Постанова № 30486674, 05.03.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 березня 2013 р. (09:58)

Справа №801/1804/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Москаленка С.А.., за участю секретарі Магеря М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції в м. Ялті Автономної Республіки Крим Державної податкової служби

до Кредитної спілки "Гедеон"

про стягнення ,

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція в м. Ялті Автономної Республіки Крим Державної податкової служби звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом до Кредитної спілки "Гедеон" про стягнення заборгованості у сумі 2384,00 грн.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 21.02.2013 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження по справі та справу призначено до судового розгляду.

Позивач у судове засідання явку свого представника не забезпечив, надав клопотання про розгляд справи за його відсутністю.

Відповідач у судове засідання явку представника не забезпечив, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до ч. 6 ст. 71 КАС України суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Виконавчим комітетом Ялтинської міської ради Автономної Республіки Крим 31.01.2006 року проведено державну реєстрацію юридичної особи - Кредитна спілка "Гедеон", про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 09.11.2012 року.

Як свідчать матеріали справи відповідач узятий на облік як платник податків у Державної податкової інспекції в м. Ялта Автономної Республіки Крим Державної податкової служби 02.02.2006 року за № 4606.

13.01.2012 року Державною податковою інспекцією в м. Ялта Автономної Республіки Крим Державної податкової служби проведена камеральна перевірка своєчасності подання податкової звітності з податку на прибуток за податковий період 1 квартал 2009 року, півріччя 2009 року, 3 квартал 2009 року, 2009 рік, 1 квартал 2010 року, півріччя 2010 року, 3 квартал 2010 року, 2010 рік, 1 квартал 2011 року, 2 квартал 2011 року, 2-3 квартал 2011 року, за результатами якої складений акт від 13.01.2012 року № 77/33876322/15-1.

Зазначений акт перевірки направлений відповідачу 17.01.2012 року поштою та був повернутий з відміткою «вибув».

Перевіркою встановлені порушення п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України, а саме неподання відповідачем податкових декларацій з податку на прибуток за 1 квартал 2009 року, півріччя 2009 року, 3 квартал 2009 року, 2009 рік, 1 квартал 2010 року, півріччя 2010 року, 3 квартал 2010 року, 2010 рік, 1 квартал 2011 року, 2 квартал 2011 року, 2-3 квартал 2011 року.

На підставі акту перевірки від 13.01.2012 року № 77/33876322/15-1 позивачем винесено податкове повідомлення - рішення від 30.01.2012 року №0000061501, яким відповідачу визначена сума штрафних санкцій з податку на прибуток у розмірі 1192,00грн.

Зазначене податкове повідомлення – рішення направлено відповідачу 03.02.2012 року та було повернуто з відміткою УДППЗ «Укрпошта» «вибув» про що свідчить поштове повідомлення.

Як вбачається з матеріалів справи, податкове повідомлення-рішення відповідачем оскаржено не було.

22.03.2012 року працівниками Державної податкової інспекції в м. Ялті Автономної Республіки Крим Державної податкової служби проведена камеральна перевірка своєчасності подання податкової звітності з податку на прибуток за податковий період за 1 квартал 2009 року, півріччя 2009 року, 3 квартал 2009 року, 2009 рік, 1 квартал 2010 року, півріччя 2010 року, 3 квартал 2010 року, 2010 рік, 1 квартал 2011 року, за результатами перевірки складено акт від 22.03.2012 року №252/33876322/15-01.

Зазначений акт перевірки направлений відповідачу 29.03.2012 року поштою та був повернутий з відміткою «вибув».

Перевіркою встановлені порушення п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України, а саме неподання відповідачем податкових декларацій з податку на прибуток за1 квартал 2009 року, півріччя 2009 року, 3 квартал 2009 року, 2009 рік, 1 квартал 2010 року, півріччя 2010 року, 3 квартал 2010 року, 2010 рік, 1 квартал 2011 року.

На підставі акту перевірки від 22.03.2012 року №252/33876322/15-01 позивачем винесено податкове повідомлення - рішення від 22.03.2012 року №0000891501, яким відповідачу визначена сума штрафних санкцій з податку на прибуток у розмірі 1192,00грн.

Зазначене податкове повідомлення – рішення направлено відповідачу 27.04.2012 року та було повернуто з відміткою УДППЗ «Укрпошта» «вибув» про свідчить поштове повідомлення.

Як вбачається з матеріалів справи, податкове повідомлення-рішення відповідачем оскаржено не було.

Перевіряючи наявність підстав для задоволення адміністративного позову, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України, який набрав чинності з 01.01.2011 року.

Відповідно до п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі – ПК України) платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Суд зазначає, що відповідно до підрозділу 4 Розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, застосування Розділу III "Податок на прибуток підприємств" починається з 1 квітня 2011 року.

Таким чином, до спірних правовідносини в частині зобов’язань платників податків надавати до податкового органу податкову звітність з податку на прибуток, строки надання такої звітності за 1 квартал 2009 року, півріччя 2009 року, 3 квартал 2009 року, 2009 рік, 1 квартал 2010 року, півріччя 2010 року, 3 квартал 2010 року, 2010 рік підлягають застосуванню в тому числі норми Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994 року N 334/94-ВР (далі – Закон № 334).

Відповідно до п.п. 11.1 Закону № 334 передбачені такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік.

Таким чином, відповідач зобов’язаний щоквартально протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем податкового кварталу, подавати до податкового органу податкову звітність з податку на прибуток.

Згідно з п.16.4 ст.16 Закону № 334 податок за звітний період сплачується його платником до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем неподані до Державної податкової інспекції в м. Ялта Автономної Республіки Крим Державної податкової служби податкові декларації з податку на прибуток за1 квартал 2009 року, півріччя 2009 року, 3 квартал 2009 року, 2009 рік, 1 квартал 2010 року, півріччя 2010 року, 3 квартал 2010 року, 2010 рік, у зв’язку з чим до відповідача застосовані штрафні санкції в розмірі 170,00 грн. за кожне неподання податкової декларації.

Відповідно до п. 120.1. ст. 120 ПК України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170,00 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Враховуючи дію нормативно-правових актів у часі, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно застосовані норми ст. 120 Податкового кодексу України, які діяли на час прийняття податкового повідомлення-рішення.

Суд наголошує, що оскільки порушення, яке допущено платником податку у 2009 році, виявлено у 2012 році, підлягають застосуванню норми ст. 120 Податкового кодексу України в межах розміру відповідальності, що не перевищує розмір, встановлений Законом України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 27.12.2000 року № 2181-ІІІ, який був чинним на час вчинення платником податку правопорушення.

Відповідно до п. 7 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Матеріали справи свідчать, що відповідачем неподані до Державної податкової інспекції в м. Ялта Автономної Республіки Крим Державної податкової служби податкові декларації з податку на прибуток за 2010 рік, 1 квартал 2011 року, у зв’язку з чим до відповідача застосовані штрафні санкції у розмірі 1 грн. за кожне правопорушення.

Таким чином судом встановлено, що позивачем порушені норми податкового законодавства щодо своєчасності надання податкової декларації з податку на прибуток.

Суд зазначає, що з 01.01.2011 року набрав чинності Податковий кодексу України, тому до спірних правовідносин, в тому числі щодо порядку узгодження податкового зобов’язання, порядку та підстав для звернення податкового орану до суду підлягають застосуванню норми Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 58.1 ст. 58 ПК України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Згідно з п.3 п.58.3. статті 58 ПК у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Як свідчать матеріали справи, податкове повідомлення – рішення від 30.01.2012 року №0000061501направлено відповідачу 03.02.2012року та було повернуто з відміткою УДППЗ «Укрпошта» «вибув» про свідчить поштове повідомлення.,

27.04.2012 року відповідачу було направлено друге податкове повідомлення – рішення від 22.03.2012 року №0000891501, та також було повернуто з відміткою УДППЗ «Укрпошта» «вибув» про свідчить поштове повідомлення.

Відповідно до ч. 1 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності. Податкова вимога надсилається платнику податків органом державної податкової служби в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, що встановлено ч. 1 п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, тобто з урахуванням змісту поняття “податковий борг”, встановленому п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податкова вимога надсилається органом державної податкової служби платнику податків на суму податкового боргу.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов’язання та повинна містити вказану в п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України інформацію, зокрема, розмір податкового боргу.

З урахуванням аналізу зазначених положень Податкового кодексу України, податкові органи мають право звертатися із позовом про стягнення сум податкового боргу виключно після дотримання всіх умов, визначених ст.ст. 59, 95 Податкового кодексу України, тобто після настання двох подій:

- після надіслання податкової вимоги на податковий борг із зазначенням конкретного розміру податкового боргу;

- спливу терміну 60 днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

При цьому відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі, коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Судом встановлено, 10.05.2011 року відповідачем надіслана податкова вимога № 369 на суму 170,00 грн., яка спрямована на адресу відповідача 20.07.2011 року та було повернуто з відміткою «вибув» про свідчить поштове повідомлення.

Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. Відповідно до п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов’язання платника податків – це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов’язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньо економічної діяльності.

Відповідно до п.п. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право в тому числі стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 20.1.18 ст. 20 ПК України передбачено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Матеріали справи свідчать, що станом на день розгляду справи податковий борг з податку на прибуток у сумі 2384,00 грн. відповідачем не сплачений.

В порядку ст. 71 КАС України відповідачем не надано доказів оскарження податкової вимоги або сплати заборгованості.

Враховуючи, що заборгованість у розмірі 2384,00грн. відповідачем станом на день розгляду справи не сплачена, суд вважає за необхідне задовольнити позов шляхом стягнення з Кредитної спілки «Гедеон» податкового боргу з податку на прибуток у розмірі 2384,00грн. з рахунків у банках, обслуговуючих Кредитну спілку «Гедеон».

У судовому засіданні, що відбулося 05.03.2013 року, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Постанову оформлено та підписано 11.03.2013 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити повністю .

2.Стягнути з Кредитної спілки "Гедеон" з рахунків у банках, обслуговуючих Кредитну спілку "Гедеон" податковий борг перед Державним бюджетом України у розмірі 2384,00( дві тисячі триста вісімдесят чотири гривні) грн. на р/р31118010700039 в дохід Державного бюджету в м. Ялта, код платежу 11021100 (податок на прибуток) в УГК в Автономної Республіки Крим, МФО 824026, ЗКПО 38027563.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Москаленко С.А.