольору, схожі на кров, а на штанях, окрім цього, - пляма світло-зеленого кольору в районі коліна та порив тканини на лівій штанині.
(а.с.16.17)
У протоколі огляду місця події від 21.07.2012 р., в ході якого оглянуто територію міського парку, що знаходиться по вул. Покровській в м. Переяславі-Хмельницькому, поблизу помешкання № 40, та прилеглу до нього територію, зазначено, що слідів бійки чи боротьби не виявлено.
Згідно з протоколом огляду місця події від 12.12.2012 р. ОСОБА_8 надав слідчому для огляду власний мобільний телефон марки «Нокіа С-5», який був у його користуванні 21.07.2012 р.
(а.с.26,27)
Свідки ОСОБА_9 (мати потерпілого) та ОСОБА_10 ( його дружина) дали показання суду про те, що 20.07.2012 р. ОСОБА_8 повернувся додому близько 23 год. після святкування дня народження хрещениці та пішов пити пиво. Приблизно о 3 годині 21.07.2012 . він повернувся. На лівому оці був набряк, воно кровоточило. Вранці зрозуміли, що травма була серйозною і звернулися в лікарню.
Згідно з протоколом пред»явлення особи для впізнання за фотознімками від 12.12.2012 р. потерпілий ОСОБА_1 впізнав хлопця на першому фотознімку зліва, як особу яка 21.07.2012 р. заподіяла йому тілесні ушкодження, яким виявився обвинувачений ОСОБА_4
(а.с.23-25)
Згідно з протоколом пред»явлення особи для впізнання за фотознімками від 16.01.2013р. свідок ОСОБА_7 впізнав хлопця на третьому фотознімку зліва, як особу яка, зі слів ОСОБА_8, 21.07.2012 р. заподіяла йому тілесні ушкодження неподалік кафе-бару «Прем»єр», яким виявився обвинувачений ОСОБА_4
(а.с.23-25)
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи від 11.01.2013 р. № 4 у ОСОБА_1 малися такі пошкодження: садна на лівій вилиці та на лівій половині носа, гематома обох повік лівого ока, проникаюче склеральне поранення лівого ока з випадінням внутрішніх оболонок та тотальним крововиливом в скловидне тіло лівого ока, перлом кісток носа, перелом заднє-латеральної стінки лівої верхнє-щелепної пазухи, крововилив у верхнє-щелепну пазуху. Всі тілесні пошкодження характерні для дії тупих предметів і могли виникнути, як від одного, так і від трьох ударів в ліву половину обличчя. Пошкодження очного яблука у потерпілого могло виникнути від удару, як кулаком так і ліктем руки сторонньої особи. Садна на носі та на лівій вилиці, а також крововилив в повіки лівого ока відносяться до категорії легких тілесних пошкоджень. Перелом кісток носа відноситься до категорії легких пошкоджень, які потягли за собою короткочасний розлад здоров'я.
Перелом заднє-латеральної стінки лівої верхнє-щелепної пазухи відноситься до категорії пошкоджень середнього ступеня тяжкості, так як для її зрощення необхідний строк понад 21 день. Проникаюче склеральне поранення лівого очного яблука з випадінням внутрішніх оболонок ока, тотальним крововиливом в ліве око та повною втратою зору на ліве око відноситься до категорії тяжких тілесних пошкоджень, як таке, що потягло за собою стійку втрату загальної працездатності більше ніж на 33%. ОСОБА_1 поступив на стаціонарне лікування в стані алкогольного сп'яніння.
(а.с.33)
Згідно з рапортом помічника начальника оперативного чергового Переяслав-Хмельницького МВ ГУ МВС України в Київській області від 21.07.2012 р. о 12 год. 30 хв. до чергової частини надійшло телефонне повідомлення чергового лікаря СШД Переяслав-Хмельницької ЦРЛ, що у хірургічне відділення із тілесними ушкодженнями звернувся ОСОБА_1.
Довідкою КЗ КОР «Київська обласна клінічна лікарня» від 28.01.2013 р. № 166 підтверджується, що потерпілий ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в офтальмологічному відділенні цього закладу з 21.07.2012 р. по 30.07.2012 р. На його лікування витрачено 4379 грн.39 коп.
(а.с.40,41)
Згідно з наданими потерпілим чеками, квитанціями та рахунками його витрати на лікування та пов»язані з ним витрати становлять 5049,14 грн. Відповідно до розписки потерпілого ОСОБА_8 від 03.04.2013 р. ОСОБА_4 сплатив йому 5050 грн. як компенсацію за матеріальні витрати, визначені в його цивільному позові.
(а.с.59-80)
Відповідно до пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 від 15.11.2012 р. ОСОБА_1 призначена пенсія по інвалідності 3 групи в результаті загального захворювання по зору довічно.
Вказані докази визнаються судом належними, достовірними та допустимими. Надані стороною обвинувачення докази у їх сукупності та взаємозв»язку є достатніми для доведеності вини обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Суд вважає доведеним у ході судового розгляду кримінального провадження умисний характер дій обвинуваченого, який діяв не з прямим умислом - усвідомлював суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачав його суспільно небезпечні наслідки і хоча не бажав їх настання, але свідомо припускав цю можливість. Даний висновок суду підтверджується показаннями обвинуваченого, який визнав, що він наніс потерпілому один удар, а не просто виставив лікоть, захищаючись від його дій. Характер заподіяних в результаті цього удару тілесних ушкоджень свідчить про його силу.
Показання свідка ОСОБА_7 в тій частині, де він зазначає, що «ОСОБА_4, перебуваючи за столиком в барі почав забирати з кишені ОСОБА_1 телефон, а останній відбивався від нього; ОСОБА_4 перебував в емоційному стані, хотів битися», - суд вважає недостовірними, оскільки вони суперечать показанням самого потерпілого, обвинуваченого та інших свідків. Суд вважає дані показання свідка, який перебував у стані алкогольного сп»яніння, надуманими та не приймає їх до уваги на підтвердження обвинувачення.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4, які виявилися у заподіянні потерпілому ОСОБА_8 умисних тілесних ушкоджень, перебувають у прямому причинному зв"язку з шкідливими наслідками - заподіянням шкоди здоров"ю потерпілого у вигляді проникаючого склерального поранення лівого очного яблука з випадінням внутрішніх оболонок ока з тотальним крововиливом в ліве око та повною втратою зору на ліве око, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як такі що потягли за собою стійку втрату загальної працездатності більше ніж на одну третину.
Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ч.1 ст.121 КК України, оскільки він, діючи з непрямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та свідомо припускаючи їх настання, заподіяв потерпілому ОСОБА_8 умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, що спричинило розлад здоров»я, поєднаний зі стійкою втратою працездатності не менш як на одну третину.
Обираючи міру покарання обвинуваченому ОСОБА_4, суд враховує характер і ступінь суспільної тяжкості вчиненого ним злочину, який вчинено не з прямим умислом; приймає до уваги, що обвинуваченим нанесено один удар, який був його реакцією на необґрунтовані звинувачення потерпілого; наслідки, що настали; особу обвинуваченого, який раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання, щиро розкаявся у вчиненому та відшкодував заподіяну потерпілому матеріальну шкоду.
Як пом»якшуючі покарання обставини суд враховує щире каяття обвинуваченого у вчиненому кримінальному правопорушенні, повне відшкодування матеріальної шкоди.
Суд дійшов до висновку не приймати до уваги як обтяжуючу покарання обставину вчинення злочину у стані алкогольного сп"яніння, оскільки з показань свідків вбачається, що обвинувачений вживав лише пиво у невеликій кількості і приходить до висновку призначити ОСОБА_4 мінімальне покарання, передбачене санкцією статті, у вигляді позбавлення волі.
Приймаючи до уваги, що ОСОБА_4 вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання, повністю відшкодував потерпілому матеріальні збитки та щиро розкаявся, враховуючи думку потерпілого, який не наполягає на позбавленні обвинуваченого волі, суд вважає можливим його перевиховання без ізоляції від суспільства і приходить до висновку звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням.
Цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі Комунального закладу Київської обласної ради «Київська обласна клінічна лікарня» підтверджений належними та допустимими доказами і підлягає задоволенню у повному обсязі на підставі ст. 1206 ЦК України та ст.129 КПК України.
У ході розгляду справи встановлено, що потерпілому ОСОБА_1 заподіяна матеріальна шкода у розмірі 5049 грн. 14 коп., яка у повному обсязі відшкодована обвинуваченим у ході розгляду справи в суді, та моральна шкода, яка полягає у фізичному болю та стражданнях, яких він зазнав у зв"язку з заподіяними йому тілесними ушкодженнями та подальшим каліцтвом. При визначенні розміру морального відшкодування суд враховує, що ця шкода заподіяна в результаті злочинних дій обвинуваченого, який діяв з непрямим умислом, глибину душевних страждань потерпілого, погіршення його здібностей реалізуватися в підприємницькій діяльності, вимоги розумності і справедливості, та дійшов до висновку визначити розмір грошового відшкодування моральної шкоди - 50000 грн.
Оскільки під час досудового розслідування запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_4 не обирався і під час розгляду кримінального провадження в суді прокурор не звертався до суду з клопотанням про його обрання, суд не обирає запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу.
Питання речових доказів вирішується відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст.373,374 КПК України, суд, -
засудив:
ОСОБА_4 визнати винуватим у пред»явленому обвинуваченні за ч.1 ст.121 КК України та призначити йому покарання у виді п»яти років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням та встановити іспитовий строк три роки.
Відповідно до ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_4 обов"язки не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти інспекцію про зміну місця проживання і роботи та періодично з»являтися до інспекції для реєстрації.
Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу обвинуваченому ОСОБА_4 не обирати.
Строк відбування покарання обчислювати з часу проголошення вироку.
Цивільний позов прокурора в інтересах держави задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь Комунального закладу Київської обласної ради «Київська обласна клінічна лікарня» 4379 (чотири тисячі триста сімдесят дев»ять) грн. 39 коп., зарахувавши кошти на рахунок 35428001000113 в ГУ ДКСУ у Київській області, МФО 821018, КОД 01993701.
Цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 50000 (п»ятдесят тисяч) грн. моральної шкоди. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Речові докази: штани та теніску, приєднані до кримінального провадження згідно з постановою слідчого від 17.11.2012 р., повернути потерпілому ОСОБА_1
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскарженим в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
Копію вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в порядку, визначеному ч.6 ст.376 КПК України.
Головуючий суддя
Судове рішення № 30498802, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області) було прийнято 08.04.2013. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 373/319/13- к. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: