Вирок № 30493863, 08.04.2013, Ріпкинський районний суд Чернігівської області

Справа № 743/433/13-к

Провадження №1-кп/743/25/13

ВИРОК

Іменем України

08 квітня 2013 року смт. Ріпки

Ріпкинський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого - судді Шляхова В. І.,

за участю секретаря Нерус Н. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Ріпки кримінальне провадження № 12012260220000102 відносно

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Октемберян, Арменія, громадянина України, з базовою вищою освітою, перебуває в запасі ЗС України, не працюючого, одруженого, на утриманні 2 малолітні дитини, жителя АДРЕСА_1,

обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 125, ч. 1 ст. 129 КК України,

сторона обвинувачення, - прокурор, - ст. прокурор прокуратури Ріпкинського району Чернігівської області Софієнко В. В., потерпілий ОСОБА_3,

сторона захисту, - обвинувачений ОСОБА_1,

учасники - судовий розпорядник Шуман М. Б.,

встановив:

16 грудня 2012 року, між 01 та 02 годинами, в кафе «Транзит», буд. № 166 на вулиці Шевченка в смт. Ріпки, Ріпкинського району, Чернігівської області, на ґрунті неприязних стосунків, що раптово виникли на побутовому ґрунті, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, умисно наніс потерпілому ОСОБА_3 не менше трьох ударів скляною пляшкою в область голови, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_3 тілесні ушкодження у вигляді забитих ран голови, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, та висловивши словесну погрозу, демонстративно розмахуючи горловиною розбитої скляної пляшки і направляючи її в бік ОСОБА_3, погрожував йому вбивством, що викликало у потерпілого підстави сприймати погрози ОСОБА_1 як реальні та побоюватися за своє життя.

Судом визнано доведеним що ОСОБА_1 винуватий у вчиненні злочинів передбачених,- ч. 2 ст. 125 КК України, адже він умисно заподіяв потерпілому легкі тілесні ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, та, - ч. 1 ст. 129 КК України, оскільки погрожував ОСОБА_3 вбивством за наявності реальних підстав побоюватися здійснення цієї погрози. Обвинувачений підлягає відповідальності за вчинене.

У судовому засіданні обвинувачений винуватість у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень і цивільний позов прокурора визнав повністю. ОСОБА_1 показав суду, що того вечора перебував в кафе «Транзит», куди його з братом привіз знайомий. Пили пиво, потім зустрів знайомого ОСОБА_3, з яким були доброзичливі відносини. Останній запросив його відсвяткувати день народження тут же в кафе, на що погодився. Подальші події пам'ятає невиразно через сп'яніння. Пам'ятає, що з ОСОБА_3 у нього чомусь виникла сварка. Після ознайомлення з матеріалами кримінального провадження зрозумів, що так все і було, тому і визнає вину, адже свідки не могли його обмовити. У вчиненому кається.

За згодою учасників суд визнає показання ОСОБА_1 належним, допустимим і достовірним доказом, достатнім для прийняття рішення про ухвалення обвинувального вироку у кримінальному провадженні № 12012260220000102, за ч. 2 ст. 125, ч. 1 ст. 129 КК України, оскільки судом з'ясовано, що сторони зміст фактичних обставин провадження розуміють правильно та не оспорюють і сумніву у добровільності їх позиції щодо недоцільності дослідження зібраних у провадженні доказів відносно цих обставин не виникає, учасникам відомі і їх задовольняють процесуальні наслідки судового розгляду в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, - позбавлення права оскаржувати фактичні обставини в апеляційному порядку.

Призначаючи покарання суд враховує те, що обвинувачений вчинив два умисні злочин проти життя та здоров'я особи, його особу та наявні обставини, які пом'якшують і обтяжують покарання.

Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_1 є щире каяття та те, що він попросив вибачення у потерпілого. Обставиною, яка обтяжує його покарання, є вчинення кожного зі злочинів особою в стані алкогольного сп'яніння.

Суд враховує особу винуватого, який за місцем проживання характеризується позитивно, непрацевлаштований, строкову військову службу не проходив та зарахований в запас ЗС України, на спеціалізованих медичних обліках не перебуває, вперше вчинив умисні злочини невеликої тяжкості, до адміністративної відповідальності не притягувався, до складу його сім'ї віднесено двох малолітніх дітей (а.с. 65 - 74).

За встановлених обставин підстави для застосування ст. 69 КК України у справі відсутні, тому для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів ОСОБА_1 за кожний злочин і за їх сукупністю необхідно й достатньо призначити покарання у виді обмеження волі, оскільки призначення виправних робіт непрацевлаштованій особі неможливе, застосування штрафу поставить його сім'ю у скрутне матеріальне становище, а призначення громадських робіт та арешту, з урахуванням особи обвинуваченого, не відповідають меті покарання. Враховуючи викладене суд дійшов висновку про можливість застосування до ОСОБА_1 ст. 75 КК України з встановленням іспитового строку та покладенням певних обов'язків за ст. 76 КК України.

На підставі визнання обвинуваченим заявлених вимог, в силу ст. 1206 ЦК України, ст. 174 ЦПК України, ст. 129 КПК України, цивільний позов належить задовольнити, оскільки в цьому випадку права, свободи та охоронювані законом інтереси інших осіб не порушуються.

Речові докази та процесуальні витрати відсутні.

Керуючись ст. ст. 369 - 371, 373 - 376 КПК України, суд -

засудив:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених за ч. 2 ст. 125, ч. 1 ст. 129 КК України, призначивши покарання:

- за ч. 2 ст. 125 КК України у виді обмеження волі на строк один рік і шість місяців;

- за ч. 1 ст. 129 КК України у виді обмеження волі на строк один рік.

На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_1 визначити остаточне покарання у виді обмеження волі на строк один рік і шість місяців.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 від відбування призначеного показання звільнити з випробуванням з іспитовим строком два роки та покладенням відповідно до ст. 76 КК України обов'язку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально - виконавчої інспекції, повідомляти кримінально - виконавчій інспекції про зміну місця проживання та періодично з'являтися в цю інспекцію для реєстрації.

Потреба обирати запобіжний захід щодо ОСОБА_1 до набрання вироком сили, - відсутня.

Цивільний позов задовольнити. На відшкодування витрат понесених закладом охорони здоров'я на лікування потерпілого ОСОБА_3 з ОСОБА_1 (реєстраційний № облікової картки платника податків НОМЕР_1), на користь комунального закладу «Ріпкинська центральна районна лікарня» (код 02006478, МФО 853592, р/р 3541800802173 в ГУДК у Чернігівській області) стягнути 2 128 (дві тисячі сто двадцять вісім) грн. 48 коп. (реквізити а.с. 84 - 86).

Речові докази та процесуальні витрати відсутні.

На вирок протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Чернігівської області через Ріпкинський районний суд, його копію негайно вручити прокурору та обвинуваченому, інші учасники мають право її отримати в суді.

Суддя В. І. Шляхов