Рішення № 30486618, 05.04.2013, Святошинський районний суд міста Києва

ун. № 759/4679/13-ц

пр. № 2/759/3118/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2013 року Святошинський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді - Чалої А.П.,

при секретарі - Котляр Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

до ОСОБА_2

про зобов*язання виконати умови договору, -

В с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 та просила зобов*язати відповідача виконати умови договору позики, шляхом звернення стягнення на предмети забезпечення зобов*язання та визнати за нею право власності на нежилу будівлю Літ. «Н», загальною площею 200 кв.м. по АДРЕСА_3 і на нежилі приміщення з №1 по №6 (Групи приміщень №1) - перукарня, загальною площею 43,20 кв.м. по АДРЕСА_4 та припинити право власності відповідача на вказані вище об*єкти нерухомого майна, мотивуючи позовну заяву тим, що 03.03.2012р. між нею і ОСОБА_2 був укладений договір позики, згідно якого відповідач взяв у борг 200 000 доларів США зі строком повернення боргу не пізніше 01.07.2012р., в забезпечення даного зобов*язання і на випадок не повернення боргу до визначеної дати відповідач зобов*ячався передати їй у власність нежилу будівлю Літ. «Н», загальною площею 200 кв.м. по АДРЕСА_3 і нежилі приміщення з №1 по №6 (Групи приміщень №1) - перукарня, загальною площею 43,20 кв.м. по АДРЕСА_4. Але, в строк до 01.07.2012р. і станом на день подання позову до суду, відповідач борг не повернув, від спілкування уникає і не бажає передати їй у власність об*єкти забезпечення. Просила задовольнити позов на підставі ст.ст. 15, 16, 316, 317, 320, 328, 526 ЦК України.

В судовому засіданні представник позивачки позовні вимоги підтримала, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та на порушення і не виконання відповідачем своїх договірних зобов*язань.

Відповідач в судове засідання не з*явився, направив суду письмові заперечення проти позову, де не заперечує проти розгляду справи у його відсутності, проти позову заперечує, оскільки зобов*язується повернути грошові кошти за шість місяців, на його думку, право власності щодо нежилих приміщень з №1 по №6 (Групи приміщень №1) - перукарня, загальною площею 43,20 кв.м. по АДРЕСА_4 не може перейти до позивачки, оскільки право власності набувається лише із правочинів, а щодо нежилої будівлі Літ. «Н», загальною площею 200 кв.м. по АДРЕСА_3 зазначив про те, що не є її власником.

Суд вважає за можливе розгляд справи у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів відповідно до частини 4 ст.169 ЦПК України в порядку заочного розгляду справи.

Заслухавши пояснення представника позивачки, дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити частково, виходячи з наступного.

Згідно частини 1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов*язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом встановлено, що 03.03.2012р. між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 був укладений договір позики, згідно якого відповідач взяв у позивачки в борг 200 000 доларів США зі строком повернення боргу не пізніше 01.07.2012р., в забезпечення даного зобов*язання і на випадок не повернення боргу до визначеної дати відповідач зобов*ячався передати позивачці у власність нежилу будівлю Літ. «Н», загальною площею 200 кв.м. по АДРЕСА_3 і нежилі приміщення з №1 по №6 (Групи приміщень №1) - перукарня, загальною площею 43,20 кв.м. по АДРЕСА_4 і даний правочин був оформлений в простій письмовій формі згідно розписки (а.с. 5 - копія).

Вказаний правочин, в тому числі його зміст та умови, сторонами не оспорювались.

Як вказує представник позивачки і не заперечує відповідач в своїх запереченнях на позов, в строк до 01.07.2012р. і станом на день подання позову до суду, ОСОБА_2 борг не повернув і не бажає передати позивачці у власність об*єкти забезпечення.

Відповідно до Свідоцтва від 19.01.2012р. ОСОБА_2 є власником нежилих приміщень з №1 по №6 (групи приміщень №1) - перукарня, загальною площею 43,20 кв.м. по АДРЕСА_4 (а.с. 6 - копія свідоцтва), яке зареєстровано в КП «Київське міське БТІ та реєстрації права власності на об*єкти нерухомого майна», що стверджується витягом з Державного реєстру про державну реєстрацію (а.с. 7 - копія витягу) та відомостями технічного паспорту (а.с. 8-10 - копія).

В статтях 6 і 627 ЦК України закріплена свобода договору, зокрема, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням умов цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до ст.629 ЦК України, договір є обов*язковим для виконання.

Згідно частини 1 ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов*язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Використавши своє право свободи договірних правовідносин в цивільному законодавстві, сторони уклали договір позики із забезпеченням його на випадок не виконання.

Ці обставини справи підтверджуються письмовими доказами і сторонами не оспорюються, а тому суд визнає їх встановленими відповідно до частини 1 ст.61 ЦПК України.

Як встановлено судом, відповідач до теперішнього часу боргу не повернув і не передав позивачці у власність нерухоме майно, чим порушив умови зобов*язання.

Відповідно до частини 1 ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

А відповідно до частини 2 цієї ж норми права, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

В частині 2 ст.346 ЦК України зазначено, що право власності припиняється в інших випадках, встановлених законом.

Аналізуючи вказані правові норми та оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, суд визнає позовні вимоги в частини припинення права власності відповідача на об*єкт забезпечення зобов*язання - нежилі приміщення з №1 по №6 (Групи приміщень №1) - перукарня, загальною площею 43,20 кв.м. по АДРЕСА_4 та визнання права власності на цей об*єкт нерухомого майна за позивачкою обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, оскільки відповідачем не виконано взяте на себе зобов*язання.

Оскільки позивачкою не надано доказів про те, що саме відповідач є власником іншого об*єкта забезпечення - нежилої будівлі Літ. «Н», загальною площею 200 кв.м. по АДРЕСА_3 і відповідач вказує в запереченнях, що не є власником даного нерухомого майна, суд вважає за необхідне в цій частині позовних вимог відмовити, як недоведених.

На підставі ст.88 ЦПК України, з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню судовий збір в сумі 3 441 грн.

Керуючись ст.ст. 6, 15, 16, 328, 346, 627, 629, 1046 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57-61, 88, 169 ч.4, 212-215, 223-228 ЦПК України, суд, -

В и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Право власності ОСОБА_2, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, що мешкає в АДРЕСА_1, на нежилі приміщення з №1 по №6 (Групи приміщень №1) - перукарня, загальною площею 43,20 кв.м. по АДРЕСА_4 - припинити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженкою м.Ніжин Чернігівської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, що зареєстрована і мешкає в АДРЕСА_2, право власності на нежилі приміщення з №1 по №6 (Групи приміщень №1) - перукарня, загальною площею 43,20 кв.м. по АДРЕСА_4.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути із ОСОБА_2, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, що мешкає в АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженки м.Ніжин Чернігівської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, що зареєстрована і мешкає в АДРЕСА_2, судовий збір в сумі 3 441 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачкою до Апеляційного суду м.Києва через районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя: