Рішення № 30493678, 08.04.2013, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/1292/13-ц

Провадження № 2/591/1013/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

08 квітня 2013 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого - судді Бурда Б.В.

при секретарі - Хілько Ю.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Б.А.Н.К. «Народний» про захист прав споживача та визнання договору недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач свої вимоги мотивує тим, що з газети він дізнався про те, що відповідач надає позики під дуже низькій відсоток. Зацікавившись цим, він звернувся до офісу відповідача де 03.12.2012 року уклав договір № 102244 та сплатив перший внесок в розмірі 2275 грн., працівники відповідача повідомили його про те, що позику він отримає 04.12.2012 року. Однак у визначений строк він позики не отримав. Після чого, ознайомившись уважно з текстом укладеного договору, він зрозумів що відповідач увів його в оману щодо змісту укладеного договору. Вважає, що відповідач умисно обманув його щодо істотних умов договору. Окрім того, відповідач здійснює нечесну підприємницьку та розвиває пірамідальні схеми. Такими протиправними діями відповідача йому завдано моральну шкоду. У зв'язку з чим просить визнати укладений договір недійсним, стягнути з відповідача в подвійному розмірі отримане за договором в сумі 4550 грн. та 455 грн. в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди

В судовому засіданні позивач позов підтримав.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. На підставі ст. 224 ЦПК України суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши подані сторонами докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 03.12.2012 року між позивачем та відповідачем було укладено договір №102244 (надалі - Договір). Згідно якого, відповідач зобов'язується вчинити від імені та за рахунок учасника - позивача певні юридичні дії, спрямовані на придбання товару, тобто між сторонами укладено правочин, предметом якого є надання послуг. Діяльність відповідача вводить споживача в оману, оскільки його програма формується виключно на коштах учасників програми, без залучення коштів відповідача. При цьому, позивач сплачував відповідачу не за одержання товару чи послуги, а фактично за можливість одержання права на отримання позики, яке надавалось не за рахунок відповідача, а за рахунок залучення інших споживачів і їх коштів до такої ж схеми, право отримати товар позивачем залежить від розміру фонду і внесення коштів іншими учасниками програми.

До вказаних висновків суд дійшов з пояснень позивача та наданих ним рекламних проспектів та копії платіжної квитанції. Відповідач не надав суду жодних доказів на спростування вимог позивача.

Згідно із п. 7 ч. 3 ст. 19 Закону України "Про захист прав споживачів" забороняються як такі, що вводять в оману утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції.

Разом з тим, відповідно до п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", роз'яснено, що правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

У разі якщо під час розгляду спору про визнання правочину недійсним як оспорюваного та застосування наслідків його недійсності буде встановлено наявність підстав, передбачених законодавством, вважати такий правочин нікчемним, суд, вказуючи про нікчемність такого правочину, одночасно застосовує наслідки недійсності нікчемного правочину.

Відповідно до ч. 6 ст. 19 Закону України "Про захист прав споживачів" правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Частиною 2 ст. 215 ЦК України встановлено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.Таким чином, оспорюваний договір є нікчемним внаслідок того, що його недійсність передбачена законом.

На підставі вищевикладеного, вимоги позивача в частині визнання недійсним договору не підлягають задоволенню.

За таких обставин та беручи до уваги те, що за змістом ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, а кожна із сторін такого правочину зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 2275 грн., сплачених за договором підлягають задоволенню, оскільки саме в цьому розмірі позивачем були сплачені кошти відповідачу (а.с. 6).

Посилання позивач на положення ст. 230 ЦК України, щодо обов'язку відповідача провести відшкодування йому збитків в подвійному розмірі та відшкодувати моральну шкоду, не заслуговують на уваги, оскільки правовідносини між сторонами пов'язані із захистом прав споживача та врегульовані Законом України «Про захист прав споживачів», окрім того, позивач не довів що йому завдані саме збитків діями відповідача.

Що стосується позовних вимог в частині відшкодуванні моральної шкоди, то суд вважає, що дані вимоги не підлягають задоволенню також з наступного. Пунктом п'ятим частини першої статті 4 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що моральна шкода відшкодовується лише у випадку, коли вона заподіяна внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону, а позивачем не надано доказів на підтвердження того, що моральна шкода спричинена йому саме у зв'язку із недоліками (дефектом) продукції.

Враховуючи наведене, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача слід стягнути 2275 грн., отриманих відповідачем за нікчемним договором. В задоволенні позову в іншій частині суд вважає за необхідне відмовити за необґрунтованістю вимог. На підставі ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 229,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 57-60, 64, 209, 212-215, 224 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства «Б.А.Н.К. «Народний» (Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Кирила і Мефодія, 5/905, код 38177710) на користь ОСОБА_1 кошти в сумі 2275 грн. сплачені за договором № 102244 від 03 грудня 2012 року.

В задоволенні позову в іншій частині відмовити за необґрунтованістю вимог.

Стягнути з Приватного підприємства «Б.А.Н.К. «Народний» на користь держави судовий збір в розмірі 229,40 грн.

Відповідач протягом десяти днів з дня отримання копії заочного рішення може подати до Зарічного районного суду м. Суми заяву про його перегляд.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем до Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області через Зарічний районний суд м. Суми, шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення суду (для осіб, що не були присутні при проголошення рішення, в той же строк з часу вручення копії рішення) апеляційної скарги.

суддя