Рішення № 30491616, 08.04.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.04.13р. Справа № 20/5005/9915/2012За позовом Заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Новомосковської районної державної адміністрації, м. Новомосковськ, Дніпропетровської області

до Піщанської сільської ради Дніпропетровської області, с. Піщанка, Новомосковський район, Дніпропетровська обл.

третя особа -1 яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державне підприємство "Новомосковське лісове господарство", Дніпропетровська обл., с. Піщанка

третя особа-2 яка не заявляє самостійних на предмет спору на стороні позивача Управління Держземагенства в Новомосковському районі, м. Новомосковськ,

про визнання незаконними та скасування рішень

головуючий суддя Пархоменко Н.В.

судді : Ліпинський О.В.

Кеся Н.Б.

Представники:

від прокурора: прокурор відділу Риженко О.В., посвідчення №012332 від 01.11.12р.;

від позивача: представник Стратій А.М., довіреність № 1659/1213 від 18.09.12р. ;

від відповідача: представник Хоменко О.А., довіреність № 4/3,10-352 від 07.11.12р.;

третя особа-1 : інженер лісового господарства Новіков А.О,. довіреність № 64 від 12.03.2013р. .( був присутнім у судовому засіданні 13.03.2013р).

третя особа-2 : представник Алєксєєнко Р.Ю. довіреність № 281/01-06 від 13.02.2013р.( була присутня у судовому засіданні 13.02.2013р).

Суть спору :

Заступник прокурора Дніпропетровської області звернувся з позовом в інтересах держави в особі Новомосковської районної державної адміністрації та просить визнати незаконними та скасувати рішення сесії Піщанської сільської ради Новомосковського району від 29.12.2007 №№ 26-16/У, 27-16/У, 28-16/У, 29-16/У, 30-16/У, 31-16/У, 32-16/У, 33-16/У, 34-16/У, 35-16/У, 36-16/У, 37-16/У, 38-16/У, 39-16/У, 40-16/У, 41-16/У, 42-16/У, 43-16/У, 44-16/У, 45-16/У, 46-16/У, 47-16/У, 48-16/У, 49-16/У, 50-16/У, 51-16/У, 52-16/У, 53-16/У,№ 54-16/У, 55-16/У, 56-16/У, 57-16/У, 58-16/У, 59-16/У, 60-16/У, 61-16/У, 62-16/У, 63-16/У, № 64-16/У, 65-16/У, 66-16/У, 67-16/У якими вилучено із земель лісового фонду та введено у межі села Піщанка, змінено цільове призначення та переведено в землі житлової і громадської забудови земельні ділянки 74 та 75 кварталу державного підприємства «Новомосковський лісгосп».

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на ті підстави, що рішення прийняті з порушенням вимог статтей 13,14 Конституції України, статей 149,151,173,174 Земельного кодексу України,а саме земельна ділянка яка вилучена рішеннями сільської ради знаходиться за межами населеного пункту і згідно карт Державного підприємства « Новомосковський лісгосп» розташована на території 74 та 75 кварталів зазначеного лісгоспу, тобто є землями лісового фонду, сільська рада відповідно до статей 32-33 Лісового Кодексу України на має повноважень , щодо розпорядження землями державного лісового фонду. Крім того рішення були винесені без письмової згоди землевласника (землекористувача) -ДП « Новомосковський лісгосп» на вилучення земельної ділянки та надання її у приватну власність громадянам. Просять поновити строк позовної давності.

29.01.2013р. (вх..5675/13) прокурор надав пояснення в якому зазначає про порушення Піщанською сільською радою порядку вилучення та зміни цільового призначення земель лісового фонду

13.03.2013р. (вх..15978/13) прокурор надав пояснення в яких зазначає ,що протягом 1999-2007 років Дніпропетровською обласної радою прийнято 7 рішень про зміну меж с. Піщанка Новомосковського району за рахунок включення до складу земель населеного пункту земель державного лісового фонду, що перебувають у постійному користуванні ДП «Новомосковське лісове господарство»але вважають,що включення земель державного лісового фонду до складу земель населеного пункту - с. Піщанка Новомосковського району, не припинило права державної власності на них і територіальна громада в особі Піщанської сільської ради не набула права комунальної власності на них. Вилучення із земель лісового фонду ДП «Новомосковське лісове господарство» земельних ділянок лісогосподарського призначення державної форми власності у кварталі 74 загальною площею 8,18 га та кварталі 75 загальною площею 23,33 га, відбулось с порушенням вимог ч. З ст. 122, ч. 5 ст. 149 Земельного кодексу України (в редакції від 20.06.2007) яка визначає компетенцію районних державних адміністрацій на їх території вилучати земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, в межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб, та можуть змінювати їх цільове призначення.Повноваження щодо розпорядження земельними ділянками державної власності, що знаходяться в межах населеного пункту - с. Піщанка Новомосковського району, знаходились поза межами компетенції Піщанської сільської ради, і належали Новомосковській районній державній адміністрації. В порушення вимог ч. 2 ст. 149, ст. 151 Земельного кодексу України (в редакції від 20.06.2007) відсутня згода постійного землекористувача - ДП «Новомосковське лісове господарство» на вилучення земельних ділянок та надання їх у приватну власність громадянам, оскільки згідно висновків підприємства воно надало згоду лише на зміну цільового призначення земельних ділянок, а не на їх вилучення із земель державної власності. Піщанською сільською радою порушено порядок вилучення та зміни цільового призначення земель лісового фонду, які розташовані на території 74 та 75 кварталів лісовпорядкування ДП «Новомосковське лісове господарство», що у відповідності з п. "а" ст. 21 Земельного кодексу України є підставою для визнання недійсними рішень органу місцевого самоврядування. Вважають, що строк позовної давності прокурором пропущено з поважних причин і він підлягає відновленню оскільки до 15.03.2012р. були чинними судові рішення , на підставі яких сільською радою прийнято спірні рішення .

Відповідач - Піщанська сільська рада Новомосковського району Дніпропетровської області позов не визнали (відзив вх..№ 6131/13 від 30.01.2013р.) вважають, що спірні рішення сесії прийняті відповідно до вимог чинного законодавства, є законними і скасуванню не підлягають та в обґрунтування своїх заперечень зазначають, що в межах адміністративно-територіальної одиниці с. Піщанка знаходяться землі лісового фонду які розташовані на території 74 та 75 кварталів лісовпорядкування, отже у відповідності до вимог Лісового кодексу України Піщанська сільська рада наділена правом розпоряджатися такими землями; вважають ,що Піщанською сільською радою при зміні цільового призначення земельних ділянок з категорії земель лісового фонду на таке цільове призначення як для будівництва житлових будинків не були порушені вимоги ст. 57 Лісового кодексу України і відповідно до приписів цієї статті були отримані погодження з органами виконавчої влади з питань лісового господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища .

30.01.2013р . відповідач - Піщанська сільська рада надали клопотання (вх.6134/13 ) про застосування строків позовної давності.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.2012р. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державне підприємство « Новомосковське лісове господарство ».

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 09.01.2013р. строк вирішення спору продовжений на 15 календарних днів до 02.02.2013р. на підставі частини 3 статті 69 Господарського процесуального кодексу України за заявою представників сторін.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 01.02.2013р. призначено колегіальний розгляд справи.

Розпорядженням №28 від 01.02.2013р. голови суду Величко Н.Л. визначено склад колегії у складі трьох суддів : головуючий суддя Пархоменко Н.В., судді Ліпинський О.В.,Кеся Н.Б.

Ухвалою господарського суду від 01.02.2013р. справа прийнята до розгляду колегією у складі : головуючий суддя Пархоменко Н.В., судді Ліпинський О.В.,Кеся Н.Б. відповідно до цієї ухвали до участі у справі в якості третьої особи -2 без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача залучено Управління Дерземагенства в Новомосковському районі.

Третя особа -2 без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Управління Дерземагенства в Новомосковському районі - витребувані у них увалами суду від13.02.2013р. документацію із землеустрою меж села Піщанка Новомосковського району станом на 27.12.2007р., індексні кадастрові карти села Піщанка не надали.

Розпорядженням №62 від 12.03.2013р. голови суду Величко Н.Л. у зв'язку з відпусткою судді Ліпинського О.В. визначено склад колегії у складі трьох суддів : головуючий суддя Пархоменко Н.В., судді Суховаров А.В..,Кеся Н.Б.

Ухвалою господарського суду від 12.03.2013р. справа прийнята до розгляду колегією у складі : головуючий суддя Пархоменко Н.В., судді Суховаров А.В..,Кеся Н.Б.

Третя особа -1 без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державне підприємство «Новомосковське лісове господарство» - витребувані у них увалами суду від13.02.2013р. докази, що 74 та 75 квартали Новомосковського лісового господарства надані Новомосковському лісгоспу в постійне користування не надали.

Розпорядженням №80 від 28.03.2013р. голови суду Величко Н.Л. у зв'язку з перебуванням судді Суховарова А.В. на лікарняному визначено склад колегії у складі трьох суддів : головуючий суддя Пархоменко Н.В., судді : Ліпинський О.В.,Кеся Н.Б.

Ухвалою господарського суду від 28.03.2013р. справа прийнята до розгляду колегією у складі : головуючий суддя Пархоменко Н.В., судді :Ліпинський О.В, Кеся Н.Б.

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 28.03.2012р. до 03.04.2013р.відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

03.04.2013р. в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши матеріали справи , вислухавши представників сторін , оцінивши докази в сукупності , господарський суд,-

ВСТАНОВИВ :

Сесія Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області 29.12.2007р. прийняла рішення №№ 26-16/У, 27-16/У, 28-16/У, 29-16/У, 30-16/У, 31-16/У, 32-16/У, 33-16/У, 34-16/У, 35-16/У, 36-16/У, 37-16/У, 38-16/У, 39-16/У, 40-16/У, 41-16/У, 42-16/У, 43-16/У, 44-16/У, 45-16/У, 46-16/У, 47-16/У, 48-16/У, 49-16/У, 50-16/У, 51-16/У, 52-16/У, 53-16/У,№ 54-16/У, 55-16/У, 56-16/У, 57-16/У, 58-16/У, 59-16/У, 60-16/У, 61-16/У, 62-16/У, 63-16/У, № 64-16/У, 65-16/У, 66-16/У, 67-16/У якими вилучено із земель лісового фонду в межі села Піщанка, змінено цільове призначення та переведено в землі житлової і громадської забудови земельні ділянки 74 та 75 кварталу державного підприємства «Новомосковський лісгосп».

На підставі вищезазначених рішень, рішенням Піщанської сільської ради № 1-18-V від 12.03.2008р. "Про передачу земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування будинку, господарських будівель і споруд та видачу державного акту на право власності на земельні ділянки на території с. Піщанка, в районі вулиць Пролетарська, Садова, Зелена, Мостова, Миру, Чкалова" 133 -м громадянам затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на земельні ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та ведення особистого селянського господарства на території Піщанської сільської ради Новомосковського району та передано у власність земельні ділянки.

Вищезазначені рішення вже були предметом розгляду в господарському суді Дніпропетровської області , так в 2009році до суду звернувся заступник Генерального прокурора України в інтересах держави в особі позивача-1: Кабінету Міністрів України , позивача-2: Державного комітету України із земельних ресурсів ,позивача-3: Новомосковської районної державної адміністрації Дніпропетровської області до Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: державне підприємство "Новомосковське лісове господарство" про визнання права власності ( справа №30/172-09).

Предметом розгляду у справі було визнання за державою права власності на земельні ділянки, що розташовані на території 74 та 75 кварталів Новомосковського лісництва державного підприємства "Новомосковське лісове господарство" в районі вулиць Пролетарська, Садова та Зелена, Мостова, Мира, Чкалова" с. Піщанка Новомосковського району Дніпропетровської області, які передані у власність громадянам рішеннями Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області від 12.03.2008 року №1-18/V та від 25.04.2008 року №3-20/V.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 23.09.2009р. у справі №30/172-09 (суддя Евстигнєєва Н.М.) провадження у справі припинено на підставі п.1 ч.1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України - спір не підлягає вирішенню в господарських судах України ,оскільки відповідачами у справі були залучені фізичні особи -власники земельних ділянок.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.11.2009р. ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 23.09.2009р. у справі № 30/172-09 залишена без змін. Ухвала набрала законної сили ,в касаційному порядку не переглядалась.

В 2012році до господарського суду Дніпропетровської області звернувся з позовом Новомосковський міжрайонний прокурор Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Державного управління з охорони навколишнього природного середовища у Дніпропетровській області до Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Відділ Держкомзему у Новомосковському районі, про визнання незаконним та скасування рішення Піщанської сільської ради від 12.03.2008р. № 1-18-V (справа № 23/5005/16619/2011). Предметом спору було визнання недійсними рішень з підстав прийняття їх без розроблення проекту відведення земельних ділянок, та без погодження з Державним управління охорони навколишнього природного середовища, санітарно-епідеміологічної служби, охорони культурної спадщини та природоохоронного органу.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 31.01.2012р. у справі №23/5005/16619/2011 (суддя Белік В.Г.) в задоволенні позову відмовлено. Рішення не оскаржувалось ні в апеляційному ні в касаційному порядку і набрало законної сили.

19.11.2012р. (вх.№8407) заступник прокурора Дніпропетровської області звернувся з даним позовом про визнання незаконними та скасування рішень сесії Піщанської сільської ради від 29.12.2007року посилаючись на перевищення Піщанською сільською радою своїх повноважень при прийнятті спірних рішень та порушення порядку вилучення та зміни цільового призначення земель лісового фонду.

Дослідивши матеріали справи , суд вважає , що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до статті 8 Земельного кодексу України до компетенції обласних рад у галузі земельних відносин належить встановлення та зміна меж сіл, селищ, а відповідно статті 13 Лісового Кодексу України до відання обласних Рад у галузі регулювання лісових відносин на їх території належить надання земельних ділянок лісового фонду за межами населених пунктів у постійне користування.

Дніпропетровська обласна рада керуючись своїми повноваженнями прийняла рішення про зміну меж села Піщанка Новомосковського району Дніпропетровської області , якими змінила межі села Піщанка включивши до складу села землі Новомосковського держлісгоспу (земельні ділянки 74 та 75 кварталу державного підприємства «Новомосковський лісгосп») рішення :№66-4/ХХ1У від 05.09.2002р.;№93-5/ХХ1У від 24.10.2002р.;№ 219-9/ХХ1У від 18.07.2003р.№427-18/ХХ1У від 06.08.2004р., №584-27/1У від 21.04.2005р.; №314-13/У від 04.12.2007р..

При винесенні зазначених рішень Обласна рада керувалась проектом землеустрою зміни меж с. Піщанка за рахунок земель Новомосковського Держлісгоспу , розпорядженнями голови Новомосковської районної державної адміністрації про погодження зміни меж с. Піщанка, висновками Новомосковського Держлісгоспу про можливість включення до складу земель села Піщанка земель Новомосковського Держлісгоспу.

Таким чином, на день прийняття сесією Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області рішень 29.12.2007р. земельні ділянки 74 та 75 кварталу державного підприємства «Новомосковський лісгосп» були включені в межі села Піщанка, тобто власником спірних земельних ділянок являлась Піщанська сільська рада.

Згідно зі статтею 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно -правовими актами. Земельні відносини , що виникають при використанні надр, лісів, вод, а також рослинного і тваринного світу , атмосферного повітря , регулюються цим Кодексом, нормативно-правовими актами про надра, ліси, води , рослинний і тваринний світ, атмосферне повітря , якщо вони не суперечать цьому кодексу.

До правовідносин , що виниклі у даній справі суд застосовує положення Земельного Кодексу, Лісового Кодексу та інших нормативних актів , що були чинними на день ухвалення спірних рішень , а саме на 29.12.2007року.

Перелік конкретних повноважень сільської ради у галузі земельних відносин визначено у пунктах "а" -"к" статті 12 Земельного кодексу України.

Зокрема, за пунктами "а", "б" та "в" раді належить право розпорядження землями територіальної громади ; право передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до Земельного кодексу України; право надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до Земельного кодексу України.

На підставі пункту "к" статті 9 Земельного кодексу України, сільська рада має повноваження вирішувати інші питання у галузі земельних відносин відповідно до Закону. Згідно з пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" вирішення відповідно до Закону питань регулювання земельних відносин є виключною компетенцією пленарних засідань сільських, селищних, міських рад.

Відповідно до статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільська міська рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Оскільки спірні рішення приймались відповідно до земель лісового фонду до спірних правовідносин слід застосовувати і норми Лісового кодексу України.

Стаття 9 Лісового кодексу України визначає, що у комунальній власності перебувають ліси в межах населених пунктів. У комунальній власності можуть перебувати й інші ліси, набуті або віднесені до об'єктів комунальної власності в установленому законом порядку. Право комунальної власності на ліси реалізується територіальними громадами безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування.

Також статтею 33 Лісового кодексу України визначено, що сільські, селищні, міські ради у сфері лісових відносин на відповідній території наділені правом :

- передавати у власність, надавати у постійне користування земельні лісові ділянки, що

перебувають у комунальній власності, в межах сіл, селищ, міст і припиняти права користування

ними;

- приймати рішення про виділення в установленому порядку для довгострокового

тимчасового користування лісами лісових ділянок, що перебувають у комунальній

власності, в межах сіл, селищ, міст і припиняти право користування ними;

- вирішувати інші питання у сфері лісових відносин відповідно до закону.

Відповідно до статті 17 Лісового Кодексу України у постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи. У постійне користування ліси на землях комунальної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створені спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

Ліси надаються в постійне користування на підставі рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень за погодженням з органами виконавчої влади з питань лісового господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, територіальними органами центральних органів виконавчої влади з питань лісового господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища.

Право постійного користування лісами посвідчується державним актом на право постійного користування . Державне підприємство «Новомосковський лісгосп» не надали суду державний акт на право постійного користування спірною земельною ділянкою - 74 та 75 кварталу пояснивши, що такий акт не отримано через відсутність коштів.

Статтею 126 Земельного кодексу України визначений виключний перелік документів якими посвідчується право на земельну ділянку. Так право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону, або договором оренди землі та договором відчуження права оренди землі, зареєстрованими відповідно до закону.

Згідно із ч. 1 ст. 176 Земельного кодексу України межі адміністративно-територіальних утворень посвідчуються державним актом України.

Враховуючи той факт, що на всій території України по теперішній час не проведено розмежування земель державної та комунальної власності, то до даних правовідносин необхідно застосовувати п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України.

Згідно із п. 12 Перехідних положень вищезгаданого кодексу, встановлено, що до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзацах другому та четвертому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Пунктом 1 Перехідних положень ЗУ «Про розмежування земель державної та комунальної власності» встановлено, що у разі якщо межі сіл, селищ, міст не встановлені відповідно до вимог статей 174, 175 та 176 Земельного кодексу України, розмежування земель державної та комунальної власності проводиться органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до меж, прийнятих для обліку земель у складі державного земельного кадастру.

Крім того, слід зазначити , що згідно з частиною 1 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Відповідно до змісту цієї норми закону право власності або право користування земельною ділянкою із земель державної або комунальної власності виникає лише за наявності рішення зазначених органів і тільки в межах, вказаних в цих рішеннях.

Тобто, такі повноваження на території Піщанської сільської ради є виключною компетенцією Піщанської сільської ради , отже суд вважає , що прокурор не довів , що порушено право Новомосковської районної державної адміністрації, щодо розпорядження спірними земельними ділянками.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За приписами пункту 2 статті 20 Господарського суду України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими законами.

За приписами статей 1 та 2 Господарського процесуального кодексу України звертаючись з позовами до господарських судів, підприємства, установи, організації реалізують надане їм право захищати в судовому порядку свої порушені або оспорюванні права та охоронювані законом інтереси у спосіб, передбачений, зокрема, статтею 16 Цивільного кодексу України.

Рішенням Конституційного Суду України від 01.12.2004, № 18-рп/2004 "У справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес)" визначено, що поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається у частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно -смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Таким чином, відсутність доказів порушення суб'єктивного матеріального права або інтересу особи на користь якої прокурор звернувся з позовом до суду, виключає можливість встановлення факту їх порушення, а відтак і захисту у спосіб, обраний позивачем. Твердження прокурора про порушення Піщанською сільською радою при прийнятті спірних рішень порядку вилучення та зміни цільового призначення земель лісового фонду спростовуються матеріалами справи :

Відповідно до статті 21 Земельного Кодексу України порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу ) земельних ділянок громадянам та юридичним особам.

За приписами частини 1 статті 20 Земельного Кодексу України (в редакції на 29.12.2007р.) віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Зміна цільового призначення земель, зайнятих лісами, проводиться з урахуванням висновків органів виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища та лісового господарства (частина 3 статті 20 Земельного Кодексу України в редакції на 29.12.2007р.), аналогічні приписи містить і частина 3 ст. 57 Лісового кодексу України.

Піщанська сільська рада звернулась до генерального директора ДЛГ «Дніпропетровськліс» за згодою на зміну цільового призначення земель лісового фонду , який не заперечив та делегував свої повноваження ДП «Новомосковський лісгосп» який і надав згоду , також була отримана згода і від Державної екологічної інспекції в Дніпропетровській області, отже Піщанською сільською радою були отримані всі необхідні погодження.

Посилання прокурора на Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 19.09.2011р. складений головним спеціалістом -державним інспектором Управління Держземінспекції у Дніпропетровській області яким нібито підтверджується порушення Піщанською сільською радою приписів земельного законодавства при прийняті спірних рішень критично оцінюється судом і не має для суду преюдиційного значення .

Суд не приймає до уваги і вирок Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25.03.2013р. , який надав прокурор , оскільки вирок не набрав законної сили .

Приймаючи до уваги викладене суд вважає, що позовні вимоги прокурора не обґрунтовані не підтверджені матеріалами справи і не підлягають задоволенню. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд керується приписами пункту 4.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2012р. №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» яким визначено, що приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору, та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України.

Отже враховуючи положення пункту 4.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2012р. №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» та відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати - судовий збір у сумі - 1147,00грн. підлягає стягненню з позивача - Новомосковської районної державної адміністрації в доход державного бюджету України.

Керуючись статтями 49, 82-84, 116, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд ,-

ВИРІШИВ :

В задоволенні позову відмовити .

Стягнути з Новомосковської районної державної адміністрації ( вул.Шевченка 7ё м. Новомосковськ, Дніпропетровської області , 51200, код ЄДРПОУ 04052324) в доход Державного бюджету України в особі Управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7, код ЄДРПОУ 37989269, Відділення банку ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, р/р 31214206783005, МФО 805012, ЄДРПОУ банку 37988155) - 1 147 (одну тисячу сто сорок сім )грн. 00коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Головуючий суддя Н.В. Пархоменко

судді : О.В. Ліпинський

Н.Б.Кеся

повне рішення складено

08.04.2013р.