ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
____________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"26" березня 2013 р.Справа № 922/622/13-г
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Макаренко О.В.
при секретарі судового засідання
розглянувши справу
за позовом Міського комунального підприємства "Чернівцітеплокомуненерго", м. Чернівці до Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут", м. Харків про стягнення 17 645,55 грн. за участю представників:
позивача - не з'явився
відповідача - Личаний Д.С., довіреність №66-01-16/20 від 21.01.2013 р.
ВСТАНОВИВ:
Міське комунальне підприємство "Чернівцітеплокомуненерго" (позивач) звернулося до господарського суду із позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" (відповідача) 17 645,55 грн. боргу, з яких: 15 501,80 грн. основного боргу, 343,48 грн. інфляційних втрат та 1 800,27 грн. 3% річних за неналежне виконання відповідачем договірних зобов'язань за договором №661 на постачання теплової енергії в гарячій воді від 01.01.2010 р. та за додатковою угодою від 09.02.2012 р. до договору про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти №661 від 09.02.2012 р. Позивач також просить суд покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору.
Представник позивача в судове засідання не з'явився. В судовому засіданні 12.03.2013 р. було задоволено клопотання позивача про розгляд справи без участі його представника за наявними у справі матеріалами.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнає у повному обсязі, просить суд у позові відмовити. Свої заперечення обґрунтовує тим, що згідно з п.4.3. договору №661 на постачання теплової енергії в гарячій воді від 01.01.2010 р. та п.4.1. договору про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти №661 від 09.02.2012 р. сторони дійшли згоди, що розрахунки проводяться шляхом оплати відповідачем коштів після пред'явлення позивачем рахунка на оплату послуг та підписання сторонами акта приймання-передачі. Однак, позивач не надав до матеріалів справи доказів отримання відповідачем рахунків за спожиту теплову енергію та підписаних актів приймання-передачі. Крім того, відповідач вважає, що позивач всупереч умовам п.4.1.4. додаткової угоди від 09.02.2012 р. до договору про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти №661 від 09.02.2012 р. позбавив права відповідача перевірити достовірність розрахунку та нарахування плати за теплову енергію.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно та повно вивчивши надані сторонами докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
01.01.2010 р. між позивачем та відповідачем укладено договір № 661 на постачання теплової енергії в гарячій воді (а.с.10-14), відповідно до умов якого позивач зобов'язався постачати відповідачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені цим договором.
Позивач зобов'язався постачати відповідачеві теплову енергію відповідно до Додатку № 1 договору № 661 від 01.01.2010 р. "Обсяги та порядок постачання теплової енергії споживачу", а відповідач зобов'язався оплачувати вартість одержаної теплової енергії в установлені договором терміни, але не пізніше ніж 15 числа за розрахунковим місяцем (розділ 6 договору № 661 від 01.01.2010 р.).
Крім того, 09.02.2012 р. між сторонами укладено договір про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти № 661 (а.с.17-18), відповідно до умов якого позивач зобов'язався у 2012 році поставити відповідачеві послуги з постачання водяної пари та гарячої води (включно з холодоагентами) (лот 5) постачання теплової енергії на об'єктах відповідача в м. Чернівці (Навчальний корпус №1 Чернівецького факультету НТУ "ХПІ" м. Чернівці, вул. Головна, 203-К), а відповідач - прийняти і оплатити їх.
09.02.2012 р. до договору про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти № 661 від 09.02.2012 р. між сторонами укладено додаткову угоду (а.с. 20-24) (надалі - додаткова угода до договору від 09.02.2012 р.), відповідно до умов якої позивач зобов'язався постачати відповідачеві теплову енергію в потрібних йому обсягах у відповідності до Розділу №2 цієї угоди, а відповідач зобов'язався своєчасно оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами у строки та на умовах, передбачених даною угодою.
Позивач зобов'язався постачати відповідачеві теплову відповідно до Додатку № 1 до договору від 09.02.2012 р. "Обсяги та порядок постачання теплової енергії споживачу (на централізоване опалення)", а відповідач відповідно до п. 3.7. додаткової угоди до договору від 09.02.2012 р. зобов'язався здійснити оплату не пізніше 20 числа за розрахунковим місяцем.
Відповідно до п.4.1. договору №661 від 09.02.2012 р. сторони дійшли згоди про те, що розрахунки проводяться шляхом оплати відповідачем коштів після пред'явлення позивачем рахунка на оплату послуг та підписання сторонами акта приймання-передачі.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договорів за період з 01.09.2011 р. по 30.01.2013 р. позивач поставив відповідачу теплову енергію на загальну суму 15 501,50 грн., що підтверджується наявними матеріалами справи (а.с.35, 62-78).
Представник відповідача у судовому засіданні факт отримання відповідачем послуг з теплопостачання підтвердив, однак контррозрахунку заборгованості не надав та зазначив, що НТУ "Харківський політехнічний інститут" не отримував від позивача рахунків на оплату наданих послуг, а тому був позбавлений можливості перевірити достовірність розрахунку та нарахування плати за спожиту теплову енергію. Проте суд не приймає дані заперечення до уваги, оскільки вони спростовуються наявними матеріалами справи.
Зокрема, в матеріалах справи містяться надані позивачем копії реєстрів отримання рахунків та актів виконаних робіт за теплопостачання за період з 01.09.2011 р. по 30.01.2013 р., підписані уповноваженими представниками відповідача.
Таким чином судом встановлено, що на адресу відповідача позивачем направлялися відповідні рахунки на загальну суму 15 501,50 грн., які відповідач отримав (а.с. 79-94), але заборгованість не сплатив, чим порушив взяті на себе зобов'язання за договорами.
Факт споживання відповідачем теплової енергії підтверджується також актом звірки взаємних розрахунків станом на 18.02.2013 р. (а.с. 60), підписаним повноважними представниками сторін і скріпленим їх печатками.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
В розумінні ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно зі ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
В силу ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 ГК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
На підставі вищенаведеного, суд вважає позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 15 501,80 грн. основного боргу обґрунтованими, підтвердженими наданими суду доказами і такими, що підлягають задоволенню.
З приводу решти позовних вимог слід зазначити таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У відповідності до вказаної норми закону позивач нарахував відповідачеві інфляційні втрати в сумі 343,48 грн. та 3% річних в сумі 1 800,27 грн. Дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства України, відповідає наданому позивачем розрахунку, тому позовні вимоги в цій частині також є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
З огляду на вищевикладене і на те, що суму заборгованості відповідачем не оспорено, не спростовано жодними доказами щодо її погашення, суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими, доведеними наданими суду доказами і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір в сумі 1 720,50 грн. має бути покладено на відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 509, 525, 526, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 3, 12, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" (61002, м. Харків, вул. Фрунзе, 21, код ЄДРПОУ 02071180, р/р 35227007000076 в ГУДКС України в Харківській області, МФО 851011) на користь 58018, м. Чернівці, вул. Максимовича, 19-а, код ЄДРПОУ 34519280, р/р 26003000253903 в ПАТ "Укрсоцбанк" м. Київ, МФО 300023) 15 501,80 грн. основного боргу, 343,48 грн. інфляційних втрат, 1 800,27 грн. 3% річних та 1 720,50 грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 27.03.2013 р.
Суддя Макаренко О.В.
Судове рішення № 30491575, Господарський суд Харківської області було прийнято 26.03.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 922/622/13-г. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: