Рішення № 30485783, 14.03.2013, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 1118/9885/12РІШЕННЯ

Іменем України

"14" березня 2013 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді Петушкова С. А.,

при секретарі - Безкоровайній А. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Олександрії цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором, -

УСТАНОВИВ:

Позивач просить стягнути з ОСОБА_1, ідентифікаційний номер ДРФО НОМЕР_1, на користь публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» від імені та в інтересах якого діє філія «Придніпровське регіональне управління» публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» МФО 331564, ЄДРПОУ 25717727, - заборгованість у сумі - 126062,35 грн., - пеню в сумі 99327, 24 грн., та вартість судових витрат по сплаті судового збору в розмірі - 1 361,49 грн.

Свої вимоги мотивує наступним.

Згідно договору № 009-Р/002003 від «27» серпня 2008 року укладеного між публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» від імені та в інтересах якого діє філія «Придніпровське регіональне управління» публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_1, останній було відкрито картковий рахунок № НОМЕР_2 (п. 1.1. Договору про відкриття карткового рахунку), відповідно до Інструкції «Про порядок відкриття, використання та закриття рахунків в національній та іноземних валютах», затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492, та надано платіжну карту VIZA Electron.

«09» вересня 2008 року Позивач уклав із Відповідачем Договір про відкриття кредитної лінії у формі овердрафту № 009-О/002003 від «09» вересня 2008 року (надалі - Кредитний договір), відповідно до умов якого (пункт 2.1.), Банк надає Позичальнику в тимчасове користування на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності Кредитні ресурси шляхом відкриття на Картковий рахунок Позичальника відновлювальної кредитної лінії з розміром кредитного ліміту в сумі 5 000 грн. (п'ять тисяч гривень 00 копійок), зі сплатою відсотків за користування Кредитними ресурсами в розмірі процентних ставок, передбаченими пунктами 4.1., 4.1.1., 4.1.1.2. Кредитного договору, а Позичальник зобов'язується повністю повернути отримані Кредитні ресурси в строк до «09» червня 2011 року та сплатити відсотки за користування Кредитними ресурсами у розмірі, порядку та в терміни, встановлені даним Договором.

Таким чином, між Позивачем та Відповідачем на підставі Договору про відкриття відновлювальної кредитної лінії у формі овердрафту № 009-О/002003 від «09» вересня 2008 року, виникли цивільно-правові відносини, які регулюються статтею 1054 Цивільного кодексу (надалі ЦК) України, відповідно до вимог якої, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується адати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позивачем було відкрито на ім'я Відповідача картковий рахунок, зараховано на нього грошові кошти у сумі 5 000 грн. (п'ять тисяч гривень 00 копійок) та видано картку і ПІН-код до неї.

Факт зняття коштів з карткового рахунку (використання кредиту) підтверджується випискою по картковому рахунку (карткою) № НОМЕР_2 за період з «01» вересня 2008 р. по «23» листопада 2012 р.

Відповідно ст.1069 ЦК України якщо банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Останній визначається як короткостроковий кредит, який надається банком клієнту в разі перевищення суми операції за платіжною карткою залишку коштів на його картрахунку або встановленого ліміту кредитування (Постанова Національного банку України "Про затвердження Положення про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням" від 19.04.2005 р. № 137).

Положеннями пунктів 4.1., 4.2., 4.3. Кредитного договору передбачено, що Позичальник сплачує відсотки за користування Кредитними ресурсами в валюті кредиту, відповідно нижчезазначених процентних ставок при безготівкових розрахунках з торгівельно-сервісними підприємствами на території України з використанням картки:

- у розмірі 3.33 % річних - протягом 33 днів, починаючи з дати здійснення кожної операції по картрахунку з використанням Картки та Кредитних ресурсів в межах Відновлювальної кредитної лінії за даним Договором;

- у розмірі 33.3 % річних - в період, починаючи з 34 дня після здійснення кожної операції по картрахунку з використанням Картки та Кредитних ресурсів в межах Відновлювальної кредитної лінії і до моменту повного погашення виданих Позичальникові Кредитних ресурсів;

- у розмірі 33.3 % річних - при знятті з Карткового рахунку готівкових грошових коштів в банкоматах або в пунктах видачі готівкових коштів Банку або інших банків, як на території України, так і за її межами, а також при проведенні інших операцій у відповідності до Договору про відкриття карткового рахунку, надання і використання платіжної картки.

За прострочення повернення Кредитних ресурсів та/або сплати відсотків (пункт 6.1. Договору), позичальник сплачує заявнику (банку) пеню з розрахунку 1 % від простроченої суми за кожний день прострочення платежу. Сплата пені не звільняє Позичальника від зобов'язання сплатити відсотки за весь час фактичного користування Кредитними ресурсами.

Пунктами 3.4 Кредитного договору передбачено, що заявник (банк) має право призупинити видачу Кредитних коштів з блокуванням картрахунку боржника, відмовити боржнику у продовженні строку дії даного Договору, а також вимагати від боржника дострокового повернення Кредитних коштів, якщо боржник порушував будь-які умови Договору, у тому числі, несвоєчасно або не у повному обсязі [здійснював зарахування грошових коштів на погашення заборгованості по кредиту або процентів, за вимогою Банку не сплатив у передбачених Договором випадках неустойку (штраф, пеню), тощо.

Проте, Відповідач починаючи з 25 вересня 2008 року систематично не виконує свої зобов'язання, у повному обсязі з Позивачем не провів, кредитні кошти не повернув, внаслідок чого рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 14 квітня 2011 року по справі № 2-1080/11, позов АТ «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено повністю, та стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за вищезазначеним кредитним договором за період з 25 вересня 2008 року по 15 липня 2010 року у сумі 23 064,26 грн. та судові витрати по справі в сумі 350,64 грн. (копія рішення суду додається).

Вказане судове рішення Відповідачем не виконане, що підтверджується випискою з карткового рахунку.

Згідно вимог ч. 3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Отже, не підлягають доказуванню обставини встановлені рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 14 квітня 2011 року по справі № 2-1080/11, яке залишено без змін ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 14 червня 2011 року, щодо існування кредитних зобов'язань між сторонами в даній справі та систематичне їх порушення з боку відповідача.

За період з 16 липня 2010 р. по 28 листопада 2012 р. за користування кредитними коштами Банком нараховані відсотки в сумі 36 821,62 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості станом на 28.11.2012 р.

Згідно Розділу 4 Кредитного договору відсотки нараховуються на суму фактичного залишку заборгованості за кредитом. Нарахування Банком відсотків здійснюється на дату сплати відсотків за фактичну кількість календарних днів користування кредитом, починаючи з моменту списання кредитних ресурсів з позичкового рахунку до моменту повернення кредитних ресурсів на позичковий рахунок. При цьому, порушення строків погашення кредиту не є підставою для припинення нарахування відсотків. Отже, зобов'язання відповідача по сплаті відсотків за користування кредитними коштами не припинено.

Станом на 28 листопада 2012 року Відповідачем не виконано своїх зобов'язань за Кредитним договором у розмірі 136 148,86 грн.

Зважаючи на це, 20 листопада 2012 року, у зв'язку з не проведенням повних оплат за Кредитним Договором, позивач звернувся до відповідача з листом за вих. №1018 з вимогою погасити борг. Вимога вручена Відповідачеві особисто 21 листопада 2012 р. На вказану вимогу Відповідач належним чином не відреагувала, борг не погасила (копія листа та повідомлення про вручення додається).

У відповідності до вимог ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 ЦК України).

Згідно вимог статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Вимогами статей 549, 550 ЦК України, передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Відповідно до положень пунктів 1.2., 1.3. Статуту Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», зареєстрованого державним реєстратором 30.09.2009 р., з метою приведення у відповідність до вимог ЗУ «Про акціонерні товариства», змінено найменування Банку на публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит», згідно з рішенням Загальних зборів акціонерів ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» (протокол від 02.09.2009 р. за № 4). Отже, публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит», є правонаступником щодо всіх прав та зобов'язань ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит», Банку «Фінанси та Кредит», товариство з обмеженою відповідальністю. Відповідно, всі права та обов'язки за кредитним договором та договором поруки згідно вимог ст.ст. 512, 514 ЦК України, переходять до публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит».

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просить позов задовольнити частково, та виходить із наступного.

З моменту здійснення банком на підставі письмового договору кредиту № 009-/002003 від 09.09.2008р. кредитування карткового рахунку відповідача ОСОБА_1, відкритого згідно з іншим договором про відкриття карткового рахунку № 009-Р/002003 від 27.08.2008р., на суму 5000 грн. усі правовідносини сторін щодо порядку отримання, користування та повернення кредиту, зокрема, щодо сплати позичальником відсотків за користування кредитними коштами повинні регулюватись саме окремим кредитним договором.

Це випливає з норм діючого цивільного законодавства, а саме ст. ст. 1054, 1055, 1069 ЦК України, закріплено в самих договорах про відкриття карткового рахунку (п. 4.12 відповідного договору) та про відкриття поновлювальної кредитної лінії п. 2.1 договору кредиту.

Умовами розділу 1, п. 2.1 розділу 2, розділу 4 кредитного договору передбачено, що за користування кредитними ресурсами в сумі 5000 грн. позичальник зобов'язаний сплати кредитодавцю відсотки, зокрема, за період, починаючи з 34 дня після здійснення кожної операції по картрахунку з використанням кредитних ресурсів в рамках поновлювальної кредитної лінії та до моменту повного погашення виданих позичальнику кредитних ресурсів, в розмірі 33,3% річних.

Виходячи з такого розміру відсоткової ставки, заборгованість відповідача ОСОБА_1 по відсотках за користування кредитними ресурсами в сумі 5000 грн. за період з 16.07.2010р. по 28.11.2012р. становить 3954.94 грн. і саме така сума заборгованості може бути стягнута з відповідача.

В той же час сума заборгованості по відсоткам, заявлена до стягнення банком, в розмірі 26735,11 коп. є необгрунтованою.

Так, всупереч вимогам діючого законодавства, положенням кредитного договору нарахування відсотків здійснювалось позивачем не на суму виданих кредитних ресурсів (5000 грн.), а на всю суму заборгованості по кредиту, з урахуванням заборгованості по відсоткам за минулі періоди, що вже була стягнута з відповідача іншим судовим рішенням.

Крім того, в період з 01 червня 2011р. і до 01 січня 2012р. та з 01 січня 2012р. по 28 листопада 2012р. нарахування відсотків здійснювалось у розмірі іншому, аніж встановлено кредитним договором, а саме: 40% та 60% річних відповідно.

При цьому, як на підставу такого нарахування, позивач послався на Тарифи банку, що є додатком та невід'ємною частиною до договору про відкриття карткового рахунку, не мають ніякого відношення до кредитного договору, а отже не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.

Таким чином заборгованість по відсотках, розрахована позивачем за період 01 червня 2011р. по 28 листопада 2012р. не ґрунтується на законі із цих підстав також (окрім нарахування на суми більші ніж передбачено законом та договором кредиту) та не може бути стягнута з відповідача.

Що стосується доводів ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», які містяться у письмових міркуваннях позивача, стосовно того, що обставина щодо обов'язку позичальника сплачувати відсотки за користування кредитом, як за відсотковими ставками кредитного договору, так і за Тарифами банку, нібито встановлена рішенням Олександрійського міськрайонного суду від 14.04.2011р., залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 14.06.2011р., а відтак не підлягає доказуванню в рамках розгляду даної справи, то слід відзначити, що ані у вказаному рішенні місцевого суду, ані у рішенні суду апеляційної інстанції такий висновок не наведений, отже на підставі чого банк вважав цю обставину, встановленою судовими рішеннями, що набрали законної сили, невідомо.

Не є законодавчо обґрунтованою і вимога позивача про стягнення пені в розмірі 99327 грн. 24 коп.

Нарахування пені позивачем здійснювалось по 1% від суми заборгованості за кожен день прострочення відповідачем виконання обов'язку по поверненню кредитних коштів.

Разом з тим, статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Розрахована у такий спосіб, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, пеня, належна до стягнення з ОСОБА_1 у межах річного строку позовної давності становить 1130,62 грн., що майже в десять разів менше аніж заявлена банком сума.

Можливість застосування ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» до правовідносин за кредитним договорами, де кредитодавцем є банк, а позичальником фізична особа, випливає із існуючої судової практики Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у подібних спорах.

Слід також відзначити, що нарахована ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» пеня, як засіб цивільно-правової відповідальності позичальника, не може бути стягнута у розмірі, про який просить позивач, оскільки вона на багато разів перевищує фактичні збитки, яких банк зазнав в зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором.

Крім того, істотною обставиною для зменшення розміру пені, на підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України є скрутне матеріальне становище відповідачки ОСОБА_1, існування якої підтверджено за допомогою наданих до матеріалів справи доказів.

На підставі вищевикладеного, сторона відповідача просить суд позов ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1 задовольнити частково: стягнути з ОСОБА_1 заборгованість по відсотках, що виникла в зв'язку з неважним виконанням зобов'язань за договором кредиту № 009-/002003 від 09.09.2008р., за період з 16.07.2010р. по 28.11.2012р. в сумі 3954.94 грн. та пеню в розмірі 1130,62 грн. у задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Судом встановлено наступне.

Згідно договору № 009-Р/002003 від «27» серпня 2008 року укладеного між публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_1, останній було відкрито картковий рахунок № НОМЕР_2 (п. 1.1. Договору про відкриття карткового рахунку), відповідно до Інструкції «Про порядок відкриття, використання та закриття рахунків в національній та іноземних валютах», затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492, та надано платіжну карту VIZA Electron.

«09» вересня 2008 року Позивач уклав із Відповідачем Договір про відкриття кредитної лінії у формі овердрафту № 009-О/002003 від «09» вересня 2008 року (надалі - Кредитний договір), відповідно до умов якого (пункт 2.1.), Банк надає Позичальнику в тимчасове користування на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності Кредитні ресурси шляхом відкриття на Картковий рахунок Позичальника відновлювальної кредитної лінії з розміром кредитного ліміту в сумі 5 000 грн. (п'ять тисяч гривень 00 копійок), зі сплатою відсотків за користування Кредитними ресурсами в розмірі процентних ставок, передбаченими пунктами 4.1., 4.1.1., 4.1.1.2. Кредитного договору, а Позичальник зобов'язується повністю повернути отримані Кредитні ресурси в строк до «09» червня 2011 року та сплатити відсотки за користування Кредитними ресурсами у розмірі, порядку та в терміни, встановлені даним Договором.

Позивачем було відкрито на ім'я Відповідача картковий рахунок, зараховано на нього грошові кошти у сумі 5000 грн. (п'ять тисяч гривень 00 копійок) та видано картку і ПІН-код до неї.

Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 14 квітня 2011 року по справі №2-1080/11, позов АТ «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено повністю, та стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за вищезазначеним кредитним договором за період з 25 вересня 2008 року по 15 липня 2010 року у сумі 23 064,26 грн. та судові витрати по справі в сумі 350,64 грн. (копія рішення суду додається).

Вказане судове рішення Відповідачем не виконане.

Згідно вимог ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

З моменту здійснення банком на підставі письмового договору кредиту № 009-/002003 від 09.09.2008р. кредитування карткового рахунку відповідача ОСОБА_1, відкритого згідно з іншим договором про відкриття карткового рахунку № 009-Р/002003 від 27.08.2008р., на суму 5000 грн. усі правовідносини сторін щодо порядку отримання, користування та повернення кредиту, зокрема, щодо сплати позичальником відсотків за користування кредитними коштами повинні регулюватись саме окремим кредитним договором.

Це випливає з норм діючого цивільного законодавства, а саме ст. ст. 1054, 1055, 1069 ЦК України, закріплено в самих договорах про відкриття карткового рахунку (п. 4.12 відповідного договору) та про відкриття поновлювальної кредитної лінії п. 2.1 договору кредиту.

Умовами розділу 1, п. 2.1 розділу 2, розділу 4 кредитного договору передбачено, що за користування кредитними ресурсами в сумі 5000 грн. позичальник зобов'язаний сплати кредитодавцю відсотки, зокрема, за період, починаючи з 34 дня після здійснення кожної операції по картрахунку з використанням кредитних ресурсів в рамках поновлювальної кредитної лінії та до моменту повного погашення виданих позичальнику кредитних ресурсів, в розмірі 33,3% річних.

Виходячи з такого розміру відсоткової ставки, заборгованість відповідача ОСОБА_1 по відсотках за користування кредитними ресурсами в сумі 5000 грн. за період з 16.07.2010р. по 28.11.2012р. становить 3954.94 грн.

Однак, Згідно із п. 4. 5 Договору № 009-О/002003, банк може в односторонньому порядку змінити процентну ставку по кредиту, попередивши про це боржника.

В період з 01 червня 2011р. і до 01 січня 2012 р. та з 01 січня 2012р. по 28 листопада 2012р. нарахування відсотків здійснювалось у розмірі іншому, аніж встановлено кредитним договором, а саме: 40% та 60% річних відповідно.

Разом із тим, суду не надано жодних даних про те, що відповідач попереджалася про зміну ставки, та про те, що така зміна відбувалася.

Положенням кредитного договору нарахування відсотків здійснювалось позивачем не на суму виданих кредитних ресурсів (5000 грн.), а на всю суму заборгованості по кредиту, з урахуванням заборгованості по відсоткам за минулі періоди, що вже була стягнута з відповідача іншим судовим рішенням.

Що стосується доводів ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», які містяться у письмових міркуваннях позивача, стосовно того, що обставина щодо обов'язку позичальника сплачувати відсотки за користування кредитом, як за відсотковими ставками кредитного договору, так і за Тарифами банку, нібито встановлена рішенням Олександрійського міськрайонного суду від 14.04.2011р., залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 14.06.2011р., а відтак не підлягає доказуванню в рамках розгляду даної справи, то суд враховує, що ані у вказаному рішенні місцевого суду, ані у рішенні суду апеляційної інстанції такий висновок не наведений.

Нарахування пені позивачем здійснювалось по 1% від суми заборгованості за кожен день прострочення відповідачем виконання обов'язку по поверненню кредитних коштів.

Разом з тим, статтею 3 ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Розрахована у такий спосіб, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, пеня, належна до стягнення з ОСОБА_1 у межах річного строку позовної давності становить 1130,62 грн.

Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню у межах, зазначених представником відповідача.

З відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у межах, визначених ст. 88 ЦПК.

Керуючись ст. ст. 536, 546, 550, 610, 1054 ЦК, ст. ст. 88, 208, 209, 213-215 ЦПК, -

ВИРІШИВ:

Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» з ОСОБА_1 заборгованість по відсотках, що виникла в зв'язку з неважним виконанням зобов'язань за договором кредиту № 009-/002003 від 09.09.2008р., за період з 16.07.2010р. по 28.11.2012р. в сумі 3954.94 грн., пеню в розмірі 1130,62 грн., та судовий збір в сумі 229, 40 грн., а усього - 5314, 96 грн.

В решті позовних вимог ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Кіровоградської області протягом десяти днів з часу отримання його копії, через Олександрійський міськрайонний суд.

Головуючий: