Рішення № 30493416, 03.04.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.04.13 Справа№ 914/883/13-г

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "ІР СОМ", м Харків,до відповідача:публічного акціонерного товариства "Свемон-Захід", м. Львів,про: стягнення 101 596,31 грн. Суддя Т. РимЗа участю представників:позивача:не з'явився,відповідача:не з'явився.На розгляд господарського суду Львівської області подано позов товариства з обмеженою відповідальністю "ІР СОМ" до публічного акціонерного товариства "Свемон-Захід" про стягнення 101 596,31 грн. Ухвалою господарського суду Львівської області від 05.03.2013 року провадження у справі порушено, справу призначено до розгляду на 20.03.2013 року.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач у порушення умов договору №09-12ОТ від 27.01.2012 року не оплатив у повному обсязі вартості поставленого товару, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 79 963,64 грн. Крім того, відповідачу нараховано штраф у сумі 21 632,67 грн. за порушення строків оплати товару. В судове засідання 03.04.2013 року позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог, якою відмовився від стягнення 21 632,67 грн. штрафу. Зазначену заяву позивачем скеровано на адресу відповідача 26.03.2013 року, про що свідчить відтиск поштового штемпеля. Позивач просить розглянути позов без участі власного представника та стягнути з відповідача 79 963,64 грн. основного боргу.

Відповідач у судове засідання 20.03.2013 року не з'явився, подав клопотання про відкладення розгляду справи з огляду на неможливість прибути у призначений час в судове засідання. Судом подане клопотання було задоволено та відкладено розгляд справи на 03.04.2013 року. Однак, в судове засідання 03.04.2013 року представник відповідача повторно не з'явився, причин неприбуття не повідомив, проти позову в установленому порядку не заперечив. Суд, керуючись статтею 75 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності пояснень (заперечень) відповідача щодо заявлених позовних вимог та представника відповідача у судовому засіданні, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті. При цьому суд враховує ту обставину, що відповідачу було створено всі належні умови для реалізації власного права на захист, однак відповідач таким правом не скористався, своїх заперечень суду не надав ні в письмовому вигляді, ні шляхом скерування повноважного представника в судове засідання.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд установив таке.

Між товариством з обмеженою відповідальністю "ІР СОМ" та публічним акціонерним товариством "Свемон-Захід" укладено договір поставки №09-12ОТ від 27 січня 2012 року (надалі - Договір поставки). За умовами цього договору постачальник (позивач у справі) зобов'язується поставляти і передавати у власність покупцю (відповідач у справі) визначений цим договором товар, а покупець зобов'язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах, установлених цим договором.

На виконання умов Договору поставки позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товару на загальну суму 216 326,70 грн., про що свідчать: видаткова накладна №ІС000001265 від 13 квітня 2012 року на суму 61 812,00 грн. та довіреність №116 від 06 квітня 2012 року; видаткова накладна №пІС000001444 від 20 квітня 2012 року на суму 30 645,90 грн. та довіреність №139 від 19 квітня 2012 року; видаткова накладна №ІС000001899 від 21 травня 2012 року на суму 123 868,80 грн. та довіреність №187 від 15 травня 2012 року.

Позивачем на адресу відповідача скеровано скеровано претензію №0308 від 03 серпня 2012 року про оплату заборгованості в сумі 169 701,08 грн., про що свідчать долучені до матеріалів справи копії повідомлення про вручення поштового відправлення, опис вкладення у цінний лист, а також поштова квитанція.

У відповідь публічним акціонерним товариством "Свемон-Захід" надіслано лист від 31 серпня 2012 року №2903, яким позивача було запевнено у повному погашення боргу поступово, у строк до 31.12.2012 року.

Сторони дійшли згоди про порядок погашення заборгованості та уклали Угоду про погашення боргу від 29.08.2012 року (надалі - Угода). Згідно з умовами цієї угоди відповідач визнав та підтвердив свій борг на користь позивача в сумі 168 763,75 грн., який виник за Договором поставки. Відповідач зобов'язався виконати свої зобов'язання за цією угодою відповідно до такого графіку: до 05.09.2012 року - 35% суми боргу: 59 067,75 грн.; до 30.09.2012 року - 25% суми боргу: 42 191,00 грн.; до 30.10.2012 року - 20% суми боргу: 33 752,50 грн.; до 30.11.2012 року - 20% суми боргу: 33 752,50 грн.

Станом на час подання позову та вирішення судом справи заборгованість за Угодою складає 79 963,64 грн. Доказів зворотнього відповідачем суду не представлено.

При ухваленні рішення суд керувався таким.

Між сторонами у справі виникли зобов'язання з приводу поставки товару на підставі Договору поставки в силу пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено частиною 1 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Пунктом 5.4 Договору поставки передбачено, що покупець сплачує постачальнику 100% вартості товару від суми, вказаної у рахунку-фактурі та видатковій накладній, протягом 45 календарних днів з моменту відвантаження товару.

Уклавши Угоду, сторони змінили строки сплати боргу, встановивши відповідний графік з чіткими строками оплати.

В силу статті 610, частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, оскільки відповідач отримав, проте не оплатив у повному обсязі вартості поставленого товару, порушив строки погашення заборгованості, визначені Угодою, вимоги позивача про стягнення заборгованості за поставлений товар в сумі 79 963,64 грн. є обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Що стосується заяви позивача про уточнення позову, то суд при її вирішенні враховує таке. Подана заява за своїм змістом є заявою про відмову від частини позовних вимог, а саме від вимог про стягнення штрафу.

Заяву підписано представником позивача Халовим О.А., який діє на підставі довіреності, виданої 08.01.2013 року та яка дійсна до 01.12.2013 року. За цієї довіреністю представник підприємства управі відмовлятися від позовних вимог. Відповідно до частин 4 та 6 статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. Господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси. Таким чином, оскільки відмову від частини позовних вимог вчинено повноважним представником, така відмова не порушує прав та законних інтересів сторін, оскільки Угодою не передбачено можливості нарахування штрафу за порушення графіку погашення заборгованості, суд приймає відповідачу позивача від цих позовних вимог та припиняє провадження у справі в цій частині на підставі пункту 4 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статей 33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 43 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, а судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи наведені вище обставини, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову частково, в частині стягнення основного боргу, а в іншій частині - припинення провадження у справі.

Що стосується розподілу судових витрат, то суд при ухваленні рішення враховував таке.

Відповідно до частини 5 статті 49 Господарського процесуального кодексу України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, оскільки позов задоволено в частині стягнення 79 963,64 грн., з відповідача необхідно стягнути суму судового збору, яка є пропорційною до задоволених позовних вимог, тобто 1 599,27 грн.

Що стосується решти судового збору, сплаченого позивачем, то такий не підлягає поверненню, оскільки провадження у справі припинено на підставі статті 80 Господарського процесуального кодексу України. Законом України "Про судовий збір" не передбачено можливості повернення судового збору у випадку припинення провадження у справі, а тому сплачений позивачем судовий збір в частині вимог про стягнення штрафу поверненню не підлягають. Аналогічної позиції дотримується і Пленум Вищого господарського суду України у пункті 5.1 постанови від 21 лютого 2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України".

Враховуючи наведене, керуючись статтями 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства "Свемон-Захід" (адреса: вулиця Бескидська, 33, місто Львів, 79056; ідентифікаційний код 23884450) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ІР СОМ" (юридична адреса: вулиця 23 Серпня, будинок 31-Б, місто Харків, Дзержинський район, Харківська область, 61072; поштова адреса: вулиця Поздовжня, будинок 2, місто Харків, 61085; ідентифікаційний код 32338465) 79 963,64 грн. основного боргу, 1 599,27 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору.

3. Наказ видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

4. Припинити провадження у справі в частині стягнення 21 632,67 грн.

Суддя Рим Т.Я.