Постанова № 30492758, 26.03.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

26 березня 2013 р. № 13340/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд

в складі: головуючого - судді Білової О.В.

за участю секретаря судового засідання Сорокіна М.С.,

за участю представників: позивача - Тарасенко О.В., Алдошина О.С., відповідача - Башликової І.В., Ящикової І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Рембудсервіс" до Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Рембудсервіс" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якому, з урахуванням уточнень, просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення №0000892210 від 12.09.12 року, № 0000902210 від 12.09.12 року, № 0000912210 від 12.09.12 року, № 0001392210 від 18.12.2012 року, обґрунтовуючи свої вимоги наступним.

Індустріальною міжрайонною державною податковою інспекцією м. Харкова Харківської області Державної податкової служби було проведено перевірку позивача, за результатами якої складено акт №1379/22-1069/14061407 від 06.07.12 року та винесені податкові повідомлення-рішення № 0000902210 від 12.09.12 року, № 0000912210 від 12.09.12 року. За результатами адміністративного оскарження податковим органом було скасовано податкове повідомлення-рішення №0000892210 від 12.09.12 року та прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001392210 від 18.12.2012 року. Позивач вважає, що зазначені податкові повідомлення-рішення не є обґрунтованими, оскільки він має всі необхідні первинні документи по спірним господарським операціям, що дають йому право на відображення податкового кредиту з ПДВ та витрат в податковому обліку з податку на прибуток. Зазначив, що не несе відповідальності за господарську діяльність своїх контрагентів. Також вказав, що податкове законодавство не містить такої підстави для притягнення платника податку до відповідальності, як наявність розбіжностей в автоматизованій системі співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ з його контрагентами.

Представником відповідача, Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в ході судового розгляду справи були надані письмові заперечення проти позову, в яких зазначено, що позовні вимоги позивача є такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на обставини, викладені в акті перевірки.

Представники позивача - Приватного акціонерного товариства "Рембудсервіс" Тарасенко О.В., Алдошин О.С. - в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримали з підстав, викладених в позовній заяві, та просили позов задовольнити у повному обсязі. Додатково послалися на те, що відповідачем листами, надісланими на адресу позивача, був змінений частково акт перевірки, а також виправлені суми донарахованих податкових зобов'язань по спірних податкових повідомленнях-рішеннях, зазначивши, що податковий орган діяв не у спосіб, передбачений чинним законодавством.

Представники відповідача - Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби Башликова І.В., Ящикова І.С. - в задоволенні адміністративного позову просили відмовити, посилаючись на обставини, викладені в акті перевірки.

Суд, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини.

З матеріалів справи вбачається, що Приватне акціонерне товариство "Рембудсервіс" зареєстроване як юридична особа та перебуває на обліку в Індустріальній міжрайонній державній податковій інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби.

Індустріальною міжрайонною державною податковою інспекцією м. Харкова Харківської області Державної податкової служби була проведена планова виїзна перевірка Приватного акціонерного товариства "Рембудсервіс" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.09 року по 31.03.12 року.

За результатами перевірки було складено акт №1379/22-1069/14061407 від 06.07.12 року (т. 1 а.с 57-177), яким встановлені порушення, зокрема:

1. п.п.5.2.1 п.5.2, п.п. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", п. 138.2 ст. 138, п.135.4 ст. 135, п.137.1 ст.137 Податкового кодексу України -встановлено заниження податку на прибуток у загальній сумі 1039470 грн., у тому числі за півріччя 2010 року у сумі 34798 грн., за 3 квартали 2010 року у сумі 66173 грн., за 2010 рік у сумі 42548 грн., за 1 квартал 2011 року у сумі 19543 грн., за 2 квартал 2011 року у сумі 323751 грн., за 2-3 квартал 2011 року у сумі 601983 грн., 2-4 квартали 2011 року у сумі 977379 грн.

2. п.п. 7.2.1, п.п. 7.2.3, п.п. 7.2.6, п.п. 7.2.8 п. 7.2 п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", п. 44.1, ст. 44, п. 138.2. ст. 138 п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, в результаті чого підприємство занизило суму податку на додану вартість у загальній сумі 1423500 грн., в тому числі: за квітень 2009року у сумі 36996 грн., за травень 2009 року у сумі 6634 грн., за червень 2009 року у сумі 27122 грн., за липень 2009 року у сумі 3180 грн., за серпень 2009 року у сумі 4759 грн., за вересень 2009 року у сумі 20201 грн., за жовтень 2009 року у сумі 10549 грн., за листопад 2009 року у сумі 16425 грн., за грудень 2009 року у сумі 22544 грн., за січень 2010 року у сумі 185 грн., за лютий 2010 року у 8432 грн., за квітень 2010 року у сумі 85531 грн., за травень 2010 року у сумі 28958 грн., за липень 2010 року у сумі 139287 грн., за серпень 2010 року у сумі 16331 грн., за вересень 2010 року у сумі 17080 гри., за листопад 2010 року у сумі 16701 грн., за січень 2011 року у сумі 54167 за лютий 2011 року у сумі 13722 грн., за квітень 2011 року у сумі 9400 грн., за травень 2011 року у сумі 279334 грн., за червень 2011 року у сумі 47995 грн., за липень 2011 року у сумі 34090 грн., за серпень 2011 року у сумі 105240 грн., за вересень 2011 року у сумі 195431 грн., за жовтень 2011 року у сумі 43585 грн., за березень 2012 року у сумі 37928 грн.

Листом від 26.09.12 року № 8971/10/22.1-14 Індустріальною міжрайонною державною податковою інспекцією м. Харкова Харківської області Державної податкової служби було внесено зміни до акту перевірки №1379/22-1069/14061407 від 06.07.12 року щодо сум порушень, відображених на сторінках 206-226 акту перевірки, при цьому висновки акту перевірки не були змінені (т.1, а.с.27-29).

На підставі зазначеного акту перевірки податковим органом були винесені податкові повідомлення-рішення:

- № №0000892210 від 12.09.12 року (т. 1 а.с. 17), яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1779375,00 грн., в тому числі за основним платежем - 1423500 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 355875 грн.;

- № 0000902210 від 12.09.12 року. (т. 1 а.с. 15), яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 711271,00 грн., в тому числі за основним платежем - 569017 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 142254 грн.;.

- № 0000912210 від 12.09.12 року (т. 1 а.с. 19), яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 470453 грн., в тому числі: за 2-4 квартали 2011 р. - в сумі 427905 грн., за 2010 рік - в сумі 42548,00 грн.

Листом № 8746/10/22.1-14 від 21.09.12 року (т. 5, а.с. 143-144) Індустріальною міжрайонною державною податковою інспекцією м. Харкова Харківської області Державної податкової служби внесено зміни до податкових повідомлень-рішень:

- № 0000892210 від 12.09.12 року, в якому податковий орган просив рахувати вірною: суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1826025,75 грн., в тому числі за основним платежем - 1423500 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 412525,75 грн.

- № 0000902210 від 12.09.12 року, в якому податковий орган просив рахувати вірною суму грошового зобов'язання з податку прибуток у розмірі 1050108 грн., в тому числі за основним платежем - 1039470 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 10628 грн.

- № 0000912210 від 12.09.12 року, в якому податковий орган просив рахувати вірною: суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 427905 грн.

Не погодившись з зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся зі скаргою до Державної податкової служби у Харківській області, рішенням якої про результати розгляду скарги № 5823/10/10.2-17 від 22.11.12 року (т. 1 а.с. 30-37) скаргу позивача задоволено частково, податкове повідомлення-рішення № 0000892210 від 12.09.12 року скасовано в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 67689,00 - за основним платежем та 26405,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями. На підставі вказаного рішення Індустріальною міжрайонною державною податковою інспекцією м. Харкова Харківської області Державної податкової служби було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001392210 від 18.12.12 року (т.2 а.с.12), яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1731931,25 грн., в т.ч. за основним платежем - 1355811 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 376120,25 грн. Розгляд скарги позивача здійснено з урахуванням сум податкових зобов'язань, визначених листом

Не погодившись з рішенням ДПС у Харківській області, позивач звернувся зі скаргою до Державної податкової служби України (т. 1 а.с. 56-58). За результатами розгляду зазначеної скарги Державною податковою службою України відмолено в її задоволенні, а податкові повідомлення рішення, з урахуванням рішення Державної податкової служби у Харківській області, залишенні без змін (т. 1 а.с. 59-61).

Як з'ясовано судом, фактичною підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень слугувало відображене в акті №1379/22-1069/14061407 від 06.07.12 року судження суб'єкта владних повноважень про те, що, відсутній факт реального вчинення господарських операцій між позивачем та його контрагентами ТОВ «Будівництво «Пан-Україна», ТОВ «Южспецатоменергомонтаж», ТОВ «Харківська віконна компанія», ТОВ «Донстройтранс», ТОВ «Технопром.Буд», МПФ «Дельта», ТОВ «Промбуд-Монтажінвест», ТОВ «Спецтрубомонтаж», ТОВ «Бенетаж», ТОВ «АКПД-Плюс», ТОВ «Експортком», ТОВ «Лігал-Едвайзинг», ПП «Астра Плюс Ц», ТОВ «Астра Сервіс Ц», ТОВ «Компанія «Форест-2010», тому відсутні об'єкти оподаткування податком на прибуток та ПДВ. Крім того, відповідачем у Системі автоматизованого співставлення податкової звітності з податку на додану вартість встановлені розбіжності податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів по суб'єктам господарювання: КП «Жилкомсервіс», ТОВ «Офіс Центр», КП «Комплекс з вивозу побутових відходів», ТОВ «Харківметал-1», КП «Харківводоканал», ТОВ «Лопань-ЛТД», ПАК «Укртелеком», ПП фірма «Україна», КП «Харківські теплові мережі», ТОВ «Computer logic group», ТОВ «Роспринт», ФО-П ОСОБА_7, ФО-П ОСОБА_8, ФО-П ОСОБА_9, ФО-П ОСОБА_10, ТОВ «Нафтагруп-імпекс», Комунальне ремонтно-будівельне підприємство комінтернівського району м. Харкова Департаменту житлового господарства Харківської міської ради, та по невизначеним контрагентам на суму ПДВ в розмірі 30799,00 грн., що на думку відповідача, є порушенням п.п.7.2.6, п. 7.2, п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

З урахуванням висновків податкового органу судом досліджено підстави та порядок здійснення господарської діяльності позивачем, за результатами чого встановлено наступне.

Між позивачем, Приватним акціонерним товариством "Рембудсервіс", та його контрагентами: ТОВ «Будівництво «Пан-Україна», ТОВ «Южспецатоменергомонтаж», ТОВ «Харківська віконна компанія», ТОВ «Донстройтранс», ТОВ «Технопром.Буд», МПФ «Дельта», ТОВ «Промбуд-Монтажінвест», ТОВ «Спецтрубомонтаж», ТОВ «Бенетаж», ТОВ «АКПД-Плюс», ТОВ «Експортком», ТОВ «Астра Сервіс Ц», ТОВ «Компанія «Форест-2010» були укладені договори підряду, на підставі яких були складені довідки про вартість виконаних робіт, акти приймання виконаних робіт, контрагентами позивача були виписані податкові накладні на на підставі актів виконаних робіт, також представниками позивача надані виписки банків щодо перерахування грошових коштів контрагентам за виконання договорів підряду(т. 1 а.с. 199 - т. 2 а.с.144, т. 3 а.с. 8 - т. 4 а.с.162).

Крім того, позивачем докази відносно контрагентів ТОВ «Будівництво «Пан-Україна», ТОВ «Южспецатоменергомонтаж», ТОВ «Харківська віконна компанія», ТОВ «Донстройтранс», ТОВ «Технопром.Буд», МПФ «Дельта», ТОВ «Промбуд-Монтажінвест», ТОВ «Спецтрубомонтаж», ТОВ «Бенетаж», ТОВ «АКПД-Плюс», ТОВ «Експортком», ТОВ «Астра Сервіс Ц», ТОВ «Компанія «Форест-2010» надані: свідоцтва про державну реєстрацію юридичних осіб, довідки про взяття на облік зазначених контрагентів позивача у податкових органах, свідоцтва про реєстрацію платниками податку на додана вартість, ліцензії на здійснення будівельних робіт, видані Інспекціями державно-архітектурного контролю та інших уповноважених органів та інші дозвільні документи (т. 4 а.с. 187-239).

На підтвердження використання отриманих будівельних робіт у власній господарській діяльності представниками позивача були надані первинні документи по реалізації отриманих робіт по договорам підряду, на виконання яких укладалися договори з ТОВ «Будівництво «Пан-Україна», ТОВ «Южспецатоменергомонтаж», ТОВ «Харківська віконна компанія», ТОВ «Донстройтранс», ТОВ «Технопром.Буд», МПФ «Дельта», ТОВ «Промбуд-Монтажінвест», ТОВ «Спецтрубомонтаж», ТОВ «Бенетаж», ТОВ «АКПД-Плюс», ТОВ «Експортком», ТОВ «Астра Сервіс Ц», ТОВ «Компанія «Форест-2010»(т. 5 а.с. 171 - т. 8 а.с.245).

Також судом встановлено, що Індустріальною міжрайонною державною податковою інспекцією м. Харкова Харківської області Державної податкової служби проводилися перевірки позивача: - по взаємовідносинам: з ТОВ «Промбуд-монтажінвест» за період 01.05.11 року по 30.06.11 року, за результатами якої було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000852302 від 06.04.12 року; - по взаємовідносинам з ТОВ «Будівництво «Пан-Україна» за період з 01.05.11 року по 31.07.11 року та з ТОВ «Южспецатоменергомонтаж» за період з 01.06.11 року по 31.07.11 року, за результатами якої прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000492210 від 05.07.12 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 08.08.12 року, яка набрала законної сили, по справі № 2а- 4964/12/2070 адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Рембудсервіс" задоволено, скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000852302 від 06.04.12 року.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.10.12 року по справі № 8378/12/2070 адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Рембудсервіс" задоволено, скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000492210 від 05.07.12 року.

В зазначених рішеннях судами встановлено, що первинні документи, складені позивачем та його контрагентами: ТОВ «Промбуд-монтажінвест», ТОВ «Южспецатоменергомонтаж», ТОВ «Будівництво «Пан-Україна» відповідають вимогам ст.. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», висновки податкового органу про нереальний характер господарських операцій не відповідають вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України.

Відповідно до ч.5 ст.254 КАС України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Також судом встановлено, що між позивачем та ПП «Астра Плюс Ц» на виконання усних договорів купівлі продажу придбавалися будівельні матеріали. На виконання зазначених договорів ПП «Астра Плюс Ц» на адресу позивача були виписані податкові накладні та видаткові накладні. (т. 2 а.с. 145-250).

На підтвердження фактичної доставки товарів, придбаних у ПП «Астра Плюс Ц», позивачем надано журнал реєстрації довіреностей (т. 4 а.с.163-186), з якого вбачається, що уповноваженій особі позивача виписувалися довіреності на отримання товару від ПП «Астра Плюс Ц». Також, позивачем надано довідку (т. 5 а.с. 12), підписану генеральним директором Приватного акціонерного товариства "Рембудсервіс", з якої вбачається, що позивач має вантажний автомобіль ГАЗель, д/н АХ 3316 ВІ, також зазначено, що водій - експедитор отримував товари у контрагента позивача ПП «Астра Плюс Ц» та доставляв їх до об'єктів, на яких виконувалися ремонтно-будівельні роботи. Крім того, позивачем були надані подорожні листи, відповідно до яких здійснювалася доставка придбаних у ПП «Астра Плюс Ц» товарів (т. 5 а.с.121-124).

При дослідженні в судовому засіданні копій долучених до матеріалів справи податкових накладних та інших первинних документів по взаємовідносинам Приватного акціонерного товариства "Рембудсервіс" з ТОВ «Будівництво «Пан-Україна», ТОВ «Южспецатоменергомонтаж», ТОВ «Харківська віконна компанія», ТОВ «Донстройтранс», ТОВ «Технопром.Буд», МПФ «Дельта», ТОВ «Промбуд-Монтажінвест», ТОВ «Спецтрубомонтаж», ТОВ «Бенетаж», ТОВ «АКПД-Плюс», ТОВ «Експортком», ПП «Астра Плюс Ц», ТОВ «Астра Сервіс Ц», ТОВ «Компанія «Форест-2010» встановлено, що вони не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", чинного на момент виникнення правовідносин, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно п. 198.1. ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.3. ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Вказаними нормами Закону України «Про податок на додану вартість» та Податкового кодексу України право платника податку на податковий кредит не ставиться у залежність від виконання його контрагентом обов'язку по декларуванню податкових зобов'язань з ПДВ у тому самому податковому періоді. Посилання відповідача на наявність розбіжностей згідно Детальної інформації по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України не може бути визнано судом в якості достатнього та належного доказу вчинення платником податку - позивачем податкового правопорушення при формуванні податкового кредиту. Копії податкових накладних, по яких встановлені порушення, надані представниками позивача до суду та долучені до матеріалів справи (т. 9 а.с. 1-116), відповідають вимогам п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України та не містять недоліків, які б спричиняли їх недійсність.

З огляду на наведене, висновки акту перевірки про порушення позивачем п.п.7.2.6, п. 7.2, п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», через наявність розбіжностей в системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України по КП «Жилкомсервіс», ТОВ «Офіс Центр», КП «Комплекс з вивозу побутових відходів», ТОВ «Харківметал-1», КП «Харківводоканал», ТОВ «Лопань-ЛТД», ПАК «Укртелеком», ПП фірма «України», КП «Харківські теплові мережі», ТОВ «Computer logic group», ТОВ «Роспринт», ФО-П ОСОБА_7, ФО-П ОСОБА_8, ФО-П ОСОБА_9, ФО-П ОСОБА_10, ТОВ «Нафтагруп-імпекс», Комунальне ремонтно-будівельне підприємство комінтернівського району м. Харкова Департаменту житлового господарства Харківської міської ради є безпідставними.

Також згідно ч. 2 ст.161 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

При вирішенні справи судом встановлено, що 31.01.2011р. Верховним Судом України винесена постанова у справі у за позовом Закритого акціонерного товариства «Мукачівський лісокомбінат» до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

В рішенні Верховного суду України по цій справі зазначено, що у постановах Верховного Суду України від 9 вересня 2008 року у справі N 21-500во08, від 1 червня 2010 року у справі N 21-573во10 Судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, суд при розгляді справи, керуючись приписами ст. 8 КАС України, бере до уваги, що обмеження права сумлінного платника податку на формування податкового кредиту у зв'язку з порушенням його контрагентами порядку обліку та звітування по податкам суперечать практиці Європейського суду з прав людини. Так, відповідно п. 57 Рішення Європейського суду з прав людини по справі "Булвес"АД проти Болгарії від 22.01.09 р судом було зазначено, що оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обов'язки з дотримання встановлених Державою-членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобов'язань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обов'язків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику. Більше того, лише після подачі декларації із віднесенням відповідних сум до складу податкового кредиту та проведення податковими органами зустрічної перевірки постачальника могло бути встановлено, чи виконав постачальник свій обов'язок подання звітності з ПДВ у повному обсязі. Відповідачем не доведено обізнаності позивача щодо недобросовісного декларування своїх зобов'язань його контрагентами. Отже, позивач не може нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку. Такі вимоги, на думку Європейського суду з прав людини, є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

Отже, при дослідженні порядку ведення платником податків податкового обліку з податку на додану вартість та податку на прибуток відсутні підстави для врахування обставин порушення контрагентами такого платника податків порядку ведення господарської діяльності.

Щодо підстав прийняття податкових повідомлень-рішень № 0000902210 від 12.09.12 року, № 0000912210 від 12.09.12 року, якими зменшено від'ємне значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток та нараховано суму податкового зобов'язання з податку на прибуток, судом встановлено наступне.

Висновками акту перевірки №1379/22-1069/14061407 від 06.07.12 року взагалі не встановлено завищення позивачем від'ємного значення по податку на прибуток. Будь-якого розрахунку по спірному податковому повідомленню-рішенню від 12.09.2012 р. № 0000912210 на вимогу суду згідно ухвали про витребування доказів від 17.01.2013 року представниками відповідача не надано. Як пояснила в судовому засіданні представник відповідача Башликова І.В., вказаний розрахунок нею не може бути складений без обґрунтування причин неможливості. Також Башликова І.В. пояснила, що в ході проведення перевірки питання формування витрат в податковому обліку з податку на прибуток та подальша реалізація товарів, робіт, послуг інспекторами не досліджувалося через великий обсяг документації.

На підставі викладеного та враховуючи висновки суду про наявність у позивача належним чином складених первинних документів, висновки акту перевірки про завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток та визначення позивачу суми податкового зобов'язання з податку на прибуток є необґрунтованими та безпідставними.

Таким чином, суд приходить до висновку про недоведеність відповідачем наявності порушень в діях позивача при формуванні податкового кредиту з ПДВ та витрат по господарським операціям з ТОВ «Будівництво «Пан-Україна», ТОВ «Южспецатоменергомонтаж», ТОВ «Харківська віконна компанія», ТОВ «Донстройтранс», ТОВ «Технопром.Буд», МПФ «Дельта», ТОВ «Промбуд-Монтажінвест», ТОВ «Спецтрубомонтаж», ТОВ «Бенетаж», ТОВ «АКПД-Плюс», ТОВ «Експортком», ПП «Астра Плюс Ц», ТОВ «Астра Сервіс Ц», ТОВ «Компанія «Форест-2010».

Щодо господарських взаємовідносин Приватного акціонерного товариства "Рембудсервіс" з ТОВ «Лігал-Едвайзинг», судом встановлено наступне.

Між позивачем та ТОВ «Лігал-Едвайзинг» укладено договір №31 на консультаційне обслуговування від 01.11.11 року (т. 3 а.с. 1), предметом якого є: надання на платній основі замовнику, Приватному акціонерному товариству "Рембудсервіс", юридичних та інформаційних послуг. Загальна вартість послуг, вказаних у п. 1 зазначеного договору визначається, виходячи з фактичного обсягу наданих послуг на підставі акту виконаних робіт.

На підставі зазначеного договору позивачем та його контрагентом були підписані акти приймання - передачі виконаних робіт № 1/11-31 від 30.11.11 року та №2/11-31 від 30.12.11 року.(т. 3 а.с. 2-3), в яких зазначено, що за період з 01.11.11 року по 30.11.11 року та 01.12.11 року по 30.12.11 року, відповідно, виконавцем надані, а замовником прийняті інформаційно-консультативні послуги з правового забезпечення ведення фінансово-господарської діяльності замовника. Послуги надані в повному обсязі та повністю задовольняють вимоги замовника. Сторони претензій одна до одної не мають. Загальна вартість виконаних робіт складає 90000 грн, в. т.ч. ПДВ 20%- 15000 грн. та 50000 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 8333,33 грн., відповідно.

ТОВ «Лігал-Едвайзинг» на виконання договору на консультаційне обслуговування №31 від 01.11.11 року та на підставі вказаних актів було виписано податкові накладні (т. 3 а.с. 4-5).

Суд критично ставиться до зазначених актів виконаних робіт, оскільки з них не вбачається ані обсягу виконаних робіт, ані безпосереднього виду виконаних робіт, кількості займаних працівників контрагента позивача при виконання робіт та часу, витраченого контрагентом позивача на виконання зазначених робіт. Інших документів представниками позивача ані до перевірки, ані до суду надано не було. Жодного розрахунку вартості виконаних робіт, з огляду на вартість часу роботи фахівця та кількість людино/годин, первинні документи не містять.

З огляду на наведене, складені первинні документи унеможливлюють встановлення зв'язку результатів отриманих від ТОВ «Лігал-Едвайзинг» послуг з господарською діяльністю позивача, через що висновки податкового органу про неправомірність віднесення суми ПДВ на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Лігал-Едвайзинг», до складу податкового кредиту з ПДВ є обґрунтованими.

На підставі викладеного, податкове повідомлення-рішення Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби № 0001392210 від 18.12.2012 року підлягає скасуванню в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 1696931,75 грн., в тому числі: основного платежу - 1332478 грн., штрафних (фінансових) санкцій - 364453,75 грн.

Щодо позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000892210 від 12.09.12 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень п. 55.1 ст. 55 ПК України податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства.

Нормами п.п. 60.1.3 п. 60.1, п. 60.4 ст.60 ПК України передбачено, що: податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі. У випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов'язання або податкового боргу.

З матеріалів справи вбачається, що за результатами адміністративного оскарження податного повідомлення-рішення № 0000892210 від 12.09.12 року, рішенням Державною податковою службою у Харківській області №5823/10/10.2-17 від 22.11.12 року скаргу позивача задоволено частково, зазначене податкове повідомлення-рішення скасовано в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 67689,00 - за основним платежем та 26405,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями. На підставі вказаного рішення Індустріальною міжрайонною державною податковою інспекцією м. Харкова Харківської області Державної податкової служби було прийнято нове податкове повідомлення-рішення № 0001392210 від 18.12.12 року на зменшену суму податкових зобов'язань.

З огляду на наведене, відсутні підстави для скасування податкового повідомлення-рішення № 0000892210 від 12.09.12 року в судовому порядку, оскільки воно не є дійсним на момент розгляду справи судом. Суд зазначає, що належним способом захисту прав позивача є розгляд питання щодо скасування податкового повідомлення-рішення № 0001392210 від 18.12.12 року, прийнятого за результатами такого адміністративного оскарження.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби № 0000892210 від 12.09.12 року, через його недійсність.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 8-14, 17, 50, 70, 71, 72, 86, 94, 159, 160-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Рембудсервіс" до Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби № 0000902210 від 12.09.12 року, № 0000912210 від 12.09.12 року.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби № 0001392210 від 18.12.2012 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 1696931,75 грн., в тому числі: основного платежу - 1332478 грн., штрафних (фінансових) санкцій - 364453,75 грн.

В задоволенні позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби № 0000892210 від 12.09.2012 р., податкового повідомлення-рішення Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби № 0001392210 від 18.12.2012 року в частині визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 34999,5 грн., в тому числі: основного платежу 23333 грн., штрафних (фінансових) санкцій - 11666,5 грн. - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 01 квітня 2013 року.

Суддя Білова О.В.