Постанова № 30490017, 08.04.2013, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/737/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2013 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С. при секретарі Павлюк К.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Одеський коньячний завод» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Одесі Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.01.2013 року №0000062200, -

В С Т А Н О В И В:

З позовом до суду звернулось Приватне акціонерне товариство «Одеський коньячний завод» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Одесі Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.01.2013 року №00000622000.

В судовому засіданні 03.04.2013 року представник позивача просив задовольнити позов з огляду на те, що позивач правомірно не включив суми наднормативних втрат коньячного спирту до складу оподаткованих акцизним податком оборотів, оскільки право власності на ці спирти від постачальника до позивача не перейшли, а тому він не мав права розпоряджатись ними та нести відповідні витрати. Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог пославшись на те, що позивач неправомірно не включив вартість понаднормативних втрат спирту коньячного, отриманого від іноземних постачальників, оскільки право власності до позивача перейшло з моменту перетинання спиртом митного кордону України та здійснення процедур митного оформлення вантажу.

Заслухавши пояснення представників позивача, представника відповідача та дослідивши наявні в справі письмові докази суд встановив наступні факти та обставини:

Відповідач на підставі ст.1 Закону України «Про державну податкову службу» є місцевим підрозділом центрального органу державної виконавчої влади та згідно ст.ст.7,10,11 цього ж Закону здійснює повноваження щодо встановлення порушень податкового законодавства, нарахування податкових зобов'язань та стягнення заборгованості з податків та зборів, штрафних санкцій, а тому позовні вимоги щодо оскарження його актів, дій чи бездіяльності з цього приводу, на підставі положень ст.55 Конституції України, п.1 ч.2 ст.17, ст.104 КАС України підвідомчі адміністративним судам та повинні розглядатись за правилами адміністративного судочинства.

На підставі направлення від 24.09.2012 року №231,232,237,257 посадовими особами відповідача, згідно п.1 ст.11 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» була проведена планова невиїзна документальна перевірка позивача з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.07.2011 року по 30.06.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 року по 30.06.2012 року.

За результатами зазначеної перевірки був складений акт №1/22-0/00412056/1 від 04.01.2013 року (а.с.12-22), яким були встановлені порушення позивачем п.214.6,п.214.7 ст.214, п.216.2 ст.216 Податкового кодексу України в частині донарахування акцизного податку за період липень-грудень 2011 року на загальну суму 131887,85 грн.

На підставі цього акту перевірки відповідачем 16.01.2013 року було прийняте податкове повідомлення-рішення №0000062200 (а.с.23) щодо нарахування акцизного податку в розмірі 131887,85 грн., штрафних санкцій 65943,94 грн.

Представник позивача вважає вказане рішення в частині нарахування акцизного податку в розмірі 118395,10 грн. та штрафних санкцій в розмірі 59197,55 грн. протиправними оскільки, позивач не набув право власності на спирти коньячні за імпортними поставками, а тому не повинен був включати понаднормативні втрати цих спиртів при транспортування та зберіганні до складу податкових зобов'язань зі сплати акцизного податку відповідних податкових періодів.

Представник відповідача письмових заперечень проти позову від 14.02.2013 року №2486/9/10-029 (а.с.179-180) зазначив, що позивач порушив порядок формування податкового зобов'язання з акцизного податку зазначених податкових періодів, адже в порушення ч.2 ст.13 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» не включив до складу податкового зобов'язання цих податкових періодів вартість понаднормативних втрат спирту коньячного при його транспортуванні та зберіганні.

Однак, суд вважає, що оскаржене позивачем податкове повідомлення-рішення прийняте не у відповідності до вимог законодавства, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 12.04.2007 року та 09.12.2009 року позивачем були укладені контракти № 88/К/43-07 та № 91209 з ТОВ «Руджи» та «Хелько Алкоголь ЛТД» відповідно на поставку спиртів коньячних (а.с.24-47).

Зокрема, пунктом 5.9 контракту № 88/К/43-07 від 12.04.2007 року (з урахуванням Додаткових угод від 20.12.2007 року, від 16.12.2008 року, від 01.12.2008 року та від 11.12.2009 року), укладеного між ЗАТ та TOB «Руджи» передбачено, що право власності на Товар переходить від Продавца до Покупця (ЗАТ) с моменту приймання Товару/ партії Товару по кількості, що підтверджується підписаними представниками Продавця актами приймання Товару. В акті приймання Товару вказується фактична кількість доставленого та прийнятого Покупцем Товару, на який переходить право власності к Покупцю, а також фактична кількість втрат Товару до моменту його прийняття Покупцем. Ризик випадкової втрати (в тому числі при транспортуванні Товару до його приймання Покупцем), загибелі, пошкодження Товару несе його власник. Фактична кількість прийнятого Покупцем товару підтверджується також актом експертизи Торговельно-промислової Палати України або її регіональних підрозділів

Таким чином, відповідно до умов цього договору право власності на Товар переходить з моменту оформлення акту його приймання.

В судовому засіданні судом встановлено, що в ході виконання цих контрактів при прийнятті позивачем Товару було виявлено його нестачу, що було оформлено відповідними актами від 09.07.2011 року №62, від 29.07.2011 року №75, від 08.08.2011 року №81, від 01.09.2011 року №108, №109, від 02.08.2011 року №78, від 10.08.2011 року №84 (а.с.48-63).

Згідно висновків актів експертизи Іллічівського підприємство Одеської регіональної Торгово-промислової палати від 06.07.2011 року №ОЕ-8/321/1 (а.с.64-67), від 05.08.2011 року №ОЕ-8/372 (а.с.68-71), від 28.07.2011 року №ОЕ-8/354 (а.с.72-75), від 31.08.2011 року №ОЕ-8/399/2 (а.с.76-79), від 06.07.2011 року №ОЕ-8/321/1 (а.с.80-83), від 31.08.2011 року №ОЕ-8/299/2 (а.с.84-87) підтверджена кількість недопоставленого коньячного спирту у вищенаведених актах приймання-передачі.

При цьому, встановлений зазначеними актами об'єм недопоставки спирту коньячного був визначений відповідачем в спірному акті перевірки як понаднормативні втрати позивачем спирту коньячного.

Частиною 1 ст.13 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" визначено, що норми втрат і виходу спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, спирту-сирцю виноградного, спирту-сирцю плодового та алкогольних напоїв затверджуються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно постанов Кабінету Міністрів України від 15.02.1999 року №186, від 07.08.2001 року №940 визначено, що норми виробничих втрат та виходу спирту визначаються Департаментом контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів.

Частиною 2 цієї статті встановлено, що за понаднормативні втрати, не виправдані згідно з чинним законодавством, та незабезпечення виходу продукції суб'єкти господарювання сплачують акцизний збір у розмірі, визначеному законом.

З аналізу зазначених норм вбачається, що відповідальність суб'єкта господарювання наступає за понаднормативні втрати спиртів, які знаходились у власності такого суб'єкта.

В підтвердження факту наявності спору про недопоставку представником позивача надані претензії на адресу постачальників (а.с.88-102) та відповіді на вказане претензії представників постачальників (а.с.182-188), в яких визнається факт недопостачання на адресу позивача спирту коньячного у заявлених об'ємах.

Відповідно до положень ч.1 ст.72 КАС України, суд застосовує до спірних правовідносин постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09.03.2011 року по справі №2а-11618/10/1570 (а.с.195-200), постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2011 року по цій же справі (а.с.205-209) та ухвалу Вищого адміністративного суду України від 17.01.2013 року по справі №К/9991/74336/11 (а.с.201-204), за спору між тими саме сторонами за тим саме предметом з тих саме підстав (оскарження податкових повідомлень-рішень СДПІ але за інші податкові періоди), якими встановлено, що за тих саме обставин - недоотримання спирту коньячного від постачальників - нерезидентів України, позивач ПАТ «Одеський коньячний завод» не повинен був включати вартість понаднормативних втрат при транспортуванні та зберіганні цього спирту до бази оподаткування акцизним податком відповідних податкових періодів.

З урахуванням зазначеного, на підставі встановлених в судовому засіданні фактів, суд приходить до висновку, що приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення в частині донарахування ПАТ податкового зобов'язання (в тому числі штрафні санкції) на за понаднормативні втрати спирту коньячного, які фактично не були отримані позивачем від його постачальників ТОВ «Руджи» та «Хелько Алкоголь ЛТД», СДПІ діяла не на підставі закону, необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Відтак, оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що оскаржений акт суб'єкту владних повноважень з акцизного податку прийнятий на підставі помилкового висновку посадових осіб органу ДПС, що не відповідає положенням ч.2 ст.19 Конституції України та ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», а тому, на підставі положень ч.2 ст.162 КАС України, суд повинен позовні вимоги задовольнити повністю визнати протиправним та скасувати оскаржене податкове повідомлення-рішення у оскарженій частині.

Судові витрати розподілити за правилами ст.94 КАС України.

Керуючись ст.ст.94,158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Одесі Державної податкової служби від 16.01.2013 року №0000062200 в частині донарахування акцизного податку в розмірі 118395,10 грн. та штрафних санкцій в розмірі 59197,55 грн.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня виготовлення та підписання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складений та підписаний суддею 08 квітня 2013 року

Суддя Єфіменко К.С.

.