Рішення № 30491062, 29.03.2013, Шептицький міський суд Львівської області (до 25.04.2025 - Червоноградський міський суд Львівської області)

Справа № 1327/1900/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2013 року Червоноградський міський суд Львівської області

в складі: головуючого-судді Кріль М.Д.

при секретарі Пилипяк Ю.М.

за участю: представника позивача Кудрик Т.П.

відповідачки ОСОБА_2

представників відповідачки ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Червонограда цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»

до ОСОБА_2 (третя особа: орган опіки та піклування Червоноградської міської ради) про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення з житлового приміщення

в с т а н о в и в :

ПАТ КБ «ПриватБанк» в квітні 2012 року звернувся в суд з даним позовом. В заяві послався на те, що 07.06.2006 року між ним та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № CGZOGK00290358 про надання споживчого кредиту, згідно якого банк надав позичальнику кредит в сумі 33 000 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 07.06.2021 року, згідно графіку погашення кредиту.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 07.06.2006 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки № CG641Е/1 відповідно до якого в іпотеку було надано нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1, загальною площею - 79,5 м2, яка належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу.

В порушення норм закону та умов договору відповідачка зобов'язання за вказаним кредитним договором не виконала, заборгувала банку - 59769, 11 доларів США, що еквівалентно - 476957, 50 грн., які добровільно не бажає сплатити, а тому позивач просить в рахунок заборгованості звернути стягнення на заставлене майно та виселити з нього відповідачку та осіб, що там проживають.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала, зіслалася на обставини викладені в позовній заяві.

Відповідачка позов не визнала. Пояснила, що кредит брала на придбання житла і купила 4-х кімнатну квартиру АДРЕСА_1, де і проживає в даний час зі своїм малолітнім сином. Кредит сплачувала вчасно 2 роки, в 2008 році настала фінансова криза, в неї зменшилася заробітна плата і вона не взмозі сплачувати кредит.

Представники відповідачки теж позов не визнали, посилаючись, крім іншого, на те, що відповідачка проживає разом з малолітньою дитиною, іншого житла не має, орган опіки та піклування не погоджується на виселення дитини відповідачки з займаного житла.

Третя особа, орган опіки та піклування в судове засідання не з'явилася, про причини неявки суд не повідомила, з заявами та клопотаннями до суду не зверталася.

Дослідивши докази суд встановив слідуюче.

ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 07.06.2006 року уклали кредитний договір № CGZOGK00290358 про надання споживчого кредиту, згідно умов якого банк надав позичальнику кредит в сумі - 33 000 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення 07.06.2021 року, згідно графіку погашення кредиту.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 07.06.2006 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки № CG641Е/1 відповідно до якого в іпотеку було надано нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_2, на підставі договору купівлі-продажу.

Згідно ст. ст. 525, 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 та ч. 2 ст. 1054 ЦК України наслідками порушення позичальником зобов'язання, щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача вимагати дострокове повернення всієї суми кредиту.

В силу ст. ст. 33, 39 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання боржником основоного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовільнити свої вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно ст. 109 ЖК України звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи інше житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців.

Сторонами дотримана письмова форма укладення договору.

Сума боргу за кредитним договором становить 59 769, 11 доларів США, що еквівалентно, відповідно до службового розпорядження НБУ від 11.01.2012 року, 476957, 50 грн. і складається з заборгованості за кредитом, заборгованості по відсотках за користування кредитом, заборгованості по комісії за користування кредитом, пені за несвоєчасне виконання зобов'язання за договором.

Довідкою КП «Комінтех» від 29.12.2012 року № 122806 стверджується, що власником квартири АДРЕСА_1, яка знаходиться в іпотеці, на підставі договору купівлі-продажу № 1518 від 07.06.2006 року є ОСОБА_2, і в даній квартирі зареєстровані двоє осіб: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та її син - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Листом від 12.11.2011 року № 30.1.0.0/2-137 банк попередив відповідачку, що в випадку невиконання або неналежного виконання порушеного зобов'язання в 30-ти денний строк з дня отримання даної вимоги, банк має намір звернути стягнення на предмет іпотеки, а відповідачці необхідно буде звільнити займане приміщення.

Посилання представників відповідачки на те, що виселення відповідачки з малолітнім сином є незаконним є необгрунтованими.

Як вбачається з будинкової книги, відповідачка та її малолітній син зареєстровані в спірній квартирі - 07.09.2006 року, тобто після укладення кредитного договору та договору іпотеки.

В силу ч. 4 ст. 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей» здійснення будь-яких правочинів стосовно нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, потрібна попередня згода органів опіки та піклування.

Таким чином, згода органу опіки та піклування необхідна лише у випадку, якщо дитина є власником (співвласником) житла або має право на користування жилим приміщенням, що відчужується.

Враховуючи те, що відповідачка та її малолітній син набули права власності на спірне майно значно пізніше укладення кредитного договору і договору про іпотеку, то в даному випадку не вимагається попередньої згоди органу опіки та піклування.

Як вказав виконавчий комітет Червоноградської міської ради в листі від 11.02.2013 року орган опіки та піклування не є учасником при укладенні договорів і відповідно укладення договорів про надання споживчих кредитів та іпотеки дорослими особами не є предметом розгляду на засіданні комісії з питань захисту прав дитини.

Враховуючи наведене суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає до задоволення.

Керуючись ст. ст. 10, 60, 212-215, 218 ЦПК України, суд -

В и р і ш и в:

Позов задоволити.

В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором № CGZOGK00290358 від 07.06.2006 року - в розмірі 59 769, 11 доларів США, що еквівалентно 476 957 (чотириста сімдесят шість тисяч дев'ятсот п'ятдесят сім) грн. 50 коп., відповідно до службового розпорядження НБУ від 11.01.2012 року, - звернути стягнення на предмет іпотеки: АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_2, на підставі договору купівлі-продажу № 1518 від 07.06.2006 року - шляхом продажу вказаного предмета іпотеки ПАТ КБ «ПриватБанк» (49094 м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50 код ЄДРПОУ 14360570) з укладенням від імені ОСОБА_2 договору купівлі-продажу з іншою особою - покупцем, з отриманням витягу Державного реєстру прав власності, а також надання ПАТ КБ «ПриватБанку» всіх повноважень необхідних для здійснення продажу.

Виселити та зняти з реєстраційного обліку в Червоноградському МС ДМС України у Львівській області ОСОБА_2 та ОСОБА_5, що зареєстровані та проживають у АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» судовий збір в сумі 3433 (три тисячі чотириста тридцять три) грн. 60 коп.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Львівської області протягом 10 днів з часу його проголошення.

Суддя: М. Д. Кріль