Рішення № 30491597, 02.04.2013, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02 квітня 2013 р. Справа № 902/258/13-г

Провадження № 6/902/14/13

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніон Ком Транс"

до: Державного підприємства "Гайсинське лісове господарство"

Про стягнення 49477,22 грн. заборгованості

Головуючий суддя Говор Н.Д.

Cекретар судового засідання Мовчан Г.М.

Представники

позивача : Передеренко Ю. В. (довіреність № 8 від 24.12.12р.)

відповідача : Чех Н. Г. (довіреність № 137 від 17.04.12р.)

ВСТАНОВИВ :

В провадженні Господарського суду Вінницької області знаходиться справа про стягнення з Державного підприємства "Гайсинське лісове господарство" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніон Ком Транс" 49477,22 грн. боргу.

Позивач 27.03.13р. подав заяву про зменшення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача 44477,22 грн. боргу, в зв'язку з частковим погашенням заборгованості відповідачем.

Дана заява приймається судом на підставі ст. 22 ГПК України.

Повноважний представник відповідача в судовому засіданні борг визнав в сумі 44477,22 грн.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно і об'єктивно дослідивши в сукупності надані в справу докази, надавши їм юридичну оцінку суд встановив наступне.

16.01.2012 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Юніон Ком Транс" (в договорі "Експедитор") та Державне підприємство "Гайсинське лісове господарство" (в договорі "Клієнт") уклали договір про організацію перевезень вантажів № 0124-12-9407055 (надалі Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору Експедитор згідно даного Договору , що діє за дорученням Клієнта, на підставі заявок Клієнта за його рахунок та за винагороду (плату) організує перевезення вантажів в залізничному рухомому складі й пов'язані з цим послуги шляхом укладання договорів з підприємствами, уповноваженими здійснювати перевезення або організацію перевезень вантажів, підприємствами - власниками (балансоутримувачами) залізничного рухомого складу, іншими юридичними особами, а Клієнт сплачує та приймає надані Експедитором послуги на умовах даного договору.

Відповідно до п. 3.1 Договору Клієнт, для організації перевезень вантажів і пов'язаних з цим послуг та для відшкодування витрат Експедитора, здійснює авансові платежі. Авансові платежі мають бути здійснені до початку кожного місяця, в якому здійснюються перевезення. Авансові платежі здійснюються на вартість перевезень, інших послуг та витрат Експедитора, що плануються впродовж кожного місяця надання послуг. За згодою Експедитора можлива оплата послуг (їхньої частини) з організації перевезень вантажів за фактом їх виконання впродовж 3-х календарних днів з моменту надання рахунку Експедитором. Розрахунки здійснюються грошовими коштами.

Відповідно до п. 3.2 Договору вартість послуг з організації перевезень вантажів визначається в розмірі тарифів, встановлених чинним законодавством України для перевезення вантажів в вагонах парку залізниць України із використанням коефіцієнтів, встановлених державними органами, а також із застосуванням додаткового підвищеного коефіцієнту 1,3 для перевезень за даним договором. Вказана вартість містить в собі вартість залізничного тарифу за перевезення вагонів як в навантаженому, так і в порожньому стані, що стягується залізницями, вартість послуг Державного підприємства «Український транспортно-логістичний центр», вартість надання вагонів для перевезення вантажів, податок на додану вартість, який нараховується у випадках, визначених чинним законодавством.

Крім платежів, зазначених в першому абзаці даного пункту, Клієнт здійснює плату за знаходження кожної одиниці вагонів за межами митного кордону України при виконанні Заявок Клієнта в розмірі, визначеному в додаткових угодах/додатках до даного договору, за кожну добу находження кожної одиниці рухомого складу за кордоном України. При цьому неповна доба вважається за повну.

Клієнт самостійно організує розрахунки з підприємствами залізничного транспорту за надані послуги (подача та прибирання вагонів, плата за користування вагонами у випадку простою вагонів на коліях залізниць з вини вантажоодержувача, вантажовідправника, плата за користування вагонами на під'їзних коліях власникам під'їзних колій та інше).

Відповідно до п. 3.3 Договору винагорода (плата) Експедитору встановлюється в розмірі 0,3 % вартості організації перевезень вантажів (без ПДВ) та сплачується Клієнтом впродовж 3-х робочих днів після надання послуг на підставі рахунків Експедитора або утримується Експедитором самостійно з авансових платежів Клієнта.

Відповідно до п. 4.1 Договору сторони несуть майнову відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов'язань згідно з цим Договором та відповідно до чинного законодавства України, зокрема за невиконання плану перевезень згідно із Статутом залізниць України.

Позивач відповідно до положень Договору надав відповідачу послуги з перевезення вантажу на загальну суму 98672,38 грн., що підтверджується звітами експедитора № Э5000000049 від 31.01.2012р. на суму 45727,75 грн., № Э5000000121 від 29.02.2012р. на суму 39218,24 грн., № Э5000000265 від 30.03.2012р. на суму 5882,74 грн. в матеріалах справи.

Позивачем були виставлені відповідачу рахунки на оплату № Э5000000049 від 31.01.2012р., № Э5000000194 від 29.02.2012р., № Э5000000265 від 30.03.2012р.

Відповідач свої зобов'язання по оплаті наданих послуг з перевезення вантажу виконав частково в сумі 54195,16 грн., що стверджується банківським виписками в матеріалах справи.

Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем станом на день прийняття рішення судом становить 44477,22 грн.

З огляду на предмет і характер зобов'язань взятих сторонами в договорі, між сторонами виникли правовідносини, які регулюються главою 64 "Перевезення", ст. 908, 909 ЦК України (договір перевезення вантажу). Відповідно до ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі статтею 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається , якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України , інших актів цивільного законодавства , а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за послуги з перевезення вантажу стверджуються договором № 0124-12-9407055 від 16.01.2012р., звітами експедитора № Э5000000049 від 31.01.2012р., № Э5000000121 від 29.02.2012р., № Э5000000265 від 30.03.2012р., рахунками на оплату № Э5000000049 від 31.01.2012р., № Э5000000194 від 29.02.2012р., № Э5000000265 від 30.03.2012р., платіжним дорученням № 342 від 04.03.2013р., обґрунтованим розрахунком, банківськими виписками про часткову оплату, актом звірки, іншими матеріалами справи і підлягають задоволенню в сумі 44477,22 грн. відповідно до ст.ст. 525, 526, 527, 909 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Відповідно до п. 4.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зменшення розміру позовних вимог згідно з п. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» є підставою для повернення відповідної суми судового збору.

За таких обставин судовий збір в сумі 173,87 грн підлягає поверненню позивачу з бюджету на підставі п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", на підставі ухвали суду.

Керуючись ст. 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82-84, 115 Господарського процесуального кодексу України

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити в сумі 44477,22 грн.

Стягнути з Державного підприємства "Гайсинське лісове господарство" (вул. М. Кривоноса, 20, м. Гайсин, Вінницька область, 23700, ідентифікаційний код 009913996) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніон Ком Транс" (вул. Пушкінська, 62, м. Одеса, 65012, ідентифікаційний код 37947894) 44477,22 грн. боргу, 1546,63 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Копію рішення направити сторонам рекомендованим листом.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 08 квітня 2013 р.

Суддя Говор Н.Д.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Пушкінська, 62, м. Одеса, 65012)

3 - відповідачу (вул. М. Кривоноса, 20, м. Гайсин, Вінницька область, 23700)