Постанова № 30490072, 03.04.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

03 квітня 2013 р. № 820/1473/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Піскун В.О.,

при секретарі судового засідання - Мараєвій О.В.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Засопіна М.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, Державної податкової служби у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі - ФОП ОСОБА_3.), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, у якому з урахуванням наданих уточнень просить визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 30.11.2012 року №0009001702 про збільшення і сплату суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 6109,00 грн., винесеного за актом від 26.10.2012 року №2375/17-207/НОМЕР_1 про результати позапланової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_3 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1), щодо документального підтвердження господарських відносин із контрагентами-постачальниками та покупцями товару та повноти відображення в обліку за квітень, травень, червень, серпень 2012 року; визнати неправомірним та скасувати рішення Державної податкової служби у Харківській області № 201/К/10.2-17 від 08.02.2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання (штрафні санкції) з податку на додану вартість, визначеного у податковому повідомленні-рішенні від 30.11.2012 року № 0009001702, у розмірі 1222,00 грн.

Ухвалою суду від 03.04.2013 року закрито провадження у справі в частині позовних вимог щодо визнання неправомірним та скасування рішення Державної податкової служби у Харківській області № 201/К/10.2-17 від 08.02.2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання (штрафні санкції) з податку на додану вартість, визначеного у податковому повідомленні-рішенні від 30.11.2012 року № 0009001702, у розмірі 1222,00 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на незаконність спірного рішення, невідповідність висновків, які викладені в акті перевірки, фактичним обставинам у справі та нормам чинного законодавства України. Позивач наполягає на реальності укладених договорів із ПП «Інформзв'язок» посилаючись на первинні документи (договори, видаткові та податкові накладні, реєстри отриманих податкових накладних, документи, що підтверджують транспортування, оплату придбаного товару та його подальший продаж). Висновки перевірки про порушення абз. «а» п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, абз. «а», «б» п.185.1 ст.185, п.186.1, п.186.2 ст.186 Податкового кодексу України вважає безпідставними та такими, що не відповідають чинному законодавству України.

В судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просив суд скасувати оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Представник відповідача - Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в судовому засіданні проти позову заперечував та просив суд прийняти рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі. При цьому посилався на за результатами проведеної перевірки позивача було встановлено порушення вимог абз. «а» п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, абз. «а», «б» п.185.1 ст.185, п.186.1, п.186.2 ст.186 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI, в результаті чого встановлено завищення податкового кредиту на загальну суму 396901,50 грн., в тому числі за квітень 2012 р. в сумі 146632,43 грн.; за травень 2012 р. в сумі 148242,21 грн.; за червень 2011 р. в сумі 102026,86 грн.; п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI, в результаті чого встановлено завищення податкового кредиту на загальну суму 4887,0 грн., в т.ч. за серпень 2012 року на 4887,0 грн. та абз. «а», «б» п.185.1 ст.185, п.186.1, п.186.2 ст.186 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI, в результаті чого завищено суму податкових зобов'язань всього у сумі 396901,50 грн., в тому числі за квітень 2012 р. у сумі 100362,0 грн.; за травень 2012 р. у сумі 100735,15 грн.; за червень 2012 р. у сумі 71310,43 грн., за липень 2012 р. у сумі 88128,78 грн., за серпень 2012 р. у сумі 36365,14 грн. Перевіркою встановлено, що відповідно до наданих документів одним з основних постачальників позивача був ПП «Інформзв'язок», по якому встановлено, що він не має права на формування своїх податкових зобов'язань з метою надання податкової вигоди для третіх осіб. Отже, на думку відповідача, правочини, вчинені ФОП ОСОБА_3 з ПП «Інформзв'язок» не спричиняють реального настання правових наслідків, а тому є нікчемними. Таким чином, відповідач вважає, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення є обґрунтованим та правомірним.

Представник відповідача - Державної податкової служби у Харківській області, у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчать матеріали справи, клопотання про розгляд справи без його участі або про відкладення розгляду справи до суду не надав. У відповідності до ст. 35 КАС України відповідач є належно повідомленим про дату, час та місце судового засідання.

Таким чином, суд вважає за можливе розгляд справи здійснювати без участі представника відповідача - Державної податкової служби у Харківській області, за наявними в даній справі матеріалами.

Суд, розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи адміністративного позову, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши наявні по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС) в період з 22.10.2012 р. по 26.10.2012 р. проведено позапланову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_3 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1), щодо документального підтвердження господарських відносин із контрагентами-постачальниками та покупцями товару та повноти відображення в обліку за квітень, травень, червень, серпень 2012 року, результати якої оформлені актом перевірки від 26.10.2012 року №2375/17-207/НОМЕР_1 (а.с. 12-20 том 1).

Відповідно до висновків акту перевірки від 26.10.2012 року №2375/17-207/НОМЕР_1 перевіркою встановлено порушення вимог абз. «а» п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, абз. «а», «б» п.185.1 ст.185, п.186.1, п.186.2 ст.186 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI, в результаті чого встановлено завищення податкового кредиту на загальну суму 396901,50 грн., в тому числі за квітень 2012 р. в сумі 146632,43 грн.; за травень 2012 р. в сумі 148242,21 грн.; за червень 2011 р. в сумі 102026,86 грн.; п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI, в результаті чого встановлено завищення податкового кредиту на загальну суму 4887,0 грн., в т.ч. за серпень 2012 року на 4887,0 грн. та абз. «а», «б» п.185.1 ст.185, п.186.1, п.186.2 ст.186 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI, в результаті чого завищено суму податкових зобов'язань всього у сумі 396901,50 грн., в тому числі за квітень 2012 р. у сумі 100362,0 грн.; за травень 2012 р. у сумі 100735,15 грн.; за червень 2012 р. у сумі 71310,43 грн., за липень 2012 р. у сумі 88128,78 грн., за серпень 2012 р. у сумі 36365,14 грн.

На підставі вказаного акту перевірки ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 30.11.2012 року №0009001702 (а.с. 21 том 1).

Податковим повідомленням-рішенням від 30.11.2012 року №0009001702 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 6109,00 грн., у тому числі за основним платежем - 4887,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1222,00 грн.

Зі змісту акту перевірки від 26.10.2012 року №2375/17-207/НОМЕР_1 вбачається, підставою для винесення оскаржуваного рішення стали встановлені в ході перевірки обставини формування позивачем складу податкового кредиту по взаємовідносинам з ПП «Інформзв'язок» у перевіряємому періоді.

Відповідно до п. п.14.1.181 п.14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V «Податок на додану вартість» цього Кодексу.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, ФОП ОСОБА_3 було укладено Договір поставки №б/н від 27.03.2012 р. з ПП «Інформзв'язок» відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця товар (інструмент, обладнання, будівельні матеріали, електрообладнання), а покупець зобов'язується приймати товар та оплачувати його на умовах, визначених договором (а.с. 85-86 том 1).

На підставі вказаного договору позивач придбав товари (інструмент, обладнання, будівельні матеріали, електрообладнання) відповідно до видаткових накладних №1 від 01.04.2012 р., №б/н від 02.04.2012 р., №б/н від 02.04.2012 р., №80 від 03.04.2012 р., №б/н від 04.04.2012 р., №б/н від 05.04.2012 р., №б/н від 06.04.2012 р., №278 від 09.04.2012 р., №б/н від 10.04.2012 р., №352 від 11.04.2012 р., №б/н від 12.04.2012 р., №411 від 12.04.2012 р., №564 від 17.04.2012 р., №б/н від 19.04.2012 р., №711 від 20.04.2012 р., №925 від 26.04.2012 р., №б/н від 29.04.2012 р., №11 від 03.05.2012 р., №14 від 03.05.2012 р., №25 від 03.05.2012 р., №131 від 04.05.2012 р., №132 від 04.05.2012 р., №233 від 07.05.2012 р., №322 від 08.05.2012 р., №323 від 08.05.2012 р., №350 від 10.05.2012 р., №532 від 14.05.2012 р., №551 від 15.05.2012 р., №598 від 16.05.2012 р., №696 від 17.05.2012 р., №739 від 18.05.2012 р., №825 від 21.05.2012 р., №1025 від 25.05.2012 р., №1213 від 29.05.2012 р., №5 від 01.06.2012 р., №6 від 01.06.2012 р., №24 від 01.06.2012 р., №107 від 04.06.2012р., №108 від 04.06.2012 р., №155 від 05.06.2012 р., №156 від 05.06.2012 р., №169 від 05.06.2012 р., №184 від 06.06.2012 р., №233 від 07.06.2012 р., №287 від 08.06.2012 р., № 448 від 12.06.2012 р., №472 від 13.06.2012 р., №604 від 15.06.2012 р., №751 від 20.06.2012 р., №912 від 25.06.2012 р., №943 від 26.06.2012 р., №8 від 01.08.2012 р. та податкових накладних №42 від 02.04.2012 р., №322 від 08.05.2012 р., №323 від 08.05.2012 р., №350 від 08.05.2012 р., №532 від 10.05.2012 р., №551 від 14.05.2012 р., №598 від 15.05.2012 р., №696 від 16.05.2012 р., №739 від 17.05.2012 р., №825 від 21.05.2012 р., №1038 від 25.05.2012 р., №1213 від 29.05.2012 р., №132 від 04.05.2012 р., №41 від 02.04.2012 р., №131 від 04.05.2012 р., №80 від 03.04.2012 р., №120 від 04.04.2012 р., №278 від 09.04.2012 р., №318 від 10.04.2012 р., №352 від 11.04.2012 р., №410 від 12.04.2012 р., №411 від 12.04.2012 р., №564 від 17.04.2012 р., №682 від 19.04.2012 р., №711 від 20.04.2012 р., №925 від 26.04.2012 р., №1 від 01.04.2012 р., №233 від 07.05.2012 р., №170 від 05.04.2012 р., №198 від 06.04.2012 р., №1096 від 29.04.2012 р., №751 від 20.06.2012 р., №912 від 25.06.2012 р., №943 від 26.06.2012 р., №111 від 03.05.2012 р., №112 від 03.05.2012 р., №113 від 03.05.2012 р., №448 від 12.06.2012 р., №108 від 04.06.2012 р., №5 від 01.06.2012 р., №6 від 01.06.2012 р., №604 від 15.06.2012 р., №107 від 04.06.2012 р., №472 від 13.06.2012 р., №155 від 05.06.2012 р., №156 від 05.06.2012 р., №169 від 05.06.2012 р., №184 від 06.06.2012 р., №233 від 07.06.2012 р., №287 від 08.06.2012 р., № 24 від 01.06.2012 року, №8 від 01.08.2012 р. на загальну суму 2410730,4 грн., у тому числі ПДВ - 401788,4 грн., копії яких приєднані до матеріалів справи.

Розрахунки за отримані товари ФОП ОСОБА_3 здійснювались готівкою в касу підприємства, що підтверджується квитанціями до прибутково-касових ордерів, копії яких приєднані до матеріалів справи (а.с. 84-143 том 4).

Транспортування придбаного товару проведено власним транспортом позивача, який здійснював керування цим транспортом, що підтверджується товарно - транспортними накладними №01026062012 від 26.06.2012 р., №01025062012 від 25.06.2012 р., №01020062012 від 20.06.2012 р., №01015062012 від 15.06.2012 р., №01012062012 від 12.06.2012 р., №01013062012 р. від 13.06.2012 р., №0108062012 від 08.06.2012 р., №03105062012 від 05.06.2012 р., №03105062012 від 05.06.2012 р., №0106062012 від 06.06.2012 р., №0301062012 від 01.06.2012 р., №02001062012 від 01.06.2012 р., №01004062012 від 04.06.2012 р., №0100062012 від 01.06.2012 р., №01025052012 від 25.05.2012 р., №01018052012 від 18.05.2012 р., №02030052012 від 30.05.2012 р., №01030052012 від 30.05.2012 р., №01021052012 від 21.05.2012 р., №01015052012 від 15.05.2012 р., №01017052012 від 17.05.2012 р., №01016052012 від 16.05.2012 р., №01014052012 від 14.05.2012 р., №020100052012 від 10.05.2012 р., №01010052012 від 10.05.2012 р., №020080052012 від 08.05.2012 р., №010080052012 від 08.05.2012 р., №010070052012 від 07.05.2012 р., №010040052012 від 04.05.2012 р., №01003052012 від 03.05.2012 р., №020030052012 від 03.05.2012 р., №010030052012 від 03.05.2012 р., №01003042012 від 03.04.2012 р., №01017042012 від 17.04.2012 р., №01026042012 від 26.04.2012 р., №01020042012 від 20.04.2012 р., №01009042012 від 09.04.2012 р., №01006042012 від 06.04.2012 р., №01005042012 від 05.04.2012 р., №02002042012 від 04.04.2012 р., №01002042012 від 04.04.2012 р., №01004042012 від 04.04.2012 р., №01019042012 від 19.04.2012 р., №01029042012 від 29.04.2012 р., копії яких приєднані до матеріалів справи.

Зазначені документи підтверджують, що Договір поставки від 27.03.2012 р., укладений між ФОП ОСОБА_3 та ПП «Інформзв'язок» є реально укладеним та сторони виконали свої зобов'язання. Господарські зобов'язання за укладеним договором відповідають вимогам закону та укладені сторонами без порушень.

Суми податку на додану вартість по придбаним товарам віднесені ФОП ОСОБА_3 до складу податкового кредиту в деклараціях з податку на додану вартість за квітень, травень, червень, серпень 2012 року.

В подальшому придбаний товар було використано ФОП ОСОБА_3 при організації власної господарської діяльності, а саме реалізовано ПСП «Алма», ПП «Суміжник», ТОВ БВКФ «Тінава», ПП «Євробуд», ТОВ «Фірма Лайт-Тек», ТОВ «МТД Профіль Групп», ПАТ «ФЕД», ДП «Анд-Буд», ТОВ НВП «Електроспецтехнологія». Реальність господарських операцій підтверджується договорами, видатковими накладними, довіреностями на отримання товару, податковими накладними, товарно-транспортними накладними, платіжними дорученнями на оплату отриманого товару, копії яких приєднані до матеріалів справи (а.с. 33-250 том 2, а.с. 1-177 том 3, а.с. 2-83 том 4).

Також з матеріалів справи вбачається, що формування податкового кредиту ФОП ОСОБА_3 за серпень 2012 р. в сумі 4887,0 було здійснено на підставі податкової накладної №8 від 01.08.2012 р. Отримання товару від ПП «Інформзв'язок» підтверджується видатковою накладною №8 від 01.08.2012 р. Транспортування товару здійснювалося згідно товарно-транспортної накладної №01001082012 від 01.08.2012 року власним автомобілем ФОП ОСОБА_3 Розрахунки між ФОП ОСОБА_3 та ПП «Інформзв'язок» проводились у готівковій формі, що підтверджується квитанціями до прибутково-касових ордерів №709 від 04.08.2012 р., № 759 від 18.08.2012 р., №733 від 11.08.2012 р., копії яких приєднані до матеріалів справи.

В подальшому придбаний у серпні 2012 року товар ФОП ОСОБА_3 було реалізовано ПСП «Алма» (податковий номер 30291174) на підставі Договору про взаємозалік №7 від 01.08.2012 р., у відповідності до видаткових накладних №6183/10755 від 01.08.2012 р., №6236/10806 від 03.08.2012 р., №6239/10809 від 06.08.2012 р. та податкових накладних №6 від 01.08.2012 р., №14 від 03.08.2012 р., №18 від 06.08.2012 р. Отримання товару ПСП «Алма» здійснювалося на підставі довіреності №279 від 01.08.2012 р. Згідно Договору про взаємозалік №7 від 01.08.2012 р. між ФО-П ОСОБА_3 та ПСП «Алма» грошові розрахунки не здійснювалися.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що ФОП ОСОБА_3 мав право на нарахування податкового кредиту по придбаним товарам, оскільки його придбано з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.

Право на нарахування податкового кредиту у ФОП ОСОБА_3 виникло на підставі податкових накладних, що засвідчують факт отримання позивачем товару.

Суд також зазначає, що вказані первинні документи відповідають приписам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за № 168/704) та не спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, що призводить до зміни в структурі активів платника податків.

З матеріалів справи вбачається, що жодних зауважень чи претензій до правоздатності і дієздатності осіб, які є сторонами спірних правочинів, відповідності спірних правочинів вимогам закону відповідачем ані при проведенні перевірки, ані в ході судового розгляду не пред'являлось. Судом також встановлено, що мотиви фізичної відсутності товару у спірних правовідносинах, вартісних показників придбаного товару не були покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення.

Крім того, в акті перевірки ФОП ОСОБА_3 відсутні посилання на порушення позивачем норм законодавства щодо належного оформлення первинної бухгалтерської документації.

Висновки податкового органу ґрунтуються, на висновках акту про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента позивача - ПП «Інформзв'язок», від 02.08.2012 року №2876/2202/31087521, які свідчать про те, що ПП «Інформзв'язок» не має права на формування своїх податкових зобов'язань та операції з продажу та купівлі товарів (робіт, послуг) ПП «Інформзв'язок» порушують ч.ч.1, 5 ст. 203, ч.ч. 1, 2 ст.215, ст. 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними та суперечать моральним засадам суспільства.

З цього приводу суд зазначає, що законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за можливими допущеними порушеннями законодавства інших юридичних осіб, на господарюючих суб'єктів не покладається обов'язок та не надається право контролювати дотримання законодавства платником податків, який виступає контрагентом у господарській операції.

Ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. Такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Чинне законодавство не містить норм щодо солідарної відповідальності платників податків.

Виходячи з наведеного, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом, не впливають на права та обов'язки іншого платника податків. Крім того, чинне законодавство не покладає на підприємство обов'язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів.

Наявні у справі документи також не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом взаємоузгоджених спільних зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст. 11 КАС України не виявлено.

Таким чином, суд вважає, що відповідач дійшов помилкового висновку, що укладені між ФОП ОСОБА_3 та ПП «Інформзв'язок» (договір № б/н від 27.03.2012 р.) не спричиняє реального настання правових наслідків.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частинами 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає не доведеними відповідачем належними і допустимими доказами обставин та фактів, на які він посилається в обґрунтування відповідності нормам чинного законодавства прийнятого ним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

В ході вирішення питання щодо законності прийнятого суб'єктом владних повноважень рішень суд відповідно до вимог ст.2 КАС України зобов'язаний перевірити чи прийнято воно: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 6109,00 грн., у тому числі за основним платежем - 4887,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1222,00 грн., за оскаржуваним податковим повідомленням - рішенням є необґрунтованим та безпідставним, а тому, вимоги позивача є правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 94, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, Державної податкової служби у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 30.11.2012 року №0009001702 про збільшення і сплату суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 6109,00 грн., винесеного за актом від 26.10.2012 року №2375/17-207/НОМЕР_1 про результати позапланової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_3 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1), щодо документального підтвердження господарських відносин із контрагентами-постачальниками та покупцями товару та повноти відображення в обліку за квітень, травень, червень, серпень 2012 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 08.04.2013 року.

Суддя Піскун В.О.