УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 березня 2013 р.Справа № 820/957/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Бершова Г.Є.
Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Чугуївському районі Харківської області на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 15.02.2013р. по справі № 820/957/13-а
за позовом Управління Пенсійного фонду України в Чугуївському районі Харківської області
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИЛА:
Управління Пенсійного фонду України в Чугуївському районі Харківської області (далі по тексту - позивач) звернулось з адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач), в якому просив суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2011 рік в сумі 388,43 грн., в тому числі штрафних санкцій 231,21 грн., та пені 157,20 грн.
Позивачем, 14 лютого 2013 року до суду було надано клопотання про забезпечення позову, в якому він просив накласти арешт на майно відповідача, що знаходиться за адресою: 63524, АДРЕСА_1, та на грошові кошти, що знаходяться на розрахункових рахунках боржника.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 15.02.2013 року у задоволенні клопотання Управління Пенсійного фонду України в Чугуївському районі Харківської області про забезпечення позову відмовлено.
Позивач, не погодившись з ухвалою суду першої інстанції від 15.02.2013 року, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 15.02.2013 року та прийняти нову ухвалу, якою задовольнити в повному обсязі клопотання Управління Пенсійного фонду України в Чугуївському районі Харківської області про забезпечення позову у справі.
Представник позивача, відповідач в судове засідання не прибули, про дату, час і місце розгляду справи сповіщені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень, які надійшли до суду.
Суд апеляційної інстанції розглядає справу згідно п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відмовляючи в задоволенні клопотання про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що будь-яких фактичних даних, які б свідчили про те, що невжиття заходів по забезпеченню позову в даному випадку може ускладнити виконання рішення суду чи привести до потреби докладати значні зусилля для відновлення прав позивача до суду не надано.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Аналізуючи, висновки суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову колегія суддів звертає увагу на те, що забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог. Забезпечення позову допускається, якщо не вжиття цих заходів може ускладнити або привести до неможливості виконання рішення суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 117 КАС України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Однак, вирішуючи питання щодо вжиття заходів забезпечення позову необхідно враховувати інтереси не тільки позивача, а і відповідача по справі, права якого можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням певних видів забезпечення позову.
В матеріалах справи відсутні будь-які фактичні дані, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіянню шкоди правам чи інтересам держави до ухвалення рішення в адміністративній справі або невжиття заходів по забезпеченню позову в даному випадку може ускладнити виконання рішення суду чи призвести до необхідності додавати значні зусилля для відновлення прав.
Клопотання позивача про вжиття заходів по забезпеченню позову не містить в собі достатньо обґрунтованого припущення, що у разі не вжиття заходів по забезпеченню позову, діями та рішеннями відповідача, які зазначені в цьому клопотанні, до ухвалення рішення по справі може бути заподіяна шкода правам та інтересам позивача, а також не доведено очевидних ознак протиправності таких дій та рішень, які можуть бути підставою для вжиття заходів забезпечення позову.
Крім того відповідно до ч.ч. 3, 4 ст.117 КАС України забезпечення позову в адміністративних справах допускається у формах: 1) зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються; 2) заборони вчинити певні дії.
З клопотання про забезпечення позову вбачається, що позивач забезпечити позов просить шляхом накладення арешту на майнові активи відповідача.
Разом з тим, заявляючи клопотання про накладення арешту на майно відповідача, позивач не вказує на яке саме майно, на його думку, необхідно накласти арешт. Таким чином, відсутність зазначених відомостей унеможливить виконання судового рішення щодо вжиття заходів забезпечення позову.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо недоведеності позивачем підстав передбачених законом для вжиття заходів забезпечення позову.
Виходячи з викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 199, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Чугуївському районі Харківської області залишити без задоволення.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 15.02.2013р. по справі № 820/957/13-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя (підпис)Бершов Г.Є.Судді(підпис) (підпис) Катунов В.В. Ральченко І.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Бершов Г.Є.
Судове рішення № 30487355, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 27.03.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 820/957/13-а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: