Рішення № 30498736, 03.04.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/4621/13 03.04.13Господарський суд міста Києва у складі головуючої судді Чинчин О.В., при секретарі судового засідання Козаковій І.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» до Публічного акціонерного товариства « Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО» провідшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в порядку регресу у розмірі 11 111 гривень 59 копійок

Представники сторін:

від Позивача: Кисарець О.І. (представник за довіреністю);

від Відповідача: Сущенко Ю.В. (представник за довіреністю)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група» (надалі також - «Позивач», «ПрАТ «СК «Українська страхова група») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО» (надалі також - «Відповідач», «ПАТ «УСК «ГАРАНТ-АВТО») про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в порядку регресу у розмірі 11 111 гривень 59 копійок.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що ПрАТ «СК «Українська страхова група» на підставі Договору добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами № 28-2840-0037 від 12 червня 2009 року внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплатило страхове відшкодування власнику автомобіля «Сітроен», державний реєстраційний номер АА 4773 СЕ, а тому Позивачем отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.

Відповідальність водія транспортного засобу «Форд», державний реєстраційний номер 023 DP0012, яким скоєно ДТП, застрахована в ПАТ «УСК «ГАРАНТ-АВТО» на підставі Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/4422521, а тому Позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на Відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13 березня 2013 року порушено провадження у справі № 910/4621/13, розгляд справи призначено на 03 квітня 2013 року.

26 березня 2013 року Судом отримано від МТСБУ інформацію з єдиної централізованої бази даних МТСБУ стосовно Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/4422521.

03 квітня 2013 року через загальний відділ діловодства суду отримано від представника Відповідача Клопотання про перенесення судового засідання, яке вмотивовано тим, що на час розгляду справи ПАТ «УСК «ГАРАНТ-АВТО» не в змозі виконати вимоги суду щодо надання копії Полісу № ВВ/4422521, у зв'язку з тим, що вказаний Поліс знаходиться в архіві ПАТ «УСК «ГАРАНТ-АВТО» і його не доставлено на адресу Відповідача.

В судовому засіданні 03 квітня 2013 року представник Позивача підтримав вимоги та доводи позовної заяви та подав, на виконання вимог Ухвали суду про порушення провадження у справі, Заяву на підтвердження того, що в провадженні Господарського судів або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, не має справи зі спору між тими ж сторонами про той же предмет і з тих же підстав, а також немає рішення цих органів з такого спору; копію Виписки з ЄДРПОУ щодо ПАТ «УСК «ГАРАНТ-АВТО» та копії матеріалів ДАІ МВС України щодо ДТП за участю автомобілів «Сітроен», державний реєстраційний номер АА 4773 СЕ та «Форд», державний реєстраційний номер 023 DP0012, надані Міністерством закордонних справ України. Представник Відповідача проти позовних вимог заперечував та зазначив, що Позивачем не вірно було проведено розрахунок суми страхового відшкодування. Також, представник Відповідача підтримав подане Клопотання про відкладення розгляду справи.

Судом відмовлено в задоволенні Клопотання представника Відповідача, оскільки 26 березня 2013 року Судом отримано від МТСБУ інформацію з єдиної централізованої бази даних МТСБУ стосовно Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/4422521.

Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 03 квітня 2013 , на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол.

Розглянувши подані документи і матеріали та заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

12 червня 2009 року між ЗАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» та Скринником Миколою Миколайовичем укладено Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами № 28-2840-0037, предметом якого є страхування транспортного засобу «Сітроен», державний реєстраційний номер АА 4773 СЕ.

Як вбачається з матеріалів справи, 23 лютого 2010 року на вул. Л. Українки - Басейна в м. Києві відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Сітроен», державний реєстраційний номер АА 4773 СЕ, під керуванням Скринника Миколи Миколайовича, та транспортного засобу «Форд», державний реєстраційний номер 023 DP0012, який належить посольству Соціалістичної Республіки В'єтнам в Україні, під керуванням Нгуєн Куанг Лама.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено застрахований Позивачем автомобіль «Сітроен», державний реєстраційний номер АА 4773 СЕ.

Відповідно до Протоколу про адміністративне правопорушення № 8944, складеного відносно Нгуєн Куанг Лама, копія якого міститься в матеріалах справи, водій транспортного засобу «Форд», державний реєстраційний номер 023 DP0012 порушив п. 10.3 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена статтею 124 КУпАП.

Звітом № 160302 від 26 лютого 2010 року про оцінку автомобіля «Сітроен», державний реєстраційний номер АА 4773 СЕ, складеним ТОВ «Асистанська компанія «Українська служба допомоги», визначено, що матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля «Сітроен», державний реєстраційний номер АА 4773 СЕ, в результаті його пошкодження при ДТП складає 14 595 гривень 52 копійки.

На підставі Страхового Акту № 41254Т від 10 березня 2010 року та Розрахунку суми страхового відшкодування від 10 березня 2010 року, Позивач здійснив виплату страхового відшкодування у розмірі 11 111 гривень 59 копійок, що підтверджується Видатковим касовим ордером від 16 березня 2010 року, копія якого міститься в матеріалах справи.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме інформації з єдиної централізованої бази даних МТСБУ стосовно Полісу № ВВ/4422521, цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «Форд», державний реєстраційний номер 023 DP0012 на момент настання страхової події була застрахована в ПрАТ «СК «Лафорт» на підставі Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/4422521.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач посилається на те, що Відповідач, як страховик особи, винної у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, зобов'язаний відшкодувати суму матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, розмір якої становить 11 111 гривень 59 копійок.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Положення статті 22 Цивільного кодексу України передбачає, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Також, статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем на виконання зобов'язань за Договором добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами № 28-2840-0037 відшкодовано на користь страхувальника 11 111 гривень 59 копійок.

Таким чином, Суд зазначає, що до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» перейшло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Отже, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

В пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 р. № 6 визначено, що джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояві їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля).

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Статтею 4 Закону України "Про страхування" визначено, що майнові інтереси, які пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об'єктів страхування.

Абзацом 1 статті 9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

Страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку (абзац 16 статті 9 Закону України „Про страхування").

Пунктом 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до пункту 36.4 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

В статті 1191 Цивільного кодексу України зазначено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно статті 228 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Як вбачається зі Страхового Акту № 41254Т та Розрахунку суми страхового відшкодування, Позивачем при визначенні розміру збитку враховано вартість послуг ДАІ за надання Довідки про обставини ДТП у розмірі 83 гривні 00 копійок.

Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Суд звертає увагу на те, що визначений в статті 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» перелік витрат, які відшкодовуються у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу, є вичерпним.

Таким чином, Суд зазначає, що відсутні законні підстави для стягнення з Відповідача 83 гривень 00 копійок за послуги ДАІ щодо надання Довідки про обставини ДТП.

Враховуючи визначені Полісом № ВВ/4422521 розміри лімітів відповідальності та франшизи, а також встановлений судом матеріальний збиток власника транспортного засобу «Сітроен», державний реєстраційний номер АА 4773 СЕ, Суд приходить до висновку, що Відповідач зобов'язаний відшкодувати Позивачу витрати в розмірі 11 028 гривень 59 копійок (11 111 гривень 59 копійок - 83 гривні 00 копійок за послуги ДАІ щодо надання Довідки про обставини ДТП).

Частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, Суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Позивача підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант Авто» (01042, м. Київ, пров. Новопечерський, буд. 19/3, код ЄДРПОУ 16467237) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (03038, м. Київ, вул. І. Федорова, 32-А, р/р 26500000006615 в ВАТ «Ерсте Банк», МФО 380009, код ЄДРПОУ 30859524) 11 028 (одинадцять тисяч двадцять вісім) гривень 59 копійок.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант Авто» (01042, м. Київ, пров. Новопечерський, буд. 19/3, код ЄДРПОУ 16467237) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (03038, м. Київ, вул. І. Федорова, 32-А, р/р 26500000006615 в ВАТ «Ерсте Банк», МФО 380009, код ЄДРПОУ 30859524) 1 707 (одну тисячу сімсот сім) гривень 65 копійок судового збору.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

5. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання та підписання повного тексту рішення 05 квітня 2013 року.

Суддя О.В. Чинчин