Вирок № 30486109, 02.04.2013, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 1003/17532/12

1/357/46/13

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.04.2013 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючий - суддя Федорова Т. П. ,

при секретарі - Амеліна А. В.,

за участю прокурора - Усенко Л.М., адвокатів - ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Оріховець Сквирського району Київської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, не працюючого, проживаючого в АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 368 ч.2 КК України,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Сквира Київської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, не працюючого, проживаючого в АДРЕСА_2, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 368 ч.2 КК України,

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженця с. Минківці Сквирського району Київської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, працюючого інспектором Акціонерного товариства „Технологічна Аграрна Компанія Об'єднана" м. Києва, проживаючого в АДРЕСА_3, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 368 ч.2 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 та ОСОБА_4, будучи службовими особами, вчинили замах на одержання хабара за виконання певних дій в інтересах того, хто дає хабара, поєднаний з використанням свого службового становища, за попередньою змовою групою осіб.

ОСОБА_5, будучи службовою особою, вчинив пособництво в одержанні хабара ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за виконання певних дій в інтересах того, хто дає хабара, поєднаний з використанням свого службового становища, за попередньою змовою групою осіб.

Злочини скоєні за таких обставин.

Наказом № 286 о/с від 29 травня 2008 року по ГУ МВС України в Київській області старшого лейтенанта міліції ОСОБА_3 призначено начальником сектору карного розшуку Сквирського РВ ГУ МВС України в Київській області. До повноважень ОСОБА_3 входило, зокрема, керівництво сектором карного розшуку районного відділу по запобіганню, виявленню, розкриттю злочинів, розшуку злочинців, які ухиляються від слідства та суду, від відбування покарання, підбір кадрів та комплектування служб карного розшуку кваліфікованими кадрами, постійне поліпшення їх якісного складу.

Наказом № 21 о/с від 22 січня 2010 року по ГУ МВС України в Київській області ст. лейтенанта міліції ОСОБА_4 призначено старшим оперуповноваженим сектору карного розшуку Сквирського РВ ГУ МВС України в Київській області. До повноважень ОСОБА_4 входило, зокрема, своєчасне здійснення заходів по попередженню, недопущенню та розкриттю злочинів, ведення оперативно-розшукових справ категорії „Злочин" та „Захист", здійснення інших оперативних заходів.

Наказом № 329 о/с від 13 липня 2009 року по ГУ МВС України в Київській області лейтенанта міліції ОСОБА_5 призначено дільничним інспектором міліції (за рахунок посади оперуповноваженого сектора боротьби з незаконним обігом наркотиків) сектору дільничних інспекторів міліції Сквирського РВ ГУ МВС України в Київській області. В подальшому наказом № 46 від 26 січня 2010 року по Сквирському РВ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_5 призначено виконуючим обов'язки оперуповноваженого сектору боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів Сквирського РВ ГУ МВС України в Київській області. До повноважень ОСОБА_5 входили, зокрема, організація та здійснення контролю за проведенням спільно з підрозділами ОВС операцій „Мак", „Опій", „Допінг", здійснення контролю за проведенням оперативно-розшукових заходів по виявленню та документуванню осіб, які займаються незаконним обігом наркотичних засобів, контроль за оперативним відпрацюванням кримінальних справ відносно осіб, які займаються незаконним обігом наркотичних засобів, розгляд скарг, заяв, листів громадян, які проживають на обслуговуваній дільниці та здійснення контролю по відношенню до працівників відділу СБНОН.

Обіймаючи посади працівників правоохоронного органу, здійснюючи оперативно-розшукову діяльність та будучи наділеними правом надавати вказівки правового характеру, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 виконували функції представників влади, а тому являлися службовими особами.

11 березня 2010 року слідчим СВ Сквирського РВ ОСОБА_7 було порушено кримінальну справу № 20-8386 щодо ОСОБА_8 за ознаками злочину, передбаченого ст. 307 ч.2 КК України.

12 березня 2010 року дану кримінальну справу прийнято до провадження слідчим СВ Сквирського РВ ОСОБА_9, яка цього ж дня внесла подання до Сквирського районного суду Київської області про проведення обшуків за місцем проживання та місцем реєстрації ОСОБА_10, оскільки згідно показань підозрюваного ОСОБА_8 саме в ОСОБА_10 ним придбано наркотичний засіб, який в подальшому він збув ОСОБА_11

Постановами Сквирського районного суду Київської області від 12 березня 2010 року задоволені подання про проведення обшуків за місцем проживання та реєстрації ОСОБА_10 за адресами: АДРЕСА_4.

Для проведення обшуків за місцем проживання та реєстрації ОСОБА_10 слідчий ОСОБА_9 направила доручення в порядку ст. 114 КПК України на ім'я начальника Сквирського РВ, в дорученні слідчий вказала на необхідність вилучення виявлених речових доказів та допиту осіб, які проживають за вказаними адресами. Виконання доручення про проведення обшуків в усній формі керівництвом Сквирського РВ було доручено працівникам СКР Сквирського РВ, які здійснювали оперативний супровід кримінальної справи.

12 березня 2010 року на виконання даного доручення ОСОБА_5 та ОСОБА_4 за участю експерта-криміналіста ОСОБА_12 за місцем проживання ОСОБА_10 в квартирі АДРЕСА_4, в якій разом з останнім зареєстровані та проживають його сестра ОСОБА_13 (дівоче прізвище ОСОБА_13) разом з чоловіком ОСОБА_14, було проведено обшук, при проведенні обшуку також був присутнім ОСОБА_3

Під час обшуку в квартирі АДРЕСА_4 було виявлено наркотичний засіб - канабіс та пристрій для його вживання.

У зв'язку з виявленням наркотичного засобу ОСОБА_4 допитав ОСОБА_13 як свідка і остання показала, що вона дійсно незаконно зберігала за місцем свого проживання вказаний наркотичний засіб та періодично вживала його разом з ОСОБА_10, про що ОСОБА_4 було складено протокол допиту свідка ОСОБА_13 від 12 березня 2010 року.

Після проведення обшуку та допиту ОСОБА_13 до вказаної квартири прибув її чоловік - ОСОБА_14, який є працівником органів внутрішніх справ та перебував на той час на посаді інспектора ПС роти ПС Білоцерківського МВ ГУМВС України в Київській області. ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 повідомили останньому про виявлення під час обшуку в квартирі АДРЕСА_4 наркотичного засобу та пристрою для його вживання, а також повідомили про суть показань, даних його дружиною ОСОБА_13 та запропонували ОСОБА_14 разом з дружиною з'явитись 13 березня 2010 року до Сквирського РВ.

Одночасно ОСОБА_3, розуміючи, що про показання ОСОБА_13 знають лише він, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, пообіцяв ОСОБА_14 допомогти у вирішенні питання зі своїм керівництвом про те, щоб не притягувати до кримінальної відповідальності ОСОБА_13

13 березня 2010 року близько 09 години ОСОБА_14, ОСОБА_13 прибули до Сквирського РВ, що розташовано за адресою: Київська область м. Сквира вул. Щорса, 5, де ОСОБА_3 та ОСОБА_4, діючи за попередньою змовою між собою, з метою власної наживи та отримання незаконної винагороди, висунули ОСОБА_14 вимогу надати їм грошову винагороду в сумі 15000 гривень, а взамін пообіцяли переписати протокол допиту ОСОБА_13 від 12 березня 2010 року, в якому були зафіксовані її визнавальні покази, повідомивши, що це стане підставою для не притягнення її до кримінальної відповідальності за незаконне зберігання наркотичних засобів.

При цьому ОСОБА_3 зазначив, що всі питання щодо дня та часу передачі грошей ОСОБА_14 повинен узгоджувати з ОСОБА_4

Погодившись на зазначені протиправні вимоги працівників Сквирського РВ, ОСОБА_14 звернувся із заявою до СБУ про протиправні дії з боку ОСОБА_3, ОСОБА_4 та інших працівників Сквирського РВ, в порушенні кримінальної справи проти яких було відмовлено.

Прагнучи до кінця реалізувати свій злочинний умисел, направлений на отримання незаконної винагороди від ОСОБА_14, ОСОБА_3 віддав вказівку своєму підлеглому ОСОБА_5 переробити протокол допиту ОСОБА_13, вказавши в ньому, що вилучені наркотичні засоби належать ОСОБА_10 і про існування цих наркотичних засобів їй нічого не було відомо. При цьому ОСОБА_3 особисто продиктував ОСОБА_5 суть вказаних показів ОСОБА_13 і переписаний протокол допиту разом з матеріалами виконаного доручення було передано до слідчого Сквирського РВ ОСОБА_9, а попередній протокол допиту ОСОБА_13 від 12 березня 2010 року залишився на зберіганні в ОСОБА_5 При цьому ОСОБА_5 було відомо про те, що за переписування протоколу допиту ОСОБА_13 ОСОБА_3 та ОСОБА_4 мають одержати незаконну грошову винагороду від ОСОБА_14, тобто зі свого боку ОСОБА_5 сприяв у вчиненні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 дій, спрямованих на одержання хабара.

В період з 13 березня 2010 року по 17 березня 2010 року ОСОБА_4 декілька разів телефонував ОСОБА_14 з приводу часу передачі хабара, в ході розмов вони домовились, що передача хабара відбудеться 17 березня 2010 року.

Опасаючись бути викритими під час отримання незаконної грошової винагороди, 17 березня 2010 року близько 10 години ОСОБА_3 та ОСОБА_4, діючи за попередньою змовою між собою, з метою власної наживи, попросили свого знайомого ОСОБА_17 - колишнього оперуповноваженого СКР Сквирського РВ, одержати від ОСОБА_14 грошові кошти в сумі 15000 гривень, повідомивши ОСОБА_17 про те, що вказані кошти є боргом ОСОБА_14

Одночасно ОСОБА_3 зателефонував своїм підлеглим оперуповноваженим СКР Сквирського РВ ОСОБА_18, який в цей час разом з ОСОБА_19 працював по м. Сквира, попросив знайти у райвідділі ОСОБА_5 та забрати в нього протокол допиту свідка ОСОБА_13

17 березня 2010 року ОСОБА_18 та ОСОБА_19 на автомобілі марки ВАЗ-2108 під'їхали до автобусної зупинки на автомобільній дорозі Сквира-Попільня, де знаходився ОСОБА_17, та передали йому протокол допиту ОСОБА_13

17 березня 2010 року об 11 годині 39 хвилин ОСОБА_17, знаходячись у власному автомобілі марки „Шкода-Октавія д.н.з. НОМЕР_3, біля автобусної зупинки на автомобільній дорозі Сквира-Попільня на відстані близько 3 км від м. Сквира, одержав від ОСОБА_14 грошові кошти в сумі 1800 доларів США, що відповідно до курсу Національного банку України становило 14358,06 грн., для подальшої передачі їх ОСОБА_3, ОСОБА_4 в якості хабара та передав ОСОБА_14 перший протокол допиту ОСОБА_13 від 12 березня 2010 року.

Отримані грошові кошти ОСОБА_17 передати ОСОБА_3 чи ОСОБА_4 не встиг, оскільки не місці події був затриманий працівниками правоохоронних органів на місці передачі грошових коштів, тому ОСОБА_3 та ОСОБА_4, виконавши всі дії, спрямовані на одержання хабара, не одержали його з причин, що не залежали від їх волі.

Підсудний ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч.2 ст. 368 КК України, визнав частково і суду показав, що 12 березня 2010 року працівниками СКР БНОН Сквирського РВ згідно постанови Сквирського районного суду по матеріалах кримінальної справи № 20-8386, порушеної щодо ОСОБА_8, за двома адресами: АДРЕСА_4, було проведено обшук. При проведенні обшуку на Сквирському шосе в м. Біла Церква окрім нього були присутні працівники Сквирського РВ, а саме ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_18, ОСОБА_19, експерт ОСОБА_12 і поняті. Керівники Сквирського РВ ОСОБА_21 та ОСОБА_22 чекали на вулиці і іноді заходили до квартири. В цієї квартирі на кухні було виявлено наркотичні засоби та пристрій для їх вживання. Зі слів ОСОБА_13, яку опитував ОСОБА_4, було встановлено, що наркотичні засоби належать ОСОБА_13 та її брату ОСОБА_10 До квартири приїхав ОСОБА_14, який виявився працівником міліції. Ніяких розмов про передачу хабара не велося. Викликали ОСОБА_13 на наступний день до Сквирського РВ, але вона приїхала разом з чоловіком - ОСОБА_14, якого ніхто не викликав. ОСОБА_14 заходив до кабінету першого заступника начальника Сквирського РВ ОСОБА_21, про що вони розмовляли йому невідомо. Отримав від ОСОБА_21 вказівку про продовження перевірки по справі. Через деякий час зустрівся з ОСОБА_4, з яким вирішили допомогти ОСОБА_14, в якого могли виникнути проблеми на роботі через незаконне зберігання його дружиною наркотичних засобів. Однак про хабар, вимагання грошей розмови не було. З метою допомогти ОСОБА_14 попросив оперуповноваженого ОСОБА_5 переписати протокол допиту ОСОБА_13, оскільки в протоколі її допиту було зафіксовано її зізнання у вчиненні злочину. При цьому будь-яких вказівок ОСОБА_5 не давав, оскільки він не був його підлеглим. Допоміг ОСОБА_5 скласти новий протокол допиту ОСОБА_13, в протоколі зафіксували, що виявлені за місцем її проживання наркотичні засоби та пристрій для їх вживання належать її братові ОСОБА_10

17 березня 2010 року разом з ОСОБА_4 на ринку в м. Тетіїві зустріли ОСОБА_17, про що йшла розмова між ОСОБА_4 та ОСОБА_17 йому невідомо, оскільки не деякий час відходив від них по своїх справах. Потім ОСОБА_4 поцікавився де знаходиться перший протокол допиту ОСОБА_13, на що відповів, що протокол має бути в ОСОБА_5 На прохання ОСОБА_4 зателефонував ОСОБА_5 з метою попросити передати цей протокол ОСОБА_17, однак додзвонитися до ОСОБА_5 не зміг, зателефонував до ОСОБА_18, якого попросив зайти до ОСОБА_5, забрати протокол допиту та передати його ОСОБА_17 для того, щоб останній передав протокол ОСОБА_14, щоб той його знищив. Потім з ОСОБА_4 поїхали до Сквирського РВ, де були затримані.

Хабара не вимагав та не отримував, домовленості про одержання хабара не мав. Визнає свою вину лише у перевищенні службових повноважень та службовому підробленні.

Підсудний ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч.2 ст. 368 КК України, визнав частково і суду показав, що 12 березня 2010 року разом з іншими працівниками СКР Сквирського РВ на підставі постанови Сквирського районного суду Київської області брав участь у проведенні обшуку в квартирі АДРЕСА_4. Під час обшуку було виявлено наркотичний засіб та пристрій для його вживання. По даному факту опитав ОСОБА_13, яка повідомила, що наркотичний засіб - коноплю приніс її брат ОСОБА_10, вона сама інколи вживає коноплю. Пізніше додому повернувся її чоловік ОСОБА_14, який виявився працівником міліції, сильно нервував та повідомив, що знає про факт вживання його дружиною ОСОБА_13 наркотичних засобів. Наступного дня близько 10 год. біля Сквирського РВ зустрів ОСОБА_3, який повідомив про необхідність допомогти ОСОБА_14, в якого можуть бути проблеми по службі. Розмов про отримання грошей за вказану допомогу не було. Приблизно через годину ОСОБА_14 зайшов до його кабінету, повідомив, що домовився з кимось із працівників Сквирського РВ, що буде переписаний протокол допиту його дружини, але з ким саме домовився - не повідомив. За переписування, а саме підроблення протоколу допиту його дружини ОСОБА_14 запропонував 15000 гривень, взяв номер його мобільного телефону та кілька разів телефонував, щоб домовитись про місце зустрічі. Від отримання грошей не відмовився, домовились з ОСОБА_14 про зустріч на 17 березня 2010 року та визначили місце зустрічі в районі продовольчого ринку у м. Сквира. Оскільки мав їхати в м. Тетіїв за запчастинами до свого автомобіля, зателефонував своєму знайомому ОСОБА_17, зустрівся з ним в м. Тетіїві та попросив зустрітися з ОСОБА_14 та отримати від нього гроші. При цьому ОСОБА_17 не повідомляв про призначення коштів, залишив ОСОБА_17 номер телефону ОСОБА_14 До м. Тетіїва поїхав разом з ОСОБА_3, який його розмови з ОСОБА_17 не чув. Повертаючись до м. Сквира, повідомив ОСОБА_3 про те, що ОСОБА_14 знаходиться в даний час у м. Сквира і йому можна передати протокол допиту його дружини для знищення. ОСОБА_3 зателефонував комусь з СКР та наказав передати протокол допиту ОСОБА_13 ОСОБА_17 Під'їхавши до Сквирського РВ разом з ОСОБА_3 були затримані.

Грошей у ОСОБА_14 не вимагав та не створював умов, за яких він би змушений їх дати. Свою вину у вчиненні замаху на отримання хабара визнає у повному обсязі.

Підсудний ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч.2 ст. 368 КК України, не визнав і суду показав, що 10 березня 2010 року надійшли матеріали відносно ОСОБА_8 за фактом придбання ним наркотичних засобів у ОСОБА_10, 12 березня 2010 року разом з ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_3, ОСОБА_4, експертом ОСОБА_12 за постановою суду проводили обшук в м. Біла Церква та в с. Фурси Білоцерківського району. В квартирі за місцем проживання ОСОБА_10 в м. Біла Церква виявили наркотичний засіб. В квартирі знаходилась його сестра ОСОБА_13, яку опитував ОСОБА_4, а він, тобто ОСОБА_5, складав протокол обшуку. 13 березня 2010 року перебував на роботі, опитував ОСОБА_10. Приблизно о 09.20 год. до нього в кабінет зайшли ОСОБА_3 та ОСОБА_13. На прохання ОСОБА_3 переписав протокол її допиту, в якому вказав, що наркотичні засоби належать її братові ОСОБА_10. Вказаний протокол диктував йому ОСОБА_3. Довіряв ОСОБА_3, який був його наставником, був старший за роками та досвідом. ОСОБА_3 сказав, щоб перший протокол допиту ОСОБА_13 залишився в нього, цей протокол через кілька днів заберуть.

В день затримання до нього в кабінет зайшов ОСОБА_19, повідомив, що ОСОБА_3 просив його забрати протокол допиту ОСОБА_13. Передав цей протокол та працював далі. Через деякий час був затриманий працівниками правоохоронних органів.

Свою вину в одержанні хабара чи замаху на його одержання не визнає. Вважає, що вчинив службове підроблення, переписавши протокол допиту свідка ОСОБА_13.

Дослідивши всі здобуті по справі докази, суд вважає, що вину ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні замаху на одержання хабара за виконання певних дій в інтересах того, хто дає хабара, поєднаний з використанням свого службового становища, за попередньою змовою групою осіб, а також вину ОСОБА_5 у вчиненні пособництва ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на одержання ними хабара за виконання певних дій в інтересах того, хто дає хабара, поєднаний з використанням свого службового становища, за попередньою змовою групою осіб, доведена наступними доказами, дослідженими судом.

.

Свідок ОСОБА_13 суду показала, що її чоловік ОСОБА_14 з 2010 року працює у м. Боярці у підрозділі „Беркут", разом проживають у АДРЕСА_4. Три роки тому до неї додому прийшли працівники міліції, в тому числі підсудні по справі, разом з понятими та шукали її брата ОСОБА_10, провели обшук в квартирі, склали документи, які вона підписала, та запропонували наступного дня приїхати до Сквирського РВ, де працівники міліції вимагали 15000 гривень за те, щоб переписати протокол її допиту. З цього приводу її чоловік звернувся із заявою до СБУ. Оскільки минув тривалий час, всіх обставин вже не пам'ятає

Після оголошення показів свідка ОСОБА_13 на досудовому слідстві (т.2 а.с. 102-106) вона їх підтвердила у повному обсязі.

На досудовому слідстві свідок ОСОБА_13 показала, що її дівоче прізвище ОСОБА_10. 13 березня 2010 року знаходилась вдома за адресою: АДРЕСА_4. приблизно о 19 годині приїхали працівники міліції, по постанові суду провели обшук у квартирі, знайшли речовину рослинного походження, яку опечатали. ОСОБА_4 склав протокол її допиту, підписала вказаний протокол не ознайомившись з його змістом. Наступного дня разом з чоловіком ОСОБА_14 приїхали до Сквирського РВ, де ОСОБА_5 під диктовку ОСОБА_3 переписав її покази. Потім ОСОБА_4 їй повідомив, що її попередні покази знищать після того, як сплатять 15000 гривень. Після цього її чоловік звернувся із заявою до СБУ.

Свідок ОСОБА_14 суду показав, що всіх обставин події не пам'ятає, оскільки минув тривалий час. Пам'ятає лише те, що в день проведення обшуку за місцем проживання його та дружини знаходився на роботі. Телефонував своїй дружині, яка близько 24 години повідомила про проведення обшуку. Приїхав додому, де знаходились 4 працівники міліції, серед яких підсудні по справі, які повідомили про виявлення в його квартирі наркотичного засобу. Наступного дня з'явився до начальника Сквирського РВ, де йому повідомили, що за не притягнення його дружини до кримінальної відповідальності потрібно надати гроші, суму не пам'ятає. ОСОБА_3 завів його до кабінету ОСОБА_4, який дав номер свого мобільного телефону. Написав заяву до СБУ, потім відбулася операція по передачі грошових коштів, які передав незнайомому чоловіку, який приїхав на автомобілі „Шкода", який передав йому протокол допиту дружини.

Після оголошення показів, які свідок ОСОБА_14 давав на досудовому слідстві, він їх повністю підтвердив. Так, на досудовому слідстві свідок ОСОБА_14 показав, що 13 березня 2010 року приблизно о 22 годині його дружина повідомила, що в їх квартирі проводиться обшук. Приїхав додому, де знаходились ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які повідомили про виявлення в його квартирі наркотичного засобу - канабіс, що зберігає його дружина. При цьому ОСОБА_3, дізнавшись про те, що він є працівником міліції, зазначив, що його кар'єра в органах МВС може закінчиться та пообіцяв поклопотати за нього та дружину перед керівництвом, запропонувавши з'явитися до Сквирського РВ наступного дня. 13 березня 2010 року поїхали до Сквирського РВ, де ОСОБА_21 повідомив, що він повинен сплатити ОСОБА_22 та ОСОБА_3 5000 доларів США за не притягнення його дружини та її брата до кримінальної відповідальності. Повідомив, що має лише 5000 гривень і після торгу зійшлися на тому, що він сплатить 15000 гривень але тільки за не притягнення дружини до кримінальної відповідальності. Дружина та її брат ОСОБА_10 переписали свої покази, ОСОБА_3 показав йому ОСОБА_4 та повідомив, що в подальшому спілкуватися слід саме з ОСОБА_4 14 березня 2010 року зателефонував ОСОБА_4 та попросив відстрочки у сплаті грошей. 15 березня 2010 року ОСОБА_4 йому зателефонував та повідомив про необхідність розрахуватися до вечора 16 березня 2010 року. Звернувся із заявою до СБУ. 17 березня 2010 року працівники СБУ вручили йому гроші, він зателефонував близько 09 години ОСОБА_4, який призначив місце зустрічі на автовокзалі м. Сквира. По приїзду на автовокзал до нього під'їхав автомобіль марки „Шкода", на прохання водія сів до автомобіля, але гроші не віддав, оскільки в водія не було протоколу допиту ОСОБА_13 Зателефонував ОСОБА_4 та запропонував привезти протокол допиту. Через деякий час хтось зателефонував водію „Шкоди", поїхали в напрямку с. Попільня. Через деякий час до них під'їхав автомобіль марки „ВАЗ-2108", вийшов чоловік та передав водію „Шкоди" документи. переконавшись в тому, що це протокол допиту його дружини, передав гроші водію і в цей час під'їхали працівники СБУ (т.2 а.с. 88-92).

Свідок ОСОБА_17 суду показав, що разом з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 працював у Сквирському РВВС, був оперуповноваженим карного розшуку. 17 березня 2010 року близько 09 години йому зателефонував його кум ОСОБА_3 та попросив зустрітись, повідомив, що у ОСОБА_4 є до нього, тобто до ОСОБА_17 справа. Близько 09 год. 20 хв. під'їхав до ринку м. Тетіїв на власному автомобілі „Шкода Октавія", ОСОБА_3 разом з ОСОБА_4 під'їхали на автомобілі марки „Ніссан", за кермом якого був ОСОБА_4. Сів до машини „Ніссан", ОСОБА_3 пішов у сторону ринку, а ОСОБА_4 попросив зустрітися з колегою з м. Біла Церква на ім'я ОСОБА_14, який мав передати гроші. При цьому він не повідомляв яку суму слід отримати та за що саме. Погодився на це, на власному автомобілі поїхав до автостанції м. Сквира, де зустрівся з ОСОБА_14, який сів до його машини, від'їхали від автостанції. ОСОБА_14 повідомив, що гроші віддати не може, оскільки йому потрібні якісь документи, які мали передати ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Зателефонував ОСОБА_3, який наказав чекати на виїзді із міста. Через деякий час під'їхала машина марки „ВАЗ-2108", яка належить ОСОБА_19, за кермом був оперуповноважений ОСОБА_18, який передав 2-3 аркуші формату А4. та повідомив, що ці документи передали з карного розшук. Побачив, що це протокол, але який саме не дивився. Отримавши ці документи передав їх ОСОБА_14, який в свою чергу передав йому 1800 доларів США купюрами по 100 доларів США. В цей момент був затриманий.

Свідок ОСОБА_22 суду показав, що з 2009 року по вересень 2010 року працював заступником начальника Сквирського РВ ГУМВС України в Київській області. Слідчий ОСОБА_9 порушив кримінальну справу за фактом незаконного зберігання наркотичних засобів. Було затримано ОСОБА_8, який вказав на місце, де саме придбав наркотичний засіб. За дозволом суду було проведено обшуки у м. Біла Церква та с. Фурси Білоцерківського району, виявлено наркотичний засіб. Обшук у м. Біла Церква проводили працівники міліції ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_21. Також був присутній при проведенні обшуку, на кухні квартири виявили та вилучили канабіс, пристрій для паління, порушили кримінальну справу проти особи за ознаками злочину, передбаченого ст. 307 ч.2 КК України. Наступного дня ОСОБА_13 допитувалась у Сквирському РВ, приїхала з чоловіком, який є працівником міліції.

Після оголошення показів свідка ОСОБА_22 (т.2 а.с. 139-149) він показав, що про отримання грошей з ОСОБА_14 підсудними по справі йому нічого невідомо.

Свідок ОСОБА_9 суду показала, що працює слідчим Сквирського РВ ГУМВС України в Київській області, в її провадженні знаходилась кримінальна справа порушена проти ОСОБА_8 та інших осіб по факту незаконного збуту наркотичних засобів. ОСОБА_8 вказав на місце придбання наркотичних засобів, за постановою суду було проведено обшуки у вказаної особи за місцями проживання, а саме в м. Біла Церква та с. Фурси Білоцерківського району. Обшук проводили працівники міліції - начальник ОСОБА_21, начальник ВКР ОСОБА_22, працівники ВКР ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5. Наступного дня після проведення обшуку отримала протокол обшуку, пояснення, протоколи допиту. Потім дізналася про затримання працівників ВКР.

Свідок ОСОБА_18 суду показав, що у 2010 році працював оперуповноваженим ВКР Сквирського РВ і підпорядковувався ОСОБА_3 17 березня 2010 року близько 10 години йому зателефонував ОСОБА_3 та попросив під'їхати до відділу міліції, зайти до ОСОБА_5, який повинен передати якийсь протокол. Разом з ОСОБА_19 та автомобілі останнього марки ВАЗ-2108 приїхали до відділу міліції, ОСОБА_19 забрав протокол. ОСОБА_3 зателефонував та попросив завезти цей документ за місто Сквира до зупинки та віддати ОСОБА_17, під'їхали до вказаного місця, де були затримані працівниками СБУ.

Свідок ОСОБА_19 суду показав, що 17 березня 2010 року працював з ОСОБА_18, якому зателефонував ОСОБА_3 та попросив забрати в кабінеті ОСОБА_5 якийсь протокол. Виконав це прохання і за вказівкою ОСОБА_3 повезли протокол, який не читав, для передачі ОСОБА_17 на виїзді з м. Сквира, де були затримані працівниками СБУ.

Свідок ОСОБА_21 на досудовому слідстві показав, що в 2010 році працював на посаді першого заступника начальника - начальник кримінальної міліції Сквирського РВ і був присутнім при обшуках 12 березня 2010 року в місцях проживання ОСОБА_13 та ОСОБА_10, де були вилучені наркотичні засоби. Наступного дня після обшуку ОСОБА_13 та її чоловік ОСОБА_14 приїхали до Сквирського РВ і він доручив ОСОБА_3 розібратися у ситуації. Про вимагання ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 у ОСОБА_14 грошей та переписання протоколу допиту свідка ОСОБА_13 та непритягнення останньої до кримінальної відповідальності за незаконне зберігання наркотичного засобу, йому нічого не відомо. (т.2 а.с. 126-130).

Свідок ОСОБА_27 на досудовому слідстві показав, що в квартири АДРЕСА_4 проживають його дочка ОСОБА_13 разом з чоловіком ОСОБА_14, яка 12 березня 2010 року близько 23 години разом з працівниками міліції приїхала до нього додому в с. Фурси, та повідомила, що в квартирі проводився обшук і було знайдено наркотики. В його будинку також було проведено обшук та вилучили якусь подрібнену траву. Наступного дня разом з ОСОБА_13 та ОСОБА_14 направились до Сквирського РВ, чекав в автомобілі, а дочка з зятем заходили до райвідділу міліції. Повернувшись вони повідомили, що працівникам міліції за не притягнення ОСОБА_13 до кримінальної відповідальності необхідно сплатити 15000 гривень. Гроші потрібно було сплатити до понеділка 15 березня 2010 року. ОСОБА_14 звернувся із заявою до СБУ. 17 березня 2010 року разом з ОСОБА_14 на власному автомобілі марки ВАЗ-2105 д.н.з. НОМЕР_4 направились до м. Сквира, біля автостанції ОСОБА_14 пересів до автомобіля „Шкода-Октавія". Через деякий час дізнався про те, що працівники СБУ затримали працівників міліції під час отримання хабара (т.2 а.с. 107).

Також вину підсудних доведено письмовими доказами, дослідженими судом.

Заявою ОСОБА_14 від 16 березня 2010 року на ім'я заступника начальника ГУ- начальнику ГУ по БКОЗ ГУСБУ у м. Києві та Київській області про те, що працівники Сквирського РВ ГУМВС України в Київській області ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 схиляють його до вчинення злочину, а саме до дачі хабара в розмірі 15000 гривень за не притягнення його дружини ОСОБА_13 до кримінальної відповідальності за злочин в сфері обігу наркотичних засобів, який вона не вчиняла (т.1 а.с. 13-14).

Протоколом огляду 17 березня 2010 року грошових купюр номіналом по 100 доларів США в кількості 18 штук - серії AL 58277911 D, DF 58409253 A, FB 02716037 D, FF 52445965 C, HB 43322079 M, HL 18162028 E, FJ 42196277 A, HK 29448658 B, HA 29366406 A, HB 21893600 A, FF 41362613 C, FK 15304123 A, AB 53612898 T, HC 35242865 A, HD 42787290 A, DC 13573053 A, DB 46978929 D, AB 48503201 J, які в присутності понятих були помічені спеціальним невидимим люмінесцентним барвником (порошком) записом „Хабар", вручені ОСОБА_14 (т.1 а.с. 15-21).

Протоколом від 17 березня 2010 року огляду місця події, а саме автомобіля марки Шкода Октавія д.н.з. НОМЕР_3, який належить ОСОБА_17 та знаходиться на автомобільній дорозі Сквира-Попільня на відстані близько 3-х км від м. Сквира. В салоні даного автомобіля виявлено грошові кошти, а саме купюри номіналом 100 доларів США в кількості 18 штук, серії та номери яких відповідають серіям та номерам купюр, вручених ОСОБА_14 При освітленні купюр лампою ультрафіолетового освітлення на них виявлено напис „Хабар". В салоні вказаного автомобіля також було виявлено протокол допиту свідка ОСОБА_13 від 12 березня 2010 року. З місця події вилучені змиви з рук ОСОБА_17 (т.1 а.с. 25-27).

Протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 12 березня 2010 року, складеного під час проведення обшуку, в ході якого вона показала, що самостійно виготовила пристрій для вживання наркотичних засобів та декілька разів вживала їх разом із своїми братами ОСОБА_29 та ОСОБА_10. Наркотична речовина, яку вилучили за місцем її проживання, належить їй та її братові ОСОБА_10, коноплю зберігала з метою власного вживання, тобто без мети збуту (т.1 а.с. 29-30).

Протоколом огляду та приєднання до справи вказаного протоколу допиту, як речового доказу (т.1 а.с. 245-249).

Протоколом огляду 18 березня 2010 року грошових купюр номіналом по 100 доларів США в кількості 18 штук, що були вилучені з автомобіля ОСОБА_17, при цьому в протоколі зафіксовано, що номери та серії грошових купюр ідентичні тим, що надавались ОСОБА_14 працівниками СБУ (т.1 а.с. 22-23), постановою про визнання вказаних грошових купюр речовими доказами по справі (т.1 а.с. 24).

Довідкою Національного банку України про те, що офіційний курс гривні до долару США станом на 17 травня 2010 року складав: 100 доларам США відповідали 797,67 грн. (т.1 а.с. 33).

Протоколом від 17 березня 2010 року огляду місця події - службового кабінету № 38 Сквирського РВ - робочого місця слідчого ОСОБА_9, звідки було вилучено завірені копії матеріалів кримінальної справи № 20-8386, порушеної 11 березня 2010 року щодо ОСОБА_8 та ОСОБА_10 за ознаками злочину, передбаченого ст. 307 ч.2 КК України (т.1 а.с. 112-113) та матеріалами кримінальної справи № 20-8386, порушеної 11 березня 2010 року щодо ОСОБА_8 та ОСОБА_10 за ознаками злочину, передбаченого ст. 307 ч.2 КК України (т.1 а.с. 114-244).

Протоколом виїмки у ОСОБА_19 мобільного телефону марки „Нокіа 7360" з номером НОМЕР_5 (т.1 а.с. 101-102).

Протоколом виїмки у ОСОБА_18 мобільного телефону марки „Нокіа-6300 з номером НОМЕР_6 (т.1 а.с. 104-105).

Протоколом виїмки у ОСОБА_17 мобільного телефону марки „Нокіа-1110" з номером НОМЕР_7, мобільного телефону марки „Самсунг" з номером НОМЕР_8 (т.1 а.с. 107).

Протоколом огляду вказаних мобільних телефонів, вилучених у ОСОБА_19, ОСОБА_18, ОСОБА_17, а також вилучених під час затримання у ОСОБА_3 мобільних телефонів марки „Нокіа-1208" номер телефону НОМЕР_9, марки „Нокіа-6300" номер телефону НОМЕР_5, влученого у ОСОБА_4 мобільного телефону марки „Нокіа-6303с" номер телефону НОМЕР_10. Під час огляду вказаних телефонів встановлено в мобільному телефоні марки „Нокіа-1110", належному ОСОБА_17, в папці „вхідні дзвінки" записано виклики „ОСОБА_3" номер телефону НОМЕР_9 від 17 березня 2010 року об 11 год. 56 хв., „ОСОБА_4" номер телефону НОМЕР_11 - 17 березня 2010 року об 11 год. 15 хв.. в папці „пропущені виклики" записано виклик „ОСОБА_3" номер телефону НОМЕР_9 - 17 березня 2010 року об 11 год. 48 хв.. в папці „отримані дзвінки" записано виклик „ОСОБА_3" номер телефону НОМЕР_9 - 17 березня 2010 року об 11 год. 28 хв.

В мобільному телефоні, належному ОСОБА_18, в папці „пропущені дзвінки" записано виклик „ОСОБА_3" номер телефону НОМЕР_9 - 17 березня 2010 року об 11 год. 50 хв., в папці „вхідні дзвінки" записано виклики „ОСОБА_3" номер телефону НОМЕР_9 - 17 березня 2010 року об 11 год. 34 хв. та об 11 год. 37 хв.

В мобільному телефоні, належному ОСОБА_19, в папці „пропущені дзвінки" записано виклик „ОСОБА_4" номер телефону НОМЕР_10 - 17 березня 2010 року об 11 год. 57 хв., а папці „отримані дзвінки" записано виклик „ОСОБА_3" номер телефону НОМЕР_12 - 17 березня 2010 року об 11 год. 07 хв.

В мобільному телефоні марки „Нокіа-1208", належному ОСОБА_3 в папці „вхідні дзвінки" записано виклики „ОСОБА_3" номер телефону НОМЕР_6 - 17 березня 2010 року об 11 год. 48 хв., „ОСОБА_17" номер телефону НОМЕР_7 - 17 березня 2010 року, а папці „отримані дзвінки" записано виклики „ОСОБА_3" номер телефону НОМЕР_6, „ОСОБА_17" номер телефону НОМЕР_7 - 17 березня 2010 року.

В мобільному телефоні марки „Нокіа-6300", належному ОСОБА_3, маються вхідний дзвінок „ОСОБА_19" номер телефону НОМЕР_5, „ОСОБА_5" номер телефону НОМЕР_13 - за 17 березня 2010 року.

В мобільному телефоні марки „Нокір 6303с", належному ОСОБА_4, маються вхідний дзвінок „ОСОБА_5" номер телефону НОМЕР_13 - 17 березня 2010 року о 12 год. 27 хв., вихідний дзвінок „ОСОБА_19" номер телефону НОМЕР_5 - 17 березня 2010 року об 11 год. 56 хв., вихідний дзвінок „ОСОБА_17" номер телефону НОМЕР_8 - 17 березня 2010 року об 11 год. 47 хв. (т.1 а.с. 109-111).

Висновком судово-криміналістичної експертизи грошей від 21 квітня 2010 року за № 149/1, відповідно до якої купюри номіналом 100 доларів США: серії AL 58277911 D, DF 58409253 A, FB 02716037 D, FF 52445965 C, HB 43322079 M, HL 18162028 E, FJ 42196277 A, HK 29448658 B, HA 29366406 A, HB 21893600 A, FF 41362613 C, FK 15304123 A, AB 53612898 T, HC 35242865 A, HD 42787290 A, DC 13573053 A, DB 46978929 D, AB 48503201 J, виявлених в ході огляді місця події в автомобілі марки „Шкода Октавія", належного ОСОБА_17, відповідають встановленим зразкам купюр Федеральної Резервної системи США, виготовлені на підприємстві, що здійснює випуск грошових купюр відповідного типу (т.2 а.с. 203-204).

Висновком судово-хімічної експертизи № 56/5 від 20 квітня 2010 року, відповідно до якої на наданих на дослідження 18 грошових купюрах номіналом по 100 доларів США серії AL 58277911 D, DF 58409253 A, FB 02716037 D, FF 52445965 C, HB 43322079 M, HL 18162028 E, FJ 42196277 A, HK 29448658 B, HA 29366406 A, HB 21893600 A, FF 41362613 C, FK 15304123 A, AB 53612898 T, HC 35242865 A, HD 42787290 A, DC 13573053 A, DB 46978929 D, AB 48503201 J, є сліди хімічних речовин, яка в якості основного компонента містить 0-(2-бензоесазоліл)фенол.

На наданому на дослідження тампоні зі змивом з кистей правої руки ОСОБА_17, вилученому в ході огляду місця події від 17 березня 2010 року, є сліди хімічних речовин, які в якості основного компонента також містять 0-(2-бензоесазоліл)фенол.

Сліди хімічної речовини, виявленої на наданих на дослідження грошових купюрах, та сліди, виявлені на змивах з руки ОСОБА_17, мають однакову родову приналежність по хімічному складу та є слідами спеціального люмінесцентного барвника, який однаковий за своїми основними фізико-хімічними властивостями з барвником, який був наданий в якості зразка, і яким вказані грошові купюри були помічені (т.2 а.с. 205-207).

Протоколом огляду предметів, перегляду, прослуховування та роздруківки тексту розмов, згідно якого було проведено огляд лазерних дисків, які надійшли з ГУ БКОЗ СБ України в м. Києві та Київській області, та диктофона і лазерного диска, наданого ОСОБА_14 (т.2 а.с. 217-232).

Роздруківками з'єднань абонентських номерів НОМЕР_9, НОМЕР_12, НОМЕР_10, НОМЕР_14, що належать ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, виїмку яких проведено в операторів мобільного зв'язку „Лайф" та „Київстар" (т.2 а.с. 243-244, т.3 а.с. 9-11, 20-22, 34-36).

Наказом № 286 о/с від 29 травня 2008 року по ГУ МВС України в Київській області, відповідно до якого старшого лейтенанта міліції ОСОБА_3 призначено на посаду начальника карного розшуку Сквирського РВ ГУ МВС України в Київській області (т.4 а.с. 28).

Функціональними обов'язками начальника сектора карного розшуку Сквирського РВ ГУ МВС України в Київській області, відповідно до яких ОСОБА_3 здійснював керівництво сектором карного розшуку районного відділу по запобіганню, розкриттю, виявленню злочинів, розшуку злочинців, які ухиляються від слідства, суду, відбуття покарання; забезпечував підбір кадрів та комплектування служби карного розшуку кваліфікованими кадрами (т.4 а.с. 29-30).

Наказом № 21 о/с від 22 січня 2010 року по ГУ МВС України в Київській області, відповідно до якого ст. лейтенанта міліції ОСОБА_4 призначено старшим оперуповноваженим сектору карного розшуку Сквирського РВ ГУ МВС України в Київській області (т. 4 а.с. 42).

Функціональними обов'язками старшого оперуповноваженого карного розшуку Сквирського РВ ГУ МВС України в Київській області, відповідно до яких ОСОБА_4 здійснював заходи по попередженню, недопущенню та розкриттю злочинів, ведення оперативно-розшукових справ категорії „Злочин" та „Захист", а також здійснював інші оперативні заходи (т. 4 а.с. 43).

Наказом № 329 о/с від 13 липня 209 року по ГУ МВС України в Київській області, відповідно до якого лейтенанта міліції ОСОБА_5 призначено на посаду дільничного інспектора міліції (за рахунок посади оперуповноваженого сектора боротьби з незаконним обігом наркотиків) сектору дільничних інспекторів міліції Сквирського РВ ГУ МВС України в Київській області (т. 4 а.с. 51).

Наказом № 46 від 26 січня 2010 року по Сквирському РВ ГУ МВС України в Київській області, відповідно до якого ОСОБА_5 призначено виконуючим обов'язки оперуповноваженого сектору боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів Сквирського РВ ГУ МВС України в Київській області (т. 4 а.с. 52).

Функціональними обов'язками оперуповноваженого сектору боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів Сквирського РВ ГУ МВС України в Київській області, відповідно до яких до повноважень ОСОБА_5 входили, зокрема, організація та здійснення контролю за проведенням спільно з підрозділами ОВС операцій „Мак", „Опій", „Допінг", здійснення контролю за проведенням оперативно-розшукових заходів по виявленню та документуванню осіб, які займаються незаконним обігом наркотичних засобів, контроль за оперативним відпрацюванням кримінальних справ відносно осіб, які займаються незаконним обігом наркотичних засобів, розгляд скарг, заяв, листів громадян, які проживають на обслуговуваній дільниці та здійснення контролю по відношенню до працівників відділу СБНОН (т. 4 а.с. 54).

Під час досудового слідства ОСОБА_3, ОСОБА_4 повністю визнавали свою вину у вчиненні інкримінованого їм злочину.

Так, під час допиту в якості підозрюваного ОСОБА_3 показав, що допоміг ОСОБА_5 переписати протокол допиту ОСОБА_13, пізніше ОСОБА_4 повідомив йому, що ОСОБА_14 запропонував 15000 гривень за вирішення питання про не притягнення його дружини до кримінальної відповідальності за незаконне зберігання наркотичних засобів. Погодившись на цю пропозицію, вирішили разом з ОСОБА_4 повернути ОСОБА_14 протокол допиту його дружини, де вона визнавала факт незаконного зберігання наркотичних засобів (т.2 а.с. 9-13). При відтворенні обстановки та обставин події ОСОБА_3 дав аналогічна показання (т.1 а.с. 82-87).

Після пред'явлення обвинувачення ОСОБА_3 повністю визнав свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 368 КК України та показав, що повністю підтримує раніше дані ним покази (т.3 а.с. 64-65).

ОСОБА_4 у своїй власноручній явці з повинною вказав, що 11.03.2010 року при проведенні обшуку за місцем проживання ОСОБА_13 за адресою: АДРЕСА_4, вилучено наркотичні засоби. Разом з ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_18 запропонували ОСОБА_14 приїхати наступного дня до Сквирського РВ. Повідомив ОСОБА_14 про необхідність сплатити 15000 гривень для того, щоб його дружина уникнула кримінальної відповідальності. Через декілька днів ОСОБА_14 повідомив, що привезе гроші у м. Сквира, за вказану грошову винагороду він, тобто ОСОБА_4, повинен був знищити протокол допиту ОСОБА_13 17.03.2010 року телефонував ОСОБА_14, запропонував йому зустрітися з посередником на автовокзалі м. Сквира, передати гроші. Під час цього ОСОБА_3 зателефонував ОСОБА_18, запропонував взяти протокол допиту ОСОБА_13 та завезти його ОСОБА_14 (т.1 а.с. 40-42).

Аналогічні покази ОСОБА_4 давав під час відібрання з нього пояснень (т.1 а.с. 43-49), допиті в якості підозрюваного (т.2 а.с. 35-41), відтворенні обстановки та обставин події (т. 2 а.с. 74-78)..

Після пред'явлення обвинувачення ОСОБА_4 повністю визнав свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 368 КК України та показав, що повністю підтримує раніше дані ним покази (т.3 а.с. 96-97).

В суді ОСОБА_3., ОСОБА_4 пояснили, що вказані покази давали під фізичним та психологічним тиском співробітників правоохоронних органів, внаслідок чого оговорили себе. Під час пред'явлення обвинувачення визнали у повному обсязі свою вину за рекомендацією своїх перших захисників.

Заяви підсудних про недозволені методи слідства перевірялись під час судового розгляду справи, підтвердження не знайшли і тому постановою старшого слідчого відділу нагляду за додержанням законів спецпідрозділами та іншими установами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, прокуратури Київської області від 10 лютого 2012 року в порушенні кримінальної справи щодо службових осіб ГВ по БКОЗ ГУ СБ України відмовлено на підставі ст.. 6 п.2 КПК України 1960 року (т.6 а.с. 22-26).

Вказана постанова ніким не оскаржувалась.

Наведені вище показання ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які вони давали під час досудового слідства по справі, узгоджуються як між собою, так і з показаннями свідків ОСОБА_14, ОСОБА_13, з яких вбачається, що саме ОСОБА_3 та ОСОБА_4 намагалися отримати гроші за переписання протоколу допиту ОСОБА_13 та не притягнення останньої до кримінальної відповідальності за вчинення злочину в сфері обігу наркотичних засобів.

Свідок ОСОБА_17 суду показав, що ОСОБА_4 попросив його одержати гроші від ОСОБА_14, а ОСОБА_3 наказав чекати ОСОБА_17 на виїзді з м. Сквира та організував передачу ОСОБА_14 протоколу допиту.

Свідки ОСОБА_19 та ОСОБА_18 суду показали, що саме за вказівкою ОСОБА_3 вони передали протокол допиту ОСОБА_13 ОСОБА_17

Показання указаних свідків, як і показання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на досудовому слідстві, підтверджуються іншими об'єктивними, достовірними доказами, здобутими по справі, наведеними вище - заявою ОСОБА_14 (т.1 а.с. 13-14), протоколами огляду грошових купюр (т.1 а.с. 15-21, 24), протоколами огляду місць події (т.1 а.с. 25-27, 114-244), висновками судових експертиз (т.2 а.с. 203-207) та іншими процесуальними документами, на яких суд посилається вище, та які здобуті з додержанням вимог КПК України 1960 року.

На досудовому слідстві ОСОБА_3 та ОСОБА_4 посилались на участь у вчиненні злочину першого заступника начальника - начальника кримінальної міліції Сквирського РВ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_21 та начальника СВ цього ж відділу міліції ОСОБА_22 Однак в порушенні кримінальної справи проти вказаних осіб було відмовлено на підставі ст.6 п.2 КПК України 1960 року (т.2 а.с. 135-137, 145-148). Вказана постанова ніким не оскаржувалась.

Аналіз наведених вище доказів дозволяє суду зробити висновок про доведеність вини підсудних ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в тому, що вони намагались отримати хабара від ОСОБА_14 та виконання в його інтересах певних дій, а саме не притягнення його дружини ОСОБА_13 до кримінальної відповідальності за вчинення злочину в сфері обігу наркотичних засобів. Їх дії були поєднані з використанням свого службового становища та були вчинені ними за попередньою домовленістю групою осіб.

Так, злочин, передбачений ст. 368 КК України, вважається закінченим з моменту, коли службова особа прийняла хоча б частину хабара. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 виконали всі дії, спрямовані на одержання хабара, але хабара не одержали з причин, які не залежали від їх волі. Тобто їх дії належить кваліфікувати як замах на вчинення цього злочину, тобто за ст.ст. 15 ч.2 і 368 ч.2 КК України.

Така кваліфікуюча ознака дій ОСОБА_3 та ОСОБА_4, як попередня змова групою осіб, знайшла своє підтвердження у суді. Так, відповідно до ч.2 ст. 28 КК України та п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику у справах про хабарництво" хабар належить визнати одержаним за попередньою змовою групою осіб, якщо злочин спільно вчинили декілька службових осіб, які заздалегідь, тобто до його початку, про це домовились (як до, так і після надходження пропозиції про давання хабара, але до його одержання).

Оскільки показами свідків ОСОБА_14, ОСОБА_13, ОСОБА_17, а також показами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на досудовому слідстві доведено, що останні діяли спільно, разом вчинили всі дії, спрямовані на одержання хабара, тому достовірно встановлено, що між ними існувала попередня домовленість на отримання незаконної грошової винагороди за вчинення певних дій в інтересах ОСОБА_14 та його дружини ОСОБА_13

Підсудному ОСОБА_3 інкримінується в вину така кваліфікуюча ознака, як одержання хабара особою, яка займає відповідальне становище. Однак, ОСОБА_3 визнано такою особою необґрунтовано.

Так, перелік службових осіб, які займають відповідальне становище, визначено в п.2 примітки до ст. 368 КК України. Станом на березень 2010 року, тобто на м омент вчинення злочину, вказана примітка передбачала, що службовими особами, які займають відповідальне становище, є особи, зазначені у пункті 1 примітки до ст. 364 КК України, посади яких згідно зі статтею 25 Закону України „Про державну службу" віднесені до третьої, четвертої, п'ятої, шостої категорії, а також судді, прокурори і слідчі, керівники, заступники керівників органів державної влади та управління, органів місцевого самоврядування, їх структурних підрозділів та одиниць.

Наведені переліки є вичерпними і поширювальному тлумаченню не підлягають.

Як встановлено судом ОСОБА_3 обіймав посаду одного з секторів Сквирського райвідділу міліції, а саме сектору карного розшуку, і здійснював відповідно до своїх функціональних обов'язків керівництво лише цим сектором. Рішення, які останній приймав, та вказівки, які надавав, стосувались лише внутрішньої діяльності сектору і були обов'язковими до виконання лише підлеглими йому працівниками цього сектору.

Тобто посада, яку обіймав ОСОБА_3, і та діяльність, яку останній здійснював як начальник сектору карного розшуку Сквирського РВ ГУ МВС України в Київській області, не дають підстав вважати, що він займав відповідальне становище.

Тому суд вважає за необхідне виключити вказану кваліфікуючу ознаку з обвинувачення ОСОБА_3

Разом з цим дії підсудного ОСОБА_5 помилково кваліфіковані за ч.2 ст. 368 КК України.

Так, згідно з пред'явленим обвинуваченням ОСОБА_5 за попередньою змовою з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 приймав безпосередню участь в одержанні хабара за виконання певних дій в інтересах того, хто дає хабара, і його дії були поєднані з використанням свого службового становища. В основу цього обвинувачення покладено той факт, що саме ОСОБА_5 переписав протокол допиту свідка ОСОБА_13 від 12 березня 2010 року.

Проте у справі не здобуто доказів на підтвердження того факту, що між ОСОБА_3, ОСОБА_4 дійсно відбулася попередня домовленість з ОСОБА_5 щодо одержання хабара від ОСОБА_14, а також того факту, що саме з метою отримання незаконної грошової винагороди ОСОБА_5 склав новий протокол допиту свідка ОСОБА_13

ОСОБА_5 у своїй власноручній явці з повинною вказав, що 13.03.2010 року ОСОБА_3 наказав йому переписати протокол допиту ОСОБА_13 та вказати у новому протоколі, що вилучений за місцем її проживання пакет з коноплею належить її братові. Переписав протокол допиту цього свідка за вказівкою ОСОБА_3, перший протокол не знищив. 18.03.2010 року до нього в кабінет зайшов ОСОБА_19, забрав перший протокол та повідомив, що ОСОБА_13 за цей протокол віддасть гроші (т.1 а.с. 50-51).

Аналогічні покази ОСОБА_5 давав під час відібрання з нього пояснень (т.1 а.с. 52-56), допиті в якості підозрюваного (т.2 а.с. 26-31), відтворенні обстановки та обставин події (т.2 а.с. 79-81). При допиті в якості обвинуваченого ОСОБА_5, визнаючи частково свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину, показав, що лише після переписання ним протоколу допиту ОСОБА_13, дізнався, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 мають отримати гроші від ОСОБА_14 за перероблення протоколу (т. 3 а.с. 124-125).

В суді ОСОБА_5 також заперечив наявність домовленості між ним та ОСОБА_3 і ОСОБА_4 на отримання незаконної грошової винагороди.

Підсудні ОСОБА_3, ОСОБА_4, свідки ОСОБА_14, ОСОБА_13, ОСОБА_17, ОСОБА_19, ОСОБА_18 та інші свідки по справі не підтвердили участь ОСОБА_5 у вчиненні одержання хабара або замаху на його одержання.

Разом з цим в суді доведено, що ОСОБА_5 було достовірно відомо про те, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 намагались отримати незаконну грошову винагороду від ОСОБА_14 і вказані гроші, як вказував ОСОБА_5 в своїх початкових показах, будуть розподілені між працівниками міліції.

Однак не доведено, що ОСОБА_5 надав свою згоду на отримання частки незаконної грошової винагороди, саме з метою отримання хабара переписав протокол допиту ОСОБА_13 Доведено те, що він достовірно знав, що складання повторного протоколу допиту свідка ОСОБА_13 з викладеними в ньому неправдивими відомостями, було умовою для одержання незаконної грошової допомоги ОСОБА_3 та ОСОБА_4 і ОСОБА_5 під диктовку ОСОБА_3 такий протокол склав. Тобто ОСОБА_5 сприяв вчиненню злочину ОСОБА_3 та ОСОБА_4, виступивши в ролі посібника, оскільки шляхом складання завідомо неправдивого документа - протоколу допиту ОСОБА_13 усунув перешкоди в одержанні хабара.

При цьому встановлено в суді, що ОСОБА_5 не було достовірно відомо про те, чи отримали хабара ОСОБА_3 та ОСОБА_4, чи лише намагаються отримати. Оскільки ОСОБА_5 зі свого боку виконав всі дії, спрямовані на усунення перешкод в одержанні хабара іншими особами, його дії слід кваліфікувати за ч.5 ст. 27 і ст. 368 ч.2 КК України.

Таким чином, виходячи із всіх здобутих по справі доказів, суд вважає доведеним вину підсудних ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 15 і ч.2 ст. 368 КК України, оскільки вони, будучи службовими особами, вчинили замах на одержання хабара за виконання певних дій в інтересах того, хто дає хабара, поєднаний з використанням свого службового становища, за попередньою змовою групою осіб.

Вину підсудного ОСОБА_5 доведено у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст. 27 і ч.2 ст. 368 КК України, оскільки він, будучи службовою особою, вчинив пособництво в одержанні хабара ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за попередньою змовою останніх між собою, за виконання певних дій в інтересах того, хто дає хабара, поєднаний з використанням свого службового становища.

Призначаючи покарання підсудним, суд враховує ступінь тяжкості вчинених ними злочинів, особи винних, обставини, що пом'якшують чи обтяжують їх покарання.

ОСОБА_3 і ОСОБА_4 частково визнали себе винними, але розкаялись у вчиненому та просили суд їх суворо не карати. ОСОБА_3 має на утриманні двох малолітніх дітей (т.4 а.с. 36, т.5 а.с. 13). Наведені обставини суд визнає такими, що пом'якшують покарання останніх.

ОСОБА_5 розкаявся у вчиненому, має за утриманні малолітню дитину (т.5 а.с. 29), страждає на різні захворювання (т.6 а.с. 168), що визнається судом як обставини, що пом'якшують його покарання.

Всі підсудні вперше притягуються до кримінальної відповідальності, позитивно характеризуються (т.4 а.с. 1-23, 26-60, 86, 145-148, т.6 а.с. 169-170).

Обставин, що обтяжують покарання підсудних, по справі не встановлено.

Враховуючи роль кожного з підсудних у вчиненні злочинів, суд вважає, що виправлення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є можливим лише в умовах ізоляції від суспільства, а ОСОБА_5 - без ізоляції від суспільства, з встановленням максимального строку для доведення свого виправлення.

Відповідно до санкції ч.2 ст. 368 КК України застосування до винних додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, є обов'язковим. Підсудні, будучи службовими особами - працівниками правоохоронного органу, відповідно до ст. 1 Закону України „Про міліцію" повинні були захищати права та свободи громадян, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань, та ін. Будучи працівниками державного органу виконавчої влади вчинили тяжкий злочин. Отже суд вважає за необхідне прийняти рішення про позбавлення їх права обіймати посади, пов'язані із здійсненням функцій представників державного органу виконавчої влади - міліції, на максимальний термін 3 (три) роки кожному.

Додаткове покарання у виді конфіскації майна відповідно до санкції ст. 368 ч.2 КК України також є обов'язковим. Суд вважає, що рішення про конфіскацію всього майна, яке є власністю ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є недоцільним, оскільки вони мають родини, які повинні утримувати. Тому суд вважає, що розумним та достатнім буде прийняття рішення про конфіскацію 1/2 частки належного їм майна.

Відповідно до ст. 77 КК України в разі звільнення особи від відбування покарання з випробуванням, така додаткове покарання у виді конфіскації майна не призначається, отже ОСОБА_5 таке додаткове покарання, як конфіскація майна, суд не призначає.

Цивільний позов по справі не заявлявся, судові витрати відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст..ст. 321-324 КПК України 1960 року, суд

З А С У Д И В :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 15 і ч.2 ст. 368 КК України і призначити покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з здійсненням функцій представника державного органу виконавчої влади - міліції, строком на 3 (три) роки, з конфіскацією 1/2 частки майна, що є його власністю.

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 15 і ч.2 ст. 368 КК України і призначити покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з здійсненням функцій представника державного органу виконавчої влади - міліції, строком на 3 (три) роки, з конфіскацією 1/2 частки майна, що є його власністю.

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст. 27 і ч.2 ст. 368 КК України і призначити покаранні у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням функцій представника державного органу виконавчої влади - міліції, строком на 3 (три) роки.

На підставі ст..ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, з іспитовим строком 3 (три) роки, зобов'язавши не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти про зміну місць проживання та роботи.

Речові докази: гроші в сумі 1800 (одна тисяча вісімсот) доларів США, що зберігаються в ГУ БКОЗ СБ України в м. Києві та Київській області - передати за належністю до ФЕУ СБ України.

Речовий доказ: диктофон „Оlimpus VN-960 РС" - повернути до відділу по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю СБ України.

Речові докази: мобільні телефони марки „Нокіа-1208", „Нокіа-6300", вилучені в ОСОБА_3, мобільний телефон „Нокіа-6303с", вилучений у ОСОБА_4 - конфіскувати на користь держави.

Речові докази: мобільний телефон марки „Нокіа 7360" - вважати повернутим ОСОБА_19, мобільний телефон марки „Нокіа-6300" - вважати повернутим ОСОБА_18, мобільний телефон марки „Нокіа-1110" - вважати повернутим ОСОБА_17

Речові докази: чотири лазерні диски, відеокасету з записом огляду місця події - зберігати в матеріалах кримінальної справи.

Речові докази: тампони зі змивами з рук ОСОБА_17 та зразки люмінесцентної речовини, що зберігаються в справі - знищити.

Запобіжний захід ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу залишити у виді тримання під вартою в СІЗО-13 Державної пенітенціарної системи України Управління у м. Києві та Київській області.

Строк відбування покарання рахувати ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з 18 березня 2010 року.

Запобіжний захід ОСОБА_5 до вступу вироку в законну силу залишити у виді підписки про невиїзд з постійного місця проживання.

Вирок суду може бути оскарженим до Апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженими ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - з моменту отримання копії вироку.

Суддя: Т. П. Федорова