Ухвала суду № 30493285, 05.04.2013, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Смиковська Л.О.

Суддя-доповідач:Охрімчук І.Г.

УХВАЛА

іменем України

"05" квітня 2013 р. Справа № 617/9997/12

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Охрімчук І.Г.

суддів: Бондарчука І.Ф.

Хаюка С.М.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області на постанову Овруцького районного суду Житомирської області від "25" червня 2012 р. у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання вчинити дії ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Овруцького районного суду Житомирської області від 25.06.2012 року позовні вимоги задоволено.

Зобов'язано Управління Пенсійного Фонду України в Овруцькому районі здійснити перерахунок та виплату позивачу за період часу з 01.07.2011 року по 22.07.2011 року:

- доплати до пенсії як непрацюючому пенсіонеру за проживання в зоні гарантованого добровільного відселення відповідно до статті 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з розмірів даної доплати - двох мінімальних заробітних плат з урахуванням проведених виплат;

- додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю відповідно до статті 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виходячи з розмірів 25 % мінімальної пенсії за віком, яка розраховується залежно від розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, з урахуванням проведених виплат;

- щомісячної компенсації в разі втрати годувальника в розмірі, визначеному ст. 52 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що дорівнює 50% мінімальної пенсії за віком.

В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказану постанову та закрити провадження у справі щодо нього.

Суд, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що вона задооленню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхні посадови і службові особи зобов"язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Позивач є особою, яка постраждала від наслідків Чорнобильської катастрофи 3 категорії, проживає у зоні гарантованого добровільного відселення. Позивач отримує підвищення до пенсії та додаткову пенсію, передбачені ст.ст. 39, 51, 52 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-ХІІ, але у розмірах, встановлених постановами КМУ.

Відповідно до ст. 39 Закону до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата - у зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальні заробітних плати та відповідно до ст.51 Закону, позивач має право на отримання додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров"ю, у розмірі 25% мінімальної пенсії за віком.

Згідно із ст. 51 Закону №796-ХІІ особам, віднесеним до категорії 3, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 25 процентів мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ст. 52 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", щомісячна компенсація в разі втрати годувальника призначається на кожного непрацездатного члена сім'ї, який був на його утриманні, в розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком незалежно від пенсії, передбаченої законодавством України.

Зазначені виплати проводились відповідачем у розмірі, який передбачений постановою KM України від 26.07.1996 року за № 836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", від 28 травня 2008 р. та №530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", що є значно меншим ніж це передбачено ст.ст. 39, 51, 52 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог.

Оцінюючи таку правову позицію першої інстанції, судова колегія виходить з наступного.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 01 листопада 1996 року №9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя", судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу (акти Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, акти органів місцевого самоврядування, накази та інструкції міністерств та відомств, накази керівників підприємств, установ та організацій, тощо) підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону.

Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов"язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.

Виходячи із засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні спору в частині того, яка сума підлягає стягненню з відповідача за визначений позивачкою період, застосуванню підлягають саме статті 39, 51, 52 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", а не постанова Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року №836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", від 28 травня 2008 р. №530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян".

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

При цьому надання законодавцем Кабінету Міністрів України права визначати порядок виплат особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав таких осіб, встановлених цим же Законом. Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок, не порушуючи положень цього Закону.

Крім того, органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань, що встановлені, зокрема, статтею 46 Конституції України та Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" стосовно визначення розміру та виплати грошової допомоги.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що наведені в апеляційних скаргах доводи не спростовують правильність висновків суду 1-ї інстанції щодо застосування норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Зважаючи на те, що суд 1-ї інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційні скарги належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 183-2, 195, 198, 200, 205, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області залишити без задоволення, а постанову Овруцького районного суду Житомирської області від "25" червня 2012 р. без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.Г. Охрімчук

судді: І.Ф.Бондарчук С.М.Хаюк

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу ОСОБА_4 АДРЕСА_1

3- відповідачу Управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області вул.Леніна, 12,м.Овруч,Овруцький район, Житомирська область,11100